Рішення № 79817324, 11.02.2019, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/1631/18

Провадження № 2/576/10/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2019 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Мазура С.А.,

за участі:

секретаря Пугач В.Л.,

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4

представника третьої особи - Жеби А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: служба у справах дітей Кролевецької районної державної адміністрації, орган опіки та піклування Кролевецької районної державної адміністрації, із залученням третіх осіб: орган опіки і піклування Глухівської міської ради та Служба у справах дітей Глухівської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини з батьком,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі - Відповідач) про визначення місця проживання їх сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з ним за адресою: АДРЕСА_1.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що з 27 вересня 2008 року по 16 вересня 2016 року вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі. За період шлюбу у них народився син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 16.09.2016 їх шлюб було розірвано та стягнуто з нього аліменти на утримання їх сина у розмірі ј частини всіх видів його заробітку, щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 08.11.2016 було усунено перешкоди, пов'язані з його спілкуванням та участю у вихованні сина ОСОБА_6

Зазначає, що ОСОБА_3 з червня 2018 року не бере участі у житті дитини, не займається її вихованням та не піклується про нього, оскільки перебуває на військовій службі, що передбачає добові чергування, ненормований графік роботи, знаходиться у відрядженнях. ОСОБА_6 проживає в смт. Есмань Глухівського району з батьками ОСОБА_3, які є людьми похилого віку та мають ряд хронічних захворювань та інвалідність, і які неодноразово чинять перешкоди йому у спілкуванні з його сином, у зв'язку з чим у них з відповідачем і виник спір про місце проживання дитини. Позивач вважає, що в інтересах сина проживати дитині слід саме з ним, бо він має належні умови проживання, має стабільний заробіток, оскільки працює вчителем фізичної культури у Камінському НВК, і має можливість забезпечити дитині належні умови для проживання та розвитку, а також з метою захисту інтересів дитини, його психологічного та фізичного стану, для попередження ситуацій використання й маніпулювання дитиною з метою з'ясування стосунків, а тому позивач просить визначити місце проживання дитини з ним в м. Кролевець.

Позивач в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги, пояснивши, що відповідач мало приділяє уваги дитині, оскільки працює та проживає в м. Глухів і часто буває у відрядженнях. ОСОБА_6 проживає з бабусею та дідусем в смт. Есмань, які при його приїзді перешкоджають у його спілкуванні з дитиною. Він працює вчителем фізкультури у районній школі, має стабільний заробіток. Будинок, де він проживає і де створені всі належні умови для сина, належить його матері. До того ж дитині краще буде вчитися у міській школі, тому син має проживати з ним у м. Кролевець. Він не заперечує проти лікування дитини, але заперечує проти оперативного втручання. Рішення по справі про усунення перешкод у вихованні дитини та визначення способу участі у вихованні дитини він не оскаржував, графіку частково дотримувався, тільки іноді були випадки, коли він затримував повернення дитини, але то було пов'язано з віддаленістю місця проживання дитини, нерегулярним транспортним сполученням, а також, що він разом з сином відвідували медичні заклади у м. Києві. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала, проти позову заперечувала, вважає, що в позові слід відмовити, оскільки доводи позивача про те, що вона мало уваги приділяє дитині, безпідставні, бо її лише раз влітку відправляли у відрядження, але більше відправляти не будуть, оскільки у неї хворий син. Проживає вона не в м. Глухів, а разом з сином в смт. Есмань зі своїми батьками. На теперішній час вона працює добу через три доби, троє діб знаходиться вдома з дитиною. Вона постійно займається його вихованням, лікуванням, навчанням та матеріально забезпечує сина всім необхідним.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, вважає, що позивач таким чином хоче зменшити або скасувати виплату аліментів на дитину та стягнути їх з відповідача, оскільки заробітна плата ОСОБА_3 значно вища ніж у позивача. А тому, враховуючи наявність у позивача заборгованості зі сплати аліментів цілком припустимо, що він бажає поліпшити власне матеріальне становище. При розглядах попередніх справ позивач зазначав, що має поганий стан здоров'я, і він дійсно перебуває на обліку з приводу хвороби серця. Відповідач же перебуває на військовій службі, що свідчить про цілком задовільний стан її здоров'я. Відповідач має квартиру у м. Глухів, але проживає з сином в смт. Есмань разом зі своїми батьками. Дитина проживає в нормальному середовищі, матеріально забезпечена, відвідує дитячий садок. Зазначає, що хлопчик після спілкування з батьком повертається неохайним, знервованим, змінює поведінку, що свідчить про негативний характер спілкування з батьком.

Представник третьої особи в судовому засіданні заявив, що Глухівська районна державна адміністрація як орган опіки та піклування заперечує проти визначення місця проживання малолітньої дитини з її батьком, вважає, що дитині краще проживати з матір'ю,оскільки відповідач належним чином виконує свої батьківські обов'язки, а також враховуючи вік дитини та стан його здоров'я.

Служба у справах дітей Кролевецької районної державної адміністраціїта орган опіки та піклування Кролевецької районної державної адміністрації в судове засідання свого представника не направили, надавши заяву про розгляд справи без їх участі.

Орган опіки та піклування Глухівської міської ради в судове засідання свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення сторін, їх представників та представника третьої особи, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі- ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як встановлено судом, сторони перебували у шлюбі, який рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 16 вересня 2016 року був розірваний та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 (а.с. 9), і є батьками сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 8).

Рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 08 листопада 2016 року, яке 19 листопада 2016 року набрало законної сили, було визначено порядок участі ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, та спілкуванні з ним два рази на місяць кожну першу і третю неділю місяця з п'ятниці 16 годин 00 хвилин до неділі 15 годин 00 хвилин за місцем проживання позивача ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 (а.с. 10-11) Однак, акти, складені працівниками Есманьської селищної ради та засвідчені печаткою селищної ради, свідчать, що ОСОБА_1 неодноразово порушував визначений порядок його участі у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_6, установлений даним судовим рішенням (а.с. 98-108). А також, у встановлений судом час, згідно актів, складених працівниками селищної ради, ОСОБА_1 двічі не зміг взяти дитину для спілкування (а.с. 153, 155).

Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 23.11.2017 було змінено розмір аліментів та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі ј частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Однак ОСОБА_1 звертався до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на ј частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 25% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно (а.с. 87).

Відповідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по ВП № 52631733, заборгованість ОСОБА_1 зі сплати по аліментів, станом на листопад 2018 року, складає 1086,47 грн. (а.с. 85), водночас сторонами не заперечувалось тієї обставини, що на даний час заборгованість погашена.

Згідно характеристики з місця проживання від 17.07.2018, ОСОБА_1 характеризується позитивно, народився у порядній сім'ї, працює вчителем у Камінському НВК І-ІІ ст., проживає з батьками, непитущий, порядний, конфліктів із сусідами не має. Має малолітнього сина, з котрим спілкується два рази на місця за своїм місцем проживання, з дитиною його можна бачити на вулиці, біля ставу, на майданчику (а.с. 18).

Довідка від 20.11.2018, видана Камінським навчально-виховним комплексом «Загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад», свідчить, що ОСОБА_1 дійсно працює вчителем фізичної культури в даному навчальному закладі (а.с. 167). За місцем роботи ОСОБА_1 характеризується позитивно, добросовісно і якісно виконує свої посадові обов'язки, спокійний, урівноважений, дотримується трудової дисципліни, з учнями та їх батьками має доброзичливі стосунки, користується авторитетом серед колег (а.с. 17). Згідно довідки про заробітну плату від 08.08.2018 за № 15, заробітна плата та інші прибутки ОСОБА_1 за період з лютого 2018 року по липень 2018 року складає 23276 грн. 17 коп. (а.с. 13).

Згідно акту обстеження умов проживання від 11.07.2018, на підставі заяви ОСОБА_1, було проведено обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2. Умови проживання задовільні. Для сина ОСОБА_6, якого він забирає на години спілкування, виділена окрема кімната з необхідними меблями, де є все необхідне для проживання, навчання та розвитку дитини (а.с. 152) Згідно договору купівлі-продажу, мати позивача - ОСОБА_8 є власником 59/100 вказаного будинку (а.с. 14-15, 150-151).

Як встановлено судом, що вже протягом тривалого часу і в наявний час малолітній ОСОБА_6 проживає разом з матір'ю, про що заявили самі сторони, а також це підтверджено оглянутими у судовому засіданні довідками з місця проживання та довідкою і характеристикою з дитячого садка.

Так, згідно довідок Есманьської селищної ради Глухівського району Сумської області від 02.11.2018, ОСОБА_3 проживає разом з сином ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3, та має наступний склад сім'ї: син - ОСОБА_6, 2012 р.н., мати - ОСОБА_9, 1951 р.н, батько - ОСОБА_10, 1949 р.н. (а.с. 79, 80).

А відповідно до довідки Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) «Чайка» Есманьської селищної ради від 30.10.2018 за № 19, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, регулярно відвідує заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Чайка» Есманьської селищної ради Глухівського району Сумської області з 07.06.2016 по даний час. За час відвідування ДНЗ догляд за дитиною з боку матері ОСОБА_3 можна охарактеризувати тільки з позитивної сторони. Дитина завжди охайна, чиста, доглянута. Розумовий та фізичний розвиток відповідає віковим особливостям дитини. Дома з дитиною проводиться постійна виховна робота, що сприяє активізації дитячого мислення та подальшому розвитку дитини. Мати ОСОБА_3 постійно цікавиться життям дитини в дошкільному закладі, приймає активну участь у вихованні та навчанні сина, регулярно відвідує батьківські збори (а.с. 81). Психолого-педагогічна характеристика ОСОБА_6 вказує, що хлопчик вихований, спокійний, неконфліктний, активний, проявляє лідерські та організаторські здібності, має в групі багато друзів, має розвинені конструктивні здібності. Згідно анкети розвитку дитини для вихователя ОСОБА_6 впевнений у собі. Постійно жвавий, дуже активний у всіх сферах дошкільного життя. Батьки дитини розлучені, хлопчик проживає з матір'ю, бабуся та дідусь по лінії матері приймають активну участь у вихованні дитини. Батько бачить сина згідно рішення суду. З боку матері приділяється значна увага вихованню та навчанню дитини. Вдома створені всі належні умови для навчання та розвитку дитини. Навички самообслуговування у дитини на високому рівні (а.с. 109).

Довідка, видана ВЧ А3958 від 30.10.2018 за № 310, підтверджує, що старший солдат військової служби за контрактом ОСОБА_3, 1984 р.н., дійсно перебуває на військовій службі у військовій частині А3958 з 30.01.2017 по теперішній час. З 01 липня 2018 року по 08 вересня 2018 року перебувала у відрядженні для виконання службових (бойових) завдань у районах проведення операцій об'єднаних сил (ООС) (а.с. 82).

Відповідно до характеристики з місця роботи від 05.11.2018, під час проходження служби у ВЧ А3958 ОСОБА_3 зарекомендувала себе з позитивної сторони, професійно грамотною, дисциплінованою, спроможною якісно виконувати службові обов'язки (а.с. 110). Згідно довідки ВЧ А3958 від 22.10.2018 за № 328, грошове забезпечення ОСОБА_3 за період з 01 квітня 2018 року по 30 вересня 2018 року помісячно складає 67806 грн. 18 коп. (а.с. 83)

Згідно медичної документації, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, має діагноз: «Вроджена двостороння Coxa Valga» та потребує лікування.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона працює в Есманській селищній раді. Дана сім'я їй відома. Малолітній ОСОБА_6 проживає з матір'ю ОСОБА_3 в селищі Есмань, яка піклується та доглядає за сином, умови проживання дитини гарні, дитина має свою кімнату, яка обладнана всім необхідним. Дитина відвідує дитячий садок. Мати ОСОБА_3 неодноразово зверталась до селищної ради з приводу порушення ОСОБА_1 визначеного порядку, встановленого рішенням суду, а саме неповернення батьком дитини вчасно, іноді бувало, що батько приходив забирати дитину не у встановлений час, про що складалися акти, також були випадки коли не давали дитину, про що також складали акти.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що вона проживає в смт. Есмань і по сусідству проживає сім'я ОСОБА_3, де виховується дитина ОСОБА_6. Мати виховує та забезпечує дитину, піклується про сина, батько дитини приїжджає та забирає дитину для спілкування, але вчасно не повертає. В будинку ОСОБА_3 чисто, охайно, дитина постійно доглянута, вихована, дуже любить матір.

Згідно з положеннями статей 3, 9, 12, 16, 19 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. Жодна дитина не може бути об'єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність. Держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження або експлуатації.

А відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенціїдержава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом статей 1, 4, 11, 18 Закону України «Про охорону дитинства» забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити. Система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає - забезпечення належних умов для охорони здоров'я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності, зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги, свободи та рівності. Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Відповідно до частини третьої статті 29 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Частиною другою статті 160, частинами першою та другою статті 161 СК України передбачено, що місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Суд не може передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Відповідно до положень частин четвертої, п'ятої та шостої статті19 СК України при розгляді судом спорів щодо визначення місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

За висновком Глухівської районної державної адміністрації як органу опіки та піклування від 16.01.2019 щодо розв'язання спору між батьками про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, Глухівська районна державна адміністрація як орган опіки та піклування, вважає за доцільне залишити місце проживання малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, з матір'ю ОСОБА_3 за місцем її фактичного проживання (а.с. 198-199).

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 створює всі умови для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення, має належні умови для проживання та виховання дитини, в повній мірі виконує свої батьківські обов'язки, що також підтверджується відповідним висновком Глухівської районної державної адміністрації як орган опіки та піклування. Також відповідач позитивно характеризується за місцем роботи, має самостійний заробіток, який вище ніж у позивача, не зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, не веде аморальний спосіб життя, що може зашкодити розвиткові дитини.

Відповідно до положень статті 141 СК України батьки дійсно мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Судом встановлено, що в даній справі відсутні виключні випадки, передбачені частиною другою статті 161 СК України, коли дитину неможливо передати матері.

Посилання позивача на те, що відповідач по роботі часто виїжджає у відрядження і не доглядає за дитиною, не бере участь у житті дитини, не займається її вихованням та піклуванням, є безпідставними та не знайшли підтвердження у судовому засіданні.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, виходячи лише з інтересів малолітньої дитини, приймаючи до уваги вік дитини, коли вона особливо гостро потребує саме материнського догляду, стан його здоров'я, суд вважає, що в судовому засіданні були встановлені усі підстави, які надають суду прийти до однозначного висновку щодо відмови в задоволенні позову, за недоведеністю позовних вимог, оскільки відповідач належним чином виконує батьківські обов'язки та відсутні виключні обставин, коли малолітня дитина має бути розлученою з матір'ю з якою постійно проживає з народження.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови позову на позивача, а тому судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9,18,27 Конвенції про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991, частинами 2,3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», статтями 19,155,157,159,161 СК України, статтею 29 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р I Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи: служба у справах дітей Кролевецької районної державної адміністрації, орган опіки та піклування Кролевецької районної державної адміністрації, із залученням третіх осіб: Орган опіки і піклування Глухівської міської ради та Служба у справах дітей Глухівської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини з батьком - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 14.02.2019.

Суддя С.А. Мазур