Рішення № 79835874, 05.02.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.02.2019Справа № 910/11416/18Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Коноплянко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

За позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м.Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрангаз» (79053, м.Львів, вул. І.Рубчика, 3, код ЄДРПОУ 25560823)

до Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване монтажне управління № 24» (03118, м.Київ, просп. Лобановського, 96, код ЄДРПОУ 04715664)

про стягнення 12 181 461,66 грн.,

Представники сторін:

від позивача: Хромов О.І. адвокат

від відповідача: Бердичевський В.В. адвокат

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрангаз» звернулося до Господарського суду м.Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване монтажне управління № 24» про стягнення 556 134,95 грн. пені та штрафу у сумі 11 615 326,71 грн. за прострочення виконання зобов'язань згідно з умовами Договору № 1607000117 від 04.07.2016.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач всупереч погодженому Графіку виконання робіт по договору, допустив прострочення взятих на себе зобов'язань в частині поставки обладнання та при виконанні окремих етапів робіт, у зв'язку із чим за умовами п.18.7 договору та відповідно до ст. 231 ГК України на нього покладається відповідальність у вигляді 10% штрафу та 0,1% пені від вартості робіт.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 03.09.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.10.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.10.2018.

18.09.2018 через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов є необґрунтованим та безпідставним, оскільки прострочення зумовлено невчасним прийняттям обладнання на склад Рівненського ЛВУ МГ, що відображено в Актах приймання-передачі, оплата обладнання здійснена позивачем із суттєвим простроченням, тому виникла необхідність для залучення кредитних коштів, підприємство вирішило призупинити виконання робіт по будівництву об'єкту: «Реконструкція ГРС «Здолбунів», про що було проінформовано філію УМГ «Львівтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз», при виконанні робіт виявлено невідповідність проектно-кошторисної документації фактичним обставинам, що спричинило додаткові роботи, також виконання робіт припало на зимовий період, що спричинило затримку у виконанні загального обсягу по договору, тому прострочення виконання, враховуючи вчинені підрядником заходи для запобігання пошкодження, погіршення якості або знищення об'єкта будівництва, за доводами відповідача, не настало.

В судовому засіданні 02.10.2018 оголошено перерву до 06.11.2018.

02.10.2018 через канцелярію суду відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення суду у справі № 914/1669/18 за позовом Приватного акціонерного товариства "Спеціалізоване монтажне управління № 24" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" про визнання недійсним договору № 160700017 від 04.07.2016.

03.10.2018 через канцелярію суду позивачем подано відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що можливість здійснення перегляду строків виконання робіт, право підрядника розірвати договір або призупинення виконання має бути оформлено за умовами договору письмовим попередженням замовника про таке рішення за наявності визначених обставин, таким чином відсутність такого повідомлення свідчить про відсутність підстав для звільнення від відповідальності за порушення строків виконання робіт. Стверджує, що додаткова угода - рішення про перегляд строків виконання робіт з обґрунтуванням причин не оформлялась, відповідачем не надано доказів на підтвердження доводів та заперечень, викладених у відзиві.

В судовому засіданні 06.11.2018 судом оголошено перерву на 27.11.2018.

27.11.2018 через канцелярію суду відповідачем подано заперечення на відповідь до відзиву на позов та клопотання про зобов'язання вчинити дії. Відповідач надав власні міркування та аргументацію обставини виникнення прострочення з поставки обладнання та виконання робіт по договору з вини позивача.

Також 27.11.2018 відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення суду у справах № 914/1491/18, № 914/1832/18, № 914/1794/18, № 914/1669/18.

Судове засідання 27.11.2018 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Ярмак О.М. у відрядженні.

Враховуючи повернення судді Ярмак О.М. з відрядження, суд призначив підготовче засідання у справі на 06.12.2018.

04.12.2018 через канцелярію суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

05.12.2018 через канцелярію суду відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 06.12.2018 оголошено перерву на 20.12.2018.

07.12.2018 через канцелярію суду позивачем подано відповідь на заперечення на відповідь до відзиву та заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 06.12.2018 представник відповідача підтримав подані 02.10.2018 та 27.11.2018 клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 20.12.2018 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішеннями по інших судових справах № 914/1491/18, № 914/1832/18, № 914/1794/18, № 914/1669/18.

У судовому засіданні 20.12.2018 залишено без розгляду клопотання відповідача про витребування доказів, ухвалою суду від 20.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.01.2019.

У судових засіданнях 22.01.2019 та 29.01.2019 оголошувались перерви до 29.01.2019 та 05.02.2019.

У судових засіданнях позивач підтримав позовні вимоги, відповідач проти позову заперечував.

Відповідно до вимог статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) 05.02.2019 суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши всі обставини справи та надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

04.07.2016 Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» (позивач) та Публічне акціонерне товариство «Спеціалізоване монтажне управління № 24» (відповідач) уклали Договір будівельного підряду № 1607000117 на виконання робіт по об'єкту «Реконструкція газорозподільчої станції «Здолбунів» (далі - Договір підряду).

Відповідно до п.2.1 Договору підряду відповідач взяв на себе зобов'язання:

- в порядку та на умовах, визначених цим Договором, власними та залученими силами і засобами на власний ризик виконати будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні роботи, що передбачені проектною документацією, здійснити випробування змонтованого устаткування, здати об'єкт замовнику (позивачу) в експлуатацію в обумовлений цим договором строк;

- за власні кошти ліквідувати недоробки та дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт, і в гарантійні строки експлуатації об'єкта;

- здійснити поставку обладнання згідно специфікації (додаток № 2 до Договору підряду), графіка поставки (додаток № 5 Договору підряду) та відповідно до додатку № 1 документації конкурсних торгів «Технічні вимоги і якісні характеристики предмета закупівлі та умовах СРТ на складі підрозділу замовника (позивача) згідно з INCOTERMS 2010;

- за власні кошти ліквідувати недоробки та дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт, і в гарантійні строки експлуатації об'єкта.

В свою чергу замовник (позивач) відповідно до п.2.2 Договору зобов'язався: передати підряднику (відповідачу) будівельний майданчик та проектно-кошторисну документацію; забезпечити фінансування будівництва; прийняти закінчений будівельний об'єкт.

Пунктом 3.1 договору визначено, що договірна ціна робіт, що доручені для виконання підряднику, визначається на основі Зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, що є невід'ємною частиною цього договору, є динамічною і складає 117 499 988,20 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін та умовам укладеного між ними договору, судом встановлено, що договір є змішаним та містить елементи, як договору підряду, так і договору поставки.

У п.4.1 договору сторони узгодили, що строки виконання робіт при будівництві об'єкта складають 360 календарних днів з моменту надання Замовником підряднику дозволу на виконання робіт до підписання замовником акта приймання об'єкта в гарантійну експлуатацію. Строки виконання окремих видів робіт передбачаються графіком їх виконання (додаток №4).

Матеріалами справи встановлено, що до договору сторонами було підписано Договірну ціну на будівництво «Реконструкція газорозподільної станції «Здолбунів», що здійснюється в 2016 році, відповідно до якої вартість будівельних робіт склала 7862645,16 грн., вартість устаткування 109637343,04 грн.; узгоджено Специфікацію обладнання по об'єкту, Зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва.

Також у додатках №4-5 до договору викладено Графік виконання робіт та Графік поставки обладнання.

В подальшому додатковими угодами до договору замовником та підрядником були внесені зміни до договору в частині договірної ціни, строків виконання, викладено додатки в новій редакції.

Згідно п.2 додаткової угоди № 2 від 21.06.2017 змінено п.4.1 договору шляхом збільшення строків виконання робіт до 545 календарних днів з моменту надання замовником підряднику дозволу на виконання робіт.

Відповідно до додаткової угоди № 3 (без дати), факт підписання якої сторонами не оспорюється, визначено договірну ціну у розмірі 11615327,17 грн., погоджено Специфікацію обладнання, Графік поставки обладнання, строк за яким обчислюється в днях з моменту підписання договору по кожному найменуванню обладнання окремо.

Згідно Графіку виконання робіт (додаток № 4 до договору в редакції додаткової угоди № 2 від 21.06.2017 (додатковою угодою № 3 цей графік не змінювався)) було визначено найменування робіт по об'єкту, які відповідач зобов'язався виконати.

За змістом пунктів 11.1, 11.3 договору підрядник виконує роботи відповідно до вимог проектної документації, будівельних норм і правил, графіків виконання робіт і проекту організації будівництва. Головним документом, що відображає хід будівництва від початку виконання робіт до їх закінчення, є журнал виконання робіт. Підрядник завчасно та у письмовій формі інформує замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт із незалежних від нього обставин.

У пункті 18.7 договору сторони погодили, що за порушення підрядником строків виконання зобов'язань за цим договором (здачі в експлуатацію об'єктів тощо) він виплачує замовникові неустойку у розмірі, встановленому в абзаці 3 пункту 2 статті 231 Господарського кодексу України, окрім того, за прострочення понад 30 днів - додатково сплачує штраф у розмірі 10 % від суми договору.

У пункті 21.11 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 21.06.2017 встановлено, що договір набирає чинності з дати його укладення і діє до 30.12.2017, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Спір у справі виник у зв'язку із невиконанням відповідачем у визначені строки своїх договірних зобов'язань щодо поставки обладнання та будівельних робіт по етапах за договором підряду, що стало підставою для нарахування позивачем штрафних санкцій та звернення до суду із вимогами про стягнення відповідно до п.18.7 договору 566 134,95 грн. пені та 11 615 326,71 грн. штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 2 статті 883 Цивільного кодексу України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % цієї вартості.

За змістом частини 4 статті 231 зазначеного Кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 18.7 договору, за порушення підрядником строків виконання зобов'язань за цим договором (здачі в експлуатацію об'єктів тощо) він виплачує замовникові неустойку у розмірі, встановленому в абзаці 3 пункту 2 статті 231 Господарського кодексу України, окрім того, за прострочення понад 30 днів - додатково сплачує штраф у розмірі 10 % від суми договору.

Згідно розрахунку позивача та наданих пояснень та за результатом арифметичного сумування вказаних у розрахунку сум, за прострочення виконання відповідачем умов договору позивачем нараховано:

- 242 367,55 грн. пені за прострочення етапу 1) поставка обладнання та матеріалів за період з 02.11.2017 по 02.05.2018,

- 323767,40 грн. пені за прострочення етапів виконання робіт: 2) монтажні роботи лінійної частини, 3) монтаж та обв'язка газорозподільної частини прострочення з 19.11.2017 по 19.05.2018), 4) улаштування зовнішніх мереж електропостачання період прострочення з 04.12.2017 по 04.06.2018),

- а також 10% штрафу від суми договору, що склав 11 615 326,71 грн.

Дослідивши обставини та зібрані у справі докази, надавши оцінку змісту спірного договору, урахувавши наведені положення законодавства, судом встановлено наступне.

Виходячи з умов п.4.1 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 21.06.2017 до договору, загальний строк виконання робіт по об'єкту 545 календарних днів з моменту надання замовником підряднику дозволу на виконання робіт.

До матеріалів справи долучений дозвіл Державної архітектурно-будівельної Інспекції України № ІУ 115162312034 від 18.08.2016, виданий на спірний обєкт замовнику.

Позивачем до позовної заяви долучено Лист за вих. № 6567/15-06 від 23.12.2016 «Щодо направлення дозволу на виконання робіт», адресований відповідачу, проте докази його надсилання як і отримання цього листа разом з дозволом відповідачем, у матеріалах справи відсутні.

Лист відповідача за вих. № 440 від 22.12.2016 із зверненням до позивача щодо оформлення Допуску на виконання робіт по монтажу блок-боксів та ємності збору конденсату по об'єкту «Реконструкція газорозподільної станції «Здолбунів», що будуть виконані за договором № 1607000117 від 04.07.2016, а також Наказ ПАТ «СМУ № 24» від 22.12.2016 щодо направлення працівників для виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті, Наказ Філії Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» Рівненське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів № 371 від 22.12.2016 про допуск працівників ПАТ «СМУ-24» до робіт свідчать про проведення сторонами заходів підготовки щодо початку виконання, проте не підтверджують факту отримання підрядником від замовника відповідного дозволу на проведення робіт, у т.ч. листа за вих. № 6567/15-06 від 23.12.2016, який датований пізніше, ніж оформлення вищеперелічених документів.

Таким чином, доказів надання дозволу замовником підряднику, з яких можливо встановити конкретну дату такої передачі, та відповідно дату початку перебігу встановленого строку виконання робіт відповідно до п.4.1 договору, суду не надано.

Натомість, відповідно до Графіку поставки обладнання (додаток № 5 до договору в редакції додаткової угоди № 3) сторонами були визначені строки поставки по кожному найменуванню обладнання у днях з моменту підписання договору, всього 88 найменувань, загальний термін поставки 115-484 днів з моменту підписання договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору відповідач за видатковими накладними здійснив поставку обладнання згідно узгодженої специфікації, що підтверджується видатковими накладними: №№ 122-123 від 27.10.2016; 131-134 від 29.11.2016; 145 від 23.12.2016; № 146 від 26.12.2016; № 16 від 20.03.2017; № 156 від 21.08.2017; № 163-164 від 31.08.2017; №№303-305 від 29.12.2017; № 54-55 від 23.01.2018; № 81 від 27.02.2018.

Враховуючи визначені у Графіку поставки обладнання терміни, обсяг поставленого обладнання по видаткових накладних та Специфікації обладнання та факт укладення договору сторонами 04.07.2016, суд визнає обґрунтованими доводи позивача щодо настання строку поставки обладнання 01.11.2017, та відповідно прострочення відповідачем поставки обладнання, що було здійснено після вказаної дати та залишилось непоставленим станом на час звернення з даним позовом.

Відтак, нарахована позивачем у поданому до позовної заяви розрахунку пеня у розмірі 242 367,55 грн. за період з 02.11.2017 по 02.05.2018 прострочення, задовольняється судом в межах наданого розрахунку.

Посилання відповідача на неможливість виконання своїх зобов'язань, у т.ч. щодо вчасної та у повному обсязі поставки обладнання та виконання будівельних робіт у зв'язку із діями самого замовника, виникнення невідповідності технічної документації фактичним обставинам та стану об'єкта, несприятливі погодні умови тощо не приймаються судом, до уваги, оскільки доказів укладення сторонами додаткових угод щодо збільшення строку виконання зобов'язань підрядника, суду не надано.

Крім того, підрядник в порядку п.19.2-19.3 договору за наявності вказаних обставин, був не позбавлений реалізувати своє право розірвати договірні відносини, призупинити виконання підрядник робіт у зв'язку із порушенням замовником своїх зобов'язань, надіславши у визначені строки та порядку відповідно письмове повідомлення.

Щодо прострочення виконання відповідачем будівельних робіт та підстав для нарахування штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до Графіку виконання робіт (додаток № 4 до договору в редакції додаткової угоди № 2), сторонами встановлені наступні терміни їх виконання:

поставка обладнання та матеріалів - 313 днів з моменту отримання від замовника дозволу на виконання робіт (313 днів);

технічна рекультивація земельних ділянок та розчищення траси - 120 днів з моменту отримання від замовника дозволу на виконання робіт (30 днів);

монтажні роботи лінійної частини - 330 днів з моменту отримання від замовника дозволу на виконання робіт (120 днів);

монтаж та обв'язка газорозподільчої станції - 330 днів з моменту отримання від замовника дозволу на виконання робіт (150 днів);

улаштування зовнішніх мереж електропостачання - 345 днів з моменту отримання від замовника дозволу на виконання робіт (50 днів);

улаштування технологічного зв'язку - 374 дні з моменту отримання від замовника дозволу на виконання робіт (35 днів).

Як вже зазначалось судом, сторонами не надано та матеріалами справи не доведено наявності первинних документів, кореспонденції тощо, з яких можливо встановити конкретну дату отримання підрядником від замовника дозволу на виконання робіт, та з якої за умовами договірних відносин між ними розпочинає відлік строку їх виконання та відповідно прострочення.

Умовами договору не передбачено вартість будівельних робіт по кожному етапу.

Також позивачем не долучено ні до матеріалів позовної заяви, ні в процесі розгляду справи пояснень та розрахунку, яким чином позивачем встановлено вартість кожного виконаного та обсягу невиконаного етапу робіт, яка зазначена у розрахунку.

Відповідно до ст. 843, 844 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

Як вбачається із матеріалів справи, договірна ціна на будівництво об'єкта (додаток до договору в редакції додаткової угоди № 3) склала 116 153 267,17 грн., у т.ч. 9 293 172,97 грн. вартість будівельних робіт та 106860 094, 20 грн. вартість устаткування.

Договірною ціною не визначено вартість робіт по етапах, розмежування підлягає лише вартість поставки устаткування та вартість будівельних робіт.

До матеріалів справи надано підписані сторонами по договору довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 за: серпень 2016 року (31.08.2016), вересень 2016 року (29.09.2016), жовтень 2016 року (31.10.2016), листопад 2016 року (30.11.2016), грудень 2016 року (29.12.2016) грудень 2016 року (30.12.2016), березень 2017 року (31.03.1027), червень 2017 року (30.06.2017), липень 2017 року (31.07.2017), вересень 2017 року (29.09.2017), грудень 2017 року (29.12.2017), січень 2018 року (25.01.2018), лютий 2018 року (28.02.2018), які також не містять посилань на етап, по якому проводились відповідні підрядні роботи.

Акти здавання-приймання виконаних робіт форми КБ-2в до вказаних довідок, суду не надано.

Тож, посилання позивача у розрахунку на конкретну вартість невиконаних робіт по кожному етапу є необґрунтованим та не підтвердженим, оскільки ні умовами Договору, ні календарним планом-графіком виконання робіт, ні іншими доказами не визначено конкретної вартості кожного етапу виконання робіт, а зазначено лише строк виконання кожного етапу у днях та загальну суму договору.

Оскільки умовами п. 18.7 договору чітко встановлено, що пеня та штраф нараховуються від вартості робіт, з яких допущено порушення виконання, та оскільки з умов договору та наданих сторонами доказів неможливо встановити по якому етапу на яку вартість допущено прострочення виконання будівельних робіт, та здійснено нарахування позивачем штрафних санкцій у наданому суду розрахунку за таке прострочення, та враховуючи недоведеність матеріалами справи настання строку їх виконання саме у ті дати, що зазначені позивачем у розрахунку (за відсутності доказів отримання підрядником від замовника дозволу на виконання робіт), суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні вимог про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов'язань з монтажу робіт лінійної частини, монтажу та обв'язки газорозподільної станції, улаштування зовнішніх мереж електропостачання у заявленій сумі, всього: 323 767,40 грн. пені.

Також за вказаних фактичних обставин справи, суд зазначає, що оскільки первинними документами чи іншими доказами позивачем не підтверджено його доводи, що декларація про початок робіт, що є дозволом на виконання робіт згідно умов договору, була передана підряднику - 23.12.2016, а отже виконання робіт по об'єкту вцілому відповідно до п.4.1 та Графіків мало б закінчитись 21.06.2018, підстави для стягнення з відповідача 11 615 326,71 грн. штрафу, що відповідно до п.18.7 становить 10% від суми договору за прострочення виконання зобов'язань понад 30 днів, за недоведеністю факту такого прострочення належними засобами доказування, суд не вбачає, позовні вимоги в цій частині суд залишає без задоволення.

При цьому, судом враховано, що позивач звертався до відповідача претензією від 23.03.2018 на суму 12 154 347,70 грн. штрафних санкцій за порушення умов договору № 1607000117 від 04.07.2017, проте вказана вимога не може бути прийнята судом в якості визначення строків виконання зобов'язань та періодів прострочення в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України, оскільки строк виконання зобов'язань є істотною умовою договору підряду.

Для застосування ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України повинно бути дві підстави, по-перше - якщо строк (термін) не встановлений, а по-друге - якщо строк (термін) визначений моментом пред'явлення вимоги. Строк (термін) виконання зобов'язання встановлюється у вигляді календарної дати або періоду, а також може бути визначений подією, що має неминуче настати. В такому випадку зобов'язання підлягає виконанню з настанням цієї події або протягом певного періоду (через певний період) після настання такої події.

Судом встановлено, що Календарний план-графік виконання робіт, що погоджений сторонами, містить назви робіт та терміни їх виконання у днях, що пов'язаних із датою отримання підрядником дозволу на виконання робіт, а тому підстави для застосування положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України відсутні.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч. 2 ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

Пунктами 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги задоволенню в частині стягнення 242 367,55 грн. пені. В решті позову належить відмовити у зв'язку із необґрунтованістю та недоведеністю.

Судові витрати позивача, з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Спеціалізоване монтажне управління № 24» (03118, м.Київ, просп. Лобановського, 96, код ЄДРПОУ 04715664) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м.Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрангаз» (79053, м.Львів, вул. І.Рубчика, 3, код ЄДРПОУ 25560823) 242 367 (двісті сорок дві тисячі триста шістдесят сім) грн. 55 коп. пені, 3635 (три тисячі шістсот тридцять п'ять) грн 51 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

2.В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст.ст. 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 15.02.2019.

Суддя О.М.Ярмак