Рішення № 79826297, 13.02.2019, Зміївський районний суд Харківської області

621/147/19

2-о/621/12/19

РІШЕННЯ

іменем України

13 лютого 2019 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Овдієнко В. В.

присяжних: ОСОБА_1, ОСОБА_2

секретар судового засідання - Іванова О. В.,

заявник - Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради" Обласний протитуберкульозний диспансер №3",

представник заявника - ОСОБА_3,

заінтересована особа - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний протитуберкульозний диспансер №3" про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу ОСОБА_4,

в с т а н о в и в:

21.01.2019 від Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний протитуберкульозний диспансер №3" до суду надійшла заява про примусову госпіталізацію до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна психіатрична лікарня №1" терміном на три місяці для примусового лікування заразної форми туберкульозу ОСОБА_4, який згідно висновку лікарсько-консультативної комісії Обласного протитуберкульозного диспансеру №3 від 26.12.2018 становить загрозу розповсюдження хвороби.

На обґрунтування заяви зазначено, що у ОСОБА_4 зміни в легенях вперше виявлено в 2015 році під час профілактичного огляду. В зв'язку з чим він отримував лікування в Обласному протитуберкульозному диспансері №3 (ОПТД № 3) з 21.05.2015 по 08.06.2016.

Рішенням Центральної лікарсько-консультативної комісії (ЦЛКК) 02.06.2015 йому встановлено діагноз: вперше діагностований туберкульоз верхньої долі правої легені інфільтративний. А рішенням ЦЛКК №2316 від 27.08.2015 встановлено діагноз мультирезистентний туберкульоз.

24.03.2016 рішенням МСЕК ОСОБА_4 визнано інвалідом 2 групи.

З 09.06.2016 по 24.09.2016 він повторно перебував на стаціонарному лікуванні в ОПТД №3. З 26.09.2016 по 26.12.2016 отримував лікування в протитуберкульозному санаторії "Занки".

03.01.2017 ОСОБА_4 госпіталізовано до стаціонарного відділення ОПТД №3, де він перебував до 20.04.2017.

07.04.2017 рішенням МСЕК ОСОБА_4 визнано інвалідом 2 групи на один рік.

З 27.04.2017 по 06.12.2017 перебував на стаціонарному лікуванні в Обласній психіатричній лікарні №1. В подальшому, з 08.12.2017 по 12.02.2018 лікування отримував в протитуберкульозному санаторії "Занки". А з 13.02.2018 по 14.03.2018 лікувався амбулаторно.

10.05.2018 рішенням МСЕК ОСОБА_4 продовжено групу інвалідності на один рік.

З 20.03.2018 по 25.05.2018 повторно перебував на стаціонарному лікуванні в Обласній психіатричній лікарні №1.

В подальшому ОСОБА_4 від стаціонарного лікування категорично відмовляється.

Під час відвідування ОСОБА_4 за місцем його мешкання, медичними працівниками встановлено, що він мешкає разом із своїм батьком, дружиною та малолітньою дочкою. Також, разом з ними проживає ОСОБА_5, який також хворий на туберкульоз. В помешканні брудно, у хворого немає окремої кімнати. На подвір'ї сім'я утримує корів, кролів та курей. Молочну продукцію та м'ясо сім'я реалізує односельцям.

Тобто, ОСОБА_4 порушує положення інфекційного контролю, контактує зі своїми односельцями, піддає їх високому ризику інфікування та захворювання на туберкульоз.

Своїми діями ОСОБА_4 порушує норми Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", Закону України "Про протидію захворюванню на туберкульоз".

14.07.2018 ОСОБА_4 госпіталізований до Обласного протитуберкульозного диспансеру №3, де він перебуває по-теперішній час. Однак, перебуваючи в ОПТД №3, він зловживає алкогольними напоями, порушує режим медичного закладу, на зауваження медичного персоналу не реагує, самовільно залишає приміщення диспансеру. З ним неодноразово проводилися бесіди щодо необхідності лікування, шкоди алкоголю для його здоров'я та необхідності дотримання протиепідеміологічного режиму. Але, ОСОБА_4 ніяким чином не змінює своєї поведінки. В період, коли він контактує із здоровими людьми, він наражає їх на небезпеку зараження туберкульозом, оскільки є бактеріоносієм туберкульозу.

18.07.2018 ОСОБА_4 консультований лікарем психіатром та наркологом. Під час обстеження, було встановлено, що він зловживає спиртними напоями та встановлено діагноз: F 10.20, зміни особистості та поведінки в результаті зловживання алкоголем.

Відповідно до висновку ЛКК Обласного протитуберкульозного диспансеру №3 від 26.12.2018 за №21 ОСОБА_4 має основний діагноз: розширено резистентний туберкульоз правої легені інфільтративний. Враховуючи відсутність мотивації до лікування, систематичне порушення епідеміологічного режиму, наявність деструктивних змін в легенях та відкриту форму туберкульозу, ОСОБА_4 несе загрозу зараження туберкульозом для оточуючих, потребує примусової госпіталізації в умовах стаціонару Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна психіатрична лікарня № 1", терміном на три місяці .

Оскільки ОСОБА_4 створює загрозу розповсюдження небезпечної хвороби, то буде найдоцільнішим направити його на примусове лікування саме в цей медичний заклад і саме на три місяці. Бо в коротший термін лікування буде неефективним та недостатнім.

Представник заявника ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги з підстав, зазначених у заяві. Відповідно до ст. 345 ЦПК України просила провести судове засідання за відсутності ОСОБА_4, оскільки він становить загрозу розповсюдження хвороби і його участь у судовому засіданні є небезпечною для оточуючих.

Особі, щодо якої ставиться питання про примусову госпіталізацію, ОСОБА_4 судом було забезпечено можливість брати участь у судовому засіданні шляхом направлення йому повістки про час і місце судового розгляду. На судове засідання ОСОБА_4 не з'явився, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавав.

Враховуючи нез'явлення ОСОБА_4 до суду, а також те, що за даними протитуберкульозного закладу він становить загрозу розповсюдження хвороби і його участь у судовому засіданні є небезпечною для оточуючих, відповідно до ч. 1 ст. 345 ЦПК України, судовий розгляд проведено за його відсутністю.

Вислухавши представника заявника, дослідивши наявні у справі письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Відповідно до висновку ЛКК Обласного протитуберкульозного диспансеру №3 від 26.12.2018 за №21 ОСОБА_4 має діагноз: розширено резистентний туберкульоз правої легені інфільтративний. F-10.20. Розлад особистості і поведінки внаслідок зловживання алкоголем. Враховуючи відсутність мотивації до лікування, систематичне порушення епідеміологічного режиму, наявність деструктивних змін в легенях та відкриту форму туберкульозу, хворий несе загрозу зараження туберкульозом для оточуючих, потребує примусової госпіталізації в умовах стаціонару Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна психіатрична лікарня №1", терміном на три місяці (а. с. 5).

Наявність у ОСОБА_4 захворювання на небезпечну форму туберкульозу, а також його ухилення від лікування та порушення режиму лікування підтверджується даними виписок з історії хвороби №077169 та №113, листка огляду та консультацій спеціалістів (а. с. 6-9).

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України "Про протидію захворюванню на туберкульоз" хворі на туберкульоз та інфіковані мікобактеріями туберкульозу зобов'язані: 1) дотримуватися призначеного їм відповідно до стандарту медичної допомоги режиму лікування; 2) дотримуватися правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров'я під час стаціонарного чи санаторно-курортного лікування; 3) проходити у встановлені строки обов'язкові медичні огляди та обстеження на туберкульоз, визначені відповідними галузевими стандартами у сфері охорони здоров'я; 4) дотримуватися вимог протиепідемічного режиму.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 11 Закону України "Про протидію захворюванню на туберкульоз", у разі якщо хворі на заразні форми туберкульозу, у тому числі під час амбулаторного чи стаціонарного лікування, порушують протиепідемічний режим, що ставить під загрозу зараження туберкульозом інших осіб, з метою запобігання поширенню туберкульозу за рішенням суду вони можуть бути примусово госпіталізовані до протитуберкульозних закладів, що мають відповідні відділення (палати) для розміщення таких хворих. Примусова госпіталізація осіб, стосовно яких судом ухвалено відповідне рішення, здійснюється з урахуванням висновку лікаря на строк до трьох місяців.

Представником Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний протитуберкульозний диспансер №3" надано докази того, що ОСОБА_4 хворий на заразну форму туберкульозу, під час амбулаторного та стаціонарного лікування порушує протиепідемічний режим, що ставить під загрозу зараження туберкульозом інших осіб.

За таких обставин, зважаючи на те, що ОСОБА_4 хворіє на заразну форму туберкульозу, ухиляється від добровільної госпіталізації до протитуберкульозного закладу, а під час перебування у такому закладі не дотримується його режиму, заява Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний протитуберкульозний диспансер №3" про примусову госпіталізацію до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна психіатрична лікарня №1" строком на 3 місяці є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, п. 10 ч. 1 ст. 293, 343-346, 352, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Заяву Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний протитуберкульозний диспансер №3" – задовольнити.

Примусово госпіталізувати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна психіатрична лікарня №1", терміном на три місяці для лікування заразної форми туберкульозу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Заявник - Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради" Обласний протитуберкульозний диспансер №3", місцезнаходження за адресою: 63403, Харківська область, м. Зміїв, Таранівське шосе, 70, ЄДРПОУ 24342780,

Заінтересована особа - ОСОБА_4, зареєстрований за адресою: 63432, Харківська область, Зміївський район, сел. Зідьки, провулок Радгоспний, буд. 14, паспорт громадянина України серія МН №654469, виданий Зміївським РВ УМВС України в Харківській області 12.02.2002.

Повне рішення складено 14.02.2019.

Головуючий: В. В. Овдієнко

Присяжні: ОСОБА_1

ОСОБА_2