Рішення № 7981359, 11.01.2010, Харцизький міський суд Донецької області

Справа №2-64/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я (№2-6913/2009р.)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2010 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Лутай А.М.

при секретарі – Сауніної С.О.

за участю – адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харцизьк цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу, -

В С Т А Н О В И В:

12 жовтня 2009 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3, в якому зазначила, що 26 червня 2008 року відповідач ОСОБА_3 позичила у неї в борг 10000 доларів США, що відповідає по офіційному курсу Національного банку України гривні до долару США на 12.10.2009р. 80100грн. = (10000 доларів США х 8,01грн.). Вона передала відповідачу гроші у сумі 10000 доларів США, а відповідач ОСОБА_3 написала їй власноручно розписку про одержання грошей в сумі 10000 доларів США та також зобов’язання, що вона поверне борг до 26 грудня 2008 року плюс десять днів та проценти за користування грошима у розмірі 40% річних від суми позики, що складає, з урахуванням прострочки в 10 місяців, 26673,30грн. До цього часу відповідач борг не повернула. В цей же день, 26 червня 2008 року, відповідач ОСОБА_3 позичила у неї в борг 2000 доларів США, що відповідає по офіційному курсу Національного банку України гривні до долару США на 12.10.2009р. 16020грн. = (2000 доларів США х 8,01грн.). Вона передала відповідачу гроші в сумі 2000 доларів США, а відповідач ОСОБА_3 написала їй власноручно розписку про одержання грошей в сумі 2000 доларів США та також зобов’язання, що вона поверне борг до 26 грудня 2008 року плюс десять днів та проценти за користування грошима у розмірі 40% річних від суми позики, що складає, з урахуванням прострочки в 10 місяців, 533,46грн. До цього часу відповідач борг не повернула. Таким чином загальна сума основного боргу складає 96300грн. та відсотків 27206,76грн., які позивач просить стягнути з відповідача на її користь.

Також позивач просила стягнути з відповідача на її користь суму боргу з урахуванням індексу інфляції 5,5% за період з січня 2009 року по жовтень 2009 року, що становить 5296,50грн.=(96300 х 5,5% : 100).

Загальна сума боргу, яку позивач просить стягнути з відповідача на її користь з відсотками, індексом інфляції складає 128803,26грн. = 80100грн. + 16200грн. + 27206,76грн. + 5296,50грн.

Крім того, позивач просила стягнути з відповідача понесені нею судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1288,03грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120грн.

В судовому засіданні позивач уточнила свої позовні вимоги та просила стягнути з відповідача на її користь суму боргу з урахуванням офіційного курсу Національного банку України гривні до долару США станом на 11.01.2010р., який становить 798,500грн. за 100 доларів США, та з урахуванням індексу інфляції, який з січня 2009 року по січень 2010 року становить 8,2%. Таким чином сума боргу по першій розписці становить 79850грн. = (10000 доларів США х 7,9850грн.), по другій розписці 15970грн. = (2000 доларів США х 7,9850грн.), а всього 95820грн. Сума 40 відсотків річних від суми боргу по першій розписці, з урахуванням прострочки в 12 місяців, становить 31940грн., по другій розписці – 6388грн., а всього 38328грн. Сума боргу з індексом інфляції становить 7857,24грн. = (95820грн.х8,2% :100). Загальна сума боргу з відсотками, індексом інфляції, яку позивач просить стягнути з відповідача на її користь становить 142005,24грн. = 95820грн. + 38328грн.+7857,24грн.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, надала суду свої письмові заперечення на позов ОСОБА_2 та заяву про розгляд справи у її відсутність.

Суд, з урахуванням думки сторін вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

В своїх запереченнях відповідач позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні та зазначила, що 26.06.2008року нею від ОСОБА_2 було отримано грошові кошти в сумі 10000 доларів США та 2000 доларів США, про що нею було надано позивачу відповідні розписки які підтверджують факт отримання нею коштів. Однак, після отримання грошей, вони з позивачем досягли усної згоди про те що нею буде повернута тільки основна сума боргу, тобто 12000 доларів США. Письмовий договір позики між нею та позивачем не укладався. Також, в жовтні 2009року, нею було повернуто позивачу частину боргу в сумі 100 доларів США, однак цей факт вона не може підтвердити письмово. Згідно зі ст.1047 Цивільного Кодексу України: "Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На момент передачі грошових коштів неоподатковуваний мінімум доходів громадян складав 17грн., стало буть 10 НМДГ складало 170 грн. Згідно ст.1048 Цивільного Кодексу України: "Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором". Оскільки між нею та позивачем не було укладено письмово Договору позики, позивач не в праві вимагати від неї сплати відсотків за отримані від неї грошові кошти, оскільки розписки не є договорами позики, а вони лише посвідчують факт отримання нею грошових коштів від позивача. Окрім цього розписка не може підтверджувати умов договору який повинен був бути укладеним в письмовій формі. Таким чином загальна сума вказана в позовній заяві не відповідає сумі фактично одержаних грошових коштів. Частиною 1 статті 1049 передбачено: "Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором." У зв’язку з тим що між нею та позивачем не було укладено письмового договору позики в якому встановлений термін повернення боргу, на вищевказані правовідносини поширюється дія частини 2 ст.1049 ЦК України, а саме: "якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором." Таким чином, на час подання позову у позивача не настав момент витребування боргу, оскільки жодної письмової вимоги про повернення боргу їй позивачем надано не було, і у неї немає будь-яких зобов’язань щодо повернення боргу позивачу, а у позивача немає жодних підстав для витребування боргу в тому числі в судовому порядку.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення відповідача у повному обсязі і також просив відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ч.1 ст.1048 УЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 26 червня 2008 року між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір позики, згідно якого позивач передала відповідачеві в борг 10000 доларів США, а відповідач зобов’язалася повернути борг до 26 грудня 2008 року плюс десять днів та проценти за користування позикою у розмірі 40 % річних від суми позики.

Того ж дня, 26 червня 2008 року між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 був укладений другий договір позики, згідно якого позивач передала відповідачеві в борг 2000 доларів США, а відповідач зобов’язалася повернути борг до 26 грудня 2008 року плюс десять днів та проценти за користування позикою у розмірі 40 % річних від суми позики.

На підтвердження укладення договорів позики та його умов відповідачем були надані позивачу розписки.

Станом на 11.01.2010 року борг за договорами позики відповідач не повернула позивачу. Строк прострочення виконання зобов’язання відповідачем становить 12 місяців, з січня 2009 року по січень 2010 року.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст..625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що оскільки відповідач не повернула позивачу суми позики в строк встановлений договорами позики від 26.06.2008р., необхідним стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу за договорами позики:

- за першим договором позики у розмірі 79850грн. = (10000 доларів США х 7,9850грн. (курс НБУ гривні до долару станом на 11.01.2010р.)), та 40% річних від суми боргу, з урахуванням прострочки виконання зобов’язання в 12 місяців, у розмірі 31940грн. = (79850грн. х 40% /100), а всього 111790грн.;

- за другим договором позики у розмірі 15970грн. = (2000 доларів США х 7,9850грн. (курс НБУ гривні до долару станом на 11.01.2010р.)), та 40% річних від суми боргу, з урахуванням прострочки виконання зобов’язання в 12 місяців, у розмірі 6388грн. = (15970грн. х 40% /100), а всього 22358грн.

Таким чином загальна сума основного боргу за договорами позики становить 95820грн. = 79850грн. + 15970грн., а загальна сума відсотків за цими договорами становить 38328грн. = 31940грн. + 6388грн.

Також суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача індексацію суми боргу, яка становить 7857,24грн. = (95820грн. х 8,2% (індекс інфляції з січня 2009 року по січень 2010р.)) /100.

Доводи відповідача про те, що оскільки між нею та позивачем не було укладено письмово Договору позики, позивач не в праві вимагати від неї сплати відсотків за отримані від неї грошові кошти, оскільки розписки не є договорами позики, а вони лише посвідчують факт отримання нею грошових коштів від позивача, суд не приймає до уваги під час ухвалення рішення, оскільки як було зазначено вище відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України розписка є підтвердженням укладання договору позики та його умов щодо строків повернення позики та сплати відсотків за користування позикою.

Доводи відповідача, що нею в рахунок погашення боргу позивачу було передано 100 доларів США в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження..

На підставі ст..88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача усі понесені нею судові витрати, а саме: витрати по сплаті судового збору у розмірі 1288,03грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120грн., а також судовий збір на користь держави у розмірі 132,02грн.

Керуючись ст.ст.625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст.10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_4 Львівни задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася в м.Кіровське, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка народилася в м.Харцизьк, основну суму боргу за договорами позики від 26.06.2008р. у розмірі 95820грн., 40% річних за договорами позики у розмірі 38328грн., індекс інфляції у розмірі 7857,24грн., а також понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 1288,03грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120грн., а всього 143413,27грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 132,02грн. (р/р 31415537700088 в УДК Донецької області, отримувач місцевий бюджет м.Харцизька, ОКПО 24165154, МФО 834016, код платежу 22090100).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: