Рішення № 79812583, 13.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6740/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ОСОБА_2 про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892,00 грн. ВП №57890273 від 10.12.2018 року та про відкриття виконавчого провадження ВП №57890273 від 10.12.2018 року в частині стягнення виконавчого збору у розмірі 14892,00 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 січня 2019 року судом даний позов залишено без руху та надано позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

Ухвалою суду від 21 січня 2019 року позивачу продовжено строк усунення недоліків позовної заяви, встановлено 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

06 лютого 2019 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вх.№4023/19) та відкрито провадження у даній адміністративній справі. Визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що до головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 17.12.2018 з відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області надійшли постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження ВП № 57890273 від 10.12.2018 та про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892 грн. ВП № 57890273 від 10.12.2018. Вказує, що позивач вважає протиправними постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892 грн. ВП № 57890273 від 10.12.2018 та постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 57890273 від 10.12.2018 в частині стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 14892 грн. Зазначає, що рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області суду 02.03.2018 року по справі № 500/6941/17 адміністративний позов ОСОБА_3 до головного управління про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії задоволено частково. Вирішено зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеські області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статтями 51,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області про грошове забезпечення від 17.05.2017 №16921 для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських. Вказує, що ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.05.18 р. по справі 500/6941/17 апеляційну скаргу повернуто головному управлінню. Зазначає, що в подальшому 17.12.2018 головним управлінням отримано постанови державного виконавця від 10.12.2018 ВП № 57890273 про відкриття виконавчого провадження та ВП № 57890273 від 10.12.2018 про стягнення виконавчого збору, по виконавчому листу № 500/6941/17 виданому 28.11.2018 Ізмаїльским міськрайонним судом Одеської області. ОСОБА_1 управлінням на підставі рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02.03.2018, яке набрало законної сили відповідно до ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2018, перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 01.01.2016 відповідно до Закону України від 23.12.2015 № 900 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей», статей 51,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету ОСОБА_4 України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та наданої ліквідаційною комісією ГУМВС України в Одеській області довідки від 17.05.2017 №16921 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, було проведено 16.05.2018 року. Зазначає, що внаслідок цього перерахунку розмір пенсії ОСОБА_3 становить 6270,68 грн., а до перерахунку становив 6274,42 грн. Оскільки розмір пенсії є нижчим, головним управлінням збережено розмір раніше призначеної пенсії, відповідно, доплати пенсії немає. По-друге, доплату за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 37443,60 грн. буде виплачено після виділення коштів на фінансування з державного бюджету в порядку, визначеному Постановою №103, а саме: з місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого пункту 3 зазначеної Постанови та місячним розміром отриманої ОСОБА_3 пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, з 01.01.2020 - щомісяця окремою сумою у розмірі 100% різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 до забезпечення повної виплати розрахованої суми. Вказує, що донараховану суму пенсії за період з січня 2016 року по грудень 2017 року у розмірі 37443,60 грн. буде виплачено в порядку, встановленому постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», після виділення коштів на їх фінансування з Державного бюджету України (копія доручення з боргом додається). Зазначає, що головне управління наполягає на тому, що рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02.03.2018 в частині здійснення перерахунку виконано головним управлінням, а доплата пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 37443,60 гри буде виплачена в порядку, встановленому постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», після виділення коштів на їх фінансування з Державного бюджету України. Головне управління вважає стягнення виконавчого збору за самостійне виконання рішення суду неправомірним, рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02.03.2018 є рішенням немайнового характеру, порядок виконання яких передбачений розділом VIII Закону № 1404-УІІІ. Положення Закону № 1404- VIII, що визначають порядок виконання рішень немайнового характеру, які не можуть бути виконані без участі боржника, не передбачають учинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення та, як наслідок, стягнення з боржника виконавчого збору. Рішення Ізмаїльського міськрайонпого суду Одеської області від 02.03.2018 може бути виконане лише боржником, державний виконавець взагалі не в змозі без участі боржника в примусовому порядку виконати дане рішення, а отже й відсутні підстави для стягнення виконавчого збору.

Суд зазначає, що 12 лютого 2019 року до суду від відповідача за вх.№ЕП/1148/19 надійшов відзив без доказів направлення його на адресу позивача, у якому зазначено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області з 10.12.2018 перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 500/6941/17, виданого Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області від 28.11.2018 про зобов'язання ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 з 01 січня 2016 як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23 грудня 2015 4 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статтями 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції» на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області про грошове забезпечення від 17.05.217 № 16921 для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських. Вказує, що 10.12.2018 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору з ГУПФУ в Одеській області. 29.12.2018 до відділу надійшов лист ГУ ПФУ в Одеській області щодо проведеного перерахунку, згідно з яким, пенсія ОСОБА_3 становить 6270,68 грн., а до перерахунку становив 6274,42 грн. Оскільки розмір пенсії є нижчим, головним управлінням збережено розмір раніше призначеної пенсії, відповідно доплат немає. Зазначає, що державним виконавцем виконавчі дії проведено у чіткій відповідності до норм чинного законодавства. Законом чітко визначено стягнення виконавчого збору одразу з відкриттям виконавчого провадження. Вказує, що зі змісту ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» вбачається, що винесення постанови про стягнення виконавчого збору з боржника під час відкриття виконавчого провадження є не правом, а обов'язком державного виконавця. При цьому, факт виконання зобов'язання по виконавчому листу до винесення державним виконавцем постанови про відкриття провадження не впливає на обов'язок державного виконавця зазначати про стягнення з боржника виконавчого збору в такій постанові за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, а також на його обов'язок випести відповідну постанову.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Від представника позивача 13.02.2019 року за вх.№5219/19 надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження без участі його представника.

Таким чином, оскільки сторони не з'явились, у зв’язку з відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив 13.02.2019 року усною ухвалою суду, внесеною в протокол судового засідання, розглядати дану справу у письмовому провадженні.

Дослідивши подані до суду документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року (тут і в подальшому у редакції станом на дату виникнення правовідносин) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Згідно ч.5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір – це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Суд зазначає, що 02 березня 2018 року Ізмаїльським районним судом Одеської області винесено рішення по справі №500/6941/47 (а.с.31-40), залишене в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2018 року (а.с.18-19) та яке набрало законної сили 04.05.2018 року, яким позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії – задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_3 пенсії з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статтями 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області про грошове забезпечення від 17.05.2017 № 16921 для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеські області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статтями 51,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області про грошове забезпечення від 17.05.2017 № 16921 для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських. В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

28 листопада 2018 року Ізмаїльським районним судом Одеської області видано виконавчий лист по справі №500/6941/17 (а.с.61-62) про зобов’язання ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України в Одеські області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статтями 51,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області про грошове забезпечення від 17.05.2017 № 16921 для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області від 10 грудня 2018 року за виконавчим листом Ізмаїльського районного суду Одеської області №500/6941/17 від 28.11.2018 року відкрито виконавче провадження за №57890273 (а.с.12-13), яким у п.3 постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 14892 грн.

Вказана постанова направлена ОСОБА_1 управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області 10.12.2018 року та отримана позивачем 17.12.2018 року (а.с.11).

Окрім цього, 10 грудня 2018 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області прийнято постанову ВП №57890273 (а.с.15-16) про стягнення з ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України в Одеській області виконавчого збору у розмірі 14892 грн.

Вказана постанова направлена ОСОБА_1 управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області 10.12.2018 року та отримана позивачем 17.12.2018 року (а.с.14).

Згідно з Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Законом України «Про виконавче провадження», інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України розроблена Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року № 489/20802 (далі - Інструкція), яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 8 розділу III Інструкції стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Згідно з ч.3 ст.27 Закону №1404-VIIІ за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Частиною 4 статті 27 Закону №1404-VIIІ визначено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч.5 ст.27 Закону №1404-VIIІ виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»;

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Водночас, п.8 розділу III Інструкції визначено, що про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев’ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Вказані положення відображені також і у ч.3 ст.40 Закону №1404-VIIІ.

За частиною дев'ятою статті 27 «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Таким чином, стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання, яке виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа. Відтак, одночасно з відкриттям виконавчого провадження виконавець повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.

При цьому, обґрунтовуючи доводи про протиправність оскаржуваних рішень, позивач посилається на те, що державним виконавцем не було вчинено жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду по справі №500/6941/17, оскільки рішення суду виконано позивачем самостійно ще до відкриття виконавчого провадження.

Позивачем 16 травня 2018 року здійснено перерахунок ОСОБА_3 пенсії з 01 червня 2018 року на підставі постанови Кабінету ОСОБА_4 України №103 від 21.02.2018 року на виконання рішення суду, що підтверджується перерахунком пенсії (а.с.21).

ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 26.12.2018 року за вих. №21773/23 (а.с.69) повідомлено відповідача про те, що ОСОБА_1 управлінням на підставі рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02.03.2018 року, яке набрало законної сили відповідно до ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2018, перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 01.01.2016 відповідно до Закону України від 23.12.2015 № 900 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей», статей 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету ОСОБА_4 України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та наданої ліквідаційною комісією ГУМВС України в Одеській області довідки від 17.05.2017 № 16921 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, було проведено 16.05.2018. Внаслідок цього перерахунку розмір пенсії ОСОБА_3 становить 6270,68 грн., а до перерахунку становив 6274,42 грн. Оскільки розмір пенсії с нижчим, головним управлінням збережено розмір раніше призначеної пенсії, відповідно, доплати пенсії немає.

В той же час, суд зазначає, що постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02.03.2018 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області окрім перерахунку пенсії ОСОБА_3 з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статтями 51,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області про грошове забезпечення від 17.05.2017 № 16921 для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських позивача зобов’язано також здійснити її виплату.

При цьому, згідно наданого позивачем доручення з боргом згідно постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року (а.с.22) вбачається, що ОСОБА_3 заборгованість у сумі 37443,60 грн. за період з 01.01.2016 року по 31.03.2018 року не виплачено.

Зважаючи на вищевикладене, доводи позивача про самостійне виконання позивачем рішення суду по справі №500/6941/17 у повному обсязі ще до відкриття виконавчого провадження, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Також, вирішуючи даний спір, суд враховує висловлений 07 березня 2018 року Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові по справі № 750/7624/17 правовий висновок про те, що ч. 3 ст. 27 Закону №1404-VІІІ прямо передбачає обов`язок боржника сплатити виконавчий збір при примусовому виконанні рішення немайнового характеру, тобто незалежно від провадження державним виконавцем дій, спрямованих на примусове виконання рішення.

Таким чином суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892,00 грн. ВП №57890273 від 10.12.2018 року та про відкриття виконавчого провадження ВП №57890273 від 10.12.2018 року в частині стягнення виконавчого збору у розмірі 14892,00 грн., оскільки вони прийняті державним виконавцем на підставі та в межах діючого законодавства.

Решта доводів та заперечень позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_4 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Керуючись ст.ст.7, 9, 205, 241-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892,00 грн. ВП №57890273 від 10.12.2018 року та про відкриття виконавчого провадження ВП №57890273 від 10.12.2018 року в частині стягнення виконавчого збору у розмірі 14892,00 грн. – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна, 83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).

Відповідач - Управління державної виконавчої служби ОСОБА_1 територіального управління юстиції в Одеській області (вул.Розумовська, 37, м.Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 34929741).

Суддя О.А. Вовченко

.