Рішення № 79830741, 13.02.2019, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/3537/18

Провадження №2/718/1111/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2019 року м. Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючого - судді Мізюка В.М., секретаря Безушко М.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк», про визнання незаконними рішення про державну реєстрацію прав, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк», про визнання незаконними рішення про державну реєстрацію прав, мотивуючи свої вимоги тим, що в серпні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом в якому просили в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 11.07.2006 року у розмірі 58811,52 доларів США звернути стягнення на предмет іпотеки – квартиру загальною площею 66,40 кв. м., житловою площею 42,6 кв. м., що розташована в м. Кіцмань вул. Тургенєва, 13 а/14 шляхом продажу з укладенням від імені позивача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приват Банк» всіх передбачених нормативно правовими актами державних дій, необхідних для продажу іпотеки та виселити позивача та інших осіб, які зареєстровані або проживають у вищевказаній квартирі. Рішенням Кіцманського районного суду від 28.07.2014 року позов задоволено. Рішенням апеляційного суду від 10.09.2014 р. змінено рішення Кіцманського районного суду від 28.07.2014 р.

24.11.2016 року Державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради ОСОБА_2 прийнято рішення за № 32524681 про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно квартиру за адресою: Чернівецька область, м. Кіцмань, вул. Тургенєва, 13а/14 на підставі поданих ПАТ КБ «Приватбанк» документів: копії договору іпотеки та копії письмової вимоги про усунення порушень. Вважає, вищевказане рішення незаконним, а тому просив задовольнити позов та стягнути судові витрати.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву в якій підтримав позов та просив його задовольнити.

Відповідач державний реєстратор відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заперечення, в якому вказала, що відносини з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Вказує, що вона як державний реєстратор перевірила документи подані заявником, а саме: довіреність уповноваженої особи банку, договір іпотеки, копію письмової вимоги про усунення порушень з повідомленням укрпошти, який підтверджує 30 термін отримання вимоги, шляхом проведення пошуків у Державних реєстрах, встановила відсутність підстав для відмови та прийняла рішення щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно за адресою Чернівецька область, м. Кіцмань, вул. Тургенєва, 13а/14 за іпокодержателем ПАТ КБ «Приват банк».

Представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак подав до суду відзив на позов, в якому проти позову заперечував тим, що посилання на Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не зупиняє та не змінює дії решти нормативно-правових актів, у тому числі тих, що регулюють порядок проведення державної реєстрації, як наслідок, не може бути мотивом та правовою підставою для відмови у прийнятті заяви на проведення реєстраційної дії та відмови у державній реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 11.07.2006 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір, а 10.06.2011 року - додаткова угода до нього. Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 45 153,17 доларів США на умовах сплати 14,04% за користування кредитом на рік з кінцевим терміном повернення 08.07.2021 року.

В рахунок забезпечення зобов'язань за вказаним кредитним договором між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір іпотеки, згідно умов якого ОСОБА_1 передав в іпотеку нерухоме майно – належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 28.07.2014 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 11 липня 2006 року у розмірі 58811,52 доларів США, що за курсом НБУ складало 469904,04 гривень, звернуто стягнення на квартиру загальною площею 66,40кв.м., житловою площею 42,6кв.м., що розташована за адресою: Чернівецька область, м. Кіцмань, вул. Тургенєва, 13-а/14, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк» з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами державних дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 10.09.2014 року рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 28 липня 2014 року змінено; доповнено резолютивну частину рішення після четвертого абзацу реченням наступного змісту: рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відповідачів з квартири зі зняттям з реєстраційного обліку підлягає зверненню до виконання після закінчення дії мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, встановленого Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 року, № 1304-VII.

Згідно п.21 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься у цьому договорі.

Задоволення вимог іпотекодержателя за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки може бути вчинене в позасудовому порядку наступним чином: - переходу до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, про що Іпотекодержатель зобов’язаний письмово повідомити Іпотекодавця; - продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, у тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу (п.26 договору іпотеки).

В даному випадку договір про задоволення вимог іпотекодержателя виступає правовстановлювальним документом та є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки. Напротязі 3 днів з моменту такої реєстрації Іпотекодавець зобов'язаний передати всю технічну та іншу документацію відносно предмета іпотеки; продажу іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку»; іншим способом, що не суперечить чинному законодавству на момент реалізації предмету іпотеки.

24.11.2016 року Державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради ОСОБА_2 прийнято рішення за № 32524681 про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_1 на підставі поданих ПАТ КБ «Приватбанк» документів: копії договору іпотеки та копії письмової вимоги про усунення порушень.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 26 Закону № 1952-IV записи до Державного реєстру речових прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься відповідний запис.

Згідно ч.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як передбачено статтею 36 Закону України «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: - передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; - право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

Згідно ст.37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання.

Відтак, наведені положення Закону дають змогу дійти висновку, що договір іпотеки не є підставою, що підтверджує виникнення, перехід або припинення права власності на нерухоме майно, чого відповідачем при прийнятті відповідного рішення до уваги враховано не було.

Окремо суд звертає увагу, що згідно Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статетю5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами — резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника / майнового поручителя або є об’єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку; не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки); кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

Також, судом встановлено, що спірна квартира підпадає під дію даного Закону, про що було обумовлено рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 10.09.2014 року.

ПАТ КБ «Приватбанком» було обрано судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, а отже за наявності судового рішення, він не мав достатніх правових підстав для використання позасудового порядку врегулювання.

Вищенаведені обставини свідчать про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття рішення № 32524681 від 24.11.2016 року про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

На підставі аналізу вищезазначених норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийняте без належного дотримання норм чинного законодавства, а отже заявлені за позовом вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати по сплаті судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 15, 16, 30, 60, 61, 88, 114, 212, 213, 214,215,218 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради ОСОБА_2, індексний номер 32524681 від 24.11.2016 року незаконним.

Стягнути з Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні, 80 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В.М.Мізюк