Рішення № 79826705, 06.02.2019, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3786/18

Провадження № 2/307/617/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2019 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., за участю секретаря Цех Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496 та Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2500, упродовж липня 2015 - вересня 2017 року споживачем ОСОБА_1 за адресою споживання: смт.Тересва, вул.Неболи, 36, Тячівського району, Закарпатської області, здійснювалося фактичне споживання природного газу, про що свідчить, зокрема, фінансовий стан споживача, відомості по обходу, акт припинення газопостачання, якими зафіксовано показник лічильника природного газу. Також доказом того, що між позивачем та відповідачем відбувалися цивільно-правові відносини щодо надання та споживання житлово-комунальних послуг є виставлені на оплату рахунки за спожитий природній газ, наявність у відповідача особового рахунку. Нарахування за надані послуги з газопостачання здійснювалися відповідно до показників лічильника газу та встановлених цін на газ. Вказує, що відповідач не звертався до ТОВ «Закарпатгаз Збут» із заявами про припинення подачі газу, відмови від послуг ТОВ «Закарпатгаз Збут», а фактично користувався послугами із газопостачання, визнаючи таким чином наявність правовідносин, а відтак взаємних прав та обовязків, що з них випливають. Таким чином, розрахунок за надані послуги з газопостачання здійснюється відповідно до показників лічильника та встановлених цін на газ. Такі дії відповідача свідчать про прийняття ним умов договору про надання послуг з газопостачання, що повністю узгоджується із нормами ст. ст. 641, 642 ЦК України. Позивач у позовній заяві посилається на те, що ТОВ «Закарпатгаз Збут», як постачальник природного газу свої зобовязання виконало в повному обсязі та надало відповідачу послуги з постачання природного газу. Однак, відповідач не виконує взятих на себе зобов’язань та не сплачував вартість спожитого газу вчасно, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем за спожитий природний газ. Таким чином, заборгованість відповідача за спожитий природний газ за вищевказаною адресою станом на 15 листопада 2018 року становить на суму 4 115,46 гривень. Зазначає, що заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача (основний борг + 3 % річних + втрати від інфляції), згідно з проведеним позивачем розрахунком у позовній заяві, становить 4 115, 46 гривень основна заборгованість, 198, 78 гривень інфляційні втрати за період з 01.03.2018 року по 15.11.2018 року, 87,95 гривень 3 % річних за період з 01.03.2018 року по 15.11.2018 року. Оскільки відповідачем оплата боргу в добровільному порядку не здійснюється, позивач змушений звертатися в суд для стягнення боргу в примусовому порядку Просить стягнути з відповідача на користь ТзОВ «Закарпатгаз Збут» заборгованість за спожитий природній газ у розмірі 4 115,46 гривень, а також 198, 78 гривень - інфляційних втрат та 82,87 гривень – 3% річних.

Відповідно до ст.274 ЦПК України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, позаяк надіслав до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника, позов підтримав повністю посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, проти виесення заочного рішення не заперечує і просить позов задовольнити, а тому суд розглянув справу у відсутності представника на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_1 судове засідання не з’явився, хоч про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив, а тому суд розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши всі обставини справи , суд вважає , що позов підставний і в судовому засіданні доведений.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач є користувачем природного газу за адресою смт.Тересва, вул.. Неболи, 36, Тячівського району, Закарпатської області і в порушення п. 14 Правил надання населенню послуг з газопостачання , затверджених постановою КМ України № 758 від 01.10.2015 року, з наступними змінами і доповненнями, станом на 15.11.2018 року допустив заборгованість по оплаті за використаний природний газ на суму 4 115,47 гривень, що стверджується письмовим витягом з історії абонента за рахунком № НОМЕР_1 ( а.с.12).

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки , встановлені договором або законом.

Пунктом 10 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону , акту планування , договору , а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог , що звичайно ставляться.

Згідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Отже, з аналізу наведених правових норм убачається, що споживач, який отримує послугу з газопостачання, зобов'язаний оплачувати цю послугу.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора згідно з цивільно-правового договору є грошовим зобов'язанням. Виходячи з цього, правовідносини, в яких замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання комунальних послуг, є грошовим зобов'язанням. Таким чином, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якій кореспондує право вимоги кредитора про оплату наданих послуг.

Враховуючи той факт, що до подібних правовідносин застосовані цивільно-правові норми щодо застосування цивільної відповідальності за невиконання грошових зобов'язань, до таких правовідносин застосовується і норма статті 625 ЦК, що встановлює обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних.

Правовими наслідками прострочення споживачем комунальних послуг виконання грошового зобов'язання можуть бути і сплата пені, і - на вимогу виконавця - сплата суми втрат від інфляції, і 3% річних. Так, норма статті 20 Законі «Про житлово-комунальні послуги» щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених статтею 625 ЦК.

Отже, вимоги позивача про стягнення 198,78 гривень інфляційний витрат та 87,95 гривень 3 % річних є підставними.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що позивачем доведено порушення та невиконання споживачем ОСОБА_1 своїх зобовязань щодо сплати вартості споживчого природного газу, а відповідач жодних доказів відсутності у нього такої заборгованості суду не надав , суд вважає , що до правовідносин сторін слід застосувати правила ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст.ст. 526, 625 ЦК України і позов задовольнити повністю.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати у сумі 1762 гривень.

Керуючись ст.ст. 4 , ч.8 ст.178, 223, 247, 264, 265, 274 ЦПК України , ст. 510, 526, 625, 714 ЦК України, ст. 20 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» , суд ,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" заборгованість в розмірі 4 402, 19 гривень (Чотири тисячі чотириста дві гривні 19 копійок), з яких: 4 115,46 гривень (Чотири тисячі сто п’ятнадцять гривень 46 копійок) – заборгованість за спожитий природній газ, 198,78 гривень (Сто дев’яносто вісім гривень 78 копійок) – інфляційні втрати та 87,95 гривень ( Вісімдесят сім гривень 95 копійок) - 3% річних.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" 1 762, 00 гривні (Одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" ", адреса: 88015, м.Ужгород, вул. Погорєлова, 2, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 39582749, МФО 312356.

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець смт.Тересва, вул. Неболи, 36, Тячівського району, Закарпатської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Повний текст рішення складено 06 лютого 2019 року.

Головуюча суддя : М.М. Сойма