Постанова № 79819106, 13.02.2019, Ямпільський районний суд Сумської області

Справа № 590/137/19

Провадження № 3/590/60/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року Ямпільський районний суд

Сумської області

Суддя Ямпільського районного суду Сумської області – Бондарчук Я.П.

розглянувши матеріали, які надійшли від Ямпільського відділення поліції Шосткинського ВП ГУНП України в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше до адміністративної відповідальності притягувалась: 10.09.2018 року за ч.1 ст.184 КУпАП,

- за ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР №120024 від 17.01.2019 року встановлено, що 17.01.2019 року приблизно о 19-30 год. ОСОБА_1, знаходячись за місцем свого проживання, а саме: вул. Спасо-Преображенська 29/16, смт Ямпіль, Ямпільського району, Сумської області, вчинила насильство в сім’ї відносно своєї матері ОСОБА_2, а саме: умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні на її адресу нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров’ю ОСОБА_2, чим порушила ч.1 ст.173-2 КУпАП, тобто вчинила насильство в сім'ї.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР №120068 від 30.01.2019 року встановлено, що 27.01.2019 року приблизно о 00-10 год. було встановлено, що ОСОБА_1 повторно протягом року, після притягнення її до адміністративної відповідальності за таке ж порушення, ухиляється від виконання передбачених законодавством батьківських обов’язків щодо забезпечення необхідних умов для життя та виховання своїх малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме: не виконувала свої батьківські обов’язки по відношенню до своїх малолітніх дітей, а саме: не забезпечила їх необхідними умовами проживання, виховання та піклування про їх здоровий спосіб життя, чим порушила вимоги ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» та вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.184 КУпАП, тобто ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

ОСОБА_1 при розгляді справи вину визнала обставини, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення, щиро розкаялась у скоєнні адміністративних правопорушень.

Також вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.184 КУпАП, підтверджується: протоколами про адміністративне правопорушення серії ГР №120068 від 30.01.2019 року та серії ГР №120024 від 17.01.2019 року; рапортом начальника СРПП №2 Ямпільського ВП Шосткинського ВП ГУНП в Сумській області від 28.01.2019 року; карткою первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону від 27.01.2019 року №203; поясненнями ОСОБА_1; поясненнями ОСОБА_5; поясненнями ОСОБА_1; заявою та поясненнями ОСОБА_2.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно ч.2 цієї норми Закону обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.

Так, у п.52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Аналізуючи зазначені положення закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.

Відповідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч.2 ст.7 та ст.245, ст.280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова суду, згідно ст.283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.

Згідно ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Що до притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.173-2 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.

Так, санкція частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Потерпіла ОСОБА_2 надала заяву, в якій просить припинити подальший розгляд за фактом звернень з приводу сімейної сварки, у зв’язку з тим, що претензій до доньки, ОСОБА_1, вона не має.

Виходячи з вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2 КУпАП, наслідки, які настали в результаті скоєння адміністративного правопорушення, позицію потерпілої, яка не має претензій до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, особу порушника, ступінь її вини, обставини, що пом’якшують відповідальність, а саме те, що ОСОБА_1 вину визнала і щиро розкаялась у вчиненому, обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено, а тому вважаю за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.173-2 КУпАП, по малозначності правопорушення.

Що до притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.184 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.

Санкція частини 1 статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх.

Санкція частини 2 статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ст.221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.184 КУпАП.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Виходячи з вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, особу порушника, ступінь його вини, обставин, що пом’якшують відповідальність, та обставин, що обтяжують відповідальність судом не встановлено, тому вважаю за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч.2 ст.184 КУпАП у виді штрафу.

На підставі викладеного та керуючись ст.36, ст.40-1, ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.184, ст.279, ст.280, ст.ст.283-285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.173-2 КУпАП за ст.22 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_1) визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн. (одна тиясча сімсот грн. 00 коп.).

Банківські реквізити для сплати штрафу: призначення платежу: штраф по справам про адміністративні правопорушення та кримінальним справам; отримувач: УК Ямпільському р/Ямпільський/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 36789180, банк отримувача: Казначейство України, код банку (МФО): 899998, р/р 31116106018424.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер – НОМЕР_1) на користь Державної судової адміністрації України, місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01602, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (код ЄДРПОУ): 26255795, судовий збір у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири грн. 20 коп.).

Банківські реквізити для сплати судового збору: призначення платежу: судовий збір по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення з вказівкою прізвища, ім’я та по-батькові, отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО): 899998; № рахунку: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Ямпільський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Я.П. Бондарчук