Ухвала суду № 79832477, 05.02.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/64092/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва Писанець В.А., при секретарі Лапцун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №6 Станкова О.П. про накладення арешту на речові докази, -

В С Т А Н О В И В :

28.12.2018 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №6 Станкова О.П. у кримінальному провадженні № 42018100000000834 від 10.09.2018 про накладення арешту на речові докази у вигляді електронних носіїв інформації та грошових коштів в національній валюті, які вилучені на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 20.12.2018 у справі №757/63101/18-к, за адресою житлового приміщення фінансового директора ТОВ «КВАРТАЛ 5» ОСОБА_2, а саме: АДРЕСА_1.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

05 лютого 2019 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, прокурором було подане клопотання про розгляд клопотання у його відсутність, також, прокурором у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.

Представник ТОВ «Квартал 5» у судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином, заяви, клопотання або письмові заперечення не були подані, про причини неявки до суду не повідомлено.

Відповідно до ст. 107 КПК України, рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, за виключенням вирішення питання про проведення негласних (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.

За наведених обставин, слідчий суддя вирішив за можливе розглядати дане клопотання без участі прокурора та ТОВ «Квартал 5».

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Обґрунтовуючи вказане клопотання прокурор вважає, що Прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво досудового розслідування шостим слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42018100000000834 від 10.09.2018, за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи та працівники ТОВ «Квартал 5» (38926278), діючи у першому півріччі 2018 року та продовжуючи діяти у подальшому на території України, за попередньою змовою з іншими особами, шляхом документального оформлення реалізації тютюнових виробів на адресу ТОВ «Гранд-Табак» (41910116) та ТОВ «Тродмікс Інвест» (41569361), умисно ухилились від сплати податків на загальну суму 7 млн. грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

26.12.2018 проведено обшук, на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 20.12.2018 у справі №757/63101/18-к, за адресою житлового приміщення фінансового директора ТОВ «КВАРТАЛ 5» ОСОБА_2, а саме: АДРЕСА_1, за результатами якого вилучено електронні носії інформації та грошові кошти в національній валюті.

Особа, яка займала обшукуване прпиміщення не пояснила про походження грошових коштів в національній валюті та не надала документи про їх походження.

26.12.2018 проведено огляд електронних носіїв інформації та грошових коштів в національній валюті, які вилучені на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 20.12.2018 у справі №757/63101/18-к, за адресою житлового приміщення фінансового директора ТОВ «КВАРТАЛ 5» ОСОБА_2, а саме: АДРЕСА_1, та встановлено, що вони мають доказове значення у кримінальному провадженні.Зважаючи на викладене, у органу досудового розслідування є всі підстави вважати, що вилучені документи, електронний носій інформації, грошові кошти, використовувались невстановленими особами з метою умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Вилучені документи необхідні для документування кримінальних правопорушень шляхом використання під час проведення інших слідчих (розшукових) дій. Комп'ютерна техніка, яка вилучена під час проведених обшуку необхідна для проведення експертного дослідження, а також є засобом, знаряддям вчинення кримінального правопорушення. Вилучені під час обшуку грошові кошти є підтвердженням факту реалізації сигарет за готівку без повного відображення проведених операцій у податковій звітності.

Прокурор вказує, що з метою належного зберігання речових доказів та забезпечення подальшого розгляду питання про їх конфіскацію в дохід держави.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: забезпечення речових доказів.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, слідчим суддею встановлено, що 26.12.2018 постановою старшого слідчого з ОВС шостого СВРКР СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві капітаном податкової міліції Фєдосовим М.В. електронні носії інформації та грошових коштів в національній валюті, які вилучені на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 20.12.2018 у справі №757/63101/18-к, за адресою житлового приміщення фінансового директора ТОВ «КВАРТАЛ 5» ОСОБА_2, а саме: АДРЕСА_1 визнано речовими доказами.

Прокурором доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №6 Станкова О.П. про накладення арешту на речові докази - задовольнити.

Накласти арешт на речові докази у вигляді електронних носіїв інформації та грошових коштів в національній валюті, які вилучені на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 20.12.2018 у справі №757/63101/18-к, за адресою житлового приміщення фінансового директора ТОВ «КВАРТАЛ 5» ОСОБА_2, а саме: АДРЕСА_1, а саме:

- мобільний телефон iPhone IMEI:НОМЕР_1 у кількості 1 шт.;

- мобільний телефон iPhone IMEI:НОМЕР_2 у кількості 1 шт.;

- купюри номіналом 500 грн. (Україна) у кількості 243 шт.;

- купюри номіналом 200 грн. (Україна) у кількості 758 шт.;

- купюри номіналом 100 грн. (Україна) у кількості 359 шт.;

- купюри номіналом 50 грн. (Україна) у кількості 200 шт.;

- купюри номіналом 500 грн. (Україна) у кількості 8 шт.;

- купюри номіналом 200 грн. (Україна) у кількості 5 шт.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В. А. Писанець