Рішення № 79828627, 14.02.2019, Токмацький районний суд Запорізької області

328/3283/18

14.02.2019

2/328/117/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Новікової Н.В., за участю секретаря судового засідання Похвалітової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №328/3283/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Токмацький районний відділ управління державної міграційної служби України в Запорізькій області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить визнати відповідача таким, що втратив право користування будинком №177 по вул. Городній у місті Токмаку Запорізької області та зняти його з реєстраційного обліку за адресою: вул. Городня, 177, м. Токмак, Запорізька область..

В обґрунтування позову зазначила, що вона є власником спірного будинку. У спірному будинку зареєстрований також її колишній чоловік ОСОБА_2. Відповідач у будинку не проживає багато років. Реєстрація місця проживання відповідача за адресою спірного будинку та його відсутність за місцем проживання порушує право власності позивача.

Позивач у судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала, проти ухвалення заочного рішення в справі не заперечує.

Відповідач у судове засідання 21.01.2019 та 14.02.2019 не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки не повідомив, відзив на позов не надав.

У зв'язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з’явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч.4 ст.223 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач є власником житлового будинку №177 по вул. Городній у місті Токмаку Запорізької області, що підтверджується договором дарування від 22.08.2007, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.12.2018, свідоцтвом про укладення шлюбу від 15.11.1996, свідоцтвом про розірвання шлюбу від 12.11.2014, свідоцтвом про шлюб від 12.02.2015. Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи, довідки про склад сім’ї, відповідач ОСОБА_2 зареєстрував своє місце проживання за адресою спірного будинку 26.04.2007.

Відповідач ОСОБА_2 є колишнім чоловіком позивача ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 15.11.1996, свідоцтвом про розірвання шлюбу від 12.11.2014, свідоцтвом про шлюб від 12.02.2015.

Згідно з довідкою про склад сім’ї відповідач ОСОБА_2 не проживає у спірному будинку з 2007 року.

Зазначена обставина впливає на те, що позивач не може розпоряджатися належним їй майном у повному обсязі.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Конституцією України (ст.41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.316, 317, 319, 321 ЦК України).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднанні з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені ст.16, 386, 391 ЦК України.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім’ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Згідно з положеннями глави 6 розділу ІІІ ЖК УРСР право проживання у квартирі, яка перебуває у приватній власності, належить власнику квартири, членам його сім’ї, наймачеві та членам його сім’ї.

Відповідно до положень ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відсутність члена сім’ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що призводить до втрати членом сім’ї права користування помешканням.

Суд встановив, що відповідач є колишнім чоловіком позивача, відсутній за адресою спірного будинку понад 1 рік.

Зазначені обставини є підставами для визнання відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Виходячи з того, що Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст.7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких, пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

В зв'язку з тим, що підставою для зняття з реєстрації місця проживання є рішення суду про позбавлення права користування житлом, позов в частини зняття відповідача з реєстраційного обліку не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь позивача сплачений нею судовий збір у сумі 704,80 гривень. Судовий збір у сумі 704,80 грн. - за вимогу, у задоволенні якої відмовлено, покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.2, 10, 19, 223, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Токмацький районний відділ управління державної міграційної служби України в Запорізькій області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання – задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком №177 по вул. Городній у місті Токмаку Запорізької області.

У задоволенні позову у частині зняття з реєстрації місця проживання – відмовити.

Стягнути ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити сторін:

Позивач - ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач - ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП не встановлений.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Токмацький районний відділ управління державної міграційної служби України в Запорізькій області, місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 55, м. Токмак, Запорізька область.

Суддя: