
316/323/18
13.02.2019
Провадження №1-кп/311/35/2019
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2019 року м. Василівка
Колегія суддів Василівського районного суду Запорізької області у складі:
головуючого судді Пушкарьової С.П.
членів колегії - суддів: Носика М.А., Сидоренко Ю.В.
при секретареві: Четвертак Л.М.
за участю: прокурора Ковальова С.В.
представника потерпілого ОСОБА_1
потерпілого ОСОБА_2»яненка О.М.
захисників адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4
обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Василівка кримінальне провадження № 42017081160000117 від 13 вересня 2017 року відносно:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимому:
1) 01.11.2013 р. Кам’янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області за ч.1 ст. 296 КК України. Засуджений до покарання у вигляді штрафу у розмірі 8500 гривень;
2) 19.08.2015 р. Енергодарським міським судом Запорізької області за ч.1 ст. 125 КК України до 100 годин громадських робіт. Знятий з обліку 26.11.2015 р.;
На теперішній час справа відносно ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 296 КК України. Знаходиться на розгляді в Енергодарському міському суді Запорізької області, -
- обвинуваченого за ч. 4 ст. 189 КК України,
ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого,
- обвинуваченого за ч. 4 ст. 189 КК України, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
У провадженні Василівського районного суду Запорізької області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_5П, ОСОБА_6, обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а саме: вимагання, тобто вимоги передачі чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах.
В судовому засіданні прокурором Ковальовим С.В. заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, посилаючись на те, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 16 лютого 2019 року,обвинувачений ОСОБА_5 скоїв злочин проти власності, який відноситься до особливо тяжких злочинів, за вчинення якого КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років позбавлення волі. ОСОБА_5, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та послідуючого покарання, знаходячись на свободі, зможе вплинути на свідка, потерпілого ОСОБА_7 і вчиняти відносно нього інші кримінальні правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_5 просить не обирати запобіжний захід тримання під вартою, посилаючись на незадовільний стан свого здоров’я, оскільки він хворіє, потребує лікування, яке йому не надається в умовах тримання у СІЗО. Зобов’язується з’являтися до зали суду за першим викликом. Заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м»який.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 підтримав клопотання обвинуваченого ОСОБА_5, просить застосувати обвинуваченому більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з цілодобовим носінням електронного засобу контролю. У задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просить відмовити, оскільки прокурором не доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які він посилається у своєму клопотанні.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_8 просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора Ковальова С.В. та обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Прокурор Ковальов С.В., потерпілий ОСОБА_7 і його представник адвокат ОСОБА_1 заперечують проти клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 з наведених вище підстав, і вважають, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Підтримали клопотання прокурора, посилаючись на ризики, які дійсно існують.
Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 19 грудня 2018року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 16 лютого 2019 року включно.
Суд, вислухавши думку всіх учасників кримінального провадження, вивчивши надані матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання прокурора Ковальова С.В. підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав:
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу та на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а відповідно до ч. 2 п. 4 даної статті, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.
Разом з тим, колегія суддів враховує ту обставину, що ухвалою колегії суддів Василівського районного суду від 12.06.2018 року обвинуваченому ОСОБА_5 було змінено міру запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. Проте обвинувачений ОСОБА_5 порушив умови відбуття вказаного запобіжного заходу та вчинив новий злочин відносно ОСОБА_7, який є потерпілим у даному кримінальному провадженні. Вказане свідчить про те, що застосування більш м’яких запобіжних заходів до ОСОБА_5 є недостатнім.
Крім того, колегія суддів вважає, що існують ризики, передбачені ч. 1 п. 3,5 ст. 177 КПК України.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 під час розгляду даної справи, колегія суддів приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно продовжити міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.
Медичних документів, які б свідчили про неможливість утримувати ОСОБА_5 за станом здоров’я в умовах СІЗО суду не надано.
Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р., «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р., та « Ізмайлов проти Росії «від 16.10.2008 р., оскільки, саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених процесуальних обов’язків.
Враховуючи вищезазначені обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 і його захисника адвоката ОСОБА_4 про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 131, 132, 177, 183, 184, 193, 194, 197, 202, 331, 350, 369-372, 395 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Клопотання прокурора Ковальова С.В. – задовольнити:
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 13 квітня 2019 року включно.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу – відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.П. Пушкарьова
Суддя М.А. Носик
Суддя Ю.В. Сидоренко
Судове рішення № 79826811, Василівський районний суд Запорізької області було прийнято 13.02.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 316/323/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: