Вирок № 79821356, 14.02.2019, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1382/18

провадження №: 1-кп/398/185/19

ВИРОК

Іменем України

"14" лютого 2019 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

судді - Нероди Л.М.,

за участі секретаря - Борозни Л.М.,

прокурорів - Васильківа І.М.,

представника потерпілого - ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого - Тимченка Б.О.,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Недайвода, Криворізького району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох дітей: ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, маючого професійно-технічну освіту, проживаючого та зареєстрованого у АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 09.03.2018 близько 14 години 45 хвилин в порушення вимог п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху (ПДР) України (п.2.1. Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії), взагалі не маючи посвідчення водія на право керування транспортними засобами будь-якої категорії, в порушення п. 2.9 (а) ПДР України (п. 2.9. Водію забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння), перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_4, рухаючись в світлу пору доби по автомобільній дорозі ТІ205 «Знам'янка-Луганськ-Ізварино» по вулиці Магістральна в межах селища Пантаївка, Олександрійського району, Кіровоградської області, з боку міста ОСОБА_4 в напрямку міста Знам'янка, грубо порушуючи вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б) і (д) ПДР У країни (п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну ..., технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху), через наявний стан алкогольного сп'яніння позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати транспортним засобом, щоб мати можливість постійно контролювати напрямок його руху та не створювати небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.

Під час подальшого руху, в зазначений час, на вказаному автомобілі, у вказаному напрямку, навпроти будинку АДРЕСА_2, ОСОБА_5 не контролюючи свої дії через наявний стан алкогольного сп'яніння та не маючи достатніх навиків керування транспортними засобами, не вибрав безпечної швидкості руху керованого транспортного засобу, без нагальної на те потреби, не пов'язаної із забезпеченням безпеки дорожнього руху допустив виїзд автомобіля на праве по ходу його руху узбіччя, де не вибрав безпечний інтервал між своїм автомобілем та пішоходами ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, які знаходились на узбіччі, у результаті чого здійснив на них наїзд. Вказаними вище діями ОСОБА_3 допустив грубо порушив вимоги п.п. 1.10,10.1,12.1,13.1 та 13.3 ПДР України, а саме:

1.10... узбіччя - виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів...;

10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху.

12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

13.1. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу;

13.3. Під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху).

Вищевикладені невідповідні дії водія ОСОБА_3 вимогам п.п. 2.3 (б), л); 2.9. (а); 10.1; 12.1; 13.1 та 13.3 ПДР України знаходяться в причинному зв'язку з фактом наїзду на пішоходів.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, згідно висновку судово-медичної експертизи №99 від 23.04.2018, отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого осколкового зі зміщенням перелому обох кісток правої гомілки, рани медіальної поверхні правої гомілки, закритої тупої травми грудної клітини: множинних переломів ребер справа, пневмотораксу, ран лобу, які в сукупності мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Крім того, у результаті ДТП пішохід ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, згідно висновку судово-медичної експертизи №100 від 13.04.2018 отримав тілесні ушкодження у вигляді забою поперекового та грудного відділів хребта, садна, гематоми грудної клітини, тулуба та кінцівок, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_3, суд кваліфікує як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто скоєно злочин передбачено ч. 2 ст. 286 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину та вказав, що його прохало керівництво про терміновість виїзду, тому він будучи у стані алкогольного сп'яніння та не маючи посвідчення водія керував транспортним засобом. Вказав, що дійсно 09.03.2018 близько 14 години 45 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_4. Рухаючись в світлу пору доби по автомобільній дорозі ТІ205 «Знам'янка-Луганськ-Ізварино» по вулиці Магістральна в межах селища Пантаївка, Олександрійського району, Кіровоградської області, з боку міста ОСОБА_4 в напрямку міста Знам'янка, навпроти будинку АДРЕСА_2, ОСОБА_5 не контролюючи свої дії через наявний стан алкогольного сп'яніння та не маючи достатніх навиків керування транспортними засобами, не вибрав безпечної швидкості руху керованого транспортного засобу, без нагальної на те потреби, не пов'язаної із забезпеченням безпеки дорожнього руху допустив виїзд автомобіля на праве по ходу його руху узбіччя, де не вибрав безпечний інтервал між своїм автомобілем та пішоходами ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, які знаходились на узбіччі, у результаті чого здійснив на них наїзд. ОСОБА_5 зазначив, що надав кошти потерпілим для лікування, останній раз надавав кошти потерпілим у квітні 2018 року.

ОСОБА_5 зазначив, що не оспорює ті фактичні обставини справи, визнає їх за правдиві і достовірні. З врахуванням думки прокурора, представника потерпілого та захисника обвинуваченого, суд визнав недоцільним дослідження фактичних обставин справи, тому було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів справи, які вказують на його особу.

У зв'язку з цим, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, за згодою учасників процесу, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорювалися, і визнав можливим обмежити обсяг доказів допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що стосуються особистості обвинуваченого.

Також обвинуваченому судом було роз'яснено, що в разі розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи.

Суд, вислухавши обвинуваченого, який свою провину визнав в повному обсязі, прокурора, в виду того, що обвинувачений, представник потерпілоого та адвокат дали згоду на розгляд справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, вважає що - вина обвинуваченого, в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - доведена належними та допустимими доказами, які були підтвердженні самим обвинуваченим, у зв'язку із чим суд вважає, що вина ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині доведена повністю і його дії слід кваліфікувати: за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто скоєння злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Згідно із ст. ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Судом враховано те, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України відповідно до ст. 12 КК України є тяжким.

При призначенні покарання у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує, суспільну небезпеку вчиненого ним, зокрема, грубе порушення Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1360: відсутність посвідчення водія та стан алкогольного сп'яніння, його особистість: одруженого, маючого на утриманні двох дітей, характеризується посередньо, раніше не судимий. Також судом взято до увагу той факт, що обвинувачений відшкодував шкоду потерпілим частково та остання матеріальна допомога надана ОСОБА_3 у квітні 2018 року.

Крім того, судом враховано обставини, які передбачені ст. ст. 66, 67 КК України, а саме: обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття та сприяння розкриттю злочину; обставини, що обтяжують покарання - скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Підстав для застосування ст. 69 КК України судом не встановлено.

З урахуванням даних про особу, беручи до уваги ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, характер допущених останнім порушень Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1360 та наслідки за яких спричинено тяжкі тілесні ушкодження та інша особа отримала легкі тілесні ушкодження, часткове відшкодування шкоди, щире каяття обвинуваченого та активне сприяння у розкритті злочину, неодноразові вибачення перед потерпілими під час розгляду справи є підставою для не обрання обвинуваченому максимального покарання, яке передбачене санкцією статті закону.

Згідно п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті», з послідуючими змінами, у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК України, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Однак судом встановлено, що ОСОБА_3 не мав посвідчення водія, що надає право керувати транспортним засобом визначеної категорії, тому у даному випадку додаткове покарання таке, як позбавлення права керувати транспортними засобами не застосовується.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах реального відбування покарання у виді позбавлення волі, без застосування ст. 75, 76 КК України та без позбавленням права керування транспортними засобами. Таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів та відповідатиме принципам законності, справедливості і індивідуалізації покарання.

Прокуратура Кіровоградської області звернулася до суду з позовом в інтересах держави: міського комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська лікарня №1 у м. Олександрія Кіровоградської області», відповідачем зазначено - ОСОБА_3. Позов мотивовано тим, що міський комунальний лікувально-профілактичний заклад «Міська лікарня №1 у м. Олександрія Кіровоградської області» понес витрати у розмірі 11 352 грн. 32 коп. на лікування ОСОБА_7 та ОСОБА_6. Позивач просить стягнути з ОСОБА_3 на користь міського комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська лікарня №1 у м. Олександрія Кіровоградської області» кошти у розмірі 11 352 грн. 32 коп.

Відповідно до ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Так, у судовому засіданні відповідач не оспорював складений позивачем розрахунок витрат, які здійснено державою під час лікування ОСОБА_7 та ОСОБА_6.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 6 006 грн. 00 коп. підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.

Оскільки прокурор звернувся з клопотанням щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та судом призначається покарання, пов'язане з ізоляцією від суспільства, у виді позбавлення волі з реальним відбуванням, враховуючи встановлені та викладені раніше обставини, на переконання суду запобігання спробам переховування від суду і ухилення від правосуддя неможливе у разі застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою. Відтак, до набрання вироком законної сили суд застосовує до ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст. ст. 366-371, 373-374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки без позбавленням права керувати транспортними засобами.

До набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою, негайно взявши його під варту в залі судового засідання.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 14 лютого 2019 року.

Позов прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави: міського комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська лікарня №1 у м. Олександрія Кіровоградської області» задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь міського комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська лікарня №1 у м. Олександрія Кіровоградської області» кошти у розмірі 11 352 (одинадцять тисяч триста п'ятдесят дві) грн. 32 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 6 006 (шість тисяч шість) грн. 00 коп.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області, через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА