Рішення № 79820152, 14.02.2019, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/2060/18

провадження № 2/732/222/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2019 р. м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Карпинської Н.М.., секретарі Пінчук С.М.., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тупичівської територіальної громади Городнянського району, Чернігівської області про визнання права власності на 1/8 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом; треті особи: приватний нотаріус Городнянського районного нотаріального округу Чернігівської області Сова В.Ф., Городнянська районна державна адміністрація Чернігівськї області (відділ з питань державної реєстраці), ОСОБА_3 -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/8 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, зазначений в інформаційній довідці та технічному паспорті на житловий будинок під літерами: житловий будинок А-1, житлова прибудова А1-1, прибудова а-1, прибудова а1-1, комора а2-1, загальною площею 92,2 кв.м., в тому числі житловою площею 51,5 кв.м.. Із господарських будівель та споруд є: сарай Б-1, сарай Б1-1, сарай б-1, погріб б1, гараж В-1, погріб- в, ворота з хвірткою № 1,хвіртка № 2, огорожа № 3, після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4.

Позов обґрунтовується наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4, яка на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, і залишила на ім`я позивача заповіт, посвідчений Коптіль С.Д., секретарем виконавчого комітету Тупичівської сільської ради Городнянського району, Чернігівської області 25 червня 2010 року за реєстровим № 101, яка фактично прийняла спадщину свого чоловіка ОСОБА_6, оскільки на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 проживала та була зареєстрована разом з ним за адресою: АДРЕСА_1. До складу спадщини ОСОБА_4 входить ј частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належала її чоловіку ОСОБА_6, спадщину якого фактично прийняла. Крім ОСОБА_4 спадкоємцем, який фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6 є син померлого ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_4 належить Ѕ частка в спадщині після смерті її чоловіка ОСОБА_6, яка складається з ј частки житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. В грудні 2018 року позивач звернулася до нотаріуса для оформлення спадщини. Під час огляду представленого позивачем свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Тупичівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області 7 березня 2001 року, на підставі рішення Тупичівської сільської ради від 4 грудня 2000 року за НОМЕР_9, нотаріус встановила, що правовстановлюючий документ був виданий з порушенням чинного законодавства, оскільки виданий після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6. За роз`ясненням нотаріуса, не приймаються для вчинення нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогам законодавства. Зазначені обставини є перепоною для оформлення спадщини у нотаріуса.

На підставі ухвали від 29.12.2018 року справу прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

В матеріалах справи міститься заява позивача про розгляд справи у її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити (а.с.32).

Представник відповідача - Тупичівської територіальної громади Городнянського району, Чернігівської області, в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності їх представника, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення (а.с.72).

Третя особа - приватний нотаріус Городнянського районного нотаріального округу Чернігівської області Сова В.Ф. в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином (а.с.70).

Представник третьої особи - Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області (відділ з питань державної реєстрації) в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с.65).

Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином (а.с.69), в матеріалах справи міститься її заява про розгляд справи у її відсутності, якою ОСОБА_3 повідомила, що спадщину за заповітом та за законом на обов`язкову частку у спадщині, не приймала і приймати не буде, з даного питання до суду звертатися не буде. Всі заявлені позовні вимоги по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі (а.с.31).

Згідно положень ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.

У свою чергу згідно положень ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд повно, всебічно та об`єктивно дослідивши і оцінивши наявні у справі матеріали та докази вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню, а визнання даного позову стороною відповідача таким, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

З дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого виконавчим комітетом Тупичівської сільської ради Городнянського району, Чернігівської області, встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 72-ох років у селі Тупичів Городнянського району, Чернігівської області, про що зроблено відповідний актовий запис за № 48 від ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.13).

З наданого та дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3, встановлено, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 60-ти років у селі Тупичів Городнянського району, Чернігівської області, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за № 07 від ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.14).

Дослідивши свідоцтво про одруження, судом встановлено, що громадянин ОСОБА_6 та громадянка ОСОБА_4 одружилися 6 травня 1960 року, про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження зроблено відповідний запис за № 5 від 06.05.1960 року. Після реєстрації шлюбу дужині присвоєно прізвище „ОСОБА_4" (а.с.11).

Дослідивши довідку, видану виконкомом Тупичівської сільської ради Городнянського району, Чернігівської області 26 листопада 2018 року за № 207, встановлено, що станом на день смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5, були зареєстровані та постійно проживали: ОСОБА_6, з 1963 року і виписаний у зв`язку зы смертю ІНФОРМАЦІЯ_5, голова господарства; ОСОБА_4, його дружина з 1963 року і виписана в 1999 році в зв`язку зі зміною місця проживання; ОСОБА_7, його син з 1987 року і виписаний в зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_6; ОСОБА_9, його невістка, з 1990 року і виписана в 2009 році в зв`язку зі зміною місця проживання; ОСОБА_10, його онук, з 1991 року і виписаний 16.08.2012 року в зв`язку зі зміною місця проживання; ОСОБА_11, його онука з 1992 року і виписана в 2010 році в зв`язку зі зміною місця проживання; ОСОБА_12, його онука з 1992 року і виписана в 2010 році в зв`язку зі зміною місця проживання (а.с.21).

Дослідивши свідоцтво про народження серії НОМЕР_4, встановлено, що ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_7, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис за № 4 від 06.01.1965 року, батьки: ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (а.с.15).

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, що діяли на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6, спадкоємець визнається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Тобто ОСОБА_4 - дружина померлого, та ОСОБА_7 - син померлого, фактично прийняли спадщину свого чоловіка та батька ОСОБА_6.

Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 свідчить, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 53-ох років у селі Тупичів Городнянського району, Чернігівської області, про що складено відповідний актовий запис за № 06 від 05.02.2018 року (а.с.15).

Дослідивши заповіт, посвідчений 25 червня 2010 року Коптіль С.Д., секретарем виконкому Тупичівської сільської ради Городнянського району, Чернігівської області встановлено, що громадянка ОСОБА_4 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день її смерті буде належати і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2. За даними виконкому Тупичівської сільської ради Городнянського району, цей заповіт, станом на день смерті ОСОБА_4, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_4, не змінювався і не відмінявся (а.с.17).

Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_6, видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, свідчить, що громадянин ОСОБА_14 та громадянка ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 20 лютого 2015 року, про що складено відповідний актовий запис № 252 від 20.02.2015 року. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище „ОСОБА_1" (а.с.12).

Дослідивши свідоцтво про народження серії НОМЕР_7, судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис за № 5 від 10.03.1961 року. Батьки: ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (а.с.10).

Свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_8, свідчить, що громадянин ОСОБА_16 та громадянка ОСОБА_3 уклали шлюб 22 травня 1982 року, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 9 від 22 травня 1982 року. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище „ОСОБА_3" (а.с.10).

Досдіджена в судовому засідання довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0130440, свідчить, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, має третю групу інвалідності (а.с.16).

Стаття 1241 ч. 1 ЦК України, передбачає, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

За змістом заяви, що міститься в матеріалах справи на а .с.77 встановлено,що ОСОБА_3 відмовилася від обов`язкової частки у спадщині за законом.

Дослідивши довідку від 26 листопада 2018 року за № 208, видану виконкомом Тупичівської сільської ради Городнянського району, Чернігівської області встановлено, що станом на день смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, були постійно зареєстровані та постійно проживали: ОСОБА_4, з 1999 року і виписана у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_4; ОСОБА_3, її дочка, з 03.08.2011 року і по теперішній час (а.с.19).

До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_4, яка фактично прийняла спадщину свого чоловіка ОСОБА_6, увійшла 1/8 частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Дослідивши свідоцтво про право власності, що видане 7 березня 2001 року на підставі рішення Тупичівської сільської ради від 4 грудня 2000 року за НОМЕР_9, встановлено, що жилий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 дійсно належить ОСОБА_6 та ОСОБА_4 по ј частині кожному (а.с.22).

Рішенням третьої сесії сьомого скликання Тупичівської сільської ради Городнянського району, Чернігівської області від 15 лютого 2016 року „Про перейменування назв вулиця на території сільської ради" АДРЕСА_1 перейменовано на АДРЕСА_1 (а.с.28).

Відповідно до постанови РМ УРСР від 11 березня 1985 року № 105 №Про порядок державного обліку житлового фонду" і відповідно до чинного на той час порядку обліку господарств колгоспних дворів, все майно колгоспного обліковувалося за головою колгоспного двору.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.6 Постанови «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»від 22 грудня 1995 року N20, до правовідносин, що виникли до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність»застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Згідно статті 120 ЦК УРСР (1963 року), колгоспний двір це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

За нормами ст.ст.120,123 ЦК УРСР, які діяли до введення в дію Закону України „Про власність", кожен з членів колгоспного двору мали рівне право на майно колгоспного двору.

Підстав вважати домоволодіння, що є предметом позову самочинно збудованим майном суд не вбачає.

З інформаційної довідки, від 27.09.2018 року за № 692, виданої Городнянським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, судом встановлено, що станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрованов реєстраційній книзі № 2, номер запису 287, за ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_9 по ј частці кожному. Самочинного будівництва та перепланувань не виявлено (а.с.23).

Як встановлено у судовому засіданні позивач зверталась до приватного нотаріуса Городнянського районного нотаріального округу Чернігівської області Сови В.Ф.із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.73-82).

З інформації Державного нотаріального архіву Чернігівської області від 11.01.2019 року за № 310/01-17, встановлено, що спадкова справа до майна ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 не відкривалась (а.с.112).

Враховуючи, що свідоцтво про право власності на ј частку житлового будинку на ім`я ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5, було видано Тупичівською сільською радою Городнянського району Чернігівської області 7 березня 2001 року, що не відповідає нормам цивільного законодавства, згідно яких правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов об'єктивного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судом враховується і те, що у відповідності до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, по 1/4 вказаного майна зареєстровано за ОСОБА_10 та ОСОБА_1.

Керуючись ст. 392, 1223 ЦК України, ст.ст. 120,123 ЦК УРСР в редакції 1963 року, ст. ст. 10, 11, 12, 13, 83, 89, 209, 211, 212-215, 247, 258, 259, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3- задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/8 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що за життя належала ОСОБА_6, померлому ІНФОРМАЦІЯ_5, зазначений в інформаційній довідці та технічному паспорті на житловий будинок під літерами: житловий будинок А-1, житлова прибудова А1-1, прибудова а-1, прибудова а1-1, комора а2-1, загальною площею 92,2 кв.м., в тому числі житловою площею 51,5 кв.м.. Із господарських будівель та споруд є: сарай Б-1, сарай Б1-1, сарай б-1, погріб б1, гараж В-1, погріб в, ворота з хвірткою № 1,хвіртка № 2, огорожа № 3, після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, яка фактично прийняла за життя спадщину ОСОБА_6

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н. М. Карпинська