Ухвала суду № 79815180, 13.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 лютого 2019 року м. Київ № 640/2227/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Відділи № 8 і № 9 про зобов'язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Відділи № 8 і № 9 (04209, м. Київ, вул. Озерна, 26-а, код ЄДР: 42098368), в якому просить суд:

зобов'язати відповідача перерахувати йому пенсію та врахувати заробіток згідно довідки № 87 від 10.12.2009;

зобов'язати відповідача здійснити йому виплату коштів, що не були виплачені з 2009 року.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Так, як видно з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд:

зобов'язати відповідача перерахувати йому пенсію та врахувати заробіток згідно довідки № 87 від 10.12.2009;

зобов'язати відповідача здійснити йому виплату коштів, що не були виплачені з 2009 року.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Таким чином, керуючись ч. 1 ст. 5 та ч. 2 ст. 245 КАС України необхідною передумовою для зобов'язання вчинення певних дій, є, зокрема, визнання протиправності дій або визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними або визнання протиправним рішення, з урахуванням чого, прохальну частину позовної заяви позивачу необхідно привести у відповідність вимогам ч. 1 ст. 5 та ч. 2 ст. 245 КАС України.

Крім того, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд зобов'язати відповідача здійснити йому виплату коштів, що не були виплачені з 2009 року.

Однак, у прохальній частині позовної заяви позивач не конкретизує, яку саме суму він просить щоб суд зобов'язав відповідача виплатити кошти, що не були виплачені з 2009 року.

Більш того, зміст позовної заяви взагалі не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, у тому числі нормативно-правового обґрунтування.

Таким чином, позивачу слід привести позовну заяву у відповідність до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, на підтвердження сплати судового збору позивачем надано квитанцію від 05.12.2018 № 15, якою сплачено судовий збір у розмірі 705,00 грн.

З прохальної частини позовної заяви видно, що позивачем заявлено вимогу немайнового характеру.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2019 - 1921,00 грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн. (0,4 % від 1921,00 грн.)

Разом з тим, зважаючи на те, що позивачем квитанцію від 05.12.2018 № 15 сплачено судовий збір у розмірі 705,00 грн., позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 63,40 грн.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строку на звернення до суду, яка обґрунтована тим, що враховуючи те, що позивач протягом багатьох років намагався реалізувати своє право на перерахування пенсії, але, як стверджує позивач, УПФУ в Оболонському районі м. Києва свідомо ухилялося від виконання своїх обов'язків, а про порушення своїх прав, за висновком позивача, йому стало відомо з моменту отримання відповіді від Департаменту пенсійного та соціального страхування, позивач вважає, що ці підстави є поважними причинами пропуску строку на звернення до суду, а відтак строк звернення до суду слід поновити.

Вирішуючи вказану заяву суд виходить з наступного.

Так, з матеріалів справи видно, що 07.11.2007 постановою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Оболонського районного суду м. Києві від 10.04.2017 скасовано та зобов'язано УПФУ в Оболонському району м. Києва зарахувати позивачу в пільговий стаж роботу на посаді ливарника в МП «Партнер» з 31.03.1993 по 17.11.1998.

У позовній заяві позивач вказує, що 10.12.2009 він звернувся до начальника УПФУ в Оболонському районі м. Києва із заявою про перерахунок пенсії, надаючи довідку з МП «Партнер» від 10.12.2009 № 87.

При цьому, як стверджує позивач, листом від 21.12.2009 № 13636/Г УПФУ в Оболонському районі м. Києва відмовило йому задоволенні його звернення - перерахувати пенсію, врахувавши заробітну плату за період роботи в МП «Партнер», посилаючись на те, що довідка з МП «Партнер» посвідчена неналежним чином, а саме печатка юридичної особи не містить коду ЄДР.

Позивач у позовній заяві зазначає, що після вказаної відмови, він неодноразово звертався до УПФУ із вимогою про перерахунок пенсійних виплат. Натомість останній зазначає, що його звернення до органів ПФУ результатів не дали, перерахунок пенсійних виплат так і не відбувся.

Також позивач вказав, що листом ГУ ПФУ в м. Києві від 17.03.2017 № 616/7/02/Г-443 та листом Департаменту пенсійного забезпечення ПФУ від 25.07.2017 № 10470/Г-3 йому також відмовлено у перерахунку пенсійних виплат.

Таким чином, аналізуючи вказані обставини, суд зазначає, що твердження позивача про те, що про порушення своїх прав йому стало відомо з отримання листа Департаменту пенсійного забезпечення ПФУ від 25.07.2017 № 10470/Г-3 спростовуються самим же позивачем у позовній заяві, оскільки як стверджує останній листом від 21.12.2009 № 13636/Г УПФУ в Оболонському районі м. Києва відмовило йому задоволенні його звернення на перерахунок пенсії, врахувавши заробітну плату за період роботи в МП «Партнер» на підставі довідки від 10.12.2009 № 87.

Тобто, про порушення своїх прав позивачу було відомо ще у грудні 2009 року, з моменту отримання листа УПФУ в Оболонському районі м. Києва від 21.12.2009 № 13636/Г.

Натомість лише у лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся за захистом своїх прав до Оболонського районного суду м. Києва.

Однак, ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 05.02.2018 справу № 756/1430/18 за підсудністю було передано до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Між тим, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.03.2018 залишено позовну заяву без руху та встановлено позивачу строк п'ять днів з моменту отримання копії ухвали про залишення позову без руху для усунення недоліків.

Разом з тим, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2018 позовну заяву повернуто ОСОБА_1.

В подальшому позивач звернувся до суду з даним позовом лише 08.02.2019.

В той же час, суд звертає увагу на те що, матеріали позовної заяви не містять жодних належним у розумінні ст. 73 КАС України доказів неможливості звернення позивача до суду у строк, починаючи з грудня 2009 року, а також доказів, які б надали суду можливість встановити наявність у позивача об'єктивно непереборних обставин у період з грудня 2009 року по лютий 2018 року, а також з квітня 2018 року по лютий 2019 року на звернення до суду.

Відтак причини пропуску строку звернення до суду, викладенні у заяві ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду є не поважними, з огляду на що позивачу необхідно вказати інші причини поважності пропуску строку на звернення до суду.

Отже, наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) уточнення позовних вимог із зазначенням чіткого і зрозуміло змісту позовних вимог із обґрунтуванням позовних вимог;

2) оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 63,40 грн.;

3) заяви із зазначенням інших причин поважності пропуску строку на звернення до суду та доказами поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін