Рішення № 79814472, 13.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 лютого 2019 року № 826/8563/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянув в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського

нотаріального округу ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

треті особи 1. Державне підприємство "Національні інформаційні системи"

2. ОСОБА_2

3. ОСОБА_3

4. ОСОБА_4

про скасування Наказу № 1502/5 від 05.05.2017,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (надалі - відповідач), за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про скасування Наказу № 1502/5 від 05.05.2017.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2017 відкрито провадження та призначено справу до розгляду в попередньому судовому засіданні.

Протокольною ухвалою суду 26.10.2017 залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Ухвалою суду від 28.11.2017 закінчено підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду у судовому засіданні на 17.01.2018.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Враховуючи набрання чинності 15.12.2017 Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII, ухвалою суду від 17.01.2018 вирішено розгляд адміністративної справи № 826/8563/17 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Роз'яснено учасникам справи, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на те, що при введенні об'єкту в експлуатацію до 01.01.2013 надання, в даному випадку, копії документа, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, законодавчо не вимагається, внаслідок чого тимчасове блокування доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з підстав відсутності вказаного документу під час вчинення реєстраційної дії не є правомірним.

Відповідач заперечує заявлені позовні вимоги, посилаючись при цьому на те, що при державній реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, побудований з 05.08.1992 до 01.01.2013 та після 01.01.2013, заявником або особою, яка залучила кошти фізичних та юридичних осіб, подається, зокрема, завірена копія документа, що підтверджує присвоєння об'єкту майна адреси, внаслідок чого вчинення позивачем реєстраційних дій за відсутності вказаного документа не відповідає вимогам п.78 Порядку №1127 від 25.12.2015, а оскаржуваний акт індивідуальної дії є правомірним та таким, що скасуванню не підлягає.

Третя особа Державне підприємство «Національні інформаційні системи» надала до матеріалів справи письмові пояснення, в яких у вирішенні спору покладається на розсуд суду.

ОСОБА_5 - представник третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог заперечила, підтримуючи при цьому позицію відповідача.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не прибув, про дату час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи. З заявами/клопотаннями до суду не звертався.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2017 року Міністерством юстиції України, відповідно до статті 371 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990, прийнято оскаржуваний наказ:

- №1502/5, відповідно до п.п.1, 3 якого тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майко строком на 1 (один) рік. Виконання пункту 1 наказу покладено на державне підприємство «Національні інформаційні системи».

Підставою для прийняття оскаржуваного наказу стала Довідка від 27.04.2017, про що зазначено в самому наказі.

В той же час, відповідно до резолютивної частини довідки від 27.04.2017, що складена Комісією у складі трьох посадових осіб Міністерства юстиції України: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, запропоновано тимчасово заблокувати доступ позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майко строком на 1 (один) рік.

Як вбачається зі змісту Довідки від 27.04.2017, передумовою вказаного висновку комісії щодо наявності підстав для тимчасового блокування доступу позивача до Реєстру, стали наступні обставини.

Так, 17.03.2017 до Міністерства юстиції України звернулись: ОСОБА_3 на предмет законності дій приватного нотаріуса ОСОБА_1 щодо державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 (надалі - квартира № 13); ОСОБА_4 на предмет законності дій приватного нотаріуса ОСОБА_1 щодо державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 (надалі - квартира № 180), ОСОБА_2 на предмет законності дій приватного нотаріуса ОСОБА_1 щодо державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_3 (далі - квартира № 42).

За результатами перевірки Комісією встановлено наступне.

12.10.2016 до приватного нотаріуса ОСОБА_1 звернувся ОСОБА_9 із заявою про державну реєстрацію права власності на квартиру № 13, зареєстровану у базі даних заяв Державного реєстру прав за № 19006018.

Разом із заявою були подані наступні документи:

договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 03.10.2016 №0310/16-1;

довідка про стовідсоткову оплату від 03.10.2016 № 0310/16-3, видана товариством з обмеженою відповідальністю «Еверест плюс»;

виписка з переліку осіб, які брали участь в інвестуванні будівництва квартир в ЖК «Стародарницький» від 03.10.2016, видана ТОВ «Еверест плюс»;

акт-прийому передачі квартири № 13 від 03.10.2016;

технічний паспорт, виготовлений товариством з обмеженою відповідальністю «Проектний Дім»;

паспорт громадянина України, виданий Бобровицьким РВУ МВС України в Чернігівській області 04.11.1999, серія НК № 654814;

квитанції.

13.10.2016 за результатами розгляду заяви № 19006018 приватним нотаріусом ОСОБА_1 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 31854508, на підставі якого у Державному реєстрі прав відкрито розділ № 1054149380366 та зареєстровано право власності на квартиру № 13 за ОСОБА_9 (запис про право власності № 16886948).

Крім того, 12.10.2016 до приватного нотаріуса ОСОБА_1 звернувся ОСОБА_9 із заявою про державну реєстрацію права власності на квартиру № 180, зареєстровану у базі даних заяв Державного реєстру прав за № 19006751.

Разом із заявою були подані наступні документи:

договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 03.10.2016 №0310/16-3;

довідка про стовідсоткову оплату від 03.10.2016 № 0310/16-3, видана ТОВ «Еверест плюс»;

виписка з переліку осіб, які брали участь в інвестуванні будівництва квартир в ЖК «Стародарницький» від 03.10.2016, видана ТОВ «Еверест плюс»;

акт-прийому передачі квартири № 180 від 03.10.2016;

технічний паспорт, виготовлений ТОВ «Проектний Дім» 03.10.2016;

паспорт громадянина України, виданий Бобровицьким РВУ МВС України в Чернігівській області 04.11.1999, серія НК № 654814;

квитанції.

13.10.2016 за результатами розгляду заяви № 19006751 приватним нотаріусом ОСОБА_1 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 31855573, на підставі якого у Державному реєстрі прав відкрито розділ № 1054214580366 та зареєстровано право власності на квартиру № 180 за ОСОБА_9.

Також Комісією встановлено, що 07.12.2016 до приватного нотаріуса ОСОБА_1 звернувся ОСОБА_10 із заявою про державну реєстрацію права власності на квартиру №42, зареєстровану в базі даних заяв Державного реєстру прав за № 19798966.

Разом із заявою були подані наступні документи:

паспорт громадянина України, виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в м. Києві, НОМЕР_2;

квитанція про оплату адміністративного збору;

договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 11.09.2016 № 1109/16-42;

акт-прийому передачі квартири № 42 від 11.09.2016;

довідка про повну оплату за договором № 1109/16-42 від 11.09.2016, видана ТОВ «Еверест плюс»;

виписка з переліку осіб, які брали участь в інвестуванні будівництва квартир в ЖК «Стародарницький» по АДРЕСА_1, від 11.09.2016, видана ТОВ «Еверест плюс»;

технічний паспорт, виготовлений ТОВ «Проектний Дім» 11.09.2016 № 0003;

07.12.2016 за результатами розгляду заяви № 19798966 приватним нотаріусом ОСОБА_1 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 32774459, на підставі якого у Державному реєстрі прав відкрито розділ № 1108797480366 та зареєстровано право власності на квартиру № 42 за ОСОБА_10 (запис про право власності № 17870274).

Єдиною підставою для висновку відповідача про наявність підстав для тимчасового блокування доступу позивача до Реєстру, стало те, що в переліку зазначених вище документів, які були подані ОСОБА_9 і ОСОБА_10 до державної реєстрації права власності на квартири, були відсутні документи, що підтверджують присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

Не погоджуючись з обґрунтованістю і правомірністю вказаних доводів відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 90 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, в даному випадку суд не здійснює перевірку правомірності реєстрації позивачем права власності на квартири за ОСОБА_9 і ОСОБА_10, адже правомірність відповідних рішень позивача, як державного реєстратора, не є предметом розгляду даного спору, натомість суд оцінює оскаржуване рішення Міністерства юстиції України на предмет його відповідності вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Процедуру здійснення Мін'юстом відповідно до Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закони) контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державна реєстрація), визначено в Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 р. № 990 (надалі - Порядок).

Пунктом 9 Порядку визначено, що результати камеральної перевірки оформляються довідкою, яка підписується усіма членами комісії.

У довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються, серед іншого, опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні акти законодавства) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів;

пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки.

Відповідно до п.10 Порядку, за результатами проведеної камеральної перевірки Мін'юст на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до Законів у формі наказу.

В даному випадку вчинення позивачем реєстраційних дій без документу, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси кваліфіковано Комісією, як порушення п.п.41, 78 Порядку №1127 від 25.12.2015 державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Пунктом 41 вказаного порядку врегульовано процедуру державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна.

Позивачем в рамках досліджуваних правовідносин не здійснювалась державна реєстрація права власності саме на новозбудований об'єкт нерухомого майна, внаслідок чого посилання Комісії на вказаний пункт Порядку є недоречними.

Разом з цим, відповідно до п.78 Порядку, для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об'єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, власником такого майна подається, в тому числі, документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (крім випадків державної реєстрації права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна) - у разі коли державна реєстрація права власності здійснюється на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об'єкті нерухомого майна, будівництво якого завершено та який прийнято в експлуатацію після 1 січня 2013 р.

В даному випадку, як зазначає позивач та не було заперечено і спростовано відповідачем, об'єкт будівництва (ЖК «Стародарницький») за адресою: АДРЕСА_1 прийнято в експлуатацію 21.12.2012 відповідно до сертифікату серії КВ №16412244628.

Таким чином, оскільки реєстраційні дії було вчинено позивачем по відношенню до квартир, які розміщені в об'єкті нерухомого майна, будівництво якого завершено та який прийнято в експлуатацію до 01.01.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про необґрунтованість твердження відповідача щодо неправомірного вчинення позивачем реєстраційних дій з огляду на відсутність документу, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, що, в свою чергу, свідчить на користь протиправності Наказу від 05.05.2017 №1502/5.

В той же час, суд позбавлений можливості скасувати наказ №1502/5 від 05.05.2017, адже даний акт індивідуальної дії вичерпав свою юридичну значимість 04.05.2018.

Разом з цим, оскільки визнання судом акту індивідуальної дії протиправним нівелює будь-які негативні наслідки для позивача під час дії такого акту (з 05.05.2017 по 04.05.2018), Окружний адміністративний суд міста Києва, з метою всебічного і повного захисту прав позивача в сфері публічно-правових відносин вважає за виправдане застосувати спосіб захисту порушеного права у формі визнання протиправним наказу Міністерства юстиції України від 05.05.2017 №1502/5.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В той же час, за змістом ч.8 ст.139 КАС України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, а відмова в позові в частині позовних вимог про скасування рішення обумовлена виключно втратою Наказом юридичної значимості під час розгляду справи, суд вважає за правильне судові витрати по сплаті судового збору в повному обсязі стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним наказ № 1502/5 від 05.05.2017.

3. В решті позову - відмовити.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України судовий збір в сумі 1600 грн (одна тисяча шістсот грн 00 коп).

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_4).

Міністерство юстиції України (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00015622, адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович