Ухвала суду № 79813586, 13.02.2019, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. 25 Серпня, 192, м. Болград, Одеська область, 68702, тел. /факс: (04846) 4-31-21,

e-mail: inbox@bg.od.court.gov.ua, web:https://bg.od.court.gov.ua, код ЄДРПОУ: 02897690

13.02.2019

Справа № 497/1948/17

Провадження № 2/497/13/19

Номер рядка звіту 29

УХВАЛА

про розгляд клопотання щодо призначення експертизи

та зупинення провадження

"13" лютого 2019 р. Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання – Бекметова Х.В.,

за участю: представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 сільської ради Болградського району Одеської області про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

14.12.2017 року представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом, 14.12.2017 року провадження у справі було відкрите ухвалою суду, судове засідання було призначене на 26.01.2018 року, про що були сповіщені сторони. 26.01.2018 року ухвалою суду провадження у справі продовжено за правилами нової редакції ЦПК України, що діє з 15.12.2017 року - зі стадії підготовчого провадження, задоволено клопотання представника позивача і притягнуто до участі у справі співвідповідача - ОСОБА_6 сільську раду Болградського району Одеської області, та призначено підготовче судове засідання на 23.02.2018, яке відкладалося з поважної причини на 29.03.2018р., а потім на 21.05.2018р, на 14.06.2018р., на 25.07.2018р., 24.09.2018р., 23.10.2018р., - з різних поважних причин, про що були сповіщені сторони.

Ухвалою суду відповідача ОСОБА_6 сільську раду було зобов'язано бути присутнім у судовому засіданні шляхом направлення представника, проте відповідач двічі до суду не з'явився.

У судовому засіданні 21.12.2018року представник позивача просив розглянути його клопотання про призначення судової психологічної експертизи від 25.07.2018року для встановлення розміру моральної шкоди за відсутністю співвідповідача ОСОБА_6 сільської ради, проте представник відповідача наполягав на присутності ОСОБА_6 сільської ради у судовому засіданні.

13.02.2019 року у судове засідання знову не з'явився представник ОСОБА_6 сільської ради Болградського району Одеської області, представники сторін не наполягали на притягненні цього відповідача до відповідальності за невиконання ухвали суду про обов'язкову явку у судове засідання, погодилися продовжувати судове засідання без цього представника.

Представник позивача підтримав своє клопотання про призначення судової психологічної експертизи, доручивши її проведення Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 02883110), що розташований за адресою: 65026, місто Одеса, вулиця Ланжеронівська, будинок 21.

В обґрунтування клопотання представник стверджував, що протиправними діями відповідачів, які перешкоджали позивачу працівникам Болградського УЕГГ (газового господарства) у доступі до газового обладнання позивача, внаслідок чого це газове обладнання (газовий котел) не працював протягом двох опалювальних сезонів: 2015-2016 років та 2016-2017 років.

На підтвердження протиправності дій відповідачів представник позивача послався на два Акти представника УЕГГ – від 04.02 та 10.03.2016 року (а.с.10) про ненадання йому доступу до газового обладнання сусідом заявника ОСОБА_4 - ОСОБА_2; також послався на акт обстеження житла позивача від 31.08.2015 (а.с.36), та на три Акти обстеження матеріально-побутових умов (а.с.7-9); крім того, - на рішення суду від 22.09.2017року про встановлення сервітуту між земельними ділянками позивача і відповідача (а.с.25-33).

Про визнання цих доказів неналежними – клопотань не надходило.

Представник відповідача заперечував проти призначення експертизи, стверджуючи, що позивачу відповідачами не спричинялося моральної шкоди, що відсутній зв’язок між непрацюванням в неї газового обладнання та даними позовними вимогами, вини відповідачів у відсутності в позивача, як вона стверджує, – опалення протягом двох опалювальних сезонів, – немає.

Вислухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, вивчивши доводи клопотання та додані до нього докази, з'ясувавши зі слів сторін фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви та заперечення, об'єктивно оцінивши надані суду відомості, що мають юридичне значення для розгляду клопотання і ухвалення обґрунтованого рішення за ним, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання заявника про призначення судової психологічної експертизи за наступних підстав.

Особливістю нового ЦПК України, що набув чинності у грудні 2017 року, є те, що основний масив правової роботи виконується на стадії, яка передує підготовчому судовому засіданню (зокрема, під час подання заяв по суті справи) та безпосередньо на ньому. Адже саме на цьому етапі ЦПК зобов’язує сторони подати клопотання, заявлення яких пізніше не допускається.

Так, позивач має надати докази разом із позовною заявою. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, надають їх разом з відзивом або письмовими поясненнями. Якщо доказ не може бути наданий з поважних причин, суд може передбачити для цього додатковий строк. Якщо зі зміною предмета, підстав позову або з поданням зустрічного позову змінились обставини, що підлягають доказуванню, суд, залежно від таких обставин, встановлює строк для надання додаткових доказів.

Докази, не надані у цей строк, до розгляду судом не приймаються, якщо тільки сторона не обґрунтувала неможливості їх надання з причин, незалежних від неї. Копії доказів (крім речових) мають бути заздалегідь надіслані іншим учасникам справи.

Суд не бере до уваги докази, якщо немає підтвердження надсилання (надання) їхніх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи, або їхній обсяг надмірний, або вони надані до суду в електронній формі, або є в загальному доступі.

Учасник справи в разі неможливості самостійно надати докази може подати клопотання про їх витребування. Таке клопотання має бути подане разом з позовною заявою або відзивом чи письмовими поясненнями. Якщо воно подане з пропуском цих строків, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа обґрунтує неможливість своєчасного його подання з причин, що не залежать від неї.

Окремою новелою, яка мала б гарантувати ефективне та швидке вирішення справи, є можливість у порядку, визначеному ст.93 ЦПК, поставити в першій заяві до 10 запитань іншому учасникові про обставини, що мають значення для справи. Той зобов’язаний дати вичерпну відповідь по суті окремо на кожне. Відповіді на запитання у формі заяви свідка подаються не пізніше як за 5 днів до підготовчого засідання, а у випадку спрощеного провадження — до першого судового засідання. При цьому учасник разом із заявою подає копії відповідних доказів.

Учасник справи має право відмовитися давати відповідь на підставі стст.70, 71 ЦПК, а також якщо питань буде понад 10 або вони не стосуються обставин, що мають значення для справи. Він повинен завчасно повідомити іншого учасника та суд про відмову. Суд може визнати підстави для відмови необґрунтованими і зобов’язати дати відповіді.

Однак ч.2 ст.93 ЦПК України передбачає: «Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов’язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті».

Сторони не скористалися в ході даного підготовчого провадження надати один одному питання для з’ясування обставин та підстав позову.

Підготовка справи до розгляду є тією стадією цивільного процесу (стадія - це складова частина судочинства, яка характеризується спільністю завдань найближчої процесуальної цілі -Д.Л.), в якій закладаються основи правильного та швидкого вирішення справи будь-якого виду судового провадження, а її недооцінка, помилки і прорахунки суддів з самого початку дають невірний напрямок всьому судовому розгляду, тягнуть численні порушення строків розгляду справи і, нерідко, є причинами скасування судових рішень.

"Економія" на зазначеній стадії призводить до значно більших витрат на стадії судового розгляду і, що особливо небезпечно, до порушення прав осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи таку надзвичайно важливу роль стадії підготовки справи до судового розгляду, новий ЦПК України не просто змінив правове регулювання підготовки, а запропонував цілісну систему підготовки справи до судового розгляду, основану на засадах змагальності, обов'язковості та багатоплановості зі своєю власною ідеологічною концепцією. Метою створення такої системи стало надання стадії підготовки не декларативності, а реального значення однієї з основних, пріоритетних стадій цивільного процесу -стадії, на якій може бути вирішене завдання цивільного судочинства (якщо вдасться врегулювати спір до судового розгляду) або таким чином підготувати справу до судового розгляду, щоб справа закінчилась в першому (другому після попереднього) судовому засіданні ухваленням законного, обґрунтованого і справедливого судового рішення (це є елементом принципу концентрації процесу).

Обов'язковість проведення попереднього судового засідання вказує на те, що стадія підготовки справи до судового розгляду перетворена в таку, що реально функціонує.

Відповідно до ч.2ст.133 ЦПК України одним зі способів забезпечення доказів є призначення експертизи. У ч. 4 ст. 135 зазначено, що оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.

У вичерпному переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду першої інстанції, зазначеному в ч. 1 ст. 293 ЦПК України, не передбачено можливості оскарження ухвали про забезпечення доказів чи про призначення експертизи. У зв'язку з цим оскарження ухвали про призначення експертизи неможливо.

Разом з тим, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 202 ЦПК України суд може зупинити провадження у справі у випадку призначення експертизи. Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду (п. 13 ч. 1 ст. 293 ЦПК України), а також може бути оскаржена в касаційному порядку після перегляду в апеляційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню справи (п. 2 ч. 1 ст. 324 ЦПК України).

Суд не може обґрунтувати своє рішення висновком експертизи, отриманим іншим судом (або навіть цим же судом) при розгляді іншої справи.

Підстави і порядок призначення експертизи встановлені ст. 143 ЦПК України, згідно якої експертиза призначається судом для з'ясування обставин, що мають значення саме для тієї справи, яку суд розглядає.

Експертиза проводиться лише тими експертами чи експертними установами, яким це доручено судом, що розглядає справу.

Таким чином, врахування висновку експертизи, призначеної іншим судом і при розгляді іншої справи, судом, що розглядає дану справу, буде вважатися отриманням доказу з порушенням порядку, встановленого законом (ч. 1 ст. 59 ЦПК України). Тому суд не вправі обґрунтовувати своє рішення таким висновком експертизи.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, Кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

А статтею 83 цього Кодексу визначено, що Учасник справи, в разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Доказами, відповідно до ст.76 цього Кодексу, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належність доказів, згідно ст.77 ЦПК України, визначається інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Допустимість доказів регламентується ст.78 ЦПК України, згідно якої суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до ст.ст.79,80 цього Кодексу достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Положеннями статті 81 ЦПК України регламентовано, що для з'ясування обставин, які мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначаються судом. Суд має вмотивувати відхилення питань осіб, які беруть участь у справі. Особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд призначити експертизу і доручити її проведення відповідній експертній установі або конкретному експерту. Якщо сторони домовилися про залучення експертами певних осіб, суд має призначити їх відповідно до цієї домовленості. Якщо проведення експертизи доручено експертній установі, її керівник має право доручити проведення експертизи одному або кільком експертам, якщо судом не визначено конкретних експертів, в разі потреби – замінити виконавців експертизи, заявити клопотання щодо організації проведення досліджень поза межами експертної установи. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

В ході даного підготовчого судового засідання позивач та його представник скористалися правом заявити клопотання про призначення експертизи, представник відповідача заперечував проти її призначення, мотивуючи свої заперечення відсутністю матеріальної можливості у відповідача – його довірителя ОСОБА_2 – матеріальних можливості оплачувати експертне дослідження, а також на недоцільність такої дії.

Представник позивача заявив, що позивач готовий оплатити експертне дослідження в разі призначення його судом.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні клопотання про призначення експертизи з метою дотримання прав осіб, що беруть участь у справі – щодо призначення експертизи, а також для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, у даному випадку – психології.

Правові відносини щодо проведення судових експертиз, крім відповідних процесуальних кодексів, регулюються: Законом України "Про судову експертизу"; наказом Міністерства юстиції України "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз" від 8 жовтня 1998 року №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 року №144/5112 з наступними змінами); наказом Міністерства юстиції України "Про затвердження Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах" від 24 грудня 2003 року №170/5113; іншими нормативно-правовими актами, що стосуються питань судової експертизи.

Особи, які беруть участь у справі, у відносинах щодо призначення і проведення судової експертизи, мають право: просити суд призначити судову експертизу; подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта; доручити проведення судової експертизи відповідній експертній установі або конкретному експерту (якщо сторони домовилися про залучення експертами певних осіб, суд повинен призначити їх відповідно до цієї домовленості, якщо ці особи відповідно до закону можуть бути експертами); заявляти відвід експерту; давати пояснення експерту; знайомитися з висновком експерта; просити суд призначити повторну, додаткову, комісійну, або комплексну експертизу.

Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена судова експертиза, визначаються судом в ухвалі про призначення судової експертизи, у тому числі за пропозицією осіб, які беруть участь у справі. Суд має вмотивувати відхилення питань осіб, які беруть участь у справі. Орієнтовний перелік питань, що можуть ставитися судом на вирішення експерта при проведенні основних видів судової експертизи, наведено в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року №53/5 (з наступними змінами).

Оскільки представник позивача у клопотанні сформулював питання до експерта та визначився з експертною установою, на що має повне право, достатніх та обґрунтованих заперечень щодо призначення такої експертизи не вбачається, суд дійшов висновку, про задоволення клопотання в повному обсязі, у зв’язку з чим слід поставити перед експертом питання, сформульовані позивачем і його представником, оскільки саме відповіді на ці питання, вважає позивач, мають суттєве значення для правильного розгляду даної справи.

Керуючись ст.ст.43,76,83,95, 102-104,106-108, 252ч.1п.5, 253ч.1п.9, 258-261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 – представника ОСОБА_4 про призначення експертизи – задовольнити.

Призначити у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 сільської ради Болградського району Одеської області про стягнення моральної шкоди, – судову психологічну експертизу, провадження якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 02883110), що розташований за адресою: 65026, місто Одеса, вулиця Ланжеронівська, будинок 21.

На розгляд експерту поставити наступні питання:

1.Чи була для позивача ОСОБА_4 травмуючою ситуація, що пов’язана з діями сторонніх осіб, які перешкоджали безпосередньо їй, позивачці, а також протягом лютого та березня 2016 року – й працівникам Болградського УЕГГ, – у доступі до газового обладнання, за допомогою якого забезпечується теплом будинок позивача, внаслідок чого газове обладнання (газовий опалювальний котел) не працював протягом двох опалювальних сезонів (2015-2016 років та 2016-2017 років)?

2.Які інтенсивність та тривалість психотравмуючого впливу зазначеної ситуації?

3.Якщо дана ситуація була психотравмуючою, то чи було спричинено (нанесено) ОСОБА_4 моральну шкоду внаслідок її впливу з психологічної точки зору?

4.Якщо ОСОБА_4 було спричинено (нанесено) моральну шкоду внаслідок впливу вищевказаної психотравмуючої ситуації, який розмір цієї моральної шкоди становить у грошовому еквіваленті (в гривнях)?

В розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи №497/1948/17(провадження №2/497/13/19).

Експертів попередити про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384,385 КК України.

Провадження у справі зупинити до отримання висновку експертизи.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області протягом 15 днів з дня її проголошення лише в частині зупинення провадження та підлягає обов'зковому виконанню в частині призначеної експертизи.

Суддя А.В.Кравцова