Ухвала суду № 79829299, 14.02.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/828/19

Провадження № 1-кс/461/1335/19

УХВАЛА

про накладення арешту на майно

14.02.2019 року слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова Стрельбицький В.В., за участю секретаря Іваника Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_1 про арешт майна,

встановив:

слідчим відділом Управління СБ України у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42018140000000324 від 22.10.2018 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.3 ст.368 КК України.

Слідчий слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_1,за погодженням прокурора прокуратури Львівської області, звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на 25% квартири, що зн аходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання мотивує тим, що органом досудового розслідування ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який, у разі визнання його винним, передбачене покарання у виді конфіскації майна.

Слідчий подав заяву про розгляд клопотання без його участі.

З метою забезпечення арешту майна, вважаю за можливе при розгляді клопотання застосувати положення ч.2 ст.172 КПК України, згідно яких, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, приходжу до наступного висновку.

Статтею 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Кримінальне провадження зареєстроване в ЄРДР за фактом вимагання та отримання неправомірної вигоди службовою особою.

Як видно з матеріалів клопотання, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на праві приватної спільної сумісної власності , який підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, належить 25% квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Дослідивши матеріали клопотання, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту, зважаючи на те, що таке обмеження права власності є розумним та виправданим, майно, на яке просить накласти арешт слідчий, відповідає критеріям, визначеним у ст.170 КПК України, накладення арешту на майно підозрюваного забезпечить можливу в майбутньому конфіскацію майна, а тому приходжу до висновку про необхідність задоволення клопотання.

Керуючись ст.ст.131, 132, 170,172, 173 КПК України, -

постановив:

Клопотання задоволити.

Накласти арешт на 25% квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зобов’язати слідчого повідомити заінтересованих осіб про накладення арешту на майно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Стрельбицький В.В.