Рішення № 79829264, 31.01.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/8136/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2019 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі :

головуючого судді Юрківа О.Р.

з участю:

секретаря судового засідання Кузьми Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (Львівська обл., Жовківський р-н, смт. Куликів, вул. Марусі Чурай, 4) до Львівської митниці Державної Фіскальної служби України (79000, м. Львів, вул. Костюшка 1) про скасування постанови про порушення митних правил, -

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Львівської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил. В обґрунтування заявленого адміністративного позову покликається на те, що постановою заступника начальника Львівської митниці ДФС у справі про порушення митних правил за №5212/20900/18 від 09.10.2018 року її притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8500,00 грн. Оскаржувана постанова прийнята митним органом на підставі протоколу про порушення митних правил від 26.08.2018 року, згідно якого ОСОБА_1 вчасно не доставила товар - транспортний засіб до митного органу призначення, чим перевищив встановлений Митним кодексом України строк доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення більш ніж на 10 діб.

Позивач стверджує, що стягнення накладено із порушенням вимог законодавства, яке полягає у його накладенні після встановленого строку у 6 місяців із моменту вчинення такого. Вважає, постанову протиправною, такою, що винесена без достатніх підстав, просить суд скасувати постанову у справі про порушення митних правил від 09.10.2018 року, про притягнення її до адміністративної відповідальності за порушення ч.3 ст. 470 МК України.

Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, оскільки подав клопотання про розгляд справи у його відсутності та у відсутності позивача.

Львівська митниця ДФС свого представника до суду не направила, хоча була повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Відповідно до ст.205 КАС України суд вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності на підставі наявних у справі доказів, які суд вважає достатніми.

Разом з тим, відповідачем у справі подано відзив на позовну заяву, у якому вказано, що Львівською митницею ДФС правомірно притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил передбачених ч.3 ст.470 Митного кодексу України. Зазначено, що ОСОБА_1 перевищила більше, ніж на десять діб встановлений ч.1 ст.95 МК України строк доставки товару – транспортного засобу марки “CITROEN C2”, реєстраційний номер PL PO3AH59, VIN-код № VF7JMKFVB97064646, що перебуває під митним контролем до органу доходів і зборів призначення. Отже, в діях ОСОБА_1 наявний склад порушення митних правил, відповідальність за яке передбачено ч. 3 ст. 470 МК України.

Крім цього, зазначено, що порушення, вчинене ОСОБА_1, є триваючим, у зв’язку із чим є формально закінченим з моменту його суб’єктивного офіційного виявлення під час здійснення митних процедур 26.08.2018 року та невідкладної фіксації його в протоколі про ПМП № 5212/20900/18. І саме з цієї дати відраховується строк накладення адміністративного стягнення. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши інші матеріали справи, суд приходить до висновку, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Судом встановлено, що постановою заступника начальника Львівської митниці ДФС – начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3 від 09.10.2018 року винесеної у справі про порушення митних правил за №5212/20900/18, ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8500,00 грн.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, 26.08.2018р. близько 13 години 10 хвилин в зону митного контролю на виїзд з України по смузі руху «Червоний коридор» пункту пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС заїхав рейсовий автобус марки «MERCEDES-BENZ 0350», реєстраційний номер BC6692EK, VIN-код № NMB61338813237814, сполученням Херсон - Щецін, в якому ОСОБА_1 слідувала як пасажир.

В ході митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення даних про цей транспортний засіб та осіб, які слідували в ньому, в АСМО «Інспектор» спрацювала АСАУР (коди: 401-1, 801-1 “По даній особі (особам) наявна інформація про ввезення у попередніх періодах інших ТЗ, по яких відсутні відомості щодо подальшого вивезення.

Шляхом здійснення оперативного запиту до єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), на підставі аналізу переміщень за даними ФМ «Пасажирський пункту пропуску», ФМ «Диспетчер зони митного контролю» АСМО «Інспектор» з’ясовано, що ОСОБА_1 21.03.2018р. о 09:45 через пункт пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС ввезла на митну територію України автомобіль марки “CITROEN C2”, реєстраційний номер PL PO3AH59, VIN-код № VF7JMKFVB97064646 без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами ст.95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Одночасно було встановлено відсутність в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС України інформації про вивезення з митної території України вказаного автомобіля марки “CITROEN C2”, реєстраційний номер PL PO3AH59, VIN-код № VF7JMKFVB97064646, станом на 26.08.2018 року.

У відповідності до ст. 95 МК України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці — п’ять діб. Згідно із нормами ч. 2 ст. 95 МК України до строків зазначених у ч. 1 даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст. 192 МК України. Проте, в супереч ст. 192 МК України та розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом ОСОБА_4 фінансів України від 31.05.2012 року № 657, ОСОБА_1 до найближчого митного органу до завершення визначеного митницею строку транзиту про обставини подій, у зв’язку з якими порушено ці строки, та місцезнаходження товарів і транспортних засобів у випадку порушення строку транзиту внаслідок поломки транспортного засобу та його ремонту не звернулась.

Грунтовних пояснень, що до неможливості вивезти вищезазначений транспортний засіб у терміни передбачений МК України ОСОБА_1 не надала.

Будь-яких підтверджуючих документів щодо аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, у відповідності до вимог ст. 460 МК України ОСОБА_1 не надала.

Згідно з електронною базою даних «Реєстр порушників митних правил» ЄАІС Держмитслужби України, ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не притягалась.

Таким чином, ОСОБА_1 перевищила встановлений статтею 95 МК України строк доставки товарів, транспортних засобів, що перебувають під митним контролем до митного органу призначення більше ніж на 10 діб.

Про час і місце розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності була належним чином повідомлена, що підтверджується її підписом у протоколі про порушення митних правил №5212/20900/18 від 26.08.2018 року.

Частиною 1 ст.381 МК України встановлено, що транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу.

При цьому, згідно гл. 55 р. ХІІ МК України поміщення громадянином-резидентом транспортного засобу, потайно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обов’язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу та виконання інших митних формальностей, передбачених Митним кодексом України.

Отже, пропуск встановленого законом строку ввезеного ОСОБА_1 на митну територію України, автомобіля, здійснено у порядку, передбаченому нормами ч. 1 ст. 381 МК України - в митному режимі «транзит», на строк, передбачений нормами ст. 95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно з п. 7 «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України» затверджених Наказом Державної митної служби України № 1118 від 17.11.2005 року, власник транспортного засобу або вповноважена особа, який переміщує транспортний засіб через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів, що підтверджують право власності на транспортний засіб або користування ним (у тому числі з правом розпорядження).

Згідно п. 9 «Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», не підлягає пропуску через митний кордон України транспортний засіб, увезення якого в Україну заборонено згідно із законодавством або на який відсутні документи, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження).

Враховуючи, що транспортний засіб було ввезено на митну територію України позивачем, обов'язок його вивезення покладено на особу, що його ввезла та відповідно в неї наявні документи на право користування цим транспортним засобом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 КУпАП продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її є обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення.

Так, позивач ввезла на митну територію України транспортний засіб, в митному режимі «транзит» та не вивезла транспортний засіб, таким чином і далі продовжує протиправну поведінку.

Суд вважає, що посадовою особою було правомірно та на законних підставах прийнято рішення про наявність складу правопорушення та винесено постанову про порушення митних правил.

Разом з тим, п. 7 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 451 від 21.05.2012 року передбачено, що митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску здійснюється шляхом застосування таких форм митного контролю: перевірка документів та відомостей, які відповідно до законодавства надаються митним органам під час переміщення автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України; митний огляд (огляд та переогляд автомобільних транспортних засобів і товарів, огляд та переогляд ручної поклажі та багажу, особистий огляд громадян); усне опитування громадян та посадових осіб підприємств; облік автомобільних транспортних засобів і товарів; взяття проб (зразків) товарів; використання службових собак, технічних та спеціальних засобів контролю; подання запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, наданих митним органам.

Згідно ч.1 ст. 460 МК України, вчинення порушень митних правил, передбачених ч.3 ст.469, ст. 470, ч. 3 ст. 478, ст. 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (ст. 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Тобто, дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за вказане порушення митних правил. Такими умовами відповідно є аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Згідно з Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України до обставин непереборної сили відносяться смерть власника транспортного засобу, стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря тощо, закриття шляхів тощо), військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується транспортний засіб, страйк, злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника транспортного засобу, дорожня пригода за участю транспортного засобу, яка спричинила повне або часткове його пошкодження, неможливість подальшого руху транспортного засобу, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров'ю людей або навколишньому середовищу, інші схожі за характером обставини чи події.

Пунктом 5 розділу VIII Порядку визначено, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Згідно із нормами ч. 2 ст. 95 МК України до строків зазначених у ч. 1 даної статті, не включається час дії обставин, зазначених у ст. 192 МК України. Разом з тим, нормою ч.1 ст.192 МК України передбачено, що у разі, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місце знаходження товарів і транспортного засобу.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що протокол та постанова про порушення митних винесені правомірно та на законних підставах, оскільки позивач порушила вимоги ч.3 ст. 470 МК України, а саме перевищення встановленого ст. 95 МК України строку доставки транспортного засобу “CITROEN C2”, реєстраційний номер PL PO3AH59, VIN-код № VF7JMKFVB97064646, більш ніж на 10 діб.

Водночас, суд не приймає до уваги покликання позивача про те, що правопорушення, передбачене ч.3 ст.470 МК України не може вважатись триваючим, а відтак на момент винесення оскаржуваної постанови закінчились строки накладення адміністративного стягнення, з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень. Тобто ст. 467 МК України не визначає виключного переліку триваючих порушень.

Відповідно до листа Мінюсту України від 17.07.2007 р. № 22-14-493, триваючими визнаються правопорушення, які, розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов’язок, або виконує його не повністю або неналежним чином.

ОСОБА_4 юстиції України від 01.12.2003 року № 22-34-1465 роз’яснено, що триваючими адміністративними проступками є проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

Таким чином, триваючі правопорушення є формально закінчені з моменту їх суб’єктивного офіційного виявлення, тобто з часу виявлення і фіксації в протоколі про адміністративне правопорушення, приписі, акті перевірки і т.д.

Правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України є розпочатим на одинадцятий день після закінчення визначеного митницею терміну транзитного переміщення, проте завершується воно відповідно до ч.ч. 1, 4, 8 МК України ст. 102 МК України, якими й передбачені підстави завершення митного режиму транзит, а саме:

1. Митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення.

4. Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом.

8. Митний режим транзиту також припиняється у разі конфіскації товарів, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відтак, перевищення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, не є підставою для завершення митного режиму «транзит», а предмети, після перевищення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу не можуть використовуватися для вільного обігу на митній території України, оскільки такі не поміщені в митний режим імпорту згідно глави 13 МК України. Після спливу зазначених строків такі продовжують перебувати на митній території України з порушенням умов митного режиму «транзит», тобто із порушенням законодавства, що свідчить про триваючий характер правопорушення.

Отже, днем виявлення такого правопорушення є фіксація в протоколі про порушення митних правил, і в силу ст. 467 МК України строк накладення адміністративного стягнення обчислюється саме з дня виявлення.

Порушення, передбачене ч.3 ст.470 МК України (перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб), починається із 21-ї доби з дати ввезення транспортного засобу на митну територію України та закінчується датою вивезення транспортного засобу за межі митної території України, поміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим або конфіскації товарів, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили. Тобто, дане порушення є триваючим.

Окрім того, листом Міндоходів України від 30.08.2013 №16666/7/99-99-24-03-09-17 було роз’яснено, що обґрунтованим є розгляд питання щодо накладення стягнення за порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України, за підстав віднесення його до категорії триваючих (зокрема, недоставлення до митниці у встановлений ст. 95 МК України строк), не пізніше ніж через 6 місяців з дня виявлення.

Відтак, порушення вчинене ОСОБА_1, є триваючим, у зв’язку із чим є формально закінченим з моменту його суб’єктивного офіційного виявлення під час здійснення митних процедур 26.08.2018 року та невідкладної фіксації його в протоколі про ПМП № 5212/20900/18. І саме з цієї дати відраховується строк накладення адміністративного стягнення. Оскільки оскаржуваною постановою позивача притягнуто до відповідальності 09.10.2018, то адміністративне стягнення накладене на позивача в межах шестимісячного строку, передбаченого ст. 467 МК України.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наведене, дослідивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що постанову заступника начальника Львівської митниці ДФС – начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3 від 09.10.2018 року винесеної у справі про порушення митних правил за №5212/20900/18, якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України, слід залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної Фіскальної служби України про скасування постанови про порушення митних правил, - без задоволення.

Згідно ст. 139 КАС судові витрати віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 121, 139, 241-246, 286 КАС України, ст.ст. 4, 380, 470, 467, 481, 523, 525 МК України, суд –

ВИРІШИВ:

залишити постанову заступника начальника Львівської митниці ДФС – начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3 від 09.10.2018 року винесеної у справі про порушення митних правил за №5212/20900/18, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України, без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної Фіскальної служби України про скасування постанови про порушення митних правил, - без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Повний текст судового рішення було складено 31 січня 2019 року.

Суддя Юрків О.Р.