Рішення № 79823730, 11.02.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 11.02.2019 Справа № 554/6033/18

Провадження № 2/554/97/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2019 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого - судді Савченко Л.І.

при секретарі - Гаврись В.В.

за участю позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Пономаренка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Удовіченко Марина Юріївна, про визнання договору дарування недійсним,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Удовіченко М.Ю., про визнання недійсним договору дарування № 811 від 18.05.2017 року, засвідченого нотаріально приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Удовіченко М.Ю., за реєстровим номером 35251866, посилаючись на те, що вона проживала однією сім»єю без реєстрації шлюбу взимку 2001 року із ОСОБА_3 Від даних відносин мають спільного сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на якого був написаний заповіт його бабусею ОСОБА_7 на належну їй Ѕ частку квартири АДРЕСА_1. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7, було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказану частину квартири на ім»я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Через місяць після смерті ОСОБА_7, відповідач подарував свою Ѕ частину квартири невідомій особі, договір дарування був посвідчений 18.05.2017. Оспорюваний договір не був погоджений із органом опіки та піклування, а тому є недійсним відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України. З метою захисту прав свого неповнолітнього сина, які таким чином були порушені, в його інтересах, звернулася до суду з позовом.

Ухвалою від 17 серпня 2018 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.51-52).

Ухвалою від 16 жовтня 2018 року до участі у справі залучено в якості співвідповідача ОСОБА_4.(а.с.88-89).

Відповідач ОСОБА_3 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав, оскільки Ѕ частка квартири АДРЕСА_1 належала йому на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 12.05.2017 року Управлінням майном комунальної власності міста Полтави, та не була об»єктом права спільної власності подружжя, нікому іншому не продана, не подарована, іншим особам не відчужена, будь-яких прав на неї у третіх осіб не було та не була предметом спадкового договору. Його син ОСОБА_6 18 жовтня 2017 року вступив у спадщину та став спадкоємцем іншої Ѕ частки квартири, яка належала його матері. На час укладення договору син ще не був власником квартири та постійно проживав разом зі своєю матір»ю за іншою адресою. Таким чином, ОСОБА_6 не мав права користування спірним майном, не мав права часткової власності, а тому його права порушені не були. Підстав для визнання договору недійсним, передбачених ст. 234 ЦК України, не вбачається. Також заявив клопотання про застосування строку позовної давності, який становить один рік згідно ст. 728 ЦК України (а.с.124-128).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради, надіслала до суду пояснення на позов та пояснення на відзив, в яких прохала позов задовольнити, оскільки правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування, є нікчемним на підставі п.1 ст. 224 ЦК України. Крім того, будь-яка угода щодо будинку або квартири не повинна суперечити інтересам та правам дитини, що слідує зі змісту п.6 ст. 203 ЦК України, інакше вона визнається недійсною. Також ч.2 ст.177 СК України встановлена пряма заборона для батьків малолітньої дитини без дозволу органу опіки та піклування вчиняти правочини щодо майнових прав дитини (а.с.70-71, 136-138).

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Вважає, що строк позовної давності нею не пропущений, так як вона звернулася до суду протягом одного року після укладення договору дарування, однак суд залишав її позов без руху і вона зверталася повторно.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з»явився, довірив представництво своїх інтересів представнику Пономаренко М.В. (а.с.107,109).

Представник відповідача ОСОБА_3 - Пономаренко М.В. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, наведених у відзиві. Прохав застосувати позовну давність та залишити позов без розгляду.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засіданні не з»явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи рекомендованим повідомленням за місцем реєстрації (а.с.97-98,99, 102-103, 118-119, 141-142), про причини неявки суд не повідомила.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, Органу опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради, у судове засідання не з»явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в письмових поясненнях прохала позов задовольнити (а.с.131).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Удовіченко М.Ю. у судове засідання не з»явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі (а.с.74, 104).

Заслухавши учасників справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 виданим Шевченківським районним у місті Полтаві ВДРАЦС ГТУЮ у Полтавській області від 27.03.2017 року (а.с.16).

Померла ОСОБА_7 за життя була власником Ѕ частки квартири АДРЕСА_1, яка належала їй на підставі Свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_6, виданого 07.07.2010 року Виконавчим комітетом Полтавської міської ради. Відділ обліку, розподілу на приватизації житла міста Полтави. Право власності зареєстровано 21.08.2010 року ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» в книзі 11, № запису 15486, що слідує із свідоцтва про право на спадщину від 18.10.2017 (а.с.17).

Вказану частку квартири ОСОБА_7 заповіла онуку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, про що видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 18.10.2017 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Панченковою О.Л., зареєстроване в реєстрі за № 2150 (а.с.17).

Інша Ѕ частка квартири АДРЕСА_1, належала ОСОБА_3, на підставі дублікату Свідоцтва про право власності, виданого 12.05.2017 року Управлінням майном комунальної власності міста Полтави на підставі наказу 12-0, взамін втраченого свідоцтва про право власності на житло, виданого 07.07.2010 року Відділом обліку, розподілу на приватизації житла Виконавчого комітету Полтавської міської ради, що слідує із договору дарування від 18.05.2017 року (а.с.75).

18 травня 2017 року ОСОБА_3 подарував належну йому Ѕ частка квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_4, що вбачається із Договору дарування Ѕ частки квартири, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Удовіченко М.Ю., зареєстрованим у реєстрі за № 811, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35251866 від 18.05.2017 (а.с75-76, 45).

Позивач ОСОБА_1 є матір»ю неповнолітного ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, що слідує із свідоцтва про народження НОМЕР_7 та свідоцтва про шлюб НОМЕР_8 (а.с.35-36), а тому є законним представником в розумінні ч.2 ст. 59 ЦПК України.

Батьком ОСОБА_8 є відповідач ОСОБА_3, що слідує із свідоцтва про народження НОМЕР_7 від 02 грудня 2011 року (а.с.36).

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 23 червня 2017 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_8 стягнуті аліменти у розмірі ј частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.04.2017 року до досягнення сином повноліття (а.с.43).

25.07.2017 року Октябрським районним судом м.Полтави виданий виконавчий лист № 554/2713/17 на виконання вказаного рішення (а.с.44).

Судом також встановлено, що ОСОБА_8 зареєстрований по АДРЕСА_2, що слідує із довідки № 3710 від 20.11.2017 року виданої КП «ЖЕО № 2» Полтавської міської ради (а.с.39).

На час укладення договору дарування спірної частини квартири за адресою АДРЕСА_1 останній зареєстрований не був та не проживав, що підтверджується довідкою № 483 виданою у травні 2017 року КП «ЖЕО № 2» Полтавської міської ради (а.с.78).

В заяві від 18.05.2017 року, наданій приватному нотаріусу Удовіченко М.Ю., ОСОБА_3 повідомив, що особи, які б мали право користування Ѕ часткою квартири, в тому числі малолітні чи неповнолітні, відсутні. Дітей віком до 18 років він не має (а.с.79).

З повідомлення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 27.02.2018 року за вих. № Ш02.1-16/253 вбачається, що ОСОБА_3 не звертався до органу опіки та піклування із заявою про надання дозволу для нотаріального посвідчення договору дарування на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 (а.с.46).

Відповідно до ч.1 ст.717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов»язується передати в майбутньому другій сторона (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі, що слідує зі змісту ч.1 ст. 718 ЦК України.

Згідно ч.2 ст. 719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч.6 ст. 203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п»ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин), що слідує із ч.3 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст. 18 Закону діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Згідно ч. 2 ст. 3 СК України дитина належить до сім»ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_8 є членом сім»ї власника ОСОБА_3, оскільки є його неповнолітньою дитиною, незалежно від місця свого проживання, та мав право користування Ѕ часткою спірної квартири, яка належала його батькові.

Відповідно до ч.3 ст.17 Закону України «Про охорону дитинства» (далі Закону) батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» держава охороняє та захищає права й інтереси дітей при вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень.

Таким чином, вчинення правочину без дозволу органу опіки та піклування, а саме договору дарування належної ОСОБА_3 частини квартири, порушує майнові права дитини ОСОБА_8 на користування нерухомим майном свого батька. Також порушуються інтереси дитини, яка перебуває на утриманні батька, що підтверджується рішенням суду про стягнення з останнього аліментів.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що договір дарування Ѕ частки квартири АДРЕСА_1, від 18.05.2017 року за реєстровим № 811 укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, засвідчений нотаріально приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Удовіченко М.Ю., був укладений всупереч правам та інтересам неповнолітньої дитини, без згоди органу опіки та піклування, яка є обов»язковою, а тому підлягає визнанню недійсним.

Доводи відповідача, що ОСОБА_8 не мав права користування житлом, оскільки не проживав у квартирі та не був у ній зареєстрований, спростовуються встановленими судом обставинами.

Суд критично оцінює твердження відповідача, що згоди органу опіки та піклування при укладенні договору не потребувалося, оскільки ОСОБА_8 на момент укладення договору ще не був власником іншої Ѕ частини квартири, виходячи з того, що згоду органу опіки та піклування необхідно було отримати саме у зв»язку із порушенням його права користування нерухомим майном, яке належало його батькові, а не тієї частини квартири, яку він успадкував.

Крім того, не заслуговують на увагу посилання відповідача на роз»яснення, які містяться у п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року, згідно яких для визнання правочину недійсним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Матеріали справи саме і містять докази того, що ОСОБА_3 приховав від нотаріуса відомості про наявність у нього неповнолітнього сина (а.с.79), а тому договір був укладений без дозволу органу опіки та піклування умисно.

Також не можуть бути застосовані до даних правовідносин вимоги ст. 728 ЦК України, оскільки предметом позову було визнання правочину недійсним, а не розірвання договору дарування. Крім того, позивач зверталася до суду з позовом у березні 2018 року, який був залишений без руху Октябрським районним судом м.Полтави 03 березня 2018 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України та стягує їх з відповідачів на користь позивача у рівних частках, тобто по 354 грн. 40 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст.12, 81, 137,141,229, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати недійсним договір дарування Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 від 18.05.2017 року за реєстровим № 811 укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, засвідчений нотаріально приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Удовіченко М.Ю., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35251866 від 18.05.2017.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_10 судовий збір у сумі 704 грн. 80 коп. в рівних частках, тобто по 352 грн. 40 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, місце проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, місце проживання: АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради, 36040 м.Полтава, вул..Івана Мазекпи, 30, код. ЄДРПОУ 05384695.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Удовіченко Марина Юріївна, АДРЕСА_4

Суддя Л.І. Савченко