Ухвала суду № 79812479, 14.02.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

14 лютого 2019 р. № 400/365/19 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Фульга А. П., ознайомившись з

адміністративним позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача:Баштанської районної державної адміністрації в особі державного реєстратора Лещенка Андрія Васильовича, вул. Баштанської республіки, 38, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101 Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. 8 Березня, 107, м. Миколаїв, 54020

про:визнання дій неправомірними, скасування рішення, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області в особі державного реєстратора Лещенка Андрія Васильовича та Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про:

- визнання неправомірними дії Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області в особі державного реєстратора Лещенка Андрія Васильовича щодо внесення інформації 12.06.2018 року до Реєстру прав власності на нерухоме майно за зверненням невідомої особи;

- скасування рішення державного реєстратора Лещенка Андрія Васильовича № 42574917 про відмову у зупиненні державної реєстрації прав;

- визнання неправомірними дії Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області з розгляду звернення та неприйняття відповідного рішення для поновлення прав ОСОБА_1, порушених державним реєстратором Лещенком Андрієм Васильовичем Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пункт 1 ч.1 ст.19 КАС України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав вважати спір публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

За правилами ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів характер, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

В цьому випадку позивач звертається до суду з позовом до Державного реєстратора з вимогами визнати незаконним та скасувати рішення про відмову у зупиненні державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, яке обумовлено діями Баштанської об'єднаної територіальної громади, якій передано у комунальну власність цю земельну ділянку 06.06.2018.

Крім того, ОСОБА_1 оскаржила рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 22.02.2018 року № 468/1498/17-ц, яким розірвано договір оренди землі, укладений 13 липня 2011 року між Баштанською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1, за яким була передана в оренду земельна ділянка загальною площею 42,6047 гектарів пасовищ (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1), зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.09.2014 року за №6848826, до Верховного суду.

Тобто у справі, що розглядається Верховним судом, спірні правовідносини виникли між учасниками справи (здебільшого між позивачем і третьою особою), кожна із сторін оспорює правомірність виникнення права власності на спірну земельну ділянку у іншої сторони, та доводить правомірність свого володіння цими ділянками. Питання про правомірність державної реєстрації цих земельних ділянок, є вторинним і повністю залежить від вирішення питання про належного власника. Отже, існує спір про право, що унеможливлює розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Такий спір має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Тобто, при визначенні юрисдикційності спору з державним реєстратором чи щодо оскарження дій державного реєстратора критерієм такого розмежування є предмет оскарження.

Отже, публічно-правовим спором є і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, якщо позивач оскаржує дії державного реєстратора з приводу розгляду його заяви у контексті статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", і цей спір не стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб.

Якщо ж позивачем оскаржуються дії державного реєстратора щодо вчинення їх за заявами третьої особи, тобто стосуються правовідносин, які виникли чи виникають між державним реєстратором і іншою, відмінною від позивача, особою, вбачається спір про право між позивачем та іншою особою щодо нерухомого майна, який повинен розглядатися у порядку цивільного чи господарського судочинства, залежно від суб'єктного складу сторін, та є за своєю природою приватноправовим спором.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладенні у постановах Верховного Суду.

Такі висновки про неможливість розгляду таких справ в порядку адміністративного судочинства викладені у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 по справі № 336/2177/17, від 25.04.18 № 552/9255/15-а та від 28.11.2018 по справі № 490/5986/17.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Одночасно з цим, суд роз'яснює позивачу, що сплачена сума судового збору згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження.

На підставі вищезазначеного, керуючись п.1 ч. 1 ст. 170, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі.

2. Роз'яснити позивачеві, що поданий ним позов має розглядатися місцевим загальним судом у порядку цивільного судочинства.

2.Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі надіслати особі, яка подала позовну заяву разом із усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.

Суддя А. П. Фульга