Ухвала суду № 79835531, 12.02.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

12.02.2019р. №905/306/19

за позовом: Керівника Слов`янської місцевої прокуратури (адреса: 84122, Донецька обл., м.Слов'янськ, вул. Центральна, буд. 3 «в») в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ: 40477689, адреса: 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 22, корпус 2),

до відповідача 1: Черкаської селищної ради Слов'янського району Донецької області (код ЄДРПОУ: 04341790, адреса: 84162, Донецька обл., Слов'янський район, смт.Черкаське, вул. Ясна, б. 3),

до відповідача 2: Фізичної особи - підприємця Муштак Ірини Вячеславівни (адреса: АДРЕСА_1),

про: визнання недійсним результатів публічної закупівлі, оформлених протоколом засідання тендерного комітету №149 від 14.12.2018, визнання недійсним договору про закупівлю товару №411 від 27.12.2018, -

суддя Величко Н.В.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Слов`янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби звернувся до господарського суду Донецької області з позовом №01 - 37 - 963 вих 19 від 29.01.2019 до відповідача 1, Черкаської селищної ради Слов'янського району Донецької області, відповідача 2, Фізичної особи - підприємця Муштак Ірини Вячеславівни, про визнання недійсними результатів публічної закупівлі, оформлених протоколом засідання тендерного комітету Черкаської селищної ради Слов'янського району Донецької області №149 від 14.12.2018 щодо визначення переможцем процедури «відкриті торги» (UA - 2018 - 11 - 26 - 000440 - c) Фізичної особи - підприємця Муштак Ірини Вячеславівни; визнання недійсним договору про закупівлю товару №411 від 27.12.2018, укладеного між Фзичною особою - підприємцем Муштак І.В. та Черкаською селищною радою Слов'янського району Донецької області за результатами процедури публічної закупівлі на суму 393 435,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відкриті торги закупівлі продукції тваринництва, м'яса та м'ясопродуктів в дошкільні та загальноосвітні заклади Черкаської селищної ради Слов'янського району Донецької області були проведені з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", тому договір, укладений за результатом таких торгів, на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України, має бути визнаним недійсним.

Дослідивши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що даний позов підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Згідно із ч. 5 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Аналіз частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Судом встановлено, що до позовної заяви №01 - 37 - 963 вих 19 від 29.01.2019 прокурором не додано доказів направлення звернення №01 - 37 - 827 вих 19 від 24.01.2019 та повідомлення про представництво інтересів держави №01 - 37 - 962 вих 19 від 29.01.2019 на адресу Східного офісу Держаудитслужби.

Суд зазначає, що подана Керівником Слов`янської місцевої прокуратури позовна заява та додані до неї документи не містять документального підтвердження обґрунтування наявності підстав для представництва.

Зокрема, останнім визначено Східний офіс Держаудитслужби, як орган, який не виконує належним чином покладені на нього функції, а саме, не вживає заходів до усунення порушень Закону України «Про державні закупівлі» та оскарження спірного договору закупівлі у судовому порядку.

Як зазначено в Положенні про Державну аудиторську службу України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель, перевірки закупівель. Зокрема, згідно п.4 даного Положення здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про державні закупівлі; усуненням виявлених недоліків і порушень.

Крім того, згідно цього Положення, Держаудитслужба вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ, та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Тобто, за змістом Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю», Закону України «Про публічні закупівлі» та Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого Постановою КМУ від 20.04.2006 №550, Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Держаудитслужба наділена правом на звернення до суду в інтересах держави з позовом у разі встановлення порушень законодавства при проведенні публічних закупівель за рахунок бюджетних коштів з бюджетів усіх рівнів.

Отже, на підставі вищенаведеного, судом встановлено, що органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, є Державна аудиторська служба України.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №266 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» утворено юридичні особи публічного права - міжрегіональні територіальні органи Державної аудиторської служби України, у томі числі Східний офіс Держаудитслужби, функції і повноваження якого визначені Положенням про Східний офіс Держаудитслужби, затвердженим наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 №23.

Разом з цим, як вбачається з позовної заяви №01 - 37 - 963 вих 19 від 29.01.2019 Слов'янською місцевою прокуратурою при вивченні дотримання Черкаською селищною радою Слов'янського району Донецької області чинного законодавства при проведенні відкритих торгів закупівлі продукції тваринництва, м'яса та м'ясопродуктів в дошкільні та загальноосвітні заклади Черкаської селищної ради Слов'янського району Донецької області самостійно встановлено ряд порушень Закону України «Про публічні закупівлі».

Одночасно, суд зазначає, що Законом України «Про прокуратуру» до повноважень прокурора не віднесено здійснення моніторингу закупівель, перевірки закупівель, а відповідними повноваженнями наділено Держаудитслужбу.

Відтак, прокурором не доведено, що Східний офіс Державної аудиторської служби України не здійснює покладені на нього повноваження або здійснює повноваження неналежним чином, а тому господарський суд дійшов висновку про те, що підстави для здійснення прокурором представництва інтересів держави в господарському суді останнім не підтверджені.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України 07.05.2018 по справі № 910/18283/17.

За змістом п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 174, 232, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Повернути позовну заяву №01 - 37 - 963 вих 19 від 29.01.2019 та додані до неї документи Керівнику Слов`янської місцевої прокуратури.

2. Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її підписання у апеляційному порядку згідно положень Господарського процесуального кодексу України.

Додаток на адресу позивача: позовна заява №01 - 37 - 963 вих 19 від 29.01.2019 з додатками, всього на 104 - х арк., поштовий конверт.

Суддя Н.В. Величко