Вирок № 79818982, 22.01.2019, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/2310/17

Провадження № 1-кп/589/51/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Курбанової А.Р.,

за участю секретаря судового засідання – Ніколаєнко В.В.

прокурора Шкатули В.П.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника – адвоката ОСОБА_2

потерпілої - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шостка кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого:

1) 2 лютого 2001 року Шосткинським міським судом Сумської області за ст. ст. 140 ч. 2; 140 ч. 3; 42; 46 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки зі звільненням від відбування покарання протягом 2 років іспитового строку та накладено штраф у розмірі 680 грн.;

2) 21 лютого 2003 року Шосткинським міським судом Сумської області за ст. ст. 185 ч. 3; 185 ч. 2; 289 ч. 2; 70; 71 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців;

3) 20 лютого 2009 року Шосткинським районним судом Сумської області за ст. ст. 345 ч. 1; 185 ч. 2; 185 ч. 3; 70 ч. 1 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 4 місяці;

4) 20 травня 2009 року Шосткинським районним судом Сумської області за ст. ст. 185 ч. 2; 70 ч. 4 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 4 місяці;

5) 7 червня 2011 року Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ст. ст. 185 ч. 2; 190 ч. 1; 70 ч. 1; 71 ч. 1 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 4 місяці;

6) 6 вересня 2011 року Глухівським міським судом Сумської області за ст. ст. 185 ч. 2; 70 ч. 4; 71 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки;

7) 18 грудня 2013 року Балаклейським районним судом Харківської області за ст. ст. 190 ч. 2; 71 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць;

8) 19 жовтня 2017 року Шосткинським міськрайонним судом Сумської області за ст. 186 ч. 2 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 ч.2, ч.4 ст. 27 - ст. 369 ч.1, ст. 15 ч.2 – ст.190 ч.2, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст.15- ст.369 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи знайомий з мешканкою м. Шостка, Сумської області ОСОБА_3, дізнався, що знайомий останньої ОСОБА_4, відбуває покарання у вигляді позбавлення волі в Шосткинській ВК № 66. Після чого, ОСОБА_1 26.04.2017 під приводом сприяння вирішенню питання про умовно-дострокове звільнення з Шосткинської ВК № 66 засудженого ОСОБА_4, діючи повторно, шляхом обману, вирішив заволодіти грошима ОСОБА_3 Для чого повідомив ОСОБА_3, що він нібито домовиться зі службовою особою Шосткинської ВК №66, а саме начальником відділення соціально-психологічної служби про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_4, однак для вирішення вказаного питання потрібно надати вищезазначеній службовій особі неправомірну вигоду в розмірі 8000 грн.

У такий спосіб, під час реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_1, шляхом обману викликав у ОСОБА_3 реальне враження того, що зазначені обставини відповідають дійсності і остання передає грошові кошти в сумі 8000 грн., які в подальшому будуть використані ОСОБА_1 для передачі службовій особі Шосткинської ВК№ 66 як неправомірна вигода з метою позитивного вирішення питання щодо умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_4 з цієї колонії. Для досягнення своєї злочинної мети, ОСОБА_1 під час особистих та телефонних розмов з ОСОБА_3 впродовж певного проміжку часу робив вигляд та говорив, що нібито домовляється зі службовими особами Шосткинської ВК № 66 з метою вирішення питання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_4, однак в дійсності нічого не робив, знаючи, що він не має жодних важелів впливу на службових осіб Шосткинської ВК № 66 та ніяким чином не може посприяти вирішенню вищезазначеного питання. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 28.04.2017 в денний час, знаходячись біля кафе «Техас» по вул. Свободи, 49 в м. Шостка, шляхом обману, діючи повторно, отримав від ОСОБА_3 частину від обумовленої суми в кількості 5000 грн. Після чого, ОСОБА_1, діючи повторно, за єдиним умислом, 03.05.2017, знаходячись біля магазину «АТБ» по вул. Чернігівській, 14 в м. Шостка, отримав від ОСОБА_3 решту від обумовленої суми в кількості 3000 грн. Остання у свою чергу, передаючи гроші ОСОБА_1, усвідомлювала, що вона через останнього передає гроші в якості неправомірної вигоди службовій особі Шосткинської ВК № 66, для сприяння вирішенню питання про умовно-дострокове звільнення з вказаної колонії засудженого ОСОБА_4 Таким чином ОСОБА_1, шляхом обману заволодів грошовими коштами в розмірі 8000 грн., які належать ОСОБА_3, під приводом їх передачі в якості неправомірної вигоди посадовій особі Шосткинської ВК№66, тим самим підбурив її на давання неправомірної вигоди службовій особі.

Крім того, ОСОБА_1 після отримання від ОСОБА_3 грошей в сумі 8000 грн. вирішив повторно заволодіти, аналогічним способом, грошима в сумі 2000 грн. З цією метою 16.05.2017 ОСОБА_1 в телефонній розмові повідомив ОСОБА_3, що для остаточного вирішення питання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_5 з Шосткинської ВК №66 потрібно додатково передати через дільничного інспектора Шосткинського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6І службовим особам Шосткинської ВК №66 гроші в сумі 2000 грн.

У такий спосіб ОСОБА_1 шляхом обману викликав у ОСОБА_3 реальне враження того, що зазначені обставини відповідають дійсності і у такий спосіб підбурив останню до передачі грошових коштів в сумі 2000 грн. в якості неправомірної вигоди для подальшої передачі вказаних грошей ОСОБА_1 службовим особам Шосткинської ВК №66 для умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_4

Після 16.05.2017 протягом декількох днів ОСОБА_1 в телефонних розмовах постійно нагадував ОСОБА_7, що потрібно передати гроші в сумі 2000 грн., таким чином роблячи вигляд, що нібито домовляється зі службовими особами Шосткинської ВК № 66, з метою вирішення питання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_4, однак в дійсності нічого не робив, знаючи, що він не має жодних важелів впливу на службових осіб Шосткинської ВК № 66 та ніяким чином не може посприяти вирішенню вищезазначеного питання.

24.05.2017 близько 16.00 год. ОСОБА_1, знаходячись біля автовокзалу по вул. Привокзальній, 19-а в м. Шостка, шляхом обману, діючи повторно, отримав від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 2000 грн., нібито для передачі в якості неправомірної вигоди службовій особі Шосткинської ВК № 66 для сприяння вирішенню питання про умовно-дострокове звільнення з вказаної колонії засудженого ОСОБА_4 Проте, злочини не було доведено ОСОБА_1 до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки після отримання грошей ОСОБА_1 був затриманий працівниками поліції.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчинені інкримінованих злочинів визнав повністю, зазначивши, що обставини, викладені в обвинувальному акті, відповідають дійсності. ОСОБА_1 суду показав, що в квітні 2017 року, точної дати він не пам’ятає, він з розмови з потерпілою ОСОБА_7 дізнався, що близький їй чоловік відбуває покарання в Шосткинській ВК № 66, в свою чергу, ОСОБА_1 запропонував дати через нього гроші (хабар) за те, що ОСОБА_4 звільнять з місць позбавлення волі раніше. Для цього спочатку ОСОБА_3 передала біля кафе «Техас» грошові кошти в сумі 5000 грн., а потім через деякий час ще 3000 грн. біля магазину «АТБ». При цьому, обвинувачений повідомив, що не мав наміру нікому передавати гроші, жодного впливу на працівників Шосткинської ВК № 66 не мав і ні з ким не домовлявся. Потім десь через місяць, він таким же чином вирішив заволодіти ще 2000 грн. Однак під час їх отримання у ОСОБА_3, обвинуваченого затримали співробітники поліції.

Обвинувачений критично ставиться до вчинених ним злочинів та щиро розкаюється у вчиненому, просив вибачення у присутньої в судовому засіданні потерпілої. Пояснив, що повністю відшкодував ОСОБА_3 заподіяну шкоду.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого вона не має, при обранні йому міри покарання покладається на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_8 в судове засідання не з’явилась, в матеріалах справи наявна її заява про розгляд справи за її відсутності, також в своїй заяві вона зазначила, що при обранні міри покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду.

Відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України за клопотанням прокурора та за згодою обвинуваченого, його захисника, потерпілої ОСОБА_3 судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. При цьому, учасникам судового розгляду судом було роз’яснено положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку. У зв'язку з викладеним, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки своїми умисними діями, вчиненими повторно, заволодів чужими грошовими коштами шляхом обману.

Крім того, обвинувачений своїми умисними діями, які виразилися у підбурюванні до закінченого замаху на давання неправомірної вигоди службовій особі, вчинив злочин, передбачений ч.4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 369 КК України. При цьому з метою ухвалення справедливого рішення, для захисту прав і основоположних свобод обвинуваченого, вийшовши за межі пред’явленого обвинувачення, оскільки це покращує його становище, судом змінено правову кваліфікацію останніх дій обвинуваченого (щодо підбурення до давання неправомірної вигоди у розмірі 8000 грн.) у пред’явленому обвинуваченні та кваліфіковано їх саме як замах, а не як закінчений злочин, оскільки злочин, передбачений ч.1 ст. 369 КК України, не був доведений до кінця.

Суд звертає увагу сторони обвинувачення, що якщо винний отримує від іншої особи гроші чи інші цінності нібито для передачі службовій особі як хабар, маючи намір не передавати їх, а привласнити, вчинене належить розцінювати як шахрайство і кваліфікувати за відповідною частиною ст. 190 КК України. Якщо при цьому винний сам схилив хабародавця до передачі йому цінностей, його дії належить також кваліфікувати як підбурювання до закінченого замаху на дачу хабара, тобто за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 і відповідною частиною ст. 369 КК України. Саме таку позицію висловив Верховний Суд України в ухвалі Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 26 березня 2015 р. у справі N 5-3кс15. Наведене у своїй сукупності узгоджуються з напрацьованою судовою практикою, і позицією Пленуму Верховного Суду України, висловленою в постановах від 26 квітня 2002 року N 5 "Про судову практику у справах про хабарництво" і від 6 листопада 2009 року N 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності".

В іншій частині дії обвинуваченого кваліфіковані вірно: обвинувачений ОСОБА_1 вчинив також закінчений замах на повторне незаконне заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману, тобто скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст.190 КК України. Крім того, своїми умисними діями, які виразилися у повторному підбурюванні до закінченого замаху на давання неправомірної вигоди службовій особі, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 369 КК України.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-68 КК України та роз'ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання".

Так, суд, призначаючи покарання ОСОБА_1, враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які згідно зі ст. 12 КК України є умисними середньої тяжкості та тяжкими злочинами, вчинення ним одного закінченого злочину і трьох закінчених замахів та причини, внаслідок яких злочини не було доведено до кінця, кількість епізодів злочинної діяльності, а також наступні дані про особу винного. Так, обвинувачений за місцем мешкання характеризується позитивно, є особою середнього віку, має неповну загальну освіту, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває, не працює. Суд враховує ті обставини, що ОСОБА_1 має ряд захворювань, в нього є хвора мати, з якою він проживає.

В судовому засіданні обвинувачений визнав вину у вчинених злочинах, висловив жаль з приводу вчиненого, добровільно відшкодував заподіяну шкоду, що підтверджено потерпілими. Крім того, обвинувачений сприяв здійсненню досудового розслідування, що підтверджено стороною обвинувачення. Тому, на підставі ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання, - суд визнає рецидив з огляду на наявність у обвинуваченого не знятих та непогашених судимостей за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 345, ч.2 ст. 289 КК України.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про те, що покарання обвинуваченому ОСОБА_1. за ч. 2 ст. 190 КК України, ч.4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 369 КК України, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст.190 КК України, ч.4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 369 КК України слід призначити у межах, установлених у санкціях відповідних частин зазначених статей КК України, у виді позбавлення волі, оскільки, на думку суду, його виправлення і перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.

Таким чином, ОСОБА_1. слід призначити покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки, за ч.4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 369 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік, а за ч.4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 369 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки із штрафом у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, однак без конфіскації майна.

Не зважаючи на наявність пом’якшуючих обставин, підстав для застосування ст. 69 КК України судом не вбачається, оскільки обставини справи свідчать про недостатність факторів знищуючих ступінь тяжкості злочинів, що б давало суду підстави для застосування ст. 69 КК України при призначенні ОСОБА_1. покарання, крім того, законом виключається можливість застосування положень ст. 69 КК України до корупційних злочинів, до яких віднесено і злочини, передбачені ст. 369 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

З урахуванням викладеного, враховуючи кількість злочинів, що входять до сукупності, види сукупності, разом з тим і відсутність тяжких наслідків від злочинів, за правилами ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_1. слід призначити покарання за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, ч.4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 369 КК України, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст.190 КК України, ч.4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 369 КК України шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим основним покаранням із приєднанням на підставі ч.3 ст. 70 КК України додаткового покарання у виді штрафу у вказаному вище розмірі.

Остаточно призначаючи покарання ОСОБА_1, суд враховує таке.

Відповідно до положень ч.4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що 19.10.2017 року ОСОБА_1А визнано винним та засуджено вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області за ч. 2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки. Вказаний вирок в цій частині був залишений без змін ухвалою суду апеляційної інстанції від 25.10.2018р.

На підставі положень ч. 4 ст. 70 КК України враховуючи, що злочини, передбачені ч. 2 ст. 190, ч.4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 369 КК України, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст.190, ч.4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 369 КК України, ОСОБА_1А вчинив до постановлення вироку від 19.10.2017 року, приймаючи до уваги кількість злочинів, що входять до сукупності, мотиви їх вчинення, відсутність тяжких наслідків, суд вважає необхідним шляхом поглинання основного покарання, призначеного цим вироком, покаранням, призначеним вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 19.10.2017 року, визначити підсудному за сукупністю злочинів до відбуття основне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, приєднавши додаткове покарання у виді штрафу у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому, слід зарахувати в строк відбуття покарання у виді позбавлення волі частково відбуте покарання за вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 19.10.2017 року з 06.06.2017 р. по 13.12.2018р. (до дня прибуття до установи попереднього ув’язнання для участі у судовому розгляді даного кримінального провадження), з якого період з 06.06.2017р. по день набрання вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 19.10.2017 року законної сили (25.10.2018р.) - з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», яка була чинна на час вчинення злочинів, та яка, виходячи з вимог ч. 2 ст. 4, 5 КК України щодо дії закону про кримінальну відповідальність у часі, підлягає застосуванню в даному випадку, суд також вважає необхідним зарахувати ОСОБА_1 в строк покарання строк попереднього ув'язнення в межах цього кримінального провадження з 24.05.2017 року (день затримання) по 26.05.2017р. (день звільнення з-під варти на підставі ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту від 26.05.2017р.) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. При цьому, зважаючи, що судом 19.11.2018р. було постановлено ухвалу про тимчасове переведення підсудного з установи виконання покарань – ДУ «Олексіївська виправна колонія (№ 25)» до установи попереднього ув’язнення для участі у судовому розгляді цього кримінального провадження, та підсудний з 14.12.2018р. перебуває в установі попереднього ув’язнення - ДУ «Сумський слідчий ізолятор» для участі у судовому розгляді даного кримінального провадження, з наведених вище підстав також слід зарахування цей період у строк відбуття покарання ОСОБА_1 по цій справі з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Захід забезпечення кримінального провадження, а саме - арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шосткиського міськрайонного суду Сумської області від 27.05.2017 року, слід скасувати на підставі ст. 174 ч. 4 КПК України.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, з урахуванням положень ст.ст. 96-1, 96-2 КК України.

Питання щодо процесуальних витрат вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст.190 КК України, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 369 КК України.

Призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, покарання:

за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки,

за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 369 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки,

за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік,

за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 369 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки зі штрафом у розмірі 500 (п’ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривен.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим призначити ОСОБА_1, покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки зі штрафом у розмірі 500 (п’ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривен.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого основного покарання, призначеного цим вироком, більш суворим покаранням, призначеним вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 19.10.2017 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, зі штрафом у розмірі 500 (п’ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривен.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання у виді позбавлення волі частково відбуте покарання за вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 19.10.2017 року з 06.06.2017 р. по 13.12.2018р., з якого період з 06.06.2017р. по день набрання вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 19.10.2017 року законної сили (25.10.2018р.) - з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання») зарахувати у строк покарання час попереднього ув'язнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в межах цього кримінального провадження з 24.05.2017 року по 26.05.2017р., а також з 14.12.2018р. по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з 06.06.2017р.

Стягнути зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави процесуальні витрати - вартість проведеної експертизи в розмірі 3960 /три тисячі дев'ятсот шістдесят/ грн. 60 коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 27.05.2017 року у справі № 589/1937/17 на чек Приватбанку №3573 від 28.04.17 08:31:33 на суму 4999,50 грн.; чек Ощадбанку код АВГ125033/712411809212 на суму 1000 грн. від 04.05.2017; чек Ощадбанку від 04.05.2017 код АВГ616034/712411810389 на суму 2000 грн; гроші в сумі 2000 грн. номіналом по 200 грн. ТЗ3692546; ТЗ3692551; ТЗ3692548; ТЗ3692547; ТЗ3692545; ТЗ3692554; ТЗ3692550; ТЗ3692549; ТЗ3692553; ТЗ3692552; джинсові штани білого кольору.

Речові докази, а саме:

- чек Приватбанку №3573 від 28.04.17 08:31:33 на суму 4999,50 грн.; чек Ощадбанку код АВГ125033/712411809212 на суму 1000 грн. від 04.05.2017; чек Ощадбанку від 04.05.2017 код АВГ616034/712411810389 на суму 2000 грн– залишити у матеріалах кримінального провадження;

- джинсові штани білого кольору, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Шосткинського ВП ГУ НП в Сумській області – повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- ватний тампон зі змивом кісті правої руки ОСОБА_1, ватний тампон зі змивом кісті лівої руки ОСОБА_1, речовину- порошок люмінісцентний жовтого кольору, який поміщений в паперовий конверт, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Шосткинського ВП ГУ НП в Сумській області - знищити.

На підставі ст. 96-1, ст. 96-2 ч. 1 п.3 КК України застосувати спеціальну конфіскацію грошей в сумі 2000 грн., а саме: 10 купюр номіналом 200 грн., з серійними номерами: ТЗ3692546; ТЗ3692551; ТЗ3692548; ТЗ3692547; ТЗ3692545; ТЗ3692554; ТЗ3692550; ТЗ3692549; ТЗ3692553; ТЗ3692552, одержані внаслідок вчинення злочину, які конфіскувати у власність держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з моменту його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_9