Постанова № 79826398, 14.02.2019, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 617/1796/18

Провадження № 3/617/15/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2019 року суддя Вовчанського районного суду Харківської області Глоба М.М.,

при секретарі судового засідання - Чмаль Т.Ю.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Вовчанську Харківської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Вовчанського ВП ГУНП в Харківській області про притягнення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, маючого доньку – Кіру, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого підсобним робітником ТОВ «Українсько-словенське підприємство «Хлібопекарський комплекс «Кулиничівський», проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, ідент. номер НОМЕР_1,

до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 20 листопада 2018 року о 21 год. 40 хв. по вул. Харківській у м. Вовчанську Харківської області керував транспортним засобом - мотоциклом марки «Днепр - 11», реєстраційний номер НОМЕР_2 у стані алкогольного сп’яніння, чим порушив п. 2.9 а ПДР України.

Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами, в стані алкогольного сп’яніння.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою провину не визнав, пояснивши, що у вечірній час 20 листопада 2018 року він випив близько 600 грам. алкогольного пива, після чого вирішив з приятелем відкотити належний йому мотоцикл марки «Днепр – 11» на ремонт, оскільки він був несправний. Близько 21 год. 40 хв. по вул. Харківський у м. Вовчанську він, разом із приятелем котили вказаний мотоцикл, при цьому він тримався за кермо, а його знайомий штовхав мотоцикл позаду. На мотоциклі були ввімкнуті габарити та денне світло, оскільки була темна пора доби. Коли вони зупинились та почали палити, до них під’їхали працівники поліції, які запропонували йому на місці пройти огляд на стан сп’яніння, а після вони проїхали до медичного закладу, де його оглянув лікар та встановив, що він перебуває у стані алкогольного сп’яніння. Мотоцикл у нього вилучили. Зазначив, що мотоциклом він не керував, оскільки у нього в той час був вимкнутий двигун.

Разом з тим, провина ОСОБА_1 у фактично скоєному підтверджується наступним.

Даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 018711 від 20 листопада 2018 року, згідно якого ОСОБА_1 20 листопада 2018 року о 21 год. 40 хв. на вул. Харківські й у м. Вовчанську Харківської області керував мотоциклом «Днепр - 11», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, у стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проводився у лікаря – нарколога Вовчанської ЦРЛ, висновок № 38. Своїми діями порушив п. 2.9 а ПДР України (а.с. 2).

Під час розгляду справи ОСОБА_1 зазначив, що особисто вказав у зазначеному протоколі, без будь-якого примусу, що випив 0,5 літра пива, з протоколом згоден.

Даними висновку КЗОЗ «Вовчанська ЦРЛ» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за № 38, згідно якого ОСОБА_1 20 листопада 2018 року о 23 год. 15 хв. перебував у стані алкогольного сп’яніння (а.с. 3).

Посилання ОСОБА_1 на те, що він, не керував транспортним засобом, вважаю такими, що не відповідають дійсності та повністю спростовуються матеріалами справи, надані ним з метою уникнення відповідальності за фактично скоєне.

Так, допитаний під час розгляду справи свідок ОСОБА_2 пояснив, що він є працівником поліції. 20 листопада 2018 року він перебував на патрулюванні території м. Вовчанська. Близько 21 год. 40 хв. на вул. Харківській він побачив мотоцикл, на якому їхали двоє хлопців. Оскільки мотоцикл рухався нерівномірно, постійно змінював напрямок руху, він зупинив вказаний транспортний засіб. За кермом перебував ОСОБА_1, який перебував з ознаками алкогольного сп’яніння. Він запропонував водію на місці пройти огляд на стан сп’яніння за допомогою технічного засобу, а після разом проїхали до Вовчанської ЦРЛ, де ОСОБА_1 був оглянутий лікарем та було встановлено, що він перебуває у стані алкогольного сп’яніння. ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом. Сам ОСОБА_1 пояснив, що вживав алкогольне пиво перед тим, як почав керувати мотоциклом. Зазначив, що перед зупинкою мотоцикл рухався по вул. Харківський з ввімкнутими двигуном та ближнім світлом фари.

Окрім цього, посилання ОСОБА_1 на те, що він котив мотоцикл, не виключає факт керування цим мотоциклом.

Зазначений висновок, узгоджується і з роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, де в п. 27 Постанови «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року зазначено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 суду не надано.

Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов’язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

У статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»), суддя враховує наявність узгоджених між собою, належних та допустимих доказів, які вказують на наявність порушення в діях ОСОБА_1 п. 2.9 а ПДР України.

Таким чином, наявність переконливих, чітких, узгоджених між собою належних та допустимих доказів, не залишають сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами, в стані алкогольного сп’яніння.

Обставин, що пом’якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене правопорушення, судом не встановлено.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, який має постійне джерело доходу, одружений, має на утриманні малолітню дитину, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Відповідно до абзацу 3 п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 суди не вправі застосовувати стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Згідно п. 1.10 Про правила дорожнього руху, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Згідно довідки інспектора СРПП Вовчанського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 та пояснень ОСОБА_1, останній посвідчення водія не видавалось.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку що ОСОБА_1 не є водієм, в розумінні ПДР, а тому вважаю за можливе призначити їй, як особі, яка керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння - адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (без позбавлення права керування транспортними засобами), що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Крім того, згідно ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та сплачуються особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 384 грн. 20 коп. судового збору на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 33-38, ч.1 ст. 130, 276, 279, 283-285 КУпАП, суддя –

П О С Т А Н О В И В:

Накласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави (р\р 31119149020001 одержувач ГУДКСУ у Харківській обл., код одержувача 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, призначення платежу адміністративне стягнення) в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 384 грн. 20 коп. судового збору на користь Держави (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова судді протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Вовчанський районний суд Харківської області.

Суддя -