Рішення № 79812566, 04.02.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/4903/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Карп’як О.О.,

секретар судового засідання Лубоцька Н.І.,

за участю:

позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону ОСОБА_3 регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч 2144), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 регіонального управління Державної прикордонної служби України та заступника начальника Відділу повсякденної діяльності штабу Львівського прикордонного загону підполковника ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування наказу,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (79052, АДРЕСА_1) до Львівського прикордонного загону ОСОБА_3 регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч 2144) (79010, м. Львів, вул. Личаківська, 74), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч 2144) (79010, м. Львів, вул. Личаківська, 74) та заступника начальника Відділу повсякденної діяльності штабу Львівського прикордонного загону підполковника ОСОБА_4 (79010, м. Львів, вул. Личаківська, 74), про визнання протиправним та скасування наказу начальника Львівського прикордонного загону № 267к від 02 жовтня 2018 року в частині накладення дисциплінарного стягнення «догана» помічнику начальника загону з правової роботи – начальнику групи правового забезпечення підполковнику юстиції ОСОБА_1

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню з наступних підстав. Підставою винесення наказу стало запізнення позивача на службову нараду 26 вересня 2018 року на 10 хвилин (підстава – доповідна записка заступника начальника Відділу організації повсякденної діяльності штабу Львівського прикордонного загону підполковника ОСОБА_4 від 26 вересня 2018 року № 11735). ОСОБА_1 на службову нараду прибув без запізнення. Відповідно до плану ОСОБА_3 регіонального управління у цей час було заплановано селекторну нараду в режимі відеоконференції, а тому нараду Львівського прикордонного загону було перенесено. За дотримання розпорядку дня у Львівському прикордонному загону відповідає Відділ організації повсякденної діяльності штабу, посадовими особами якого зміни в розпорядку дня доведені не були, час проведення службової наради визначений не був, а тому час проведення службової наради позивачу не повідомили.

Не погоджуючись з винесеним рішенням позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2018 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 26 листопада 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

14 листопада 2018 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, де зазначив наступне. 26 вересня 2018 року підполковник юстиції ОСОБА_1 прибув на службову нараду о 8 год. 40 хв. замість 8 год. 30 хв. По даному факту 26.09.2018 р. заступником начальника відділу повсякденної діяльності штабу Львівського прикордонного загону підполковником ОСОБА_4 складено доповідну записку щодо несвоєчасного прибуття на службову нараду ОСОБА_1, чим порушив вимоги абзацу 2,3 статті 11, статті 200 Статуту внутрішньої служби України, а також вимоги розпорядку дня, затвердженого пунктом 2 наказу начальника Львівського прикордонного загону від 09.01.2018 року за № 05-од «Про внесення змін до наказу начальника Львівського прикордонного загону від 22 грудня 2017 року № 193-од «Про організацію служби військ у Львівському прикордонному загоні у 2018 році». Щодо ознайомлення позивача з наказом зазначає, що 03.10.2018 року позивач відмовився від ознайомлення з оскаржуваним наказом.

16 листопада 2018 року представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 регіонального управління Державної прикордонної служби України, через канцелярію суду подав пояснення з яких слідує, що статтею 100 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України визначено, що помічник командира полку з правової роботи зобов’язаний давати правову оцінку фактом порушень військової та трудової дисципліни в полку, тобто погодження наказів в обов’язковому порядку повинно здійснюватися юрисконсультом. Згідно абзацу 3 пункту «г» Положення про групу правового забезпечення органу Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом АДПСУ № 670 від 27.08.2010 року – видання наказу, подання на підпис начальнику органу Державної прикордонної служби України проектів інших, зазначених у цьому підпункті документів без попереднього розгляду Групою правового забезпечення не допускається. Щодо запізнення позивача на нараду представник третьої особи зазначив, що одночасно з нарадою ОСОБА_3 регіонального управління не могла проводитись нарада командира (начальника) Львівського прикордонного загону з підпорядкованим йому персоналом, дана нарада проводиться окремо після наради ОСОБА_3 регіонального управління.

В судовому засіданні 04 лютого 2018 року представник позивача просив позов задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи, ОСОБА_3 регіонального управління Державної прикордонної служби України, в судове засідання не прибув. Подав клопотання про розгляд справи без його участі. Адміністративний позов підтримує в повному обсязі.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з’ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються та допитавши свідка, встановив наступне.

ОСОБА_1 проходить військову службу у Львівському прикордонному загоні (в/ч 2144) на посаді помічника начальника Львівського прикордонного загону з правової роботи – начальника групи правового забезпечення.

Відповідно до .2.3 наказу начальника Львівського прикордонного загону «Про результати оперативно-службової діяльності прикордонного загону в період з 25 вересня по 01 жовтня 2018 року» №267к від 02 жовтня 2018 року оголошено позивачу дисциплінарне стягнення «догана» за запізнення на службову нараду 26 вересня 2018 року на 10 хвилин у відповідності до п. «а» ст.71 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України в порядку пункту «б» ст.68 вищевказаного статуту – за невиконання вимог абзацу 2,3 ст.11, ст.200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.2 наказу начальника Львівського прикордонного загону від 09.01.2018 року №05 ОД «Про внесення змін до наказу начальника Львівського прикордонного загону від 22.12.2017 року №193-од «Про організацію служби військ у Львівському прикордонному загоні у 2018 році».

Підставою для застосування дисциплінарного стягнення до позивача стала службова записка від 26 вересня 2018 року № 11735, складена заступником начальника відділу повсякденної роботи штабу Львівського прикордонного загону (в/ч 2144) підполковником ОСОБА_4, який виконує обов’язки начальника відділу повсякденної діяльності штабу Львівського прикордонного загону.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд виходить із наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" №2232-ХІІ від 25 березня 1992 р., Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України №1115/2009 від 29 грудня 2009 р. та Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24 березня 1999 р. № 551-XIV "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" (далі - Дисциплінарний статут).

Частинами другою, третьою статті 10 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» визначено, що прикордонний загін є основною оперативно-службовою ланкою Державної прикордонної служби України, на яку покладаються охорона певної ділянки державного кордону самостійно чи у взаємодії з іншими органами охорони державного кордону та Морською охороною, забезпечення дотримання режиму державного кордону і прикордонного режиму, а також здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України та до тимчасово окупованої території і з неї осіб, транспортних засобів, вантажів. До складу прикордонного загону можуть входити прикордонні комендатури, відділи прикордонної служби, прикордонні застави, контрольно-пропускні пункти, відділення прикордонного контролю.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України. Комплектування Державної прикордонної служби України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Відповідно до п. 2 "Положення про орган охорони державного кордону Державної прикордонної служби України", затвердженого Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 15.02.2005 N 116 (чинного на момент видання наказу, що оскаржується) загін є одним з органів охорони державного кордону. Відповідно до п. 9, зазначеного Положення, начальник органу охорони державного кордону, серед іншого, відповідає за стан дисципліни особового складу. Начальник органу охорони державного кордону користується дисциплінарними правами командира полку.

Порядок проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період, а також відносини, що виникають у зв'язку з проходженням в органах Держприкордонслужби кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби визначаються Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009.

Відповідно до ст. 53 п. "а" Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" командир полку має право робити зауваження, оголошувати догану та сувору догану.

Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 року N 551-XIV, визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту. Положення Статуту поширюються на громадян, звільнених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння військової форми одягу, під час носіння ними військової форми одягу. Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Статтями 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.

Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків (частина третя статті 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).

Згідно з частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Згідно зі статтею 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

Відповідно до статті 83 цього Статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби (стаття 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).

Відповідно до статті 97 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України про накладені дисциплінарні стягнення оголошується: офіцерському складу та військовослужбовцям військової служби за контрактом - особисто, у письмовому розпорядженні, на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, що вчинив правопорушення. Крім того, дисциплінарні стягнення можуть оголошуватися в письмовому наказі. Оголошувати про дисциплінарні стягнення командирам у присутності підлеглих заборонено.

Під час розгляду справи встановлено, що підставою для прийняття спірного наказу, згідно із яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану стала службова записка від 26 вересня 2018 року № 11735, складена заступником начальника відділу повсякденної роботи штабу Львівського прикордонного загону (в/ч 2144) підполковником ОСОБА_4, який виконує обов’язки начальника відділу повсякденної діяльності штабу Львівського прикордонного загону. З якої слідує, що 26 вересня 2018 року близько 08 год. 40 хв. прибув помічник начальника Львівського прикордонного загону з правової роботи – начальника групи правового забезпечення підполковника юстиції ОСОБА_1, чим порушив вимоги абзацу 2,3 статті 11, статті 200 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України «…сумлінно і чесно виконувати військовий обов’язок», «розподіл часу у військовій частині протягом доби і протягом тижня здійснюється згідно з розпорядком дня, яким встановлюється виконання основних заходів повсякденної діяльності, навчання й побуту особового складу підрозділів, штабів», а також вимоги розпорядку дня, затверджених п. 2 наказу начальника Львівського прикордонного загону від 09 січня 2018 року № 05 ОД «Про внесення змін до наказу начальника Львівського прикордонного загону від 22 грудня 2017 року № 193-од «Про організацію служби військ у Львівському прикордонному загону у 2018 році». Запропоновано позивача притягнути до дисциплінарної відповідальності у виді догани.

Представником відповідача до матеріалів справи долучено копію наказу, що оскаржується. Проте, не долучено доказів ознайомлення позивача з таким наказом.

Позивачем долучено витяг з Книги здавання нережимних приміщень під охорону (помічником чергового частини), з якого вбачається, що позивач прибув на нараду 26 вересня 2018 року о 08 год. 08 хв.

Позивачем в судовому засіданні додано копію відповіді ОСОБА_3 регіонального управління на запит ОСОБА_1, з якою встановлено, що службова нарада в режимі відеоконференції ОСОБА_3 регіонального управління 26 вересня 2018 року проводилась в період з 08:33 год. до 08:53 год. (без врахування часу підготовки фахівцями зв’язку відеоконференції).

Також, до матеріалів справи долучено копію наказу «Про заохочення персоналу» № 300к від 02.11.2018 року, з якої судом встановлено, що з підполковника ОСОБА_5 та майора ОСОБА_6 знято раніше накладене стягнення у формі «догани», оголошеної наказом начальника прикордонного загону № 267-к від 02.10.2018 року. Підполковнику ОСОБА_5 та майору ОСОБА_6 було оголошено догану наказом начальника прикордонного загону від 02.10.2018 року № 267-к за запізнення на службову нараду 26 вересня 2018 року.

Дані обставини підтверджуються також поясненнями свідка майора ОСОБА_6, який підтвердив завчасність прибуття позивача на таку нараду. Вказав, що оперативний черговий о 08:30 повідомив всім, що прибули на нараду, що така відбудеться пізніше, оскільки має відбутись селекторна нарада. Чітко часу повторного прибуття на нараду не вказувалось, при цьому керівника ще не було. Свідок із позивачем та ОСОБА_5 вийшли з зали та очікували на нараду. Пояснив, що оскільки вони троє стояли поблизу інших дверей, ніж інші працівники, на нараду повторно їх не покликали.

Відтак, судом беруться до уваги пояснення позивача про те, що зміни у розпорядку дня доведені до відома не були належним чином, чіткий час проведення службової наради визначений не був.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доказів врахування при винесенні оскаржуваного наказу та накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховано характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби (стаття 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України) не подано, як і врахування при винесенні рішення пояснень позивача з приводу обставин, викладених в наказі.

Відтак, оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає до скасування в частині накладення дисциплінарного стягнення «догана» помічнику начальника Львівського прикордонного загону з правової роботи – начальнику групи правового забезпечення підполковнику ОСОБА_1.

Таким чином, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Оскільки в позивача наявні пільги щодо сплати судового збору, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Львівського прикордонного загону ОСОБА_3 регіонального управління Державної прикордонної служби України (в/ч 2144) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 регіонального управління Державної прикордонної служби України, Заступника начальника Відділу повсякденної діяльності штабу Львівського прикордонного загону підполковника ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування наказу, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Львівського прикордонного загону від 02.10.2018 року №267к в частині накладення дисциплінарного стягнення "догана" помічнику начальника загону з правової роботи - начальнику групи правового забезпечення підполковнику юстиції ОСОБА_1

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13.02.2019 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна