Ухвала суду № 79812017, 14.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/787/19

УХВАЛА

14 лютого 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Кравченко М.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу від 05.09.2018 року № 169, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу від 05.09.2018 року № 169, зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши позовну заяву, суддя дійшов висновку, що вона належить до залишення без руху з наступних підстав.

Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.6 ст.160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

В позовній заяві ОСОБА_1 просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДМС України № 169 від 05.09.2018 року про відмову в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області у відповідності з процедурою, передбаченою ст.8 Закону, прийняти рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

В порушення п.2 ч.5 та ч.6 ст.160 КАС України в позовній заяві не зазначено ім'я та по батькові представника, його реєстраційний номер облікової картки платника податків, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Також, в порушення п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві не конкретно та не чітко вказаний зміст позовних вимог до відповідача.

В порушення п.5 ч.5 ст.160 КАС України позивач в позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, однак не зазначив докази, що підтверджують вказані обставини.

Крім того, в порушення п.8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, та не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

В порушення п.9 ч.5 ст.160 КАС України позивач в позовній заяві належним чином не обґрунтував, яким чином оскаржуваний наказ порушує його права, свободи, інтереси.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що 10.09.2018 року позивач отримав повідомлення від 05.09.2018 року № 5/1-669 про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. При цьому, до суду з позовом позивач звернувся лише 12.02.2019 року.

Тобто, з сукупного аналізу матеріалів позовної заяви та з урахуванням встановлених законодавством приписів щодо строку звернення до суду вбачається, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом.

До поданого позову позивач додав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. В заяві позивач просить суд поновити пропущений строк на звернення до суду. Таку вимогу позивач обґрунтовує тим, що він 14.09.2018 року звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою з тим самим предметом та з тих самих підстав (справа № 1540/4726/18), 05.12.2018 року була винесена ухвала про залишення позовної заяви без розгляду. Про винесення зазначеної ухвали позивач дізнався лише після звернення за безоплатною правовою допомогою, де йому було повідомлено про її зміст у відповідності до сайту Єдиного держаного реєстру судових рішень. З тексту зазначеної ухвали стало відомо про призначені судові засідання на 16 жовтня 2018 року, 08 листопада 2018 року та 05 грудня 2018 року. Оскільки позивач не отримував жодної поштової кореспонденції з суду та відтак не знав та не міг знати про призначені судові засідання, через що не зі своєї вини на них не з'являвся. Позивач є шукачем притулку, не володіє українською мовою, і тому не міг самостійно дізнатися про дату і місце судового засідання. Таким чином, позивач не зі своєї провини не зміг використати своє право на оскарження рішення органу державної влади в суді, гарантовані Конституцією України. Саме тому 14 грудня 2018 року позивач повторно звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою з тим самим предметом, та з тих самих підстав (справа № 420/6536/18). У прохальній частині позовної заяви містилася вимога поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду. Проте, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 року позовну заяву було залишено без руху та надано 10-дений строк на усунення недоліків позовної заяви. Зазначену ухвалу позивач теж не отримав, про її зміст представник дізналася з Єдиного державного реєстру судових рішень тільки 16.01.2019 року. Представник позивача 21.01.2019 року подала до суду виправлений позов на виконання зазначеної ухвали, проте ухвалою Одеського окружного адміністративного суду по справі від 22 січня 2019 року позовну заяву було повернуто без розгляду. В ухвалі Одеського окружного адміністративного суду по справі від 05.12.2018 року було вказано про відсутність зацікавленості позивача у розгляді своєї справи через відсутність будь-яких клопотань або заяв з його боку. Проте, позивач є громадянином республіки Бангладеш, його рідна мова бенгалі. Позивач українською чи російською мовою не володіє, трошки може спілкуватися англійською мовою, тому не мав об'єктивної та реальної можливості робити відповідні заяви самостійно, отже був змушений звертатися за допомогою. У зв'язку з цим позивач може спілкуватись навіть зі своїм представником тільки за допомогою перекладача на англійську мову, без можливості вільно спілкуватися із своїм представником через відсутність перекладача на мову бенгалі, яку позивач розуміє у повному обсязі. Офіційного та кваліфікованого перекладача з мови бенгалі у м. Одеса немає, окрім того у позивача відсутня фінансова можливість оплатити відповідні послуги. Через зазначені обставини позивач був змушений спілкуватися зі своїм представником виключно англійською мовою, що значно ускладнювало надання кваліфікованої правової допомоги.

Однак, суддя вважає вказані посилання позивача необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами.

Так, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 року у справі № 1540/4726/18 позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1) до Заступника начальника Головного управління - Начальника Управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Преображенська, 44), Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Преображенська, 44) про визнання протиправним та скасування наказу № 169 від 05.09.2018 року та зобов'язання вчинити певні дії було залишено без розгляду.

Одеський окружний адміністративний суд в ухвалі від 05.12.2018 року у справі № 1540/4726/18 встановив, що у судове засідання 16.10.2018 р. сторони не з'явились, про дату, час та місце судового засідання сповіщались належним чином та завчасно. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 року було вирішено продовжувати розгляд справи у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 08.11.2018 року. У судове засідання 08.11.2018 року позивач не з'явився, про дату, час та місце судового засідання сповіщений належним чином та завчасно. У судове засідання з'явився представник відповідача. У матеріалах справи міститься витяг з електронної бази відстежень поштових відправлень, згідно якого повістка про виклик у судове засідання позивачу не вручена (а.с. 147). Після цього судом було отримано поштове повернення, згідно якого поштове відправлення не вручене позивачу з причини «за закінченням терміну зберігання» (а.с.153-157). За таких обставин, судом було визнано неявку позивача без поважних причин та відкладено підготовче судове засідання на 05.12.2018 року. У судове засідання 05.12.2018 року сторони не з'явились, про дату, час та місце судового засідання сповіщені належним чином та завчасно, про причини неявки суд не повідомили, жодних клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило. У матеріалах справи міститься поштове повернення, згідно якого поштове відправлення не вручене позивачу з причини «з інших причин, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення» (а.с.158-160). Відтак, позивач тричі поспіль не з'являвся без поважних причин у судові засідання 16.10.2018 року, 08.11.2018 року, 05.12.2018 року, будь-яких заяв чи клопотань, які б свідчили про зацікавленість позивача в розгляді його позову. Суд, зазначає, що такі обставини свідчать про відсутність у позивача інтересу до розгляду справи, що перешкоджає розгляду справи у строки, встановлені КАС України.

Крім того, відповідно до бази даних КП «ДСС» вбачається, що копія ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 року у справі № 1540/4726/18 не була вручена особисто ОСОБА_1 та була повернута підприємством поштового зв`язку до Одеського окружного адміністративного суду по причині за закінченням терміну зберігання, про що складена довідка ф.20 від 02.01.2019 року.

Також, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 року у справі № 420/6536/18 адміністративний позов громадянина Бангладеш ОСОБА_1 до заступника начальника Головного управління - Начальник Управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання неправомірним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії було повернуто позивачу без розгляду.

Одеський окружний адміністративний суд в ухвалі від 22.01.2019 року у справі № 420/6536/18 встановив, що представник позивача підписав позов та зазначив свої дані, як представника у позові відповідно до вимог КАС України, а також зазначив відповідачем не посадову особу, а орган, якій приймав рішення. Але при цьому представником позовні вимоги залишились викладеними до відповідача - посадової особи, що не відповідає вимогам КАС України, оскільки позовні вимоги пред'являються саме до відповідача, у даному видку до суб'єкту владних повноважень - органу. Як зазначалось в ухвалі суду орган виконавчої влади та його посадова особа відповідно до п.7 ч.1 ст.4 КАС України не є тотожними поняттями щодо визначення суб'єкта владних повноважень, якій зазначається у якості відповідача. Протиріч вказаних обставин представник не висвітлив. Зміст позову також позивачем залишений, у тому числі щодо поновлення строку звернення до суду, тобто позивачем не виконані вимоги ст.ст.123, 166, 167 КАС України та ухвали суду від 19.12.2018 року щодо необхідності подання заяви про поновлення строку із визначенням поважності причин пропуску строку звернення до суду. В ухвалі суду від 19.12.2018 року про необхідність подання позивачем заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин поважності пропуску строку звернення, причин, з яких позивач не інтересувався рухом справи за позовом поданим до суду 14.09.2018 року, враховуючи висновок суду зазначений в ухвалі від 05.12.2018 року про відсутність заяв чи клопотань позивача, які б свідчили про зацікавленість позивача в розгляді його справи.

Крім того, відповідно до бази даних КП «ДСС» вбачається, що копія ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 року у справі № 420/6536/18 та адміністративний позов з додатками були отримані представником позивача 23.01.2019 року.

І лише 12.02.2019 року ОСОБА_1 через представника втретє звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з вказаним позовом, незважаючи на встановлений законом п'ятиденний термін на оскарження з дня отримання відповідного повідомлення.

Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно з ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Тобто, зазначені підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом суддя вважає неповажними.

Суддя зазначає, що дотримання строків звернення до суду з позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Голдер проти Сполученого Королівства»).

Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є справа «Gradescolo S.R.L. проти Молдови». У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Зазначені недоліки необхідно усунути шляхом подання до суду належним чином оформленої заяви про усунення недоліків позовної заяви з відповідними додатками (документами) для суду та відповідно до кількості учасників справи.

За таких обставин позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.5, 44, 45, 122, 123, 160, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу від 05.09.2018 року № 169, зобов'язання вчинити певні дії.

2. Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем. В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Кравченко