Ухвала суду № 79829162, 14.02.2019, Соснівський районний суд м. Черкас

Провадження № 1кс/712/1002/19

Справа № 712/1595 /19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про накладення арешту

06 лютого 2019 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ПИРОЖЕНКО С.А., при секретарі ТІТОВА О.І., за участю прокурора ПАВЛОВОЇ А.О., представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ІМПУЛЬС ПЛЮС» ЄСИКА В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання прокурора Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_1 про накладення арешту,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся прокурор Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_1 з клопотанням про накладення арешту на корпоративні права ТОВ «ІМПУЛЬС ПЛЮС» код ЄРДПОУ 34150627, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, заборонивши особам, уповноваженим на здійснення державної реєстрації вносити будь-які зміни до установчих документів, та накладення арешту на майнові права ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» (ідентифікаційний код: 34150627), а саме щодо права оренди земельних ділянок за договорами оренди: шляхом заборони будь-яким фізичним та юридичним особам, нотаріусам, підприємствам, організаціям, установам, будь-якої форми власності, органам місцевого самоврядування, державним реєстраторам, в тому числі м. Канів та Канівського району Черкаської області, здійснювати будь-які дії щодо реєстрації (перереєстрації), оренди, припинення оренди, в тому числі заборонити вчиняти дії пов’язані з поділом, розподілом, виділом, об’єднанням вказаних земельних ділянок, які перебувають в орендному користуванні ТОВ «ВП «Імпульс Плюс».

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим відділом Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018250000000292 від 18.12.2018, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

У ході проведення досудового розслідування установлено, що представнику АТ «ОСОБА_2 Компані» та директору ТОВ «ВП «ІМПУЛЬС ПЛЮС» ОСОБА_3 у період часу з 13.12.2018 по теперішній час невідомі особи здійснюють вимагання з погрозою застосування насильства щодо нього та його близьких родичів, щоб останній вчинив дій з використанням свого службового становища, на користь невідомих осіб, спрямовані на відчуження корпоративних прав ТОВ «ВП «ІМПУЛЬС ПЛЮС» та здійснюють незаконну вимогу на ОСОБА_3 для заволодіння майновим правом оренди сільськогосподарських земельних ділянок в кількості близько 4 тис. га, шляхом їх незаконного розірвання з власниками землі та укладення нових договорів з невстановленим на цей час товариством, а також сільськогосподарською технікою та обладнанням до нього в інтересах вимагачів.

Будучи допитаний як потерпілий ОСОБА_3 показав, що він є представником АТ «ОСОБА_2 Компані» та з серпня 2016 року директором ТОВ «ВП «ІМПУЛЬС ПЛЮС» (ЄРДПОУ 34150627). Указані товариства здійснюють сільськогосподарську діяльність на території Тальнівського, Звенигородського районів Черкаської області та на частині території Вінницької області у результаті чого сплачують до бюджету значні суми коштів. Засновником ТОВ «ВП «ІМПУЛЬС ПЛЮС» є АТ «ОСОБА_2 Компані» та ОСОБА_4, АТ «ОСОБА_2 Компані», яке знаходиться в м. Прага Чеська Республіка, головою правління якого є громадянин ОСОБА_5 ОСОБА_6 Бартош. Йому відомо, що невстановлені, на цей час, особи почали здійснювати так звану схему рейдерства, шляхом тиску на нього, як на керівника товариства, щоб він з використанням реєстраційних документів, наданих йому повноважень, довіреностей та печатки товариства здійснив переоформлення на іншу фірму корпоративні права ТОВ «ВП «ІМПУЛЬС ПЛЮС», або в супереч його волі підписав договори про розірвання договорів оренди землі на користь іншого товариства. Він отримував неодноразові погрози з боку невідомих осіб, які мають реальний намір здійснити захоплення ТОВ «ВП «ІМПУЛЬС ПЛЮС» шляхом заволодіння корпоративними правами та, як наслідок, всім належним рухомим, нерухомим майном товариства та правом оренди сільськогосподарської землі площею близько 4 тис. га, яка перебуває у їх законному користуванні та є основою ведення господарської діяльності. Погрози та вимагання відбуваються постійно і на цей час перейшли у активну фазу, а саме невідомі особи повідомляють йому, якщо він не погодиться на їхню співпрацю, вони шляхом неіснуючих ухвал суду та виконавчих проваджень паралізують роботу товариства і рано чи пізно все одно заволодіють товариством і вони працювати не будуть.

Аналогічні покази надав начальник юридичного відділу ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» ОСОБА_7

20.12.2018 до органу досудового розслідування надійшло клопотання від представника власника ТОВ «ВП «Імульс Плюс» ОСОБА_3 про накладення арешту на корпоративні права товариства та майнові права оренди земельних ділянок, якими користується суб’єкт господарювання.

Так, у клопотанні зазначено, що він, як директор ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» та представник АТ «ОСОБА_2 Компані» отримує погрози із застосуванням насильства щодо нього та його дітей від невідомих осіб з вимогою незаконно відчужити на їхню користь корпоративні права ТОВ «ВП «Імпульс Плюс», та передати на їхню користь право оренди земель сільськогосподарського призначення, розташованих у Тальнівському, Звенигородському районах Черкаської області та частини земель, розташованих на території Вінницької області.

Крім того, в подальшому йому стало відомо, що невідомі особи, використовуючи підроблені ухвали суддів та виконавчих проваджень здійснюють заблокування роботи товариства, шляхом накладення арештів на його розрахункові рахунки, стягнення з товариства неіснуючих заборгованостей та інше.

Таким чином, вважає, що є нагальна необхідність накладення арешту на корпоративні права ТОВ «ВП «Імпульс Плюс», на рухоме майно та на майнові права товариства, а саме право оренди земельних ділянок, які перебувають в оренді товариств із забороною будь-яким фізичним та юридичним особам, нотаріусам, підприємствам, організаціям, установам, будь-якої форми власності, органам місцевого самоврядування, державним реєстраторам здійснювати будь-які дії щодо реєстрації (перереєстрації), оренди, припинення оренди, в тому числі заборонити вчиняти дії пов’язані з поділом, розподілом, виділом, об’єднанням вказаних земельних ділянок, які перебувають в орендному користуванні ТОВ «ВП «Імпульс Плюс».

Додатково допитаний в якості потерпілого ОСОБА_3 повідомив, що 26.12.2018 він, перебуваючи в службовому відрядженні, отримав від невідомої особи телефонний дзвінок з вимогою про те щоб він здійснив зупинку на території с. Степанці Канівського району Черкаської області біля шашличної. У вказане місце під’їхав чоловік на ім’я Олександр з яким вони зустрічалися раніше поблизу м. Тальне, Черкаської області. Вказаний чоловік приїхав на автомобілі Тойота Лендкрузер з реєстрацією Харківської області та погрожуючи застосуванням фізичного та морального насильства відносно ОСОБА_3 та членів його родини вимагав підписати документи щодо переоформлення корпоративних прав ТОВ «ВП Імпульс Плюс», яке повинно відбутися в кінці грудня 2018 чи на початку січня 2019 року на території Черкаської області за допомогою реєстратора, що проживає на території м. Канів та завірити вказані документи печаткою товариства.

Таким чином встановлено, що кримінальне правопорушення буде продовжуватися на території м. Канів чи Канівського району Черкаської області.

Будучи допитана, як спеціаліст, державний реєстратор Канівської РДА ОСОБА_8 повідомила, що працює на посаді державного реєстратора Канівської РДА. До її посадових обов’язків входить проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зміна відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Підставами для перереєстрації корпоративних прав товариства з обмеженою відповідальністю (зміна складу його засновників, учасників), у зв’язку з набранням чинності 18.06.2018 року Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» є наступні документи: акт прийому-передачі частки в статутному капіталі, який засвідчений нотаріально, заявником може бути особа, яка відчужує або набуває право на таку частку; заява встановленого зразка про внесення змін до відомостей про юридичну особу; квитанція про сплату адміністративного збору в розмірі, залежному від того, скільки виписок буде видано (виписка має бути надана заявнику, товариству, учасникам, що були учасниками до реєстраційної дії та учасникам які є після її проведення).

Якщо засновником товариства є інша юридична особа, то повинен бути протокол загальних зборів учасників юридичної особи, в якому повинно бути зазначено про уповноваження відповідної особи, наприклад директора товариства на укладення договору купівлі-продажу частки. Вимоги про нотаріальне посвідчення такого протоколу відсутні. При цьому, державний реєстратор не має ніякої можливості на момент вчинення державної реєстрації перевірити правдивість відповідного протоколу загальних зборів юридичної особи, навіть якщо він є підробленим.

Якщо державному реєстратору буде наданий відповідний пакет документів він не має законних підстав відмовити в державній реєстрації.

Аналогічна ситуація з майновими правами товариства. Фактично через годину після проведення державної реєстрації щодо зміни учасників (засновників) товариства або ж призначенням іншої особи на посаду директора, останні мають право звернутися до державного реєстратора з приводу відчуження майнових прав юридичної особи, наприклад право оренди земельної ділянки чи право на рухоме майно.

В такому випадку заявнику необхідно подати до державного реєстратора наступний пакет документів, а саме: угода про дострокове розірвання договорів оренди з попередньою юридичною особою та угода про укладення договору оренди з новою юридичною особою; довіреність від набувача права оренди; квитанція про сплату адміністративного збору в розмірі 100 гривень за кожну реєстраційну дію.

Не застосування заходів забезпечення кримінального провадження може призвести до вчиненні інших кримінальних правопорушень, спрямованих на заволодіння часткою статутного фонду засновників та майном товариства, неправомірного розірвання договорів оренди земельних ділянок на підставі підроблених документів та до втрати самих земельних ділянок (втратою якісних характеристик, дроблення земельних ділянок, обмін земельних ділянок, передаючою земельних ділянок у користування третім особами без належних правових підстав), до втрати майна (посівів) належних Орендарів - ТОВ «ВП «Імпульс Плюс».

Накладення арешту на майнові права забезпечить неможливість незаконного позбавлення власників земельних ділянок їх права власності та захистить право оренди належних та законних користувачів земельних ділянок.

Оскільки корпоративні права ТОВ «ВП «Імпульс Плюс», рухоме майно товариства та земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що перебувають у його користуванні є об’єктами на яке спрямовано кримінальне правопорушення, постановами процесуальних прокурорів від 20.12.2018 та від 03.01.2019 у кримінальному провадженні їх визнано речовими доказами.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Майнові права на право оренди земельних ділянок на які необхідно накласти арешт відповідають критеріям визначеним статтею 98 КПК України - є речовим доказом у кримінальному провадженні, а також це майно є об’єктом кримінально-протиправних дій, мають значення для подальшого розслідування кримінального провадження.

Накладення арешту на майнові права, перед усім, повинно унеможливити відчуження, передання іншим особам, створення щодо них та реєстрації речових прав та їх обтяження із створенням прав третіх осіб на нерухоме майно та зникнення доказів важливих розкриття злочину.

Згідно детальної інформації про юридичну особу Міністерства юстиції України від 03.01.2019 ТОВ ВП «ІМПУЛЬС ПЛЮС» зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2., вул. Скворцова, 40. Єдиними засновниками указаного товариства є АТ «ОСОБА_2 КОМПАНІ» та ОСОБА_4 Розмір статутного фонду становить – 100 000 грн. Керівником з 01.09.2016 є ОСОБА_3.

Враховуючи викладене вище є достатні підстави вважати, що корпоративні права товариства, рухоме майно, право оренди земельних ділянок та майбутній урожай є об’єктом вчинення кримінальних правопорушень до яких причетні невідомі на цей час особи, а тому виникла необхідність у накладенні арешту на корпоративні права ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» та майнові права оренди ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» (ідентифікаційний код: 34150627), а саме на право оренди земельних ділянок за договорами оренди шляхом заборони будь-яким фізичним та юридичним особам, нотаріусам, підприємствам, організаціям, установам, будь-якої форми власності, органам місцевого самоврядування, державним реєстраторам здійснювати будь-які дії щодо реєстрації (перереєстрації), оренди, припинення оренди, в тому числі заборонити вчиняти дії пов’язані з поділом, розподілом, виділом, об’єднанням вказаних земельних ділянок.

В судовому засіданні прокурор та представник ТОВ «Виробниче підприємство «ІМПУЛЬС ПЛЮС» ОСОБА_9 клопотання підтримали та просили його задовольнити з підстав викладених в клопотанні.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання та додатків приходить до наступного.

Відповідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.

При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; правову підставу для арешту майна; можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні; можливість спеціальної конфіскації майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частиною 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

В той же час, згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Слідчим відділом Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018250000000292 від 18.12.2018, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що корпоративні права ТОВ «ВП «Імпульс Плюс», рухоме майно товариства та земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що перебувають у його користуванні є об’єктами на яке спрямовано кримінальне правопорушення.

Стаття 98 КПК України передбачає, що речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Поняттям «предмет» позначаються фізичні тіла, пристосовані людиною до своїх потреб, «тілом» називається будь-який матеріальний об'єкт, який має просторово визначену форму. Поняттям «речовина» охоплюються всі матеріальні утворення, які перебувають в рідкому, твердому чи газоподібному стані. Рівнозначним йому може бути поняття, яке більше притаманне офіційно-діловому стилю мови – «матеріальні об'єкти».

Тобто речовим доказом є матеріальні об'єкти.

Разом з тим, корпоративні права - це право особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації (юридичної особи) або його частку (пай), що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Тобто, корпоративні права не являються матеріальним об'єктом, а тому не можуть являтись речовим доказом.

Прокурор у своєму клопотанні не обґрунтував, у зв’язку з чим він дійшов висновку, що корпоративні права ТОВ «ВП «ІМПУЛЬС ПЛЮС» код ЄРДПОУ 34150627 є безпосереднім об’єктом вчинення злочину та що воно є доказом злочину. В клопотанні прокурор зазначив, що корпоративні права ТОВ «ВП «ІМПУЛЬС ПЛЮС» код ЄРДПОУ 34150627 постановою слідчого від 20.12.2018 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, проте в постанові слідчого не наведено будь-якого обґрунтування, за якого слідчий прийшов до висновку у який спосіб корпоративні права вказаного Товариства можуть бути використані як речовий доказ у кримінальному провадженні.

Також відповідно до узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особами, обвинувальний акт щодо яких передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК України) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями, підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

В даному випадку жодній особі у вказаному кримінальному провадженні не пред’явлено підозри. Крім того, до справи не надано підтверджуючих фактів того, що ОСОБА_3, являється представником АТ «ОСОБА_2 Компані» та відсутня постанова від 03 січня 2019 року про визнання речовими доказами, на яку посилається прокурор в своєму поданні.

За таких обставин, клопотання про накладення арешту про накладення арешту на корпоративні права ТОВ «ІМПУЛЬС ПЛЮС» код ЄРДПОУ 34150627, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, та заборони особам, уповноваженим на здійснення державної реєстрації вносити будь-які зміни до установчих документів, та накладення арешту на майнові права ТОВ «ВП «Імпульс Плюс» (ідентифікаційний код: 34150627), а саме щодо права оренди земельних ділянок за договорами оренди: шляхом заборони будь-яким фізичним та юридичним особам, нотаріусам, підприємствам, організаціям, установам, будь-якої форми власності, органам місцевого самоврядування, державним реєстраторам, в тому числі м. Канів та Канівського району Черкаської області, здійснювати будь-які дії щодо реєстрації (перереєстрації), оренди, припинення оренди, в тому числі заборонити вчиняти дії пов’язані з поділом, розподілом, виділом, об’єднанням вказаних земельних ділянок, які перебувають в орендному користуванні ТОВ «ВП «Імпульс Плюс, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170-173, 369 - 372, 376 КПК України, слідчий суддя –

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_1 про накладення арешту в рамках кримінального провадження № 12018250000000292 від 18.12.2018, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ПИРОЖЕНКО С.А.

Повний текст ухвали проголошено 11 лютого 2019 року.