Рішення № 79814310, 12.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 лютого 2019 року № 826/6435/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Автомобильная Логистика» до третя особаДержавної служби України з безпеки на транспорті Управління Укртрансбезпеки в Одеській області провизнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобильная Логистика» з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.12.2017 №031473 та №031474.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2018 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління Укртрансбезпеки в Одеській області та встановлено особам, які беруть участь у справі, строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення та пояснення третьої особи.

В обґрунтування позовних вимог вказано про безпідставність оскаржуваних постанов, оскільки позивач, який є нерезидентом України (юридична особа, створена за законодавством Російської Федерації), у межах спірних правовідносин здійснював перевезення відповідного вантажу автомобільним транспортом між обома країнами (Україною та Російською Федерацією) у двосторонньому сполученні, що у силу ст. 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про міжнародне автомобільне сполучення, передбачає здійснення такого перевезення без дозволів.

Відповідач та третя особа не скористались наданим їм правом на надання відзиву та пояснень з приводу заявлених позовних вимог, зважаючи на належне повідомлення останніх про відкриття провадження у даній справі, що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи копій актів №005270 та №005247 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20.11.2017, на підставі направлення на перевірку від 17.11.2017 №026242 Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області проведено перевірку транспортних засобів марки ДАФ/ROLFO CENTAURUS номерний знак В427МН190/ВС165350 та номерний знак В428МН190/ВС753150, що належать ООО «Автомобильная логистика» (Росія, Московська обл., район Городской, округ Химки, вул. Лавочкина, 13, корпус 2, офіс 9), внаслідок чого встановлено порушення, відповідальність за які передбачена абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що полягає у здійснення нерезидентом України міжнародних перевезень вантажів без документів, перелік яких визначений ст. 53 цього, а саме: відсутність дозволу України.

На підставі викладеного, Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області винесено постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.12.2017 №031473 та №031474, якими, з огляду на виявлені порушення, відповідальність за які передбачена абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», накладено на ООО «Автомобильная логистика» штраф у розмірі 1 700,00 грн. кожною.

Вважаючи вказані постанови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту, є Закон України «Про автомобільний транспорт».

У силу ч.ч. 12 та 14 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Приписами ч. 1 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

При цьому, організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень (ч. 1 ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», при виконанні міжнародних перевезень вантажів нерезиденти України повинні мати: дозвіл України; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу вимогам законодавства України щодо безпеки руху та екологічної безпеки, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за виконання нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, перелік яких визначений статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як було зазначено вище, оскаржуваними постановами на позивача накладено адміністративно-господарські санкції, відповідальність за які передбачена абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», з огляду на відсутність дозволу України при виконанні міжнародних перевезень вантажів нерезиденти України.

У свою чергу, представник позивача не заперечував відсутність вказаного дозволу, проте зазначив про відсутність його необхідності у межах спірних правовідносин, з огляду на положення ст. 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про міжнародне автомобільне сполучення.

Так, приписами ст. 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про міжнародне автомобільне сполучення (ратифіковано від 20.11.1998) передбачено, що перевезення вантажу між обома країнами у двосторонньому сполученні здійснюються без дозволів. Перевезення вантажів, що здійснюються вантажними автомобілями транзитом через території країн Договірних Сторін, за винятком випадків, що передбачені в статті 7 цієї Угоди, здійснюються на підставі дозволів, які видаються компетентними органами Договірних Сторін.

Зі змісту наявних у матеріалах справи копій актів №005270 та №005247 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20.11.2017 вбачається, що досліджувані перевезення здійснювались на підставі CMR №20112018 та №20112017 від 20.11.2017, у відповідності до яких завантаження товару відбулось в Чорноморську (Україна), а розвантаження - у Москві (Росія).

Таким чином, у межах спірних правовідносин перевезення вантажів здійснювалось у двосторонньому сполученні між Україною та Росією, що на думку суду, виключає необхідність наявності дозволу України під час перевезення вантажів, а, відтак, підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій на цій підставі також відсутні.

Суд також звертає увагу, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності винесення його структурним підрозділом оскаржуваних постанов, з урахуванням встановлених обставин, з огляду на що, постанови Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.12.2017 №031473 та №031474 є протиправними та підлягають скасуванню.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення останніх у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 77, 246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобильная Логистика» (адреса: Російська Федерація, Московська обл., міський округ Химки, вул. Лавочкіна, 13, корпус 2, офіс 9) до Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, адреса: 03135, м. Київ, просп. Перемоги, 14), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (адреса: 65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4) задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати постанови Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 04.12.2017 №031473 та №031474.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок