Рішення № 79814799, 11.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 лютого 2019 року № 826/13834/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення

ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича (далі - Відповідач), в якому просив суд зобов'язати подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника ПАТ «Банк Михайлівський», який має право на відшкодування коштів у розмірі 81 100,57 грн., які обліковуються на поточному рахунку в ПАТ «Банк Михайлівський».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2018 року відкрито провадження у даній справі та вирішено її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що має банківський рахунок у ПАТ «Банк Михайлівський» із вкладом у національній валюті. Вказує, що на підставі постанови Правління Національного банку України та відповідного рішення виконавчої дирекції Фонду розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та здійснюються виплати вкладникам банку гарантованих сум за рахунок коштів Фонду. Разом з тим, з невідомих позивачу причин, її не було включено до списків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. При зверненні до банка-агента Фонду позивач дізналася, що її не включено до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду по сумі залишку коштів на рахунку у розмірі 80 000,00 грн., оскільки такі кошти були переведені на рахунок позивача за договором укладеним з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», який в силу положень ст.215 Цивільного кодексу України та п.7-9 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є нікчемним правочином, а відповідно у позивача не виникло права на перераховані грошові кошти. Позивач вважає відмову відповідача у включенні її до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський» протиправною та просить зобов'язати відповідача подати до Фонду відповідну додаткову інформацію та включити позивача до Загального переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, на суму залишку коштів на рахунку позивача. Відповідач надав суду заперечення проти позову, в якому просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на нікчемність правочинів, здійснених позивачем та на те, що позивач не є вкладником в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки кошти позивача були передані у власність ТОВ «ІРЦ» на підставі договору позики.

Відповідач надіслав до суду відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі та зазначає, що з метою належного захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зокрема, з метою забезпечення гарантованого Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відшкодування коштів за вкладами, Уповноважену особу Фонду наділено правом складати відповідний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Однак, чинним законодавством також передбачено обов'язок Уповноваженої особи Фонду забезпечити перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку. Так, за результатами перевірки правочинів укладених між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівській» було встановлено нікчемність операцій з виконання Банком платіжних документів від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» по перерахуванню коштів на рахунок позивача, у зв'язку з чим позивач не має права на відшкодування коштів за рахунок Фонду. Зазначає, що операції з перерахування коштів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок позивача було вчинено в період дії постанови Національного банку України №917/БТ, якою було обмежено здійснення певних операцій ПАТ «Банк Михайлівський», проте, в супереч наявної заборони ПАТ «Банк Михайлівський» було проведено операції по перерахуванню коштів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр». З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа у поданих письмових поясненнях проти позовних вимог заперечила.

Дослідивши обставини справи та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

30 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством Банк Михайлівський був укладений Договір № 980-016-000000356 банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний», відповідно до якого, на ім'я Позивача було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2.

Після підписання вище вказаного договору, 29 квітня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР" було укладено Договір № 980-016-000230822 "Суперкапітал" (новий) (з виплатою процентів щомісячно).

Відповідно до п.1 умов Договору позивач зі свого поточного рахунку у ПАТ "Банк Михайлівський" передає ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР" 80 000,00 гривень. ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР" в свою чергу повертає грошові кошти Позивачу на рахунок у ПАТ "Банк Михайлівський" № НОМЕР_2 в національній валюті. Поточний рахунок було відкрито на підставі Договору № 980-016-000000356 банківського рахунку "Поточний рахунок "Ощадний" 30 грудня 2014 року.

Згідно з платіжним дорученням № 7376584 від 29.04.2016р. Позивачем було сплачено на рахунок ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР" грошові кошти у сумі 80 000,00 грн. з призначенням платежу «Перерахування залучених коштів зг.дог. № 980-016-000230822 від 29.04.2016р.»

Відповідно до довідки від 02.07.2018р. про стан рахунку № НОМЕР_2 за період з 19.05.2016р. по 24.05.2016р. було здійснено дострокове повернення коштів відповідно до вищезазначеного договору в сумі 80 000,00 грн., а також перераховано відсотки за користування грошима у розмірі 1 100,57 грн. на поточний рахунок позивача у ПАТ «Банк Михайлівський».

22 грудня 2015 року Правлінням Національного банку України затверджена постанова №917/БТ «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку», відповідно до якої встановлено факт здійснення публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» ризикової діяльності, віднесено його до категорії проблемних та встановлені обмеження в діяльності в тому числі не здійснювати кредитні операції в обсязі, що перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття постанови (у розрізі валют) без урахування нарахованих доходів за цими операціями та обсягу зобов'язань з кредитування, що надані банкам і клієнтам.

27 квітня 2016 року, постановою Правління Національного банку України №295/БТ «Про окремі питання діяльності публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» та внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 22 грудня 2015 року №917/БТ (далі - Постанова № 295) встановлені для публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» обмеження в діяльності в тому числі не здійснювати кредитні операції з юридичними особами в обсязі, що перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття постанови (у розрізі валют) без урахування нарахованих доходів за цими операціями та обсягу зобов'язань з кредитування, що надані банкам і клієнтам.

З 23 травня 2016 року в ПАТ «Банк Михайлівський» запроваджено тимчасову адміністрацію , а з 13 липня 2016 року розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк «Михайлівський».

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 01 червня 2016 року № 42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, викладені в акті №2 комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакцій) з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки фізичних осіб, в тому числі перераховані кошти на рахунок позивачів у відповідності до положень п.п.7-9 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Однак довідкою від 02.07.2018р. про стан рахунку № НОМЕР_2 позивачу було повідомлено про нікчемність правочину (транзакції), здійсненого ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР" 19.05.2016 року в сумі 81 100,57 грн., з призначенням платежа "Повернення коштів згідно з договором № 980-016-000230822 від 29.04.2016 року" на рахунок № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не подання до Фонду інформації про позивача, як такої, що має право на відшкодування коштів в розмірі 81 100,57 грн. за вкладом в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивач звернулася до суду із вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452 (далі - Закон №4452).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі також - Закон № 4452-VI) вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Отже, суд зазначає, що кошти, які надійшли від ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР" на поточний рахунок позивача, у розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є вкладом.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.

За частиною першою статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

За частиною другою статті 26 Закону № 4452-VI вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунка здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Перелік підстав, за наявності яких Фонд не відшкодовує коштів за вкладами зазначено у частині четвертій статті 26 Закону № 4452-VI.

Відповідно до частини п'ятої, шостої статті 36 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку); 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4) зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі; 5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо: 1) виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті; 1-1) сплати регулярного збору до Фонду; 2) витрат, пов'язаних із забезпеченням його господарської діяльності відповідно до частини четвертої цієї статті; 3) виплати заробітної плати, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю працівників банку; 4) виплати аліментів, пенсій, стипендій, інших соціальних, державних виплат, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, ушкодженням здоров'я або смертю тощо, що надійшли до банку з дня початку здійснення процедури виведення банку з ринку; 4-1) виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах, що надійшли на спеціальний рахунок у банку, відкриття якого передбачено законодавством України для юридичної особи, починаючи з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку; 5) виконання операцій з виплати переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку; 6) здійснення купівлі-продажу валюти фізичними та юридичними особами для погашення ними зобов'язань за кредитними договорами, виконання вимог, встановлених законодавством, для обов'язкового продажу валюти. Зобов'язання банку, передбачені пунктами 2, 6 частини шостої цієї статті, виконуються банком у межах його фінансових можливостей у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Фонду.

Відповідно до частини другої статті 37 Закону № 4452-VI фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: 1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; 2) укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; 3) продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; 4) повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 5) заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи; 6) звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку; 7) залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення Фондом другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством; 8) призначати проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз з питань діяльності банку за рахунок банку в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду; 9) приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов'язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю; 10) зупиняти розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі; 11) вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.

Частиною другою статті 38 Закону № 4452-VI передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

При цьому, згідно вимог частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, серед іншого, з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Вказані підстави (пункти 7 - 9) зазначені уповноваженою особою в якості обґрунтування повідомлення про нікчемність переказу коштів ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" на рахунок позивача у ПАТ "Банк Михайлівський".

Разом з тим, жодна з підстав, вказаних у статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»", не має відношення до правочинів, вчинених ПАТ "Банк Михайлівський" у правовідносинах з позивачем (зокрема, й стосовно зарахування коштів на його рахунок у банку). Висновок щодо нікчемності не обґрунтований та жодними доказами не підтверджений.

Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За правилами частини першої статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Положеннями частини третьої статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За умовами договору № 980-016-000230822 від 29 квітня 2016 року, укладеного між ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР" та позивачем, ним передбачено можливість дострокового повернення коштів.

Повернення ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" коштів на банківський рахунок позивача у ПАТ "Банк Михайлівський" здійснено 19 травня 2016 року, що підтверджується довідкою фінансової установи про стан рахунку № НОМЕР_3 за період з 19.05.2016 року по 23.05.2016 року.

Отже, кошти на момент прийняття рішення про ліквідацію Банку перебували на поточному рахунку позивача, відкритому в ПАТ "Банк Михайлівський".

Суд також зазначає, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави; що внаслідок укладання договору банківського вкладу (депозиту) банк взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, або умови договору передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Приписами частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України врегульовано, що питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Доказів існування відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та банком суду також не надано.

Так само суд не приймає посилання представника відповідача на те, що кошти були зараховані на рахунок позивача в супереч постанови Національного банку України №917/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку», оскільки вказаною постановою відносно Банку встановлено обмеження в частині здійснення кредитних операцій з юридичними особами.

Суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у зв'язку з недодержанням посадовими особами ПАТ «Банк Михайлівський» вимог законодавства України та вказівок Національного банку України.

За таких обставин, суд вважає, що у Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» були відсутні підстави для визнання нікчемними транзакцій (операцій) щодо списання коштів з відкритого в банку розрахункового рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Уповноваженою особою Фонду не доведено наявність правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» були відсутні підстави для визнання нікчемними транзакцій (операцій) щодо списання коштів з відкритого в банку розрахункового рахунку ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР" на рахунок позивача, відкритий в цьому банку.

Згідно пункту 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14, станом на момент виникнення правових відносин між сторонами, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.

Цим пунктом також передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків. Аналогічні за змістом приписи містяться і в пункті 6 розділу ІІ вказаного Положення чинних станом на момент розгляду справи.

Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунки вкладника, які раніше не були включені до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку.

Вищевказаних дій відповідач не вчинив; уповноваженою особою Фонду не доведена наявність підстав для невключення даних про рахунок позивача до переліку рахунків ПАТ "Банк Михайлівський", за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

З огляду викладене обставини, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

На час вирішення даної справи положення п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачають складення переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" 01032, м. Київ, б-р. Тараса Шевченка 35, код ЄДРПОУ 38619024) включити інформацію про ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з Договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_2 у національній валюті.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 704,80 (сімсот чотири) гривень 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» (01032, м. Київ, б-р. Тараса Шевченка 35, код ЄДРПОУ 38619024).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій