Рішення № 79812140, 26.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1485/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

за участю:

секретаря судового засідання - Поварчук В.В.

представника прокуратури - ОСОБА_1

представника третьої особи - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, третя особа на стороні відповідача – ОСОБА_3, про визнання дій протиправними та скасування будівельного паспорту, -

встановив:

24 вересня 2018 року з Одеського апеляційного адміністративного суду на підставі ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року у справі № 815/1485/18, до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, третя особа на стороні відповідача – ОСОБА_3, в якому позивач просить:

- визнати дії щодо видачі відповідачем будівельного паспорту від 06.10.2016 року, реєстраційний № 01-07/231 щодо будівництва індивідуального дачного будинку та навісу на земельній ділянці площею 0,0346 га (кадастровий номер 5110136900:47:003:0062) з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 111/В, замовник – ОСОБА_3, протиправними;

- скасувати будівельний паспорт від 06.10.2016 року, виданий відповідачем, реєстраційний № 01-07/231 щодо будівництва індивідуального дачного будинку та навісу на земельній ділянці площею 0,0346 га (кадастровий номер 5110136900:47:003:0062) з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 111/В, замовник – ОСОБА_3

Ухвалою суду від 1 жовтня 2018 року: адміністративну справу прийнято до провадження; вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

В судове засідання 13 грудня 2018 року представник відповідача не з’явився, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. (т.2 а.с.22) У відзиві на позовну заяву (т.1 а.с.134-138) відповідач просить розгляд справи проводити за відсутності представника управління.

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за даною явкою.

В судовому засіданні представник прокуратури підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі, по суті, з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив (т.1 а.с.6-13, 154-156), із посиланням на ст. 19, ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, ст. 1, ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 16, ст.ст. 27, 34, 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», п.п. 1.4, 2.1, 2.3, 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, п. 3 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, п.п. 1, 3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, п.п. 2.4, 3.38*, 3.39*, 3.40*, 3.41*, 10.1 ДБН 360-92**, із зазначенням таких фактичних обставин:

- згідно до інформації Управління від 05.03.2018 № 01-15/122 відповідно до Генерального плану м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 № 6489-VI 1989, на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 111/В, заплановано розташування установ стаціонарної рекреації. Проте Управління, в порушення приписів закону, не повернуло пакет документів щодо отримання будівельного паспорту замовнику, а навпаки 06.10.2016 видало останній за реєстраційним номером 01-07/231. Таким чином, вказані дії Управління є протиправними, оскільки порушують вимоги ст. 19 Конституції України та інших нормативно-правових актів, та як наслідок – будівельний паспорт, виданий 06.10.2016 (реєстраційний № 01-07/231), щодо будівництва індивідуального дачного будинку та навісу на земельній ділянці площею 0,0346 га (кадастровий номер 5110136900:47:003:0062) з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 111/В, замовник – ОСОБА_3, підлягає скасуванню;

- з урахуванням вимог ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова населених пунктів», твердження відповідача про законність видачі спірних будівельних паспортів не кореспондується з приписами нормативно-правових актів, що діють на території України та, більш того, порушують їх, оскільки дачне будівництво в ландшафтно-рекреаційній території (розміщення установ стаціонарної рекреації) прямо порушує ДБН 360-92**.

Згідно відзиву на позовну заяву (т.1 а.с.134-138), відповідач просить в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, із посиланням на ч. 7 ст. 1, ч. 2 ст. 5, ч. 1 ст. 16, ч.ч. 1, 11 ст. 17, ч.ч. 1, 4 ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.п. 1.4, 2.1, 2.3, 2.4, 2.5 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, п.п. 3.41*, 3.42* ДБН 360-92**, із зазначенням таких фактичних обставин:

- відповідно до Генерального плану м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 р. № 6489-VI, земельна ділянка за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 111/Г (кадастровий номер: 5110136900:47:003:0062), розташована в ландшафтно-рекреаційній зоні на території установ стаціонарної рекреації. Згідно з пояснювальною запискою до Генерального плану м. Одеси (текстова частина) та відповідно до ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова населених пунктів» ландшафтно-рекреаційна зона м. Одеси формується системою: озеленених територій загального користування, водних поверхонь, пляжів та інших елементів природного ландшафту, які входять у систему відкритих просторів, та територіями оздоровчо-рекреаційного призначення (санаторії, пансіонати, дачна забудова, інші об’єкти стаціонарної рекреації). Дане положення міститься на стор. 10 пояснювальної записки до Генерального плану м. Одеси;

- на виконання вимог чинного законодавства матеріали Генерального плану м. Одеси оприлюднено на офіційному сайті Одеської міської ради за посиланням http://omr.gov.ua/ru/essential/69324/;

- згідно з п. 3.41* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова населених пунктів» території дачних та садівницьких поселень (районів) призначаються для організації позаміського відпочинку громадян, ведення садівницького та городницького господарства з можливістю розташування садових або дачних будинків. Дачний будинок – це житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку. Відповідно до п. 3.42* вищевказаних ДБН, дачні поселення слід позмішувати, як правило, у місцевості, яка має рекреаційні якості, у тому числі біля рік та водоймищ, лісових масивів за умови додержання природоохоронних вимог;

- враховуючи те, що замовником було надано повний перелік необхідних документів та наміри забудови земельної ділянки відповідали вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (тобто Генеральному плану міста) управління не мало підстав для відмови гр. ОСОБА_3 у наданні будівельного паспорту забудови земельної ділянки за адресою: вул. Дача Ковалевського, 111/Г (кадастровий номер: 5110136900:47:003:0062) № 01-07/231 від 06.10.2016 року.

В судовому засіданні представник третьої особи підтримав позицію відповідача, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, по суті, з підстав, викладених у письмових поясненнях щодо позову (т.1 а.с.142-149).

Заслухавши вступне слово представників прокуратури та третьої особи, дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню повністю, з таких підстав.

Судом встановлено, що 28 вересня 2016 року третя особа – ОСОБА_3 звернувся до відповідача із заявою про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки загальною площею 0,0346 га, яка розташована: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 111/В, посвідченої Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.07.2016 року, виданої приватним нотаріусом ОСОБА_4 До заяви було додано: 1) ескіз намірів забудови земельної ділянки 2) копія паспорта 3) копія кваліфікаційного сертифікату 4) копія довіреності. (т.1 а.с.81)

06.10.2016 року за заявою третьої особи від 28.09.2016 року відповідачем замовнику – ОСОБА_3 видано будівельний паспорт, реєстраційний номер № 01-07/231 (т.1 а.с.82-83), відповідно до якого, зокрема, назва об’єкта будівництва: індивідуальний дачний будинок та навіс; місцезнаходження земельної ділянки: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 111/В (кадастровий номер: 5110136900:47:003:0062).

Не погоджуючись із діями відповідача щодо видачі зазначеного будівельного паспорта, заступник прокурора Одеської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції з вищенаведеними позовними вимогами.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, представником прокуратури суду також надано копії, зокрема (т.1 а.с.17-19, 57-59):

- супровідного листа відповідача від 05.03.2018 року № 01-15/122, з яким начальнику відділу прокуратури Одеської області направлено викопіювання з генерального плану забудови м. Одеси за адресою: вул. Дача Ковалевського, 111, з умовними позначеннями, викопіювання з плану зонування території (зонінгу) м. Одеси за вказаною адресою з умовними позначеннями та копії будівельних паспортів за вказаними адресами;

- фрагменту генерального плану м. Одеси;

- фрагменту плану зонування (території (зонінгу) м. Одеси;

- інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна № 120614758, сформованої 13.04.2018 року на підставі ст. 23 «Про прокуратуру» щодо об’єкта нерухомого майна: земельна ділянка, кадастровий номер: 5110136900:47:003:0062.

Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на виконання ухвали суду також надано копії (т.1 а.с.174-185), зокрема:

- наказу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 23.01.2017 року № 66, яким наказано провести позапланову перевірку видачі будівельних паспортів забудови земельних ділянок, в тому числі від 06.10.2016 року № 01-07/231;

- акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.02.2017 року, проведеної відповідно до наказу від 23.01.2017 року № 66, складеного Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, згідно змісту якого, у висновках про встановлені порушення будівельний паспорт від 06.10.2016 року № 01-07/231 – не зазначений;

- припису від 17.02.2017 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, які зазначені в акті від 17.02.2017 року перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, та на виконання ухвали суду відповідачем суду також надано копії документів, які стали підставою для видачі будівельного паспорту, реєстраційний номер № 01-07/231 (т.1 а.с.80-115), зокрема:

- Ескізу намірів забудови земельної ділянки – Будівництво дачного будинку, господарських будівель і споруд за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Дача Ковалевського, 111/В (кадастровий номер: 5110136900:47:003:0062);

- ситуаційного плану, ситуаційної схеми, схеми генплану, схеми благоустрою, планів кровлі, фасаду тощо забудови земельної ділянки адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Дача Ковалевського, 111/В (кадастровий номер: 5110136900:47:003:0062);

- інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна № 62967582, сформованої 07.07.2016 року на підставі заяви № 17508509 від 04.07.2016 року, відповідно до змісту якої, зокрема:

Актуальна інформація про об’єкт нерухомого майна

Реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 965698251101

Об’єкт нерухомого майна: земельна ділянка

Кадастровий номер: 5110136900:47:003:0062

Площа: 0.0346 га

Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), землі житлової та громадської забудови

Адреса: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Дача Ковалевського, земельна ділянка 111/В

Актуальна інформація про право власності

Дата, час державної реєстрації: 04.07.2016

Власники: ОСОБА_3.

В судовому засіданні встановлено та відповідно до змісту заяв по суті справи учасниками справи визнається обставина щодо розташування земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 111/В (кадастровий номер: 5110136900:47:003:0062), на ландшафтно-рекреаційній території.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ (далі – ЗК України), Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI (далі – ЗУ № 3038-VI), Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 року № 103 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 25.02.2013 року № 66), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 року за № 902/19640 (далі – Порядок № 103), ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затвердженими наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 року № 44 (далі – ДБН 360-92**).

Статтєю 5 ЗК України передбачено, що земельне законодавство базується на таких принципах, зокрема: невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

В пункті «а» частини 1 ст. 91 ЗК України встановлено, що власники земельних ділянок зобов'язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням.

Згідно з ч. 1 ст. 154 ЗК України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Відповідно до ст.ст. 50 «Визначення земель рекреаційного призначення», 51 «Склад земель рекреаційного призначення» ЗК України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

Відповідно до п. 1.2 Порядку № 103 будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Згідно з п. 2.1 Порядку № 103, зокрема, видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів.

Відповідно до п.п. 2.3, 2.4 Порядку № 103, уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав, зокрема, невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1 ЗУ № 3038-VI у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Відповідно до п. 2.4 ДБН 360-92** до ландшафтно-рекреаційної території входять озеленені й водні простори у межах забудови міста і його зеленої зони, а також інші елементи природного ландшафту. До її складу можуть входити парки, лісопарки, міські ліси, ландшафти, що охороняються, землі сільськогосподарського використання та інші угіддя, які формують систему відкритих просторів; заміські зони масового короткочасного і тривалого відпочинку, міжселищні зони відпочинку; курортні зони (у містах і селищах, що мають лікувальні ресурси).

Згідно з п. 3.38* ДБН 360-92** території дачних і садівницьких товариств і об'єднань в залежності від їх розміщення розділяються на дачні і садівницькі поселення та райони. Дачні і садівницькі поселення розміщуються за межами населених пунктів.

Дачні і садівницькі райони - це переважно існуючі території дачних і садових товариств, що розташовані в межах існуючих населених пунктів або безпосередньо прилягають до них і можуть бути адміністративно приєднані до території існуючого населеного пункту.

Відповідно до п. 3.39* ДБН 360-92** будівництво нових дачних та садівницьких районів в межах міських населених пунктів не допускається.

Згідно з п. 3.40* ДБН 360-92** будівництво нових дачних та садівницьких поселень на територіях, де діють планувальні обмеження, встановлені чинним законодавством, санітарними нормами та правилами, а також на резервних позаміських територіях, які передбачені містобудівною планувальною документацією для подальшого розвитку міст та поселень, інженерної і транспортної інфраструктури, не допускається.

Відповідно до п. 3.41* ДБН 360-92** території дачних та садівницьких поселень (районів) призначаються для організації позаміського відпочинку громадян, ведення садівницького та городницького господарства з можливістю розташування садових або дачних будинків. Дачний будинок - це житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

Садовий будинок - будівля для літнього (сезонного) використання, яка в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків.

Згідно з п. 3.42* ДБН 360-92** дачні поселення слід розміщувати, як правило, у місцевості, яка має рекреаційні якості, у тому числі біля рік та водоймищ, лісових масивів за умови додержання природноохоронних вимог. Садівницькі поселення - на землях, які придатні для ведення садівництва та городництва.

Відповідно до п. 10.1 ДБН 360-92** при плануванні і забудові населених місць слід керуватись такими принципами:

збереження і раціональне використання цінних природних ресурсів; дотримання нормативів гранично допустимих рівнів екологічного навантаження на природне середовище територій з урахуванням потенціальних його можливостей;

виділення ландшафтно-рекреаційних територій і заборона на них господарського та іншого будівництва, що перешкоджає використанню даних зон за їх прямим призначенням; дотримання санітарних нормативів, установлення санітарно-захисних зон для охорони водойм, джерел водопостачання, курортних, лікувально-оздоровчих зон, населених місць та інших територій від забруднення та шкідливих впливів.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених в судовому засіданні обставин, а саме:

- 28 вересня 2016 року третя особа – ОСОБА_3 звернувся до відповідача із заявою про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки загальною площею 0,0346 га, яка розташована: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 111/В, посвідченої Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.07.2016 року, виданої приватним нотаріусом ОСОБА_4

До заяви було додано: 1) ескіз намірів забудови земельної ділянки 2) копія паспорта 3) копія кваліфікаційного сертифікату 4) копія довіреності.

Так, згідно з даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна № 62967582, сформованої 07.07.2016 року на підставі заяви № 17508509 від 04.07.2016 року, зокрема:

Актуальна інформація про об’єкт нерухомого майна

Реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 965698251101

Об’єкт нерухомого майна: земельна ділянка

Кадастровий номер: 5110136900:47:003:0062

Площа: 0.0346 га

Цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), землі житлової та громадської забудови

Адреса: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Дача Ковалевського, земельна ділянка 111/В

Актуальна інформація про право власності

Дата, час державної реєстрації: 04.07.2016

Власники: ОСОБА_3.

Відповідно до Ескізу намірів забудови земельної ділянки, «Будівництво дачного будинку, господарських будівель і споруд за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Дача Ковалевського, 111/В (кадастровий номер: 5110136900:47:003:0062)».

06.10.2016 року за заявою третьої особи від 28.09.2016 року відповідачем замовнику – ОСОБА_3 видано будівельний паспорт, реєстраційний номер № 01-07/231, відповідно до якого, зокрема, назва об’єкта будівництва: індивідуальний дачний будинок та навіс; місцезнаходження земельної ділянки: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 111/В (кадастровий номер: 5110136900:47:003:0062).

Згідно акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.02.2017 року, проведеної відповідно до наказу від 23.01.2017 року № 66 щодо видачі будівельних паспортів забудови земельних ділянок, в тому числі від 06.10.2016 року № 01-07/231, складеного Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, – у висновках про встановлені порушення будівельний паспорт від 06.10.2016 року № 01-07/231 не зазначений, відповідно

суд дійшов висновку, що:

- на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України відповідачем доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення та доказана правомірність видачі ним будівельного паспорту від 06.10.2016 року, реєстраційний № 01-07/231, вчинення оскаржених дій у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, та відповідно до інших вимог ч. 2 ст. 2 КАС України;

- правова позиція Заступника прокурора Одеської області зі спірних питань – є помилковою, такою, що не відповідає змісту правових норм, що регулюють спірні правовідносини та/або фактичним обставинам справи.

Так, п.п. 3.38*, 3.39*, 3.40*, 3.41* ДБН 360-92** в частині, на якій ґрунтуються позовні вимоги, регулюють питання: розміщення за межами населених пунктів дачних і садівницьких поселень; не допущення в межах міських населених пунктів будівництва нових дачних та садівницьких районів тощо, а не питання розміщення та будівництва індивідуальних житлових будинків, зокрема дачних.

Крім того, згідно вищенаведеного змісту ст.ст. 50 «Визначення земель рекреаційного призначення», 51 «Склад земель рекреаційного призначення» ЗК України, зокрема, до земель рекреаційного призначення належать: землі, які використовуються для організації відпочинку населення; земельні ділянки, надані для дачного будівництва тощо.

Саме на такий об’єкт будівництва – індивідуальний дачний будинок та навіс третій особі виданий спірний будівельний паспорт.

Також, відповідно до п. 10.1 ДБН 360-92** в частині, на якій ґрунтуються позовні вимоги, при плануванні і забудові населених місць слід керуватись такими принципами, зокрема: виділення ландшафтно-рекреаційних територій і заборона на них господарського та іншого будівництва, що перешкоджає використанню даних зон за їх прямим призначенням.

З наведеного вбачається, що наведена заборона – не є абсолютною.

Відповідно, надані позивачем докази на доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, не спростовують вищенаведені висновки суду.

У заявах по суті справи не зазначено та в судовому засіданні представником прокуратури визнано, що жодних зауважень щодо повноти поданого третьою особою пакету документів для отримання спірного будівельного паспорту, немає.

Додатково слід зазначити, що ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, рішенням Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 року № 44277/98 «Стретч проти Сполученого Королівства» встановлено, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника, на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції», отже визнання недійсним договору, згідно якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.

Зокрема, Європейський Суд наголосив на тому, що особа на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має повне право розумно очікувати, що якщо місцевий орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади

Також, Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належній і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП], заява №33202/96, п. 120, ЕСНR 2000-1, «Онерллдіз проти Туреччини» [ВП], заява №48939/99, п. 128, ЕСНR 2004-ХП, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», заява №21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року та «Москаль проти Польщі», заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня. 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх, дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії», заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року та «Тошкуце та інші проти Румунії», заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини», п. 128, та «Беєлер проти Італії», п. 119) (п. 70).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі», п. 73). Будь-яка інша, позиція була б рівнозначною, inter alia, - санкціонування неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», заява №36548/97, п. 58, ЕСНR 2002-VIII) (п. 71).

З огляду на викладене, суду вважає, що скасування будівельного паспорту через 1,5 роки (03.04.2018 року – дата звернення до суду) з моменту його видачі, при тому, що він є підставою для здійснення будівництва, суперечить принципу юридичної визначеності та належного врядування, оскільки особа, на користь якої прийнято певне рішення органом влади має право розумно очікувати на наявність у органу компетенції на його прийняття, державні органи повинні діяти вчасно, мінімізувати ризик помилок і сприяти юридичній визначеності.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених вимог, суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

- підстав для визнання дій щодо видачі відповідачем будівельного паспорту від 06.10.2016 року, реєстраційний № 01-07/231 щодо будівництва індивідуального дачного будинку та навісу на земельній ділянці площею 0,0346 га (кадастровий номер 5110136900:47:003:0062) з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 111/В, замовник – ОСОБА_3, протиправними та скасування будівельного паспорту від 06.10.2016 року, виданого відповідачем, реєстраційний № 01-07/231 щодо будівництва індивідуального дачного будинку та навісу на земельній ділянці площею 0,0346 га (кадастровий номер 5110136900:47:003:0062) з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 111/В, замовник – ОСОБА_3, – не має.

Судом також встановлено, що 13.12.2018 року представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – ОСОБА_3 до суду подано заяву щодо розподілу судових витрат, в якій останній, керуючись ст.ст. 132, 134, 139 КАС України, просить здійснити розподіл судових витрат та стягнути з прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу по справі № 815/1485/18 в сумі 5000 грн., з тих підстав, по суті, що внаслідок пред’явлення необґрунтованої позовної заяви заступником прокурора Одеської області по справі № 815/1485/18 третя особа змушена була звернутися до адвоката ОСОБА_5 та адвоката ОСОБА_2 про надання правової допомоги. За результатами вказаного звернення, 16.04.2018 року між третьою особою та адвокатами ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено договір про правову допомогу № 16-18/01. Враховуючи те, що заступником прокурора Одеської області у 2018 р. було пред’явлено численну кількість позовних заяв, по яким ОСОБА_3 був залучений до справи в якості третьої сторони. 15.05.2018 між ОСОБА_3 та адвокатами ОСОБА_5 та ОСОБА_2 була укладена додаткова угода № 1 до вищевказаного договору про надання правової допомоги № 16-18/01 від 16.04.2018. Відповідно до п. 2 вказаної додаткової угоди від 15.05.2018 сторони домовились та обумовили, що за надання правової допомоги ОСОБА_3 сплачує адвокатам ОСОБА_5 та ОСОБА_2 гонорар у розмірі 5000 гри. за консультацію, збір доказів, участь та вчинення процесуальних дій по кожній справі, яка слухається в Одеському окружному адміністративному суді за позовними заявами заступника прокурора Одеської області щодо будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 111А, Б, В, Г, Д. Згідно п. 4 вказаної додаткової угоди від 15.05.2018 сторони домовились та обумовили, що оплата гонорару здійснюється клієнтом в готівковій форм, після винесення остаточного рішення по справі, яке набрало законної сили, що відповідає ст. 134 КАС України. Відповідно до умов вищевказаного договору про правову допомогу та додаткової угоди, адвокатами ОСОБА_2 В.1. та ОСОБА_5 були надані наступні види правової допомоги: консультація; правовий аналіз позовної заяви та доданих до неї документів; підготовка процесуальних документів; участь в суді та ін. При цьому третя особа ОСОБА_3 фактично перейняла на себе функцію відповідача по справі, оскільки Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, як відповідач по справі, не з'являлось в судові засідання та не відстоювало законність своїх дій та прийнятих рішень.

На доведення обставин, викладених в заяві щодо розподілу судових витрат до суду подано копії (т.1 а.с.74-76, 130, т.2 а.с.31-32):

- договору про надання правової допомоги № 16-18/01 від 16 квітня 2018 року, укладеного між адвокатами ОСОБА_5, ОСОБА_2 (надалі – Адвокат) та ОСОБА_3 (надалі – Клієнт), про наступне, зокрема: Адвокат зобов'язується надавати Клієнту правову допомогу в справах щодо юридичного захисту прав та інтересів останнього в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування з усіх питань, що виникають у Клієнта в будь-який час, в тому числі в будь-яких цивільних, адміністративних, господарських спорах, справах про адміністративні правопорушення, де Клієнт є учасником (далі - Справа), а Клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором;

- ордеру серія ОД № 350203 від 03.05.2018 року на надання правової допомоги ОСОБА_3 на підставі: договору про надання правової допомоги № 16-18/01 від 16.04.2018 року в органах державної влади, судах України всіх інстанцій адвокатом ОСОБА_2;

- ордеру серія ОД № 292853 від 16.04.2018 року на надання правової допомоги ОСОБА_3 на підставі: договору про надання правової допомоги № 16-18/01 від 16.04.2018 року в органах державної влади, судах України всіх інстанцій адвокатом ОСОБА_5;

- додаткової угоди № 1 від 15 травня 2018 року до договору про надання правової допомоги № 16-18/01 від 16.04.2018 року, укладеної між адвокатами ОСОБА_5, ОСОБА_2 (надалі – Адвокат) та ОСОБА_3 (надалі – Клієнт), про наступне, зокрема:

«Пункт 3.1. Розділу 3 викласти в новій редакції:

« 3.1. За надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар (винагороду) у розмірі 5000,00 (п’ять тисяч) грн. за участь та вчинення процесуальних дій (підготовки відзиву, пояснень, апеляційних та касаційних скарг та ін.) по кожній справі, яка слухається в Одеському окружному адміністративному суді за позовними заявами заступника прокурора Одеської області, щодо об'єктів будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 111 А, Б, В, Г, Д.

Пункт 3.3 Розділ 3 викласти в новій редакції:

« 3.3. Оплата гонорару здійснюється клієнтом в готівковій формі після винесення остаточного рішення по справі, яке набрало законної сили.

Пункт 4.1 Розділу 4 викласти в новій редакції:

« 4.1. Цей Договір та додаткові угоди до нього набирає чинності з моменту його (їх) підписання та діє до винесення остаточного рішення по справі, яке набрало законної сили.»;

- акту прийому-передачі робіт (наданих послуг) ОСОБА_3 щодо представництва його інтересів по адміністративній справі № 815/1485/18 за позовом заступника прокурора Одеської області щодо об’єкту будівництва по вул. Дача Ковалевського, 111/В, на загальну суму 5000,00 грн. з погодинним розрахунком вартості правової допомоги.

Відповідно до ч. 11 ст. 139 КАС України, судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п’ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представником прокуратури в судовому засіданні не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Також, представником прокуратури не зазначено жодного зауваження, та судом не встановлено жодних невідповідностей у документах, наданих на підтвердження розміру понесених третьою особою витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи та на підставі наведеного, суд вважає вимогу представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – ОСОБА_3 про стягнення з Прокуратури Одеської області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. (п’ять тисяч гривень) – обґрунтованою та доведеною, відповідно, такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 205, 241-246, 250, 255, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Заступника прокурора Одеської області (адреса місця служби: вул. Пушкінська, 3, м. Одеса, 65026) в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65017) до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради (місцезнаходження: вул. Гоголя, 10, м. Одеса, 65082, ідентифікаційний код юридичної особи: 02498820), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 65121; номер і серія паспорта: КЕ 155632), про: визнання дій щодо видачі Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради будівельного паспорту від 06.10.2016 року, реєстраційний № 01-07/231 щодо будівництва індивідуального дачного будинку та навісу на земельній ділянці площею 0,0346 га (кадастровий номер 5110136900:47:003:0062) з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 111/В, замовник – ОСОБА_3, протиправними; скасування будівельного паспорту від 06.10.2016 року, виданого Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради, реєстраційний № 01-07/231 щодо будівництва індивідуального дачного будинку та навісу на земельній ділянці площею 0,0346 га (кадастровий номер 5110136900:47:003:0062) з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 111/В, замовник – ОСОБА_3Г, – відмовити повністю.

Стягнути з Прокуратури Одеської області (місцезнаходження: вул. Пушкінська, 3, м. Одеса, 65026; ідентифікаційний код юридичної особи: 03528552) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. (п’ять тисяч гривень).

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В повному обсязі рішення складено 26 грудня 2018 року.

Суддя М.Г. Цховребова