Вирок № 79834106, 23.01.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/18373/15-к

Провадження № 1-кс/752/66/19

У Х В А Л А

23.01.2019 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва Колдіна О.О., з участю секретаря Якушко Т.А., адвоката Макєєва Є.Ю., розглянувши клопотання адвоката Макєєва Євгена Юрійовича в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42015100010000282,

в с т а н о в и в:

адвокат Макєєв Євген Юрійович звернувся до Голосіївського районного суду м.Києвуа в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42015100010000282.

Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва від 06.11.2015 р. накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 336,1 кв.м., що належить ОСОБА_2, яка була предметом злочину у кримінальному провадженні . №42015100010000282.

Заявник зазначає, що відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду було скасовано рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на АДРЕСА_1 загальною площею 336,1 кв.м. та загальною площею 515 кв.м. за ОСОБА_2, а тому станом на 20.08.2018 р. у власності заявниці перебуває лише квартира площею 67,8 кв.м..

Тобто, підстав для подальшого застосування заходу кримінального провадження не існує, оскільки відсутній фактично об»єкт, на який накладено арешт.

Крім того, заявник зазначає, що органом досудового розслідування не доведено, що зазначена квартира є предметом злочину, ОСОБА_2 не є учасником кримінального провадження.

В судовому засіданні адвокат Макєєв Є.Ю. підтримав подане клопотання, просив його задовольнити, з підстав, зазначених в клопотанні, посилаючись на те, що ОСОБА_2 не є учасником кримінального провадження і необхідність у подальшому арешті майна відпала з врахуванням постанови Київського апеляційного адміністративного суду.

Прокурор в судове засідання не з»явився, про місце і час судового розгляду повідомлявся належним чином, однак його неявка не перешкоджає судовому розгляду.

Вислухавши представників заявника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що СВ Голосіївського УП ГУ НП у м.Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015100010000282.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва від 06.11.2015 р. накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 336,1 кв.м що належить ОСОБА_2.

Підставою для накладення арешту згідно ухвали слідчого судді є збереження майна, що є предметом злочину.

В силу п. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно до п.2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

В силу положень ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого. Їх захисника, чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", "Кушоглу проти Болгарії"). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

За результатами розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду визнано протиправними та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Упраління державної реєстрації Головного теритоіарльного управління юстиції у м.Києві Дворака Р.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № НОМЕР_4 від 04.08.2015 р., визнано недійсним свідоцтво про право власності № НОМЕР_2 від 04.08.2015 р., виданого Управлінням державної реєстрації Головного теритоіарльного управління юстиції у м.Києві на АДРЕСА_1, загальною площею 336,1 кв.м. ОСОБА_2, визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Упраління державної реєстрації Головного теритоіарльного управління юстиції у м.Києві Дворака Р.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № НОМЕР_3 від 16.10.2015 р., визнано недійсним свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 від 16.10.2015 р., виданого Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юбстиції у м.Києві на АДРЕСА_1, загальною площею 515 кв.м. ОСОБА_2.

На момент розгляду клопотання ОСОБА_2 належить на праві власності АДРЕСА_1, площею 67,8 кв.м.

Крім того, згідно відповіді Київської місцевої прокуратури № 1 від 06.11.2018 р. за № 10-51/6983 вих/8 ОСОБА_2 не є стороною у кримінальному провадженні №42015100010000282.

З огляду на встановлені слідчим суддею в ході розгляду клопотання обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що на момент його розгляду фактично відсутній об»єкт, який був предметом злочину, і на який було накладено арешт.

Органом досудового розслідування не надано доказів щодо необхідності в подальшому застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту АДРЕСА_1, однак наявність такого арешту протягом тривалого проведення досудового розслідування порушує права власника майна..

Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання про скасування арешту з АДРЕСА_1 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 170, 174, 376, КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

клопотання адвоката Макєєва Євгена Юрійовича в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42015100010000282 задовольнити.

Скасувати арешт майна, який накладений відповідно до ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва у справі № 752/18373/15-к від 06.11.2015 р. на квартиру АДРЕСА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя