Вирок № 79828269, 13.02.2019, Приазовський районний суд Запорізької області

справа № 325/44/19

провадження № 1-кп/325/34/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Пантилус О.П., за участю секретаря Гажевої І.І., прокурора Приазовського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Приазовське Запорізької області, кримінальне провадження №12018080330000604 за обвинуваченням

ОСОБА_2, який народився 27 грудня 1958 року в місті Павлово Горьковської області Російської Федерації, є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працює, не одружений, проживає без реєстрації за адресою: вул. Мелітопольська, буд. 20, смт.Нововасилівка Приазовського району Запорізької області, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

В СТАНОВИВ:

12 грудня 2018 року, в денний час доби, ОСОБА_2, знаходячись на території смітника, який розташований на околиці смт.Нововасилівка Приазовського району Запорізької області, знайшов: елемент вибухового пристрою військового призначення промислового виготовлення, а саме корпус бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 з вкрученою в нього холостою пробкою гранат промислового виготовлення, який містить в собі заряд бризантної вибухової речовини нормальної потужності — тротил масою 50-56г; п’ять спортивно-мисливських патронів кільцевого запалення калібру 5,6 мм, які є боєприпасами, призначені для стрільби із стрілецької нарізної вогнепальної зброї відповідного калібру, виготовлені промисловим способом. Діючи умисно, з метою подальшого використання для власних потреб, ОСОБА_2 залишив у себе знайдені предмети, вчинивши таким чином незаконне придбання вибухових речовин та боєприпасів.

Після цього ОСОБА_2 незаконно, в порушення вимог п.1 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 17.06.1992 року № 2471-ХІІ та п.п. 2,9,11 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року № 576, маючи на меті подальше зберігання вказаних корпусу бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 з вкрученою в нього холостою пробкою гранат промислового виготовлення, який містить в собі заряд бризантної вибухової речовини нормальної потужності — тротил масою 50-56г та п’ять спортивно-мисливських патронів кільцевого запалення калібру 5,6 мм, які є боєприпасами, для власних потреб, без наміру повідомити про знайдене, переніс до свого місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, та зберігав в приміщенні кухні, у скляній банці в навісній шафі, що знаходяться у житловому будинку за вказаною адресою, чим вчинив незаконне носіння та зберігання вибухових речовин і боєприпасів.

20.12.2018 року в ході проведення санкційованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_2 за вказаною адресою працівниками поліції було виявлено та вилучено корпус бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 з вкрученою в нього холостою пробкою гранат промислового виготовлення, який містить в собі заряд бризантної вибухової речовини нормальної потужності — тротил масою 50-56г; п’ять спортивно-мисливських патронів кільцевого запалення калібру 5,6 мм, які є боєприпасами, призначені для стрільби із стрілецької нарізної вогнепальної зброї відповідного калібру, виготовлені промисловим способом.

В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що викладенні в обвинувальному акті обставини він не заперечує, оскільки при вказаних обставинах 12 грудня 2018 року на смітнику, шукаючи металобрухт, знайшов гранату і 5 патронів, які поклав у сумку і приніс додому за вказаною адресою, поклав їх у скляну банку і зберігав у шафі на кухні в своєму будинку для сувеніру до 20.12.2018 року, поки ці предмети не вилучили працівники поліції під час обшуку. Обвинувачений щиро кається в скоєному і запевнив, що усвідомлює наслідки вчиненого, зробив належні висновки.

Показання обвинуваченого в судовому засіданні про обставини вчинення ним злочину є послідовними, логічними, відповідають обставинам справи, викладеним в обвинувальному акті, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ОСОБА_2 змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Покази ОСОБА_2 не суперечать дослідженим у суді висновкам експертиз, з результатами яких погодився обвинувачений.

Відповідно до висновку експерта № 12-187/6-590 від 26.12.2018 року, складеним за результатами проведення судової комплексної хіміко-вибухотехнічної експертизи, наданий на дослідження предмет, який 20.12.2018 року було виявлено та вилучено за місцем мешкання громадянина ОСОБА_2 за адресою: Запорізька область, Приазовський район, смт Нововасилівка, вул. Мелітопольська, 20, являється елементом вибухового пристрою військового призначення промислового виготовлення, а саме корпусом бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 з вкрученою в ньому холостою пробкою гранат промислового виготовлення, які до боєприпасів не відносяться, але містить в собі заряд бризантної вибухової речовини нормальної потужності-тротил 50-56 г. Заряд вибухової речовини, якою споряджений корпус бойової ручної оборонної осколкової гранати Ф-1 придатний для здійснення вибуху та руйнування корпусу з утворенням характерних осколків, при наявності засобу підриву (ініціювання вибуху) або при утворенні необхідних для цього умов.

Згідно з висновком експерта № 2-785 від 28.12.2018 року, складеним за результатами проведення судової балістичної експертизи, надані на дослідження 5 патронів є боєприпасами, спортивно-мисливськими патронами кільцевого запалення калібру 5,6 мм (22 LR), що призначені для стрільби зі стрілецької нарізної вогнепальної зброї відповідного калібру; патрони виготовлені промисловим способом; 4 патрони придатні до стрільби; 1 патрон не придатний до стрільби, у зв’язку з корозійними змінами, а саме розкладанням ініціюючого складу.

Суд, з'ясувавши в учасників судового провадження чи правильно вони розуміють зміст обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, пояснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, врахувавши згоду учасників судового провадження, ухвалив визнати недоцільним дослідження інших доказів, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, дослідивши при цьому дані про особистість обвинуваченого.

Діяння обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.263 КК України, як незаконне придбання, носіння та зберігання вибухових речовин та бойових припасів без мети збуту.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує дані про його особистість, ступінь тяжкості та обставини вчиненого злочину, який згідно ст.12 КК України є тяжким.

Стороною обвинувачення не наведено та судом не встановлено обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому.

Судом визнається обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 — його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Із наданих прокурором документів (характеристики та довідки Нововасилівської селищної ради Приазовського району Запорізької області, довідки Приазовської ЦРЛ, відомостей про судимість), а також висновку досудової доповіді Приазовського районного сектору філії державної установи “Центр пробації” в Запорізькій області встановлено, що ОСОБА_2 раніше не судимий, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, алкогольні напої не вживає, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, проживає один.

Відповідно до висновків Приазовського РВ з питань пробації виправлення обвинуваченого можливо без позбавлення або обмеження волі, і він не становить високої небезпеки для суспільства.

Враховуючи наведені вище дані про особу обвинуваченого, обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає достатнім і необхідним для виправлення і попередження вчинення нових злочинів призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.1.ст.263 КК України.

Зважаючи на обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченому, висновок органу пробації про можливість виправлення особи без позбавлення волі, враховуючи наведені вище дані про особу ОСОБА_2, який не судимий і позитивно характеризується, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і з цих підстав приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_2 від покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України, поклавши при цьому на нього обов'язки передбачені ст.76 КК України.

За таких обставин призначене покарання буде справедливим та відповідати меті покарання, сприятиме виправленню засудженого, а також запобіганню вчинення нових злочинів.

Підстави для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, відсутні.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Судові витрати в розмірі 1430,00 гривень і 858,00 гривень на залучення експертів для проведення судових комплексної хіміко-вибухотехнічної та балістичної експертиз, згідно ст.ст. 118, 122, ч.2 ст.124 КПК, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, так як вони підтверджені документально, а саме, довідками про витрати на проведення судових експертиз № 12-187/6-590 від 26.12.2018 року та № 2-785 від 28.12.2018 року.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України, а саме знищити уламки корпусу гранати ф-1, 1 патрону калібру 5,6 мм та 4 стріляних гільз.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом іспитового строку 1 (одного) року не скоїть нового кримінального правопорушення (злочину) і виконає покладені на нього обов'язки.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 не обирати.

На підставі пунктів 1, 2 ч.1 ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_2:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь державного бюджету (р/р 31112115008009, одержувач УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя, 24060300, код банку 899998, ЄДРПОУ 38025367, Казначейство України (ЕАП) витрати на залучення експерта в загальній сумі 2288 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 00 коп.

Речові докази у справі: уламки корпусу гранати ф-1, 1 патрон калібру 5,6 мм та 4 стріляних гільзи, які упаковані в спеціальних пакетах №№ 3842457, 3881586, та зберігаються в Приазовському ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, знищити.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Приазовський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення та набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження - після прийняття рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право, звернувшись до суду, отримати копію вироку, яку негайно після проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя О.П. Пантилус