Ухвала суду № 79819799, 12.02.2019, Вишгородський районний суд Київської області

"12" лютого 2019 р. Справа № 363/4529/17

УХВАЛА

про відмову у закритті провадження у справі

12 лютого 2019 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі головуючого судді Баличевої М.Б, секретаря Рибки І.Є., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Вишгородського району Київської області, треті особи – ОСОБА_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр архітектурного проектування та ландшафтного дизайну» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вишгородського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Вишгородського району Київської області, треті особи – ОСОБА_3 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр архітектурного проектування та ландшафтного дизайну» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.

В підготовчому судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_2 сільської ради Вишгородського району Київської області ОСОБА_4 заявлено клопотання про закриття провадження у справі, з підстав, що уточнені представником позивача позовні вимоги фактично зводяться до оскарження рішення ОСОБА_2 сільської ради, яке має нормативний характер, а тому згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Представник позивача ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні заперечувала проти закриття провадження у справі, вважає клопотання представника відповідача не обґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає, оскільки спір виник щодо користування та розпорядження земельною ділянкою, яка є у власності ОСОБА_1

Треті особи ОСОБА_3 та представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр архітектурного проектування та ландшафтного дизайну» у підготовче судове засідання не з’явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно з пунктами 1, 5 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження, а також за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, а публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Разом з тим участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.

Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває або позбувається речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року в справі № 526/233/16-ц.

З огляду на положення статей 4 та 19 ЦПК України, статті 19 КАС України не вважається публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування як суб'єктом публічного права та фізичною особою як суб'єктом приватного права, в якому фізична особа звернулася до суду за захистом не публічного, а цивільного права, зокрема права власності на земельну ділянку. У такому випадку це спір про цивільне право, незважаючи на те, що у ньому бере участь суб'єкт публічного права.

Зі змісту уточненої позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що спірні правовідносини стосуються його права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:03:165:3021. Позивач просить зобов'язати ОСОБА_2 сільську раду Вишгородського району Київської області усунути перешкоди в здійсненні ним права власності на належну йому земельну ділянку, шляхом врахування його інтересів, як власника та внести зміни до рішення № 846 від 31 липня 2017 року ОСОБА_2 сільської ради «Про затвердження детального плану села ОСОБА_6» в частині затвердження детального плану території на належну йому земельну ділянку, оскільки цей план не відображає меж земельної ділянки відповідно до Генерального плану села.

За таких обставин, предметом спірних правовідносин є усунення перешкод у реалізації права власності на земельну ділянку, а відтак спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами ЦПК України.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria» (заява N 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року), висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 сільської ради Вишгородського району Київської області про закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 19, 255, 353 ЦПК України, ст. 19 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 сільської ради Вишгородського району Київської області про закриття провадження у справі відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 14 лютого 2019 року.

Головуючий М.Б. Баличева