Рішення № 79811676, 30.01.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2019 року м. Кропивницький Справа № 1140/2899/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 (надалі – позивач) до Управління державної міграційної служби в Кіровоградській області (надалі – відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 05.07.2018 №311 про відмову в наданні дозволу на імміграцію в Україну;

- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву про надання дозволу на імміграцію в Україну.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що спірне рішення винесене відповідачем в порушення ст.19 Конституції України, ст.10 Закону України "Про імміграцію", а відповідач безпідставно мотивує його зазначенням позивачем неправдивих відомостей чи поданням підроблених документів.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у поданому відзиві на позовну заяву посилається на те, що при подачі заяви про надання такого дозволу на імміграцію позивач надав свідомо неправдиві відомості щодо місця свого проживання, що згідно п.4 ст.10 Закону України "Про імміграцію" є підставою для відмови в наданні того дозволу (а.с.45-56).

Відповідь на відзив до суду не надходила.

Згідно вимог ст.ст.262, 263 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши наявні в справі матеріали суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 ОСОБА_2 є громадянином ОСОБА_3 Народної Демократичної ОСОБА_4, що підтверджено паспортом №143074422 від 02.07.2014 р. (а.с.12).

05.04.2013 р. позивач отримав посвідку на постійне місце проживання №ТР038538, згідно з якою місцем проживання в Україні є: м. Кропивницький, смт. Нове, вул. Металургів, 21, кім. 500 "Г" (а.с.10-11).

З 26.08.2015 р. позивач перебуває у шлюбі з ОСОБА_5 (а.с.16-17).

В шлюбі у подружжя народилась донька – ОСОБА_6, 05.05.2017 р., громадянка України (а.с.13-15).

З метою отримання дозволу на імміграцію в Україну, на підставі п.1 ч.3 ст.4 Закону України "Про імміграцію", позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою.

За результатами розгляду такої заяви рішенням 05.07.2018 р. №311, на підставі п.4 ч.1 ст.10 Закону України "Про імміграцію", позивачу відмовлено у наданні дозволу на імміграцію в Україну (а.с.6).

Як вбачається з листа №3501.5-4995/35.3-18 від 21.08.2018 р. (а.с.7) та відзиву на позовну заяву, за результатами спільної перевірки працівників Управління ДМС України в Кіровоградській області та Управління СБУ в Кіровоградській області гуртожитку, розташованого за адресою: м. Кропивницький, смт. Нове, вул. Металургів, 21, встановлено, що у вказаному гуртожитку відсутня кімната під номером 500 "Г" та заявник в кімнаті не проживає. Тобто, позивач, при подачі заяви на отримання дозволу на імміграцію надав свідомо неправдиві відомості про місце свого проживання.

Не погоджуючись з таких рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вказує про наступне.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22 вересня 2011 р. № 3773-VI врегульовано правовий статус, основні права, свободи та обов'язки іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні і порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України.

Згідно до ч. 1 ст. 4 вказаного Закону, іноземці та особи без громадянства в порядку, визначеному законом України про імміграцію, можуть, зокрема, іммігрувати в Україну на постійне проживання.

Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначається Законом України "Про імміграцію" від 07 червня 2001 р. № 2491-ІІІ (надалі – Закон № 2491).

Так, за приписами ст. 1 Закону № 2491, імміграція – це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання;

іммігрант – іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання;

квота імміграції – це гранична кількість іноземців та осіб без громадянства, яким передбачено надати дозвіл на імміграцію протягом календарного року;

дозвіл на імміграцію – рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію.

Відповідно до статті 4 Закону № 2491, дозвіл на імміграцію надається в межах квоти імміграції.

Порядок надання дозволу на імміграцію в Україну на постійне проживання та перелік документів, необхідних для отримання такого дозволу визначено ст. 9 Закону № 2491.

З метою реалізації положень Закону України "Про імміграцію" Кабінетом Міністрів України 26 грудня 2002 року винесено постанову № 1983, якою затверджено Порядок провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію й поданнями про його скасування і виконання прийнятих рішень (далі – Порядок № 1983).

Цей Порядок визначає процедуру провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію в Україну іноземцям та особам без громадянства, поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, а також повноваження центральних органів виконавчої влади України, підпорядкованих їм органів, які забезпечують виконання законодавства про імміграцію.

Відповідно до п.14 Порядку №1983, територіальні органи і підрозділи після отримання документів від зазначених у пунктах 12 і 13 цього Порядку органів перевіряють у місячний термін правильність їх оформлення, з'ясовують у межах своєї компетенції питання щодо наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію, передбачених статтею 10 Закону України "Про імміграцію", надсилають відповідні запити до регіональних органів СБУ, Національного центрального бюро Інтерполу та Держприкордонслужби.

05.09.2017 до УДМС України в Кіровоградській області від Фортечного РВ у м. Кропивницький УДМС України в області надійшли матеріали про надання позивачу дозволу на імміграцію в Україну на підставі п.1 ч.3 ст.4 Закону України "Про імміграцію", так як заявник має доньку громадянку України.

На підтвердження законності тимчасового проживання на території України позивач подав копію посвідки на тимчасове проживання серії ТР № 038538, виданої 01.07.2013 р., з терміном дії до 01.10.2017 на підставі п.12 ст.4, п.12 ст.5 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (навчання у Кіровоградській льотній академії Національного авіаційного університету), зі штампом реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 "Г" (а.с.10-11).

Працівниками Сектору організації, запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення УДМС України в Кіровоградській області, спільно з працівниками УСБУ в Кіровоградській області, проведено перевірку гуртожитку, розташованого за адресою: м. Кропивницький, селище Нове, вул. Металургів, 21, в ході якої встановлено факт не проживання позивача за цією адресою (а.с.49-55).

Враховуючи вказане 05.07.2018 р. рішенням Управління ДМС України в Кіровоградській області № 311 позивачу було відмовлено у наданні дозволу на імміграцію в Україну з підстав зазначення свідомо неправдивих відомостей чи подання підроблених документів, що передбачено у пункті 4 частини 1 статті 10 Закону України "Про імміграцію в Україну" (а.с.6).

Ст. 10 Закону №2491, визначені підстави для відмову у наданні дозволу на імміграцію:

1) особам, засудженим до позбавлення волі на строк більше одного року за вчинення діяння, що відповідно до законів України визнається злочином, якщо судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку;

2) особам, які вчинили злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності та людства, як їх визначено в міжнародному праві, або розшукуються у зв'язку із вчиненням діяння, що відповідно до законів України визнається тяжким злочином, або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, досудове розслідування якого не закінчено;

3) особам, хворим на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інфекційні захворювання, перелік яких визначено центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;

4) особам, які в заявах про надання дозволу на імміграцію зазначили свідомо неправдиві відомості чи подали підроблені документи;

5) особам, яким на підставі закону заборонено в'їзд на територію України;

6) в інших випадках, передбачених законами України.

Єдиною підставою для прийняття спірного рішення №311 від 05.07.2018 стали результати спільної перевірки працівників УДМС України в Кіровоградській області разом з працівниками Управління СБУ в Кіровоградській області гуртожитку, розташованого за адресою: м. Кропивницький, смт. Нове, вул. Металургів, 21, в результаті якої встановлено, що у вказаному гуртожитку відсутня кімната під номером 500 "Г" та позивач в кімнаті не проживає.

Однак, згідно листа ПрАТ "Кіровоградлітмаш" вих.№82 від 04.10.2018 р. (за підписом директора ОСОБА_7) вбачається, що в гуртожитку по вул. Металургів, 21, с. Нове м. Кропивницький є кімната під номером 500 "Г", а позивач (05.04.1984 р.н.) проживав та був зареєстрований за вказаною адресою на підставі виданого власником гуртожитку ордеру на жилу площу в гуртожитку. До вказаного листа також долучено копію ордеру на жилу площу в гуртожитку від 10.08.2017 р. (а.с.9-9а).

Вказане також підтверджено поданими суду ПрАТ "Кіровоградлітмаш" (а.с.33-35) та Новенською селищною радою (а.с.36-38) документами на виконання ухвали суду від 29.10.2018 р. (а.с.1).

Водночас, з поданих суду представником відповідача документів не доведено подання позивачем заяви про отримання дозволу на імміграцію із зазначенням свідомо неправдивих відомостей чи подання підроблених документів.

Відтак, суд встановив, що позивачем було виконані всі необхідні дії щодо отримання на законних підставах дозволу на імміграцію в Україну, що не спростовано відповідачем.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 Кодексу).

За правилами ч. 2 ст. 2 Кодексу, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку по доказуванню правомірності прийняття спірного рішення, тому суд вважає його таким, що хоч і винесене на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, але не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80 грн. (а.с.2) підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 205, 242-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління державної міграційної служби в Кіровоградській області від 05 липня 2018 року № 311 про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну громадянину ОСОБА_3 Народної Демократичної ОСОБА_4 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Зобов’язати Управління державної міграційної служби в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ – 37795939) повторно розглянути заяву громадянина ОСОБА_3 Народної Демократичної ОСОБА_4 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, про надання дозволу на імміграцію в Україну.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ОСОБА_2 з державного бюджету судові витрати на сплату судового збору у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної міграційної служби в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ – 37795939).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України. Відповідно до підпункту 15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_8