Ухвала суду № 79828855, 08.02.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/689/19

Провадження № 2/336/1543/2019

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 лютого 2019 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Марко Я.Р., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та залишення місця проживання дітей разом з матір'ю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом в якому просить суд розірвати шлюб укладений між нею та ОСОБА_2 та неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити проживати з нею.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суддя дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексуУкраїни, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до частини 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про судовий збір», за подання заяв, скарг до суду на всій території України справляється судовий збір, платниками якого є, громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року становить 1921 гривня.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду: позовної заяви: про розірвання шлюбу: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.) та за подання до суду: позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.).

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Водночас, до позовної заяви додано квитанцію № 010409.01.021.184 від 31.01.2019 року про сплату судового збору на суму 768, 40 грн.

Однак, як вбачається з поданої позовної заяви, позивач просить суд розірвати шлюб укладений між нею та ОСОБА_2, а також - залишити проживати з нею неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Водночас, позовна заява не містить обґрунтування вимог позивача стосовно залишення місця проживання неповнолітніх дітей з останньою, не зазначено за якою саме адресою необхідно залишити проживати дітей.

На підставі вищенаведеного суд позбавлений можливості з’ясувати кількість заявлених вимог позивачем.

Таким чином, позовні вимоги потребують уточнення, конкретизації та належного нормативного обґрунтування, а позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 185Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Для усунення недоліків позивачу необхідно уточнити позовні вимоги в частині залишення місця проживання неповнолітніх дітей з матір'ю, надати суду позовну заяву, яка оформлена у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України та сплатити судовий збір за другу вимогу немайнового характеру у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі, а саме 768, 40 грн. та надати суду платіжний документ на підтвердження сплати судового збору в оригіналі.

Керуючись статтею 185 Цивільного процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та залишення місця проживання дітей разом з матір'ю - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

У разі невиконання цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернена позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Я.Р.Марко