Рішення № 79811729, 12.02.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 року м. Кропивницький Справа № 1140/3376/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного (позовного) провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (відповідач) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправною відмову та зобов’язати відповідача призначити і виплатити одноразову грошову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що проходив службу в ОВС з 1992 р. по квітень 2013, а у травні 2014 був призначений у батальйон патрульної служби особливого призначення "Кіровоград", де до жовтня 2016 проходив службу і в подальшому був звільнений через хворобу унаслідок отриманої травми при виконанні службових обов’язків. Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК від 27.02.2017 №183974 йому встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, у зв'язку з чим звернувся до відповідача із заявою про призначення та виплату ОГД. Однак, листом від 19.10.2018 №2195/01/28-18 відповідачем відмовлено у призначенні такої допомоги, оскільки після первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років.

Вважаючи таке рішення неправомірним позивач звернувся до суду з даним позовом.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказував, що позивач не має права на отримання ОГД тому, що після первинного встановлення втрати працездатності та встановлення ІІІ групи інвалідності пройшло більше двох років, а тому ним пропущений строк звернення для отримання такої допомоги в більшому розмірі (а.с.30-33).

Представник позивача подав суду відповідь на відзив та просив задовольнити позов. Зазначив, що вказані у відзиві обставини не відповідають дійсності, оскільки первинний огляд МСЕК був проведений 27.02.2017 р., а повторний 19.02.2018 р. (а.с.109-112).

Згідно подано заперечення представник відповідача вказав, що якби 27.02.2017 р. був первинний огляді і позивачу не було б враховано 15% (21.03.2007 р.) та 15% (18.04.2016 р.) втрати працездатності, то отримавши лише 10% йому не встановили б ІІІ групу інвалідності (а.с.120-121).

Відповідно до ст.ст.262, 263 КАС України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши наявні в справі матеріали суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність щодо не призначення і не виплати одноразової грошової допомоги; зобов’язати відповідача призначити одноразову грошову допомогу; стягнути з відповідача на користь позивача одноразову грошову допомогу в розмірі 440500 грн..

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.05.2018р. адміністративний позов задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області щодо не призначення та не виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1. Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу. Стягнуто з Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 440 500 (чотириста сорок тисяч п'ятсот) грн. (а.с.122-125).

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області було задоволено частково, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 р. скасовано з ухваленням нового рішення. Так, судом апеляційної інстанції позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, яка полягає у не розгляді по суті заяви ОСОБА_1 від 03.04.2018 року про призначення та виплату одноразової грошової допомоги. Зобов’язано Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.04.2018 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги та прийняти по ній відповідне рішення. У задоволенні решти позову відмовлено (а.с.126-128).

Згідно висновку про призначення одноразової грошової допомоги від 19.10.2018 р. відповідачем, на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 р. по справі № П/811/939/18, розглянуто документи про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги та прийнято рішення про відмову на підставі пункту 8 розділу ІV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України від 11.01.2016 №4 (а.с.35).

Про прийняте рішення позивача повідомлено листом від 19.10.2018 р. №2195/01/28-18 (а.с.36-37).

Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Так, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено у Законі України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі – Закон № 580-VIII).

Згідно до пункту 3 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі – одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

При цьому, частина 2 ст. 97 Закону №580-VIII вказує, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до пп. "в" п.3 ч.1 ст.99 Закону № 580-VIII, розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) – особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності III групи – 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Згідно ч.1,6ст.100 Закону №580-VIII визначення інвалідності та ступеня втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейським здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до закону та інших нормативно-правових актів. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.

Ст. 101 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII містить вичерпний перелік умов за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються.

Наказом МВС України від 11.01.2016 р. № 4 затверджено Порядок та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі – Порядок).

Пункт 1 розділу І Порядку передбачає, що ці Порядок та умови визначають механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі – ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), поліцейських в т. ч. слухачів та курсантів вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - навчальних закладів), поліцейських, відряджених до інших органів державної влади, установ, організацій (далі - інших органів).

Згідно з п.3 розділу І Порядку поліцейський вважається таким, що виконує службові обов'язки, якщо він забезпечує виконання основних завдань та повноважень поліції, визначених Законом України "Про Національну поліцію" (далі – Закон), у тому числі під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або виконував основні завдання та повноваження міліції, що були визначені Законом України "Про міліцію".

Підпунктом 1 пункту 4 розділу І Порядку передбачено випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського - під час виконання службових обов'язків (пункт 1 частини першої статті 97 Закону) – випадок, пов'язаний з виконанням службових обов'язків, спрямованих на реалізацію повноважень та основних завдань поліції, у тому числі під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку визначено, що днем виникнення права на отримання ОГД є у разі встановлення поліцейському інвалідності – дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Порядку для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає:

1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності;

2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);

3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати);

4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

6) копії акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності);

8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Відповідно п. 1 розділу ІV Порядку, у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 6 розділу III, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2).

У разі надсилання запитів до інших органів (підрозділів) поліції, підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту.

Згідно до пунктів 2.1 та 2.2. Порядку, розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України 27 грудня 2002 року № 1346, розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

За результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

В ході розгляду справи № П/811/939/18 судом встановлено, що позивач в період з 06.02.1992 р. по 01.04.2013 р. та з 02.06.2014 р. по 06.11.2015 р. проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 р. по 29.09.2016 р. в Національній поліції. В період з 06.10.2015 р. по 06.11.2015 р. позивач у складі батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Кіровоград" при УМВС України в Кіровоградській області безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Луганської області, що підтверджено відповідною довідкою від 06.11.2015 р..

В період виконання службових обов’язків в зоні антитерористичній операції, а саме 31.10.2015 р. позивач знаходився в загоні оточення школи № 2 в м. Сватове Луганської області. Приблизно о 3 годині ночі від розриву невідомого типу боєприпасу, отримав травму: ЧМТ (забій головного мозку). За фактом отримання травми було складено акт про нещасний випадок (у тому числі поранення) форми Н-1 та акт розслідування нещасного випадку, що стався 30.10.2015 р. о 3 год 00 хв. форми Н-5 (а.с.48-50).

Наказом т.в.о. начальника Головного управління національної поліції в Кіровоградській області від 10.03.2016 р. №100 було призначено проведення службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень позивачем.

Висновками службового розслідування 25.03.2016 р. встановлено, що позивач отримав тілесні ушкодження у вигляді ЧМТ (30.10.2015 р. забій головного мозку); посттравматична кіста лівої тім’яної ділянки (в період проходження служби); цефалгічний синдром; помірний лікворно-гіпертензивний синдром; посттравматична енцефалопотія 1-2; церабрастенічний синдром; акустична травма лівого вуха; агронічний синдром отримав 30.10.2015 р. в період проходження служби при виконанні службових обов’язків.

Висновки службового розслідування підтверджені довідкою від 26.07.2016 р. (а.с.51).

Наслідки тілесних ушкоджень отриманих позивачем підтверджено свідоцтвом про хворобу № 349 від 27.09.2016 р. (а.с.46-47).

Постановою №11 від 01.08.2016 року військово-лікарської комісії ДУ Територіальне медичне об’єднання МВС України по Кіровоградській області було встановлено пов’язаність травми отриманої позивачем з виконанням службових обов’язків (а.с.45).

Згідно до виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії і довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії №183974 від 27.02.2017, позивачеві було встановлено 3-ю групу інвалідності у зв’язку із травмою пов’язаною з виконання службових обов’язків (а.с.41).

Отже, відповідно до положень Порядку (п.п.2 п.1 розділу ІІ) позивач з 27.02.2017 р. набув право на отримання одноразової грошової допомоги.

Позивач двічі, 07.09.2016 (а.с.38) та 18.04.2017 (а.с.39) звертався до відповідача з заявою (рапорт) про проведення виплати одноразової допомоги. На заяву позивача від 07.09.2016р. надано відповідь від 16.09.2016 р. та повідомлено про відсутність правових підстав для призначення одноразової грошової допомоги через відсутність нормативно-правового врегулювання вказаного питання. На заяву позивача від 18.04.2017 р. надано відповідь від 28.04.2017 р. та знову фактично відмовлено у виплаті допомоги у зв’язку з тим, що відповідно до положень ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" випадки, за яких призначається одноразова грошова допомога поліцейським, які отримали втрату працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ, не передбачені.

Вищевказані обставини судами визнані як такі, що є протиправною бездіяльністю відповідача, яка полягає у не розгляді по суті заяви ОСОБА_1 про призначення та виплату ОГД.

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, позивач з 27.02.2017 р. набув права на отримання ОГД, що не підлягає доказуванню.

Згідно висновку про призначення одноразової грошової допомоги від 19.10.2018 р. відповідачем, на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 р. у справі № П/811/939/18, розглянуто документи про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги та прийнято рішення про відмову на підставі пункту 8 розділу ІV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України від 11.01.2016 № 4 (а.с.35).

Відмовляючи у призначені та виплаті такої допомоги відповідач керується лише положеннями пункту 8 розділу ІV Порядку № 4 та зазначає, що оскільки після первинного огляду МСЕК пройшло більше двох років, підстав для призначення позивачу ОГД відповідно до умов зазначеного Порядку немає (а.с.36).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 р. витребувати у КНП "Кіровоградське обласне бюро медико-соціальної експертизи Кіровоградської обласної ради" (м. Кропивницький, вул. Бєляєва, 5, корп.3) письмові пояснення щодо первинного та повторного огляду гр. ОСОБА_1 та встановлення йому ступеня втрати професійної працездатності чи інвалідності (з доданням відповідних доказів) (а.с.104).

05.02.2019 за вх.№1975 до суду надійшла відповідна письмова інформація (за підписом головного лікаря КНП "КОБМСЕ КОР") від 31.01.2019 р. № 90 (а.с.105-106), згідно якої повідомлено, що вперше ОСОБА_1 був оглянутий 21.03.2007 року обласною МСЕК № 2 за направленням лікарні УМВС в Кіровоградській області. За результатами огляду, на підставі довідки військово-лікувальної установи від 08.02.2007 р. ОСОБА_1 встановлено 15 % втрати професійної працездатності, "травма отримана при виконанні службових обов'язків" та надано "Довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках" серії 2-17 ВЗ № 000945.

За направленням лікарні УМВС в Кіровоградській області 11.09.2013 ОСОБА_1 оглянутий обласною МСЕК № 2. За результатами огляду, на підставі "Свідоцтва про хворобу" № 95 від 25.03.2013 йому встановлено 25 % втрати професійної працездатності, "травма, отримана в період проходження служби при виконанні службових обов'язків" та надано "Довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках" серії 10 ААА № 120667.

За направленням КЗ "ЦМЛ м. Кіровограда" 18.04.2016 ОСОБА_1 оглянутий обласною МСЕК № 2. За результатами огляду, на підставі "Свідоцтва про хворобу" № 4 від 26.01.2016 йому встановлено 15 % втрати професійної працездатності, "травма, пов'язана зі службою в БПСПО "Кіровоград" при ГУНП в Кіровоградській області" та надано "Довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках" серії 12 ААА № 007080.

За направленням ДУ ТМО МВС в Кіровоградській області 27.02.2017 р. ОСОБА_1 оглянутий обласною МСЕК № 2. За результатами огляду, на підставі "Свідоцтва про хворобу" № 349 від 27.09.2016 р. йому встановлено первинно третю групу інвалідності з 13.02.2017 р., "травма, пов'язана з виконанням службових обов'язків", терміном до 1 березня 2018 року та 40 % втрати професійної працездатності з урахуванням 15 % втрати професійної працездатності, встановлених 21.03.2007 та 15 % втрати професійної працездатності, встановлених 18.04.2016, та надано "Довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках" серії 12 ААА № 007360 та "Довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією" серії 12 ААА № 183974.

При черговому переогляді 19.02.2018 року ОСОБА_1 був оглянутий обласною МСЕК № 2 за направленням ДУ ТМО МВС в Кіровоградській області. За результатами огляду встановлено повторно третю групу інвалідності, "травма, пов'язана з виконанням службових обов'язків", терміном до 1 березня 2020.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до ст.ст. 97 - 101 Закону України "Про Національну поліцію", наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 р. № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Відповідно до пункту 8 розділу ІV Порядку № 4, якщо поліцейському протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Підставою для такої виплати є довідка органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати, видана фінансовим підрозділом цього органу, установи, організації, підрозділу, за останнім місцем отримання ОГД.

Відтак, у даному випадку відповідач вважає, що оскільки повторний огляд позивача МСЕК із встановленням ІІІ групи інвалідності відбувся більш ніж через 2 роки після первинного огляду МСЕК, яким позивачу встановлено 15 % втрати професійної працездатності, а тому останній не має правових підстав для отримання грошової допомоги в більшому розмірі.

Водночас суд зазначає, що Законом України "Про Національну поліцію" не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 8 розділу ІV Порядку №4.

Крім того, суд дійшов висновку, що вказана норма Порядку № 4 не позбавляє права на отримання ОГД, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само, цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати ОГД у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.

При цьому, суд звертає увагу відповідача на пункт 2 розділу ІІ Порядку № 4, яким передбачено, що ОГД у разі загибелі (смерті) поліцейського чи втрати працездатності поліцейського призначається та виплачується у випадках та в розмірах, визначених Законом України "Про Національну поліцію", особам, які мають право на її отримання, відповідно до цього Закону.

Вичерпний перелік підстав, за яких особі призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, визначено у статті 101 Законом України "Про Національну поліцію".

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:

а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;

б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);

г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Доказів того, що інвалідність позивача є наслідком вищевказаних причин суду не надано.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ч.1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 цієї статті Кодексу).

Так, за правилами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до норм Закону України "Про національну поліцію", а тому відмовляючи у її призначенні та виплаті відповідач діяв не в межах та не у спосіб, що передбачені вимогами чинного законодавства.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь судові витрат у справі, які складаються з витрат на правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.3 ст.134 Кодексу).

Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на правничу допомогу уповноваженим представником позивача надано: ордер Серії КР №73198 від 10.12.2018 (а.с.10); копію договору про надання професійної правничої допомоги від 25.12.2017 (а.с.115) та додаткової угоди від 09.02.2019 до договору від 25.12.2017 (а.с.116), акт приймання-передачі до договору від 25.12.2017 р. (а.с.117), розрахунок до договору від 25.12.2017 р. (а.с.118), квитанцію (а.с.119), згідно яких понесені витрати на правничу допомогу склали всього 5500 грн..

Відтак, ці витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 205, 242-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов – задовольнити повністю.

Визнати неправомірною відмову Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Кіровоградській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (код – НОМЕР_1) з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області (код – 40108709) судові витрати на правничу допомогу в сумі 5 500 (п'ять тисяч п'ятсот) грн..

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Відповідно до підпункту 15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_3