Ухвала суду № 79834256, 14.02.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1252/19

1-кс/212/503/19

У Х В А Л А

14 лютого 2019 року м. Кривий Ріг

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, з участю секретаря судового засідання Поперечної А.С., прокурорів Ладняка О.А., Ширінова Р.М., підозрюваної ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5, погоджене прокурором Криворізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_6, подане в межах кримінального провадження № 42019041730000015 від 01.02.2019 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не заміжньої, на утриманні має двох неповнолітніх дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, працюючої на посаді начальника Криворізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 (Тинка), 1 кв. 108, раніше не судимої, -

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та додані до клопотання матеріали, -

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2019 року до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся слідчий СВ Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_2.

В обґрунтування клопотання слідчий вказує на те, що досудовим розслідуванням кримінального провадження № 42019041730000015 від 01.02.2019 року встановлено наступні обставини, а саме ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи на посаді начальника Криворізького відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, являється державним службовцем та представником виконавчої влади, права та обов’язки якої визначені законом та посадовою інструкцією начальника відділу Державної виконавчої служби та перебуваючи на вказаній посаді з метою забезпечення реалізації державної політики у сфері примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) виконувала обов'язки адміністративного та організаційно-розпорядчого характеру, являючись державним службовцем та будучи службовою особою.

Так, 12.02.2019 року в вечірній час доби ОСОБА_2, діючи в супереч своїм посадовим обов’язкам та інтересам служби, маючи мотив, направлений на одержання неправомірної вигоди, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер вчинюваного нею діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи настання таких, знаходячись поблизу адміністративної будівлі Криворізького відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області за адресою м. Кривий Ріг вул. Степана Тільги 20, з використанням наданого їй службового становища, вимагала та одержала неправомірну вигоду від фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 у розмірі 500000 (п’ятсот тисяч гривень) за вчинення в інтересах ОСОБА_9 дій, пов’язаних у сприянні у перемозі в електронних торгах під час продажу комплексу нежитлових будівель та споруд загальною площею 739,5 кв.м. за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Новомайське вул. Вишнева, 1є, а також придбання вказаного об’єкта нерухомості за заниженою вартістю.

Після чого, враховуючи наявність достовірної інформації про незаконне зберігання вищевказаних грошових коштів отриманих ОСОБА_2 в якості неправомірної вигоди від ОСОБА_9 при собі, перебуваючи біля адміністративної будівлі Криворізького відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області за адресою м. Кривий Ріг вул. Степана Тільги, 20 з метою недопущення їх знищення, втрати або реалізації особою, тобто з метою врятування майна, проведено затримання вказаної особи, в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 500000 (п’ятсот тисяч) гривень, які останній передав ОСОБА_9 в якості неправомірної вигоди.

13.02.2019 року, відповідно до вимог ст. 278 КПК України було повідомлено про підозру ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за ознаками: одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду з використанням наданого їй службового становища, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Таким чином, слідчий посилаючись на обґрунтованість пред`явленої підозри просить застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою в зв`язку з необхідністю запобігання спробам підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та суду або перешкоджанню кримінальному провадженні іншим чином.

В судовому засіданні прокурори Ладняк О.А. та Ширінов Р.М. на задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наполягали, просив задовольнити з підстав, що викладені слідчим в клопотанні.

Підозрювана ОСОБА_2 заперечувала проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пояснила, що не має наміру ухилятися від слідства та суду.

Захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти клопотання слідчого, посилаючись на письмові заперечення, що долучені до матеріалів справи.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні проти клопотання про застосування запобіжного заходу заперечив, посилаючись на безпідставність такого клопотання.

Слідчий суддя заслухавши думку прокурорів Ладняка О.А., Ширінова Р.М., які підтримали клопотання, підозрювану ОСОБА_2 та її захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які проти клопотання заперечували, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання та матеріалів, що були долучені в процесі розгляду даного клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. Враховуючи правову позицію, викладену в п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд розглядає можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Відповідно до положень ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Так, в судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській областіздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019041730000015 від 01.02.2019 року, за підозрою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 за ч. 3 ст. 368 КК України.

12.02.2019 ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

13.02.2019 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Отже на початковій стадії розслідування, що має місце у даному випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Перевіряючи доводи сторони захисту з приводу необґрунтованості підозри, слідчий суддя приходить до висновку про те, що наявність обґрунтованої підозри на даній стадії досудового розслідування підтверджується даними, які містяться в долучених до клопотання матеріалах, зокрема: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12.02.2019 року, протоколом обшуку від 12.02.2019 року, протоколом огляду грошових коштів від 12.02.2019 року з фототаблицею до нього, протоколом огляду від 12.02.2019 року та іншими матеріалами клопотання, а відтак не погоджується з доводами сторони захисту.

Враховуючи зазначене у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Так, вивченням особи підозрюваної ОСОБА_2 встановлено, що остання має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судима, однак обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких та за який передбачається покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 10 років. Дані обставини свідчать про наявність ризику, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення в подальшому кримінальної відповідальності, тобто вбачається наявність ризику, що передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім цього вивченням особи підозрюваної ОСОБА_2, встановлено, що остання являється державним службовцем, сторона обвинувачена посилається на те, що на теперішній час, не встановлені всі можливі речові докази, які мають суттєве значення для досудового розслідування та подальшого судового розгляду, про які достовірно відомо ОСОБА_2, даний факт дає підстави вважати, що ОСОБА_2, розуміючи вказані обставини матиме реальну можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення в якому вона підозрюється, тобто існує наявність ризику, що передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На теперішній час під час досудового розслідування, встановлюються свідки, яким відомо про злочинну діяльність ОСОБА_2, відомості про яких та про їх місцезнаходження достовірно відомо останній, серед яких можуть бути працівники Криворізького ВДВС ГТУЮ в Дніпропетровській області, які протягом тривалого часу працювали під керівництвом підозрюваної. Даний факт дає підстави вважати, що ОСОБА_2 матиме реальну можливість незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, тобто існує наявність ризику, що передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також суд враховує те, що ОСОБА_2 протягом тривалого часу обіймала керівну посаду у Криворізькому ВДВС ГТУЮ в Дніпропетровській області, саме тому підозрювана за допомогою стійких тривалих взаємовідносин із співробітниками державних підприємств та установ м. Кривого Рогу, в тому числі правоохоронних, з метою уникнення покарання може впливати на хід досудового розслідування, тобто існує наявність ризику, що передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи вказані обставини, є всі підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що можуть перешкоджати кримінальному провадженню. Таким чином, є всі підстави вважати, що на даний час перебуваючи на волі підозрювана ОСОБА_2 може залишити місце проживання, ухилитися від слідства та суду, впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати встановленню істини в даному кримінальному провадженні, у зв’язку з чим запобігти вищезазначеним ризикам шляхом застосування більш м’якого запобіжного заходу на думку суду неможливо, оскільки жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, що достовірно встановлено при розгляді клопотання в суді.

Щодо стану здоров`я підозрюваної ОСОБА_2 на який посилається сторона захисту, слід зазначити наступне.

Відповідно до медичних документів, що надані слідчому судді встановлено, що на даний момент підозрювана ОСОБА_2 перебуває на стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділенні КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» з 12.02.2019 з діагнозом: Виразкова хвороба шлунку, тяжкий перебіг (шлунково-кишкова кровотеча у ІХ.2018р., малігнізація?), активна фаза з больовим синдромом (виразка великих розмірів). Підозра на рак шлунку. За даними обстеження медико-діагностичного центру від 12.02.2019 року поставлено діагноз лімфома неуточнена, хронічний гастродуоденіт та рекомендовано подальше обстеження в онкологічному диспансері.

Відповідно до роз'яснень ЄСПЛ у п.40 рішення у справі «Саккопулос проти Греції», суд повинен врахувати стан здоров'я обвинуваченого, який має викликати занепокоєння поза всяким сумнівом.

Із медичних документів вбачається наявність хворобливого стану здоров'я підозрюваної ОСОБА_2 та необхідність подальшого її лікування.

Однак, на думку суду, обраний підозрюваній ОСОБА_2 запобіжний захід у виді триманні під вартою не позбавляє її можливості на належний медичний догляд та надання медичної допомоги в умовах медичних закладів на території м. Кривого Рогу, що підтверджується листами головного лікаря КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» від 13.02.2019 року та начальника філії ДУ «Цент охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України у Дніпропетровській та Донецькій областях».

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків передбачених цим кодексом.

Слідчий в клопотанні просить визначити розмір застави, з врахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, не менше шістсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка буде достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Згідно ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З врахуванням зазначених положень КПК України, матеріалів клопотання, встановлених в судовому засіданні обставин кримінального провадження, суд вважає за можливе визначити заставу в розмірі 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 672 350 гривень, яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України та встановлених слідчим суддею.

Керуючись ст. ст. 32, 131, 132, 176 – 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 369-372, 395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчого СВ Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5– задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Ухвала слідчого судді діє протягом 60 днів - до 14 квітня 2019 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання підозрювана ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає направленню до КУВП УДПтСУ в Дніпропетровській області № 3.

Визначити підозрюваній ОСОБА_2у кримінальному провадженнірозмір застави 350 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 672 350 (шістсот сімдесят дві тисячі триста п'ятдесят) гривень.

У разі внесення розміру застави на відповідний рахунок суду, вважати, що доОСОБА_2 застосовано запобіжний захід – застава строком до 14 квітня 2019 року включно.

У цьому разі на підозрювану ОСОБА_2 покладаються наступні обов’язки:

- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора і суду у визначений ними час;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд, про зміну свого місця проживання та місце роботи.

В разі невиконання покладених обов’язків підозрюваною, наступають наслідки передбачені КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Суддя: І. Я. Чорний