Рішення № 79813167, 06.02.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/23/19

06 лютого 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

Головуючого судді: Шульгача М.П.,

при секретарі: Музиці О.М.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Світлика О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити дії, а саме просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не проведення перерахунку ОСОБА_3, пенсії з 01 січня 2016 року, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" №900-VІІІ; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести ОСОБА_3, перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 року по 31 грудня 2017 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" №900-VІІІ, статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, їй деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести ОСОБА_3, перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103; здійснити виплату одноразової своєчасно не отриманої суми пенсії за минулий час з 1 січня 2016 року та 1 січня 2018 року без обмеження будь-яким строком та грошового розміру; встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подати в установлений судом строк, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання судового рішення; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що відповідно до Закону України від 23 грудня 2015 року №900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статтей 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" йому мала перерахуватись та виплачуватись пенсія як пенсіонеру органів внутрішніх, проте Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовило йому у виплаті посилаючись на те, що ОСОБА_3 06.12.2016 року оформлено виїзд на постійне проживання в Республіці Польща та 07.12.2016 року він прийнятий на консульський облік у Генеральному консульстві України в Кракові.

Вважає дані дії протиправними та просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову та пояснив, що протоколом за пенсійною справою №1903003420 (МВС) від 15.10.2015 позивачу було призначено пенсію відповідно до пункту "а" частини 1 статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". На підставі заяви Позивача від 13 лютого 2017, в зв'язку з переїздом на постійне місце проживання в Республіку Польща, платіжним дорученням №273 від 15.02.2017 ОСОБА_3 було виплачено пенсію за шість місяців наперед перед від'їздом, з 01 липня 2017 року виплату пенсії було припинено. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 у справі №819/401/18 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відновити виплату пенсії ОСОБА_3 з 01 липня 2017 року з врахуванням індексацій та доплат, передбачених пенсійним законодавством. Рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області виконано - виплату пенсії позивача поновлено. Розмір пенсії з 01.09.2018 року складає - 1752,76 грн. Зобов'язань щодо вчинення будь-яких інших дій, зокрема, щодо проведення перерахунку пенсії Позивача судом не ухвалювалось.

Суд заслухавши пояснення позивача, розглянувши матеріали справи, встановив наступні факти.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області, де одержував пенсію згідно протоколу від 15.10.2015 року.

29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" (далі - Закон № 900-VIII).

Цим Законом внесено доповнення до статті 63 Закону № 2262-ХІІ. Статтю 63 доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".

Статтею 51 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до абзацу другого розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Згідно із статтею 102 Закону України "Про Національну поліцію" пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Кабінет Міністрів України постановою від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова № 988) та постановою від 18 листопада 2015 року № 947 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268" встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.

Постанова № 988 набрала чинності 02 грудня 2015 року.

Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393" (далі - Порядок №45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку №45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

На підставі зазначеного в пункті 1 Порядку №45 рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Отже, виходячи з наведеного, встановлена наступна послідовність дій: Міністерство внутрішніх справ України повідомляє Пенсійний фонд України про наявність рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру грошового забезпечення; Пенсійний фонд України повідомляє відповідні структурні підрозділи Пенсійного фонду про підстави проведення перерахунку пенсій та необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України; Головні управління Пенсійного фонду України складають відповідні списки та передають їх органам, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Як встановлено судовим розглядом, Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області не включила позивача у списки осіб для перерахунку пенсій, що передають органам, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій. Підставою для такого слугувало те, що ОСОБА_3 06.12.2016 року оформлено виїзд на постійне проживання в Республіці Польща та 07.12.2016 року він прийнятий на консульський облік у Генеральному консульстві України в Кракові.

Суд не погоджується з таким висновком відповідача з огляду на наступне.

Рішенням від 07.10.2009 року № 25-рп/2009 п.2 ч.1 ст.49, друге речення ст.51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-ІV) щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Зазначені положення Закону №1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Як зазначено в рішенні від 07.10.2009 року № 25-рп/2009, оспорюваними нормами Закону № 1058-ІV держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними.

Згідно з приписами ст.2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своєму рішенні у справі "Пічкур проти України" № 10441/06 від 07.02.2014 року зазначив, що право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (п.51 цього рішення).

У п.54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи те, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до ст. 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі й у рішенні у справі "Пічкур проти України", як джерело права відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Водночас, за правовою позицією ЄСПЛ, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення у справі "Хонякіна проти Грузії", № 17767/08, пункт 72, від 19.06.2012). Бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу (рішення у справі "Суханов та Ільченко проти України" № 68385/10 та 71378/10 від 26.09.2014).

Згідно ч.2 ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) пенсії, призначені зазначеним особам в Україні до виїзду на постійне місце проживання за кордон, виплачуються в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Отже, порядок виплати пенсій громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, у тому числі і військовим пенсіонерам, регулюється нормами Закону №1058-ІV з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 року №25-рп/2009, тобто виплата пенсії, а також її перерахунок повинні проводитись в будь-якому разі незалежно від місця проживання пенсіонера.

Згідно зі статтею 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" позивач має право на перерахунок пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Оскільки Постанова №988, якою встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, набрала чинності 02 грудня 2015 року, позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, з 01 січня 2016 року.

Враховуючи те, що право позивача на перерахунок пенсії встановлено чинним законодавством України, дотримано всі вимоги, передбачені Порядком №45, для проведення перерахунку пенсії, то він має законні підстави щодо перерахунку його пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.

Суд також зазначає, що аналогічна правова позиція викладена в зразковому рішенні Верховного Суду від 15.02.2018 року у справі № Пз/9901/8/18 позов в якій задоволено та яке набрало законної сили 17.03.2018 року.

Відповідно до ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Водночас, щодо позовної вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести ОСОБА_3, перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, то така не підлягає до задоволення оскільки вказана постанова передбачає перерахунок пенсії відповідним категоріям військовослужбовців саме з 01 січня 2016 року, а виплата цієї пенсії проводиться з 01 січня 2018 року.

Стосовно вимоги позивача здійснити виплату одноразово своєчасно не отриманої суми пенсії за минулий час з 1 січня 2016 року та 1 січня 2018 року без обмеження будь-яким строком та грошового розміру, суд зазначає, що у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 виплата перерахованої пенсії проводиться з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Таким чином, вказана позовна вимога не підлягає до задоволення.

Стосовно подачі звіту про виконання судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми видно, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

Вирішуючи питання щодо судових витрат суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір в сумі 704,80 грн., та частково витрати на правову допомогу в розмірі 500,00 грн.

У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає до задоволення частково.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не проведення перерахунку ОСОБА_3, пенсії з 01 січня 2016 року, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» № 900-УІИ.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести ОСОБА_3, перерахунок пенсії з 01.01.2016 року та її виплату відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» № 900-УТД, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (вул. Майдан Волі 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 14035769) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) сплачений судовий збір в сумі 704,80 грн., та частково витрати на правову допомогу в розмірі 500,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 лютого 2019 року.

Головуючий суддя Шульгач М.П.

копія вірна

Суддя Шульгач М.П.