Постанова № 79825873, 31.01.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/7705/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2019 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Тимощука О.Я.,

при секретарі - Рибачик О.А., Грібінчак К.П.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Максимчука В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (далі - Відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати постанову №113-ДК/0000278По/08/01/-18 від 10 квітня 2018 року, згідно якої Позивача було визнано винним у вчиненні порушень п. "а" ч. 1 ст. 91 Земельного кодексу України і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 31.01.2018 року № 113-ДК у Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДВ ГРУП" було проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства. За результатами проведеної перевірки Відповідачем було складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 113-ДК/АП/09/01/-18 від 15.02.2018 року. Також, позивач зазначає, що за результатами проведеної перевірки було винесено Відповідачем оскаржувану постанову від 10 квітня 2018 року у справі про порушення земельного законодавства України.

Зазначена вище постанова мотивована тим, що землевласник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДВ ГРУП" використовує земельну ділянку площею 0,6 га (к.н. НОМЕР_1) не за цільовим призначенням, шляхом здійснення комерційної діяльності (торгівлі), а саме: розташування будівельного маркету "Маяк" та складських приміщень, які використовуються разом з прилеглою територією для зберігання та реалізації будівельних матеріалів. Порушенням заподіяно матеріальну шкоду земельним ресурсам на суму 17 869 грн. 44 коп., яка розрахована відповідно до Методики затвердженої постановою КМУ від 25.07.07р. За згадане порушення передбачена відповідальність згідно з статтею 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зазначив, що вимог статті 91 Земельного кодексу України Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДВ ГРУП" не порушувало, оскільки земельну ділянку площею 0,6 га з кадастровим номером НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, використовувало за цільовим призначенням. Також, Позивач - ОСОБА_3 зазначає, що Відповідачем було порушено порядок розгляду постанови про притягнення до адміністративної відповідальності останнього, як посадової особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДВ ГРУП", а саме: розгляд справи здійснювався без належного повідомлення про це Позивача, що призвело до безпідставного недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності.

Відповідачем надано суду Відзив на позовну заяву з додатками, в якому відповідач позовні вимоги не визнає.

Також, Позивачем було подано через канцелярію суду письмові пояснення з врахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2018 року та висновків Верховного Суду викладених у постанові від 10.10.2018 року.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, з підстав у ньому наведених.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав, що наведені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно постанови №113-ДК/0000278По/08/01/-18 від 10 квітня 2018 року Позивача ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. "а" ч. 1 ст. 91 Земельного кодексу України і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та письмових пояснень, ОСОБА_3 не визнав правопорушення в його діях, вказуючи, що норм земельного законодавства України він, як директор Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДВ Груп», не порушував.

Судом встановлено, що 12 квітня 2018 року Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненські області було винесено припис № 113-ДК/192Пр/03/01/-18 від 10.04.2018 року, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДВ ГРУП" зобов'язано усунути порушення вимог земельного законодавства, а саме забезпечити використання земельної ділянки площею 0,6 га з кадастровим номером НОМЕР_1 за цільовим призначенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Також, встановлено термін виконання припису до 10 травня 2018 року, обґрунтування - ст. 91 Земельного кодексу України. Керівнику ТОВ "ОДВ ГРУП" ОСОБА_3 необхідно забезпечити направлення звіту про виконання припису не пізніше 3 днів після закінчення встановленого терміну виконання кожного пункту приписів в Управління з контролю з використання та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (вул. С. Петлюри, 37, м. Рівне, 33013, E-mail: rv.kontrol@land.gov.ua).

Ст. 53 КУпАП визначено, що використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об»єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п»яти до двадцяти п»яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п»ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 19 ч. 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 62 ч. 3 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Судом встановлено, що в оскаржуваній постанові містяться недостовірні дані, які базуються виключно на припущеннях Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, зважаючи на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДВ ГРУП" жодної торгівлі на земельній ділянці площею 0,6 га з кадастровим номером НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 не здійснює.

Як вбачається з матеріалів справи, на земельній ділянці, площею 0,6 га з кадастровим номером НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ТОВ "ОДВ ГРУП" знаходяться наступні об'єкти нерухомого майна:

будівля ремонтної майстерні літ. «2Б-1» (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.01.2017р);

будівля виробничого корпусу літ. «У-1» (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.01.2017р);

будівля складу негорючих матеріалів літ. «2В-1» (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.01.2017р).

З матеріалів справи вбачається, що зазначені приміщення передані Товариством з обмеженою відповідальністю "ОДВ ГРУП" для Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-будівельна компанія "Маяк" в оренду на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 01.04.2017 року для використання під офіс та склад.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 3 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Підпунктом «а» ч. 1 ст. 91 Земельного Кодексу України передбачено, що власники земельних ділянок зобов»язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням.

Суд зазначає, що в оскаржуваній постанові Відповідачем помилково вказано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДВ ГРУП" використовувало земельну ділянку не за цільовим призначенням, оскільки використання земельної ділянки у відповідності з основним цільовим призначенням даних земель не виключає можливості використання її одночасно і для інших цілей ніж ті, що прямо визначені в Технічній документації із землеустрою на земельну ділянку.

Обов»язковою умовою для віднесення відповідних земельних ділянок до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, є те, що землями промисловості, транспорту, зв»язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. При здійсненні господарської діяльності юридичними особами за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення земельної ділянки не змінилося, адже ділянка і надалі використовується як земля промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Стаття 19 Земельного кодексу України не передбачає окремої категорії для використання в комерційних цілях належної на праві власності земельної ділянки юридичними особами.

Статтею 283 КУпАП України встановлено вимоги до змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Дослідивши оскаржувану постанову суд зазначає, що при складенні опису обставин, які були встановлені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Рівненської області не вказано, на підставі яких саме доказів ним були встановлені зазначені обставини, а саме: на підставі яких доказів він дійшов до висновку про порушення Позивачем вимог земельного законодавства та використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов»язаний з»ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом»якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з»ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що Відповідачем, також, було порушено порядок розгляду справи про порушення земельного законодавства, оскільки розгляд справи здійснювався без належного повідомлення про це Позивача. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_3, як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, знав про місце, дату та час розгляду вище вказаної справи. Дані дії призвели до безпідставного недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, а також призвели до обмеження інших прав Позивача у справі про порушення земельного законодавства.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу).

Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що справа про порушення земельного законодавства була розглянута у відсутності Позивача, а відтак Відповідачем було порушено законні права та інтереси Позивача, так як він був позбавлений права бути присутнім під час розгляду справи в Головному управлінні Держгеокадастру у Рівненській області, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, під час розгляду справи користуватись юридичною допомогою захисника.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб»єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення (постанови) з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства. Належних доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.

Через відсутність доказів про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого 53 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що постанова відповідача №113-ДК/0000278По/08/01/-18 від 10 квітня 2018 року за таких обставин підлягає скасуванню, оскільки вона винесена без достатніх доказів, а позовна заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 62 Конституції України, ст. 211 ЗК України, ст.ст. 268, 280, 283, 287, 288, 289 КУпАП України, ст.ст. 6, 9, 19, 77, 241-246, 255, 286, 292, пп. 15.5 ч. 1 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Головного управління Держеокадастру у Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 10 квітня 2018 року у справі про накладення адміністративного стягнення № 113-ДК/0000278По/08/01/-18, якою ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 53 КУпАП закрити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з моменту його проголошення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду через Рівненський міський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до ч. 3 ст. 243 КАС України складання рішення суду було відкладено на строк не більше як десять днів, тому у відповідності до ч. 6 ст. 250 КАС України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи є дата складення повного судового рішення, якою у зв»язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному у період з 04.02.2019 року по 08.02.2019 року включно та перебуванням головуючого судді у відрядженні у період з 11.02.2019 року по 12.02.2019 року включно є 14.02.2019 року.

Суддя Рівненського

міського суду Тимощук О.Я.