Вирок № 79827232, 14.02.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4410/18

Провадження № 1-кп/629/151/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова, Харківської області кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220380001151, №12018220380001714 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Гур’їв, Казахстан, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 17.05.1994 року Лозівським міським судом Харківської області за ч. 2 ст. 140 КК України до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 46-1 КК України з іспитовим строком 2 роки;

- 22.10.1996 року Лозівським міським судом Харківської області за ч. 1 ст.ст. 140, 17, 94, 42 КК України до 7 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 14 КК України - лікування від наркоманії; звільненого 17.02.2002 року за постановою Червонозавдського районного суду м. Харкова від 09.02.2002 року умовно-достроково на невідбутий строк 11 місяців 20 днів;

- 21.05.2004 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 187, 69 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 28.11.2007 року за постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.11.2007 року умовно-достроково на невідбутий строк 4 місяці 7 днів;

- 31.04.2008 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 122 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України з іспитовим строком 2 роки;

- 31.10.2009 року Лозівським міськрайонним судом Харківської за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 121 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі;

- 23.06.2011 року Близнюківським районним судом Харківської області за ч. 1 ст.ст. 384, 71 КК України до 5 років 8 місяців позбавлення волі; звільнений 06.06.2016 року з Роменської ВК Сумської області (№ 56) по відбуттю покарання,

- 29.06.2017 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 286 КК України до 3 років обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 3 роки; 05.04.2018 року ухвалою Апеляційного суду Харківської області вирок змінений та призначене покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 3 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 246 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Іванчака А.О.,

- захисту - обвинуваченого ОСОБА_1, -

в с т а н о в и в:

17 червня 2018 року, близько 16:00 години, ОСОБА_1 проходив повз Північний парк ст. Лозова по вул. Південній в м. Лозова Харківської області, де знаходилися виключені із експлуатації вагони, які належали ПАТ «Українська залізниця» в особі філії «ПВРЗ» №№ 68406859 та 65292625. Помітивши вказані вагони, у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 проник на охоронювану територію зазначеного парку та підійшов до вказаних вагонів. В подальшому, ОСОБА_1, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву та з метою наживи, діючи повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, із вказаних вагонів викрав металеві деталі у вигляді чотирьох кришок колісних пар, болтів, валиків, втулок та накладок, загальною вагою 51,2 кг., вартістю 299,00 грн.

Після чого з місця скоєння злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, в результаті чого заподіяв ПАТ «Українська залізниця» в особі філії «ПВРЗ» матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, відповідно до ст. 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

Згідно ч. 1 ст. 66 Лісового кодексу України у порядку спеціального використання лісових ресурсів здійснюється, зокрема заготівля деревини.

Крім того, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток.

Згідно ч. 2 п. 9 ППВСУ № 17 від 10.12.2004 року визначається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена: зокрема, без відповідного дозволу.

Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства (ч.ч.1, 2 ст. 69 ЛК України).

Крім того, відповідно до пункту 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року № 761 Лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого, зокрема здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів.

Так, ОСОБА_1 на початку вересня 2018 року перебував на ділянці місцевості, яка знаходиться за координатами 4914'42.6N, 3628'58.5Е та межує із територією домоволодіння за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Павлоградська, 107, де помітив захисне лісонасадження поблизу станції Лозова, на перегоні Лозова-939 км лінії Лозова-Павлоград, км. 935 пк 9 з правої сторони колії по ходу збільшення пікетів та яке відноситься до захисних лісонасаджень залізниці та знаходиться на балансі «Харківська дистанція захисних лісонасаджень» регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця». Після чого, у ОСОБА_1 виник умисел на порубку дерев у вказаному захисному лісонасадженні. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_1, розуміючи, що ним не отримано необхідних дозволів, за допомогою бензинової пили спиляв у вказаному захисному лісонасадженні 9 дерев породи ясень та берест, діаметром на пні: 28 см, 42 см, 44 см, 60 см, 45 см, 38 см, 38 см, 36 см, 38 см. Після чого, розпиляв вказані дерева на колоди, які залишив на місці самовільної рубки до їх вивезення і покинув місце вчинення кримінального правопорушення.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 заподіяв майнову шкоду «Харківській дистанції захисних лісонасаджень» регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» на загальну суму 77619,15 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні злочинів визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєних ним злочинах. Також пояснив, що дійсно скоїв злочини при зазначених обставинах, а саме 17.06.2018 року він прийшов на охоронювану територію Північного парку ст. Лозова по вул. Південній в м. Лозова Харківської області, де з двох вагонів зняв та викрав металеві деталі - чотири кришки колісних пар, болти, валики, втулки, накладки. Викраденим розпорядився на власний розсуд. Крім того, у вересні 2018 року поблизу домоволодіння, розташованого за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Павлоградська, 107, він помітив захисне лісонасадження, де без отримання дозволу з допомогою бензопили спиляв 9 дерев та розпиляв їх на колоди.

Представник потерпілого ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечують проти розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України, наполягають на задоволенні цивільного позову в повному обсязі.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності позицій обвинуваченого, роз'яснивши йому положення ч.3 ст.349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище. Також суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 1 ст. 246 КК України, як незаконна порубка дерев, яка заподіяла істотну шкоду.

Обвинувачений ОСОБА_1 винний у скоєнні даних кримінальних правопорушень і підлягає покаранню.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст.65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч.2 ст.50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин середньої тяжкості та тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, з 2017 року перебуває на обліку у лікаря-нароколога з приводу синдрому залежності від наркотиків (канабіоїдів, опіоїдів, психостимуляторів), алкоголю, вперше взятий на облік в 1994 році. Має середню освіту, не одружений, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується формально.

Відповідно до вимог ст.66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

Відповідно до вимог ст.67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає рецидив злочинів.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєних злочинів, не зменшують суспільну небезпеку злочинів до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст.69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_1, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо лише в місцях позбавлення волі і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкцій ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 246 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

При призначенні покарання по сукупності злочинів, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст. 70 КК України, призначив покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Остаточне покарання ОСОБА_1 необхідно призначити за правилами ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29.06.2017 року та ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 05.04.2018 року, за якими його притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України до 2 років обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України - іспитовим строком 3 роки.

Відповідно до положень ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 судом не обирався, тому суд вважає за необхідне до вступу вироку в законну силу обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту негайно у залі суду.

Строк відбування покарання рахувати з дня проголошення вироку.

Цивільний позов, заявлений Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування заподіяних матеріальних збитків суд задовольняє повністю та стягує з обвинуваченого на користь цивільного позивача завдану матеріальну шкоду в сумі 77619 гривні 15 копійок, так як позов знайшов своє повне підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової експертизи.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.371, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.185, ч. 1 ст. 246 КК України та піддати його покаранню:

за ч. 1 ст. 246 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі,

за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.ст. 71, 72 КК України до призначеного покарання частково у виді 2 (двох) місяців позбавлення волі приєднати невідбуту ОСОБА_1 частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29.06.2017 року і остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу обрати засудженому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах державної установи «Харківській слідчий ізолятор», взявши його під варту негайно в залі суду.

Строк відбування покарання рахувати з 14 лютого 2019 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (п/р 26000300555199 в філії Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 40081216) заподіяні матеріальні збитки в сумі 77619 гривень 15 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, код банку 37999680, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 31116115020005, код доходів 24060300, інші надходження) судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 3004 від 24.07.2018 року в розмірі 286 гривень 00 копійок.

Речові докази по справі:

- 10 металевих болтів, 6 металевих валиків, 3 металеві втулки, чотири металевих кришки, кожна з яких складається з трипільної кришки та оглядової кришки, з'єднаних за допомогою 4-х болтів М 12х35, які належать АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» та передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів в Лозівському ВП ГУНП в Харківській області (книга обліку 733, порядковий номер 18/74) - повернути законному власнику;

- сортименти спиляної деревини довжиною від 2 до 4 метрів в кількості 37 штук, які належать АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» та передані на зберігання до виробничого підрозділу «Харківська дистанція захисних лісонасаджень» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» під розписку - залишити потерпілому;

- чорний полімерний пакет з бензопилою в розібраному стані, яка передана на зберігання до кімнати зберігання речових доказів в Лозівському ВП ГУНП в Харківській області (книга обліку 733, порядковий номер 18/99), рюкзак тряпчаний темно-коричневого кольору з малюнком абстракційним сірого та білого кольорів з викруткою та двома плоскогубцями, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів в Лозівському ВП ГУНП в Харківській області (книга обліку 733, порядковий номер 18/74) - знищити як такі, що не мають цінності.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова