
Справа № 206/4598/18
Провадження № 1-кп/206/72/19
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" лютого 2019 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Грицаюк Н.М.,
при секретареві Норі І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в режимі відеоконференцзв’язку кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018042020000028 за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 листопада місяця восьмого дня, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше неодноразово судимого, останні рази:
- 19.01.2016 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.185, ч.2 ст.309, ч.4 ст.70 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі. Звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 8 місяців 17 днів;
- 16.04.2018 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.186, ч.3 ст.369 КК України до 5 років позбавлення волі;
- 08.06.2018 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.309, ч.4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі;
-23.01.2019 року Дніпровським апеляційним судом за ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.2 ст.309, ч.1 ст.263, ч.4 ст.70, ст.71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора Соболя А.А.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
В С Т А Н О В И В :
27.04.2018 року приблизно 13 год. 50 хв. обвинувачений ОСОБА_1 з метою пошуку металобрухту прибув на територію залізничної станції «Нижньодніпровськ-Вузол» Придніпровської залізниці, що розташована в адміністративно-територіальних межах Самарського району м. Дніпро. Далі ОСОБА_1, проходячи повз 11 колію парку «Л» станції Нижньодніпровськ – Вузол побачив вагон №68420940, який знаходився на вищевказаній колії, оглянувши який, помітив гальмівну тягу. В цей момент у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на повторне вчинення крадіжки, а саме гальмівної тяги вагону № 68420940 та він визначив її як об’єкт свого злочинного посягання.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, ОСОБА_1, знаходячись у вказаному місці, а саме біля 11 колії парку «Л» та електроопори № 113, приблизно о 13 год. 50 хв. в той же день, діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони містять таємний характер, шляхом вільного доступу за допомогою фізичної сили витягнув металеві шплінти та шляхом витягування утримуючих металевих пальців демонтував з вагону №68420940 гальмівну тягу, що належить СП «Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ – Вузол» РФ «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» та з викраденим з місця скоєння кримінального правопорушення зник.
Таким чином, ОСОБА_1, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи
№233 від 08.05.2018, спричинив СП «Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ – Вузол» РФ «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця», матеріальні збитки на загальну суму 522 грн. 10 коп.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину при вищезазначених обставинах визнав в повному обсязі, при цьому суду показав, що з метою пошуку металобрухту, прибув, на територію залізничної станції «Ниньодніпровськ-Вузол» Придніпровської залізниці та, проходячи повз колії, побачив вагон та витягнув з нього гальмівну тягу, з викраденим з місця скоєння зник.
У скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати.
Показання обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності і логічності його показань про обставини злочину, добровільності та істинності його позиції.
Представник потерпілого в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, тому суд, відповідно до ст. 325 КПК України розглядає справу за його відсутності.
В судовому засіданні на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за клопотанням обвинуваченого та за відсутності заперечень інших учасників процесу, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчиненого обвинуваченим злочину, які ніким не оспорювалися.
Враховуючи показання обвинуваченого та його бажання не досліджувати інші докази по справі, керуючись ч. 3 ст. 349 КПК України, суд доходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого у скоєнні вказаного злочину.
Оцінюючи викладені докази, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними, несуперечливими, а викладені в них відомості, такими, що вірно відображають фактичні обставини справи, у зв’язку з чим приходить до однозначного висновку про винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину.
А тому, крім допиту обвинуваченого, інші докази, за погодженням з учасниками, не досліджувалися, за виключенням документів, які стосуються особи обвинуваченого та характеризуючих даних на нього.
Підводячи підсумок викладеному, суд приходить до однозначного висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 в:
-таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
При вирішенні питання про вид та міру покарання, які слід застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не одноразово судимий, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т. 1, а.п. 45-46), скоїв злочин, який відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середнього ступеню тяжкості, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд вказує повне визнання ним своєї винуватості, щире каяття.
Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, є рецидив злочину, оскільки у останнього наявна не знята та не погашена судимість за ч.2 ст. 309 КК України та ч.1 ст.263 КК України.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 (із змінами) «Про практику застосування судами кримінального покарання», суди повинні призначати покарання менш суворе – особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо.
Приймаючи наявність обставин, які пом’якшують покарання, враховуючи ставлення самого обвинуваченого до вчиненого злочину, суд приходить до висновку про те, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.
При цьому остаточне покарання ОСОБА_1 слід призначити із урахуванням вимог ч. 4 ст.70 КК України, оскільки вказаний злочин він вчинив до його засудження вироком Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2019 року, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Крім того, згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь експерта документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 373 - 374 КПК України, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Згідно ч. 4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, покарання, обране ОСОБА_1 за даним вироком, поглинути покаранням, обраним йому же за вироком Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2019 року, і остаточно визначити до відбування покарання у вигляді 5 (п’яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 08 жовтня 2018 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь експерта ФОП ОСОБА_2 документально підтверджені витрати за проведення судової експертизи № 233 від 07.05.2018 року у розмірі 170 грн.
Речові докази: одну гальмівну тягу гальмівної важелевої передачі піввагону, діаметром 22 мм., довжиною 3,43 м., яка передана на відповідальне зберігання представникові РВ «Придніпровська залізниця» - залишити за належністю потерпілому.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд міста Дніпропетровська.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити сторонам кримінального провадження.
Суддя Н.М. Грицаюк
Судове рішення № 79814005, Самарський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 13.02.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 206/4598/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: