Ухвала суду № 79811914, 08.02.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/815/19

Провадження № 2/204/752/19

УХВАЛА

08 лютого 2019 року м. Дніпро

Суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Книш А.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, державного нотаріусу Третьої дніпровської державної нотаріальної контори Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, треті особи приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, житлово-будівельник кооператив №118 «Ореол» про встановлення юридичного факту, визнання права власності на обов’язкову частину у спадщині, скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності, –

ВСТАНОВИВ:

До Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, державного нотаріусу Третьої дніпровської державної нотаріальної контори Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, треті особи приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, житлово-будівельник кооператив №118 «Ореол» про встановлення юридичного факту, визнання права власності на обов’язкову частину у спадщині, скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності.

Ознайомившись із зазначеною позовною заявою встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч. 3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно п.9 ч.1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Разом з цим судом враховуються роз’яснення викладенні в п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року №20, а саме, вирішуючи питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, оскільки не містить зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці(дійсну вартість майна на час розгляду спору, а саме Ѕ частини спірної квартири).

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Позивачем до позовної заяви додано квитанції про сплату судового збору на загальну суму у розмірі 3305,20 грн.

Частиною 2 ст. 176 ЦПК України передбачено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Пунктом 1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, суд, керуючись ч.2 ст.176 ЦПК України,попередньо визначає розмір судового збору у сумі 4700 грн. за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру.

Крім того, позивачем недоплачено судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру (про встановлення факту, що має юридичне значення), що згідно пп. 2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 768,40 грн., в той час, коли позивачем, згідно тексту позову, сплачено лише 384,20 грн.

Таким чином, позивачем порушено вимоги ч.4 ст. 177 ЦПК України у зв’язку з чим їй додатково необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2547,40 грн. (4700+384,20+384,20+384,20-3305,20) на р/р 31219206004008, код отримувача (МФО) 899998, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (ЄДРПОУ) 37989253, отримувач коштів УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 ст.185 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ч.ч.1,2 ст. 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, державного нотаріусу Третьої дніпровської державної нотаріальної контори Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, треті особи Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, житлово-будівельник кооператив №118 «Ореол» про встановлення юридичного факту, визнання права власності на обов’язкову частину у спадщині, скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десятиднів після отримання копії ухвали та попередити, що згідно вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: