Рішення № 79833041, 29.01.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 760/1779/19

Справа № 760/17039/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2019 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді - Букіної О.М.

при секретарі - Кривулько С.В.

за участю представника відповідача- 1-Нечипоренка Т.О.

розглянувши у порядку спрощеного судового провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Шляхово - експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва» та Київської міської ради про стягнення матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом та просить суд стягнути солідарно з Комунального підприємства «Шляхово - експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва» та Київської міської ради матеріальну шкоду в розмірі 118395, 07 грн. та судові витрати.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 11.10.2017 близько 21.20 год, рухаючись по вул. Борщагівській у м. Києві на транспортному засобі Volkswagen моделі Polo Sedan, д.н.з. НОМЕР_1, позивачем було здійснено наїзд на відкриту кришку люка, що була розташована на проїжджій частині навпроти будинку № 171/18, балансоутримувачем якої є Комунальне підприємство «Шляхово - експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва».

Внаслідок даного наїзду, транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку № 6723 у розмірі 118395,07 грн.

Вважає, що в результаті неналежного утримання вулично - дорожньої мережі, балансоутримувачем якої є Комунальне підприємство «Шляхово - експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва», позивачу було завдано майнову шкоду.

Вказує, що управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, відповідно до ЗУ «Про автомобільні дороги», а тому відповідачем по справі вказує Київську міську раду.

З урахуванням наведеного просить задовольнити позовні вимоги.

03.07.2018 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

Ухвалою суду від 04.07.2018 в справі відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою суду від 02.10.2018 справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін.

В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином, однак його неявка не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні представник відповідача 1 заперечував проти позову та стверджував, що позовні вимоги позивача є безпідставними та хибними, тому як позивачем невірно визначений суб'єкт, винні дії (бездіяльність) якого спричинили зазначену дорожньо - транспортну пригоду. Вказав, що каналізаційний люк, що розташований на проїжджій частині навпроти будинку 171/18 не знаходиться на балансі ШЕУ Солом'янського району, тому підприємство не несе обов'язку по його належному утриманню та технічному нагляду за його станом. З урахуванням наведеного просив відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання представник Київської міської ради не з'явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином. Про причини неявки суд до відома не поставив. Також, відзиву на позов останнім до суду подано не було.

Заслухавши представника відповідача - 1, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11.10.2017 близько 21.20 год, рухаючись по вул. Борщагівській у м. Києві на транспортному засобі Volkswagen моделі Polo Sedan, д.н.з. НОМЕР_1, позивачем було здійснено наїзд на відкриту кришку люка,яка знаходилась напроти будинку №171/18 по вул. Борщагівській в м. Києві, що підтверджується рапортом інспектора патрульної поліції УПП ДПП України у м. Києві ОСОБА_2 (а.с.17).

Внаслідок вказаної ДТП, автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень, що підтверджується звітом про визначення вартості матеріального збитку № 6723 від 29.01.2018 згідно якого вартість матеріального збитку складає 118395,07 грн. (а.с.12-13).

Вказаний вище звіт, як і характер та розмір спричиненого позивачу матеріального збитку, відповідачем -1 не оспорюється.

Оцінюючи вказаний вище звіт № 6723 від 29.01.2018 про визначення вартості матеріального збитку завданого позивачу, суд не знаходить обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність звіту чи суперечливість його іншим матеріалам справи, а тому приймає його до уваги, в якості належного та допустимого доказу у справі.

Разом з тим, представник відповідача 1 заперечує щодо пред`явленого позову саме до КП «Шляхово - експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва», оскільки вважає, що каналізаційний люк на який було здійснено наїзд позивачем не знаходиться на балансі підприємства.

Однак з даними доводами представника відповідача 1 суд погодитись не може, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що автомобільна дорога це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безпечного, безперервного та зручного руху транспортних засобів. Відповідно до ст. 16 цього ж Закону, вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» елементами благоустрою є покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів.

Крім того, відповідно до ст. 9 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить, у тому числі, компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів. Управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.

Як закріплено в ст. 21 зазначеного Закону органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: 1) стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; 2) якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 3) розміщення технічних засобів організації дорожнього руху, об'єктів дорожнього сервісу та рекламоносіїв; 4) відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.

В ч. 3 ст. 14, ч. 1 ст. 16 цього Закону, визначено, що учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

В п. 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою КМ України № № 198 від 30 березня 1994 року (далі - Єдині правила) передбачено, що ремонт і утримання дорожніх об'єктів, що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору, а тих, що перебувають у комунальній власності - відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями. Пунктом 11 Єдиних правил встановлено, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів. Вказані правила є обов'язковими для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об'єктів і користувачів.

В даному випадку належний позивачу автомобіль отримав ушкодження в результаті неналежного утримання вулично-дорожньої мережі, балансоутримувачем якої є КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва».

Посилання представника відповідача 1 на п. 12.2.2, 12.2.3 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 5 липня 1995 року № 30, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 липня 1995 року за № 231/767, про проведення зовнішнього огляду мереж не рідше одного разу на місяць шляхом обходу трас ліній мережі і огляду зовнішнього стану пристроїв і споруд мережі та під час обходів і оглядів трас ліній мережі перевіряють зовнішній стан колодязів, наявність кришок, цілісність люків, кришок, горловин, скоб і драбин шляхом відчинення кришок колодязів з їх очищенням не є підставою для покладення відповідальності за заподіяну позивачу шкоду на балансоутримувача Чумаківського колектору.

Враховуючи, що балансоутримувачем вулично-дорожньої мережі по вул. Борщагівській в м. Києві є КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва», а тому відшкодування завданих внаслідок вказаної ДТП збитків має здійснювати КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва».

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

З огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини справи, виходячи з наведених положень законодавства, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з Комунального підприємства «Шляхово - експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва» на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 118 395, 07 грн.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача до Київської міської ради, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить, у тому числі, компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів. Управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.

Як закріплено в ст. 21 зазначеного Закону органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: 1) стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; 2) якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 3) розміщення технічних засобів організації дорожнього руху, об'єктів дорожнього сервісу та рекламоносіїв; 4) відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову .

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з Комунального підприємства «Шляхово - експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва» підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору 1183,96 грн.

Керуючись ст.ст.11, 1166 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12-13, 76-82, 133, 141, 169, 259, 263 - 265, 268, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Шляхово - експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва» та Київської міської ради про стягнення матеріальної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Шляхово - експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом'янського району м. Києва» (місцезнаходження :м.Київ, вул. Народного ополчення, 16, код ЄДРПОУ 31806946) на користь ОСОБА_1 ( проживає за адресою:АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_2) матеріальної шкоди у розмірі 118 395, 07 грн., судового збору у розмірі 1183, 96 грн.

В іншій частині позову , відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Букіна О.М.