Рішення № 79810850, 14.11.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року м.Житомир справа № 806/1997/18

категорія 8.3.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Романченка Є.Ю.,

секретар судового засідання Біляченко Д.О.,

за участю: представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" до Головного управління ДФС у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фізична особа - підприємець ОСОБА_5, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.2018 №0004151401 в частині збільшення грошового зобов'язання в розмірі 351467 грн,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення ГУ ДФС у Житомирській області від 14.02.2018 № НОМЕР_1 в частині збільшення грошового зобов’язання в розмірі 351467 грн. У обґрунтування пред’явлених позовних вимог ТОВ “Котлозавод “Крігер” указувало, що податкове повідомлення – рішення від 14.02.2018 прийнято всупереч вимогам Конституції України, Податкового кодексу України та Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, наказу Мінфіна України “Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, без урахування первинних документів та обставин справи. Товариство не погоджується з нарахуванням податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 307165 грн та штрафної санкції в розмірі 44302 грн і стверджує, що витрати 2015-2016 років по розробці програмного забезпечення – автоматизованої системи управління технологічними процесами котельних установок, що розроблялись ФОП ОСОБА_6, які є документально підтвердженими належним чином витратами, тому в повному обсязі підлягають віднесенню до складу витрат в бухгалтерському обліку. Також позивачем указано, що ці витрати відповідають визначенню витрат відповідно до П(С)БО 16 “Витрати” та не відносяться до позицій, визначених П(С)БО 16 “Витрати” п. 9.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 12.06.2018.

12.06.2018 підготовче засідання в справі проведено не було, у зв’язку із заявою представника позивача. Нове підготовче засідання в справі призначено на 23.07.2018.

13.06.2018 до суду надійшла заява ТОВ “Котлозавод “Крігер” про уточнення підстав позову.

В підготовчому засіданні, 23.07.2018, судом оголошено перерву до 08.08.2018 у зв’язку з необхідністю представникам відповідача ознайомитися із клопотанням представника позивача про призначення судово – економічної експертизи по справі № 806/1997/18.

Ухвалою суду від 08.08.2018 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" про призначення судово - економічної експертизи відмовлено.

08.08.2018 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 30.08.2018, яку продовжено до 13.09.2018, внаслідок задоволення клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.

13.09.2018, за результатами підготовчого засідання, судом, без виходу до нарадчої кімнати, постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, яку занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання. Розгляд справи по суті розпочато 13.09.2018.

В судовому засіданні судом, без виходу до нарадчої кімнати, постановлено ухвалу про залучення до участі в справі ФОП ОСОБА_5 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача. Нове судове засідання в справі призначено на 04.10.2018.

У зв'язку з неможливістю вирішення справи в судовому засіданні 04.10.2018, судом оголошено перерву до 01.11.2018, яку продовжено до 06.11.2018.

06.11.2018 справа в судовому засіданні не слухалася у зв’язку з відсутністю вільного залу судових засідань. Чергове судове засідання в справі призначено на 07.11.2018.

07.11.2018 у зв’язку з необхідністю надання нових доказів продовжено перерву в судовому розгляді справи до 14.11.2018.

Головним управлінням ДФС у Житомирській області в строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження в адміністративній справі, подано до суду відзив на позовну заяву, з проханням відмовити у повному обсязі ТОВ “Котлозавод “Крігер” у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти пред’явлених позовних вимог відповідач стверджує, що діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Проведеною перевіркою, акт від 24.01.2018 № 68/06-30-14-01/35299597, встановлено порушення ТОВ “Котлозавод “Крігер” та винесено податкове повідомлення – рішення від 14.02.2018 № НОМЕР_1. Представник відповідача вказувала, що в ході перевірки проведено аналіз отриманих позивачем послуг по розробці програмного забезпечення до котлів від ПП ОСОБА_5 відповідно до укладених договорів по кожному об’єкту (котли та котельні установок), а саме якими первинними документами обліку оформлено їх придбання, яким чином вони відображені у регістрах бухгалтерського обліку, яке вони мають відношення до одиниці готової продукції, на яку має бути встановлене певне програмне забезпечення відповідно до умов укладеного договору та акту виконаних робіт, та як вони вплинули на визначення підприємством об’єкта оподаткування податком на прибуток. На думку контролюючого органу, оскільки послуги по розробці програмного забезпечення мають прив’язку конкретно до кожного об’єкта (замовлення), то вони мають в обліку відображатись у певному замовленні та формувати собівартість певної одиниці готової продукції. Проте витрати по розробці програмного забезпечення – автоматизована система управління технологічними процесами котельної установки від ПП ОСОБА_5 на виконання замовлення по ТОВ “Промислово торгівельна компанія Шабо”, ТОВ “Агро Форте”, ТОВ “Крігер Енергія”, ТОВ “Хмільницький завод сухого знежиреного молока “Молочний візит”, фірмі “Woodtek Energy Limited”, згідно з даними бухгалтерського обліку підприємства не увійшли, що призводить до безпідставного формування витрат ТОВ “Котлозавод “Крігер” на розробку автоматизованої системи управління у сумі 1730000 грн та, відповідно, заниження податку на прибуток у сумі 346010 грн за 2015-2016 роки.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити, з підстав викладених у ньому та заяві про уточнення підстав позову.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на міркування, викладені у відзиві.

Третя особа в судовому засіданні підтримав позицію представників позивача та просив суд задовольнити позов. Пояснив, що ним надавались послуги щодо розробки програмного забезпечення – автоматизована система управління технологічними процесами на котли та котельні установки реалізовані ТОВ «Котлозавод «Крігер» контрагентам.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Котлозавод «Крігер» зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Житомирської міської ради Житомирської області та взято на облік у контролюючих органах 30.07.2007. Основним видом економічної діяльності Підприємства є виробництво радіаторів і котлів центрального опалення (25.21). Позивач є платником податку на додану вартість з 22.08.2007.

Встановлено, що з 04.12.2017 по 17.01.2018, на підставі направлень, виданих ГУ ДФС у Житомирській області, посадовими особами ГУ ДФС у Житомирській області, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, 77.2, 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, плану – графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за IV квартал 2017 року, на підставі наказу ГУ ДФС у Житомирській області від 15.11.2017 № 1931, проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Котлозавод «Крігер» (скорочена назва – ТОВ «Котлозавод»Крігер» або Підприємство) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2017, з питань єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2017, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами перевірки складено акт документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 24.01.2017 № 68/06-30-14-01/35299597.

У відповідності до висновків акту, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Котлозавод»Крігер», зокрема: п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134, п.44.1, п.44.2 ст.44 Податкового Кодексу України (із змінами та доповненнями), ст.3, ст.4 та ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями). Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку №15 «Доходи», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 «Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку» та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (із змінами та доповненнями), Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку №11 «Зобов’язання», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 «Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку» та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306 (із змінами та доповненнями). Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 «Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку» та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 346010 грн, в т.ч. за:

- 2015 рік в сумі 129960 грн;

- І півріччя 2016 року в сумі 154380 грн;

- 3 квартали 2016 року в сумі 199380 грн.:

- 2016 рік в сумі 216050 грн.

На акт перевірки Підприємством подано заперечення від 31.01.2018 до ГУ ДФС у Житомирській області.

ТОВ «Котлозавод «Крігер» надано відповідь про розгляд заперечення до акту планової документальної перевірки від 09.02.2018 № 1023/6/06-30-14-01, в якій, поміж іншого, вказано, що перевіряючи ми в акті перевірки обґрунтовано та детально описано встановлене порушення, тому ГУ ДФС у Житомирській області вважає правомірними висновки по акту перевірки стосовно завищення витрат та визначення фінансового результату до оподаткування по послугах по розробці програмного забезпечення від ПП ОСОБА_5

14 лютого 2018 року ГУ ДФС у Житомирській області, на підставі акту перевірки № 68/06-30-14-01/35299597 від 24.01.2018, прийнято податкове повідомлення – рішення № НОМЕР_1, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Котлозавод «Крігер» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 400023 грн, з яких 346010,00 грн - за податковими зобов'язаннями та 54013,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

На вказане податкове повідомлення – рішення Підприємством подано скаргу до Державної фіскальної служби України від 22.02.2018 № 79.

Рішенням ДФС від 12.04.2018 № 12743/6-99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги податкове повідомлення – рішення ГУ ДФС у Житомирській області від 14.02.2018 № НОМЕР_1 залишено без змін, а скаргу – без задоволення.

Судом установлено, що відповідачем збільшення суми грошового зобов’язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 400023,00 грн (за податковим зобов’язанням – 346010 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями – 54013 грн) податковим повідомленням – рішенням № НОМЕР_1 від 14.02.2018 здійснено у зв’язку з тим, що в порушення п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134, п.44.1, п.44.2 ст.44 Податкового Кодексу України (із змінами та доповненнями), ст.3, ст.4 та ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями), Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку №15 «Доходи», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 «Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку» та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (із змінами та доповненнями), Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку №11 «Зобов’язання», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 «Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку» та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306 (із змінами та доповненнями) ТОВ «Котлозавод «Крігер» складу витрат зайво віднесено витрати на посередницькі послуги в сумі 99669 грн. (р.2150 Форми №2 «Витрати на збут»), витрати на розробку автоматизованої системи управління в сумі 1730000 грн. (р.2180 Форми №2 «Інші витрати» - 722000 грн та р.2050 Форми №2 «Собівартість реалізованої продукції» - 1008000 грн) та витрати, які не підтверджені відповідними документами обліку, в сумі 116137 грн (р.2050 Форми №2 «Собівартість реалізованої продукції»).

ТОВ «Котлозавод «Крігер» визнано завищення витрат в розмірі 116137 грн та в розмірі 99669 грн, внаслідок яких відбулось заниження податку на прибуток у розмірі 38845 грн та нараховано штрафну санкцію за таке порушення в розмірі 9711 грн. Однак, не погодившись із висновком контролюючого органу щодо зайвого віднесення до складу витрат витрат на розробку автоматизованої системи управління в сумі 1730000 грн та, відповідно, податковим повідомленням – рішенням ГУ ДФС у Житомирській області від 14.02.2018 № НОМЕР_1 в частині збільшення грошового зобов’язання в розмірі 351467 грн (за податковим зобов’язанням – 307165 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями – 44302 грн), звернулося до суду з даним позовом.

Перевіряючи податкове повідомлення – рішення в оскаржуваній частині на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зважає на наступне.

Зі змісту акту перевірки слідує, що в ході перевірки встановлено, що у перевіреному періоді ТОВ «Котлозавод «Крігер» отримувало послуги по розробці програмного забезпечення до котлів від ПП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2, с.Іванівка Житомирського р-ну) відповідно до укладених договорів по кожному об’єкту (реалізовані котли та котельні установки).

Загальна сума отриманих послуг від ПП ОСОБА_5 становить 10002100 грн (без ПДВ). в т.ч.:2015 рік - 722000 грн.; 2016 рік - 5790600 грн.; 3 квартали 2017 року - 3489500 грн.

При цьому в акті перевірки вказано, що за результатами проведеного відпрацювання отриманих послуг від ПП ОСОБА_5 в розрізі договорів, актів виконаних робіт, об’єктів, в окремих випадках не встановлено прив’язки наданих послуг до того об’єкта, який був вказаний в договорі та в акті виконаних робіт, даний факт призводить до безпідставного формування витрат ТОВ «Котлозавод «Крігер» у перевіреному періоді на загальну суму 1945806 грн, в т.ч. за:2015 рік в сумі 722000 грн.; І квартал 2016 року в сумі 857669 грн.: І півріччя 2016 року в сумі 857669 грн.; 3 квартали 2016 року в сумі 1107669 грн.

Відповідач наголошував, що витрати по розробці програмного забезпечення - автоматизована система управління котлами та котельними установками від ПП ОСОБА_5 на виконання замовлення по фірмі "WoodtekEnergyLimited", ТОВ «Агро Форте», ТОВ Хмільницький завод сухого знежиреного молока «Молочний візит», ТОВ «Промислово торгівельна компанія Шабо», ТОВ «Крігер Енергія» згідно даних бухгалтерського обліку підприємства не увійшли.

Перевіряючи такі доводи контролюючого органу, суд ураховує наступне.

Згідно із положеннями пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Податковий кодекс України), платниками податку на прибуток підприємства є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Відповідно до статті 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

За змістом підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до абз. 1- 2 пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

У свою чергу правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV).

Відповідно до частини другої статті 3, частини першої статті 11 Закону №996-ХІV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

В силу приписів статті 4 Закону №996-ХІV бухгалтерський облік та фінансова звітність грунтуються на таких основних принципах, зокрема: обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства; нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Частиною першою статті 9 Закону №996-ХІV установлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій (визначення яких як фактів підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів міститься в абзаці 2 п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88) є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно зі п.п. 8, 9 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 N 73 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за N 336/22868, у звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період. У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. При складанні фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності підприємства можуть обрати спосіб складання звіту про рух грошових коштів за прямим або непрямим методом із застосуванням відповідної форми звіту. Підприємство розгорнуто наводить суми надходжень та видатків, що виникають у результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Якщо рух грошових коштів у результаті однієї операції включає суми, які належать до різних видів діяльності, то ці суми наводяться окремо у складі відповідних видів діяльності. Внутрішні зміни у складі грошових коштів до звіту про рух грошових коштів не включаються. Негрошові операції (отримання активів шляхом фінансової оренди; бартерні операції; придбання активів шляхом емісії акцій тощо) не включаються до звіту про рух грошових коштів.

Пунктом 3 вказаного Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" визначено, що витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 N 318 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за N 27/4248 (далі - НП(С)БО № 16).

Так, відповідно до положень пунктів 5 - 9 НП(С)БО № 16, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.

В силу приписів п.п. 10-20 НП(С)БО № 16 витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються в собівартість реалізованої продукції, включають:

- собівартість реалізованих товарів, продукції (робіт, послуг);

- адміністративні витрати (загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством);

- витрати на збут, які включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг);

- інші операційні витрат.

Згідно зі п. 20 НП(С)БО № 16, до інших операційних витрат включаються:

витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи";

собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов'язаних з їх реалізацією;

сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;

втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов'язаннями, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства);

втрати від знецінення запасів;

нестачі й втрати від псування цінностей;

визнані штрафи, пеня, неустойка;

витрати на утримання об'єктів соціально-культурного призначення;

інші витрати операційної діяльності.

До складу інших витрат включаються витрати, які виникають під час діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). До таких витрат належать:

собівартість реалізованих фінансових інвестицій (балансова вартість та витрати, пов'язані з реалізацією фінансових інвестицій);

втрати від зменшення корисності необоротних активів;

втрати від безоплатної передачі необоротних активів;

втрати від неопераційних курсових різниць;

сума уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій;

витрати на ліквідацію необоротних активів (розбирання, демонтаж тощо);

залишкова вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів;

інші витрати діяльності (п. 29 НП(С)БО № 16).

Аналіз положень пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України свідчить, що платник податку на прибуток підприємств з метою визначення об'єкта оподаткування - прибутку визначає фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку) шляхом коригування (збільшення або зменшення), використовуючи дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. При цьому показники обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, визначаються на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату у фінансовій звітності підприємства визначаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Таким чином, у податковому обліку понесені витрати на придбання товарів/послуг та доходи від реалізації товарів/послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. До первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, які за змістом відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції.

Водночас нереальність господарських операцій з придбання/постачання платником податку товарів/послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо витрат Підприємства в сумі 258000 грн.

Судом установлено, що на виконання договору поставки № 2 від 16.01.2015, укладеного між ТОВ «Котлозавод «Крігер» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово – торговельна компанія Шабо» (Покупець), останньому передано у власність котел КПМ-1,6 вартістю 2864265,10 грн без ПДВ (видаткова накладна № КР-0000043 від 25.05.2018) та систему паливоподачі CAT «Живе дно» об’ємом 50 м.куб. вартістю 560738,10 грн без ПДВ (видаткова накладна № КР-0000044 від 10.06.2015).

22 травня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово – торговельна компанія Шабо» (Замовник) та ТОВ «Котлозавод «Крігер» (Підрядник) укладено договір підряду № 22/05/15 від 22.05.2015, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно умов договору роботи з будівництва котельні на біопаливі (монтаж котла, транспортних систем та устаткування «Живе дно») на об’єкті Замовника за адресою: Одеська область, Білгород – Дністровський район, с. Шабо, вул. Дзержинського, 10. Склад та обсяг робіт, що доручається до виконання Підряднику, визначені кошторисною документацією та договірною ціною, які є невід’ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.1 зазначеного договору, ціна договору складає 325977,60 грн, у т.ч. ПДВ.

На виконання вказаного договору, 30.12.2015 сторонами підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2015 року (форма КБ-3) та акт приймання виконання будівельних робіт за грудень 2015 року (форма КБ -2в).

У свою чергу, ТОВ «Котлозавод «Крігер» (Замовник) укладено договір про надання послуг по розробці програмного забезпечення № 1/15 від 25.11.2015 із Виконавцем – Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_5.

Пунктом 1.1 договору № 1/15 від 25.11.2015 передбачено, що цим договором встановлені умови по розробці програмного забезпечення - автоматизована система управління технологічними процесами котельної установки (котел КПМ-1,6 та CAT «Живе дно» об’ємом 50 м.куб), що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород – Дністровський район, с.Шабо, вул. Дзержинського, 10, Виконавцем для Замовника.

В силу положень п.п.1.2, 1.3 договору № 1/15 від 25.11.2015, Виконавець зобов’язується для Замовника в строки, визначені цим договором, розробити за оплату програму відповідно до технічного завдання на розробку програм, закріпленого в додатку № 1 до даного договору, який є невід’ємною частиною якого. Термін виконання розробки програми визначено 2 місяці з моменту отримання попередньої оплати.

Вартість наданих послуг визначена в розмірі 258000 грн без ПДВ (п. 4.1 згаданого договору).

До договору про надання послуг по розробці програмного забезпечення сторонами підписано технічне завдання.

На виконання умов договору, 30 грудня 2015 року Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_5 (Виконавець) та ТОВ «Котлозавод «Крігер» (замовник) складено акт № 2 здачі – приймання робіт (надання послуг), в якому вказано, що виконавець виконав у повному обсязі і передав роботи щодо розробки програмного забезпечення програмного забезпечення - автоматизована система управління технологічними процесами котельної установки (котел КПМ-1,6 та CAT «Живе дно» об’ємом 50 м.куб), що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород – Дністровський район, с.Шабо, вул. Дзержинського, 10, а Замовник прийняв роботи по обсягу згідно із додатком № 1 до договору № 1/15 від 25.11.2015. Зазначено, що вартість робіт становить 258000 грн без ПДВ – виконавець є платником єдиного податку за ставкою 5 %, всього до оплати 258000 грн.

В бухгалтерському обліку дана операція відображена бух. проведенням Д-т рах.949 К-т рах.6852, Д-т рах.79 К-т рах.949, і, відповідно, у фінансовій звітності у складі інших витрат (р.2180 Форми №2 «Інші Витрати»), про що свідчать надані до суду документи позивача та не заперечується в акті перевірки.

У судовому засіданні представники позивача вказали, що датою прийняття й виконання робіт по розробці програмного забезпечення - автоматизована система управління технологічними процесами котельної установки (Котел КПМ-1,6 і CAT «Живе дно» об'ємом 50 куб.м), оформлених актом № 2 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.12.2015, є 30.12.2015, оскільки тільки виконання в комплексі робіт з будівництва котельні, здачі результатів робіт замовнику та факт підписання замовником документів є підтвердженням, зокрема, як належної якості котла та САТ "Живе дно", виконаних робіт з монтажу, транспортерних систем та устаткування CAT «Живе дно», так і належного виконання ФОП ОСОБА_5 замовлення щодо їх програмного забезпечення. Введення в експлуатацію котла парового жаротрубного, встановленого в котельні ТОВ «ПТК Шабо» здійснено 01.06.2016 в присутності директора ТОВ «Котлозавод «Крігер» ОСОБА_7 - вказана подія оформлена актом введення обладнання в експлуатацію. Виконані будівельні роботи відповідно до договору підряду від 22.05.2015 № 22/05/15 знайшли своє відображення у складі доходів підприємства в 4 кв. 2015 року (за 2015 рік), відтак витрати по розробці програмного забезпечення правомірно віднесені до витрат у відповідному періоді.

Стосовно витрат у розмірі 46400 грн.

У червні 2015 року ТОВ «Котлозавод «Крігер» реалізовано Покупцю - ТОВ «Агро Форте», на виконання договору поставки № 3 від 27.01.2015, укладеного між сторонами, теплогенератор К-2500 з теплообмінником «Повітря – повітря» та системою паливоподачі об’ємом 30 куб.м. шнековою типу в комплекті за адресою: с.Горбасів Хмельницької обл., вартістю 2684648,00 грн без ПДВ, про що свідчать копія вказаного договору, копія видаткової накладної № КР-0000057 від 11.06.2015, копія товарно – транспортної накладної № 57 від 11.06.2015.

Відомості комплектації продукції за договором № 3 від 27.01.2015 наведені у додатку № 1 до договору № 3 від 27.01.2015.

Також 27.01.2015 між ТОВ «Агро – Форте» (Замовник) та ТОВ «Котлозавод «Крігер» (Виконавець) укладено договір № 3-М, предметом якого є: монтаж теплогенератора та системи автоматичної подачі палива на фундаменти; монтаж електрообладнання в межах теплогенератора і систем паливоподачі; виконання еколого-теплотехнічних та режимно- налагоджувальних випробувань; налагодження КВПіА; визначення мінімально і максимально стійких фактичних навантажень; визначення теплових втрат і ККД брутто; визначення питомих витрат палива; визначення оптимальних екологічних показників роботи теплогенератора; перевірка режиму роботи теплогенератора; розробка заходів, спрямованих на підвищення надійності, економічності роботи і пропозицій щодо зменшення шкідливих викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

Також договором передбачено, що за даними випробувань буде виданий технічний звіт проведених пусконалагоджувальних робіт теплогенератора, в якому відобразиться: можливість теплогенератора нести номінальне навантаження; аналіз техніко - економічних показників; висновки та пропозиції щодо роботи теплогенератора; режимні карти при роботі на сипучому паливі; проведення навчання обслуговуючого персоналу котельні протягом 100 годин.

При цьому вказано, що датою початку виконання робіт Замовником є 25.05.2015. Роботи повинні бути завершені Замовником до 15.06.2015.

Оплата робіт за цим договором здійснюється Замовником в наступному порядку: авансовий платіж у розмірі 50 % вартості робіт - 132432,40 грн, у тому числі ПДВ 20 %, сплачується Замовником не пізніше ніж за 5 календарних днів до початку робіт за цим Договором. Решту суми 132432,40 грн, в т.ч. ПДВ 20 % Замовник сплачує не пізніше 5 календарних днів, з моменту підписання Сторонами актів виконаних робіт.

01 грудня 2015 року між позивачем (Замовник) та Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_5 (виконавець) укладено договір про надання послуг по розробці програмного забезпечення № 3/15, відповідно до якого визначено умови розробки програмного забезпечення - автоматизована система управління технологічними процесами котельної установки - теплогенератор К-2500 з теплообмінником «Повітря – повітря» та системою паливоподачі об’ємом 30 куб.м. шнековою типу в комплекті, яка знаходяться за адресою: Хмельницька область, Летичевський район, с. Горбасив, вул. Центральна, 1, Виконавцем для Замовника.

Положеннями п.п.1.2, 1.3 договору встановлено, що Виконавець зобов’язується для Замовника в строки, визначені цим договором, розробити за оплату програму відповідно до технічного завдання на розробку програм, закріпленого в додатку № 1 до даного договору, який є невід’ємною частиною якого. Термін виконання розробки програми визначено 2 місяці з моменту отримання попередньої оплати.

Вартість наданих послуг визначена в розмірі 464000 грн без ПДВ (п. 4.1 згаданого договору).

Додатком № 1 до договору було технічне завдання «Система контрою та управління котельною установкою – теплогенератор К-2500 з теплообмінником «Повітря – повітря» та системою паливоподачі об’ємом 30 куб.м. шнековою типу в комплекті.

За наслідками належного виконання Виконавцем узятих на себе обов'язків, 25 грудня 2015 року Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_5 (Виконавець) та ТОВ «Котлозавод «Крігер» (замовник) складено акт № 1 здачі – приймання робіт (надання послуг), в якому вказано, що виконавець виконав у повному обсязі і передав роботи щодо розробки програмного забезпечення програмного забезпечення - автоматизована система управління технологічними процесами –теплогенератор К-2500 з теплообмінником «Повітря – повітря» та системою паливоподачі об’ємом 30 куб.м. шнековою типу в комплекті за адресою: Хмельницька область, Летичевський район, с. Горбасив, вул. Центральна, 1. При цьому вказано, що роботи Замовником прийнято по обсягу, згідно з додатком № 1 до договору № 3/15 від 01.12.2015, вартістю 464000 грн без ПДВ.

Як свідчать надані до суду документи позивача та не заперечується в акті перевірки, в бухгалтерському обліку дана операція відображена бух.проведенням Д-т рах.949 К-т рах.6852, Д-т рах.79 К-т рах.949 і, відповідно, у фінансовій звітності у складі інших витрат (р.2180 Форми №2 «Інші витрати»).

З приводу того, що реалізація котла відбулася до отримання послуг, представники позивача вказали, що чинне законодавство не ставить заборони щодо укоплектації проданого товару по строкам пізнійше, оскільки це виключно господарські відносини між сторонами, які не мають впливу на податковий облік, якщо витрати є документально підтвердженими, доводять взаємозв’язок з конкретним об’єктом витрат та безпосередньо пов'язані з отриманням доходу від здійснення господарської діяльності.

Щодо витрат у розмірі 258000 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання договору поставки № 10 від 19.05.2015, укладеного між ТОВ «Котлозавод «Крігер» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крігер Енергія» (Покупець), останньому передано у власність котел КВм-1,00-01 вартістю 1580500,00 грн без ПДВ (видаткова накладна № КР-0000193 від 11.12.2018) та систему паливоподачі CAT 003«Живе дно» об’ємом 120 м.куб. вартістю 706580,00 грн без ПДВ.

26.11.2015 ТОВ «Котлозавод «Крігер» (Замовник) укладено договір про надання послуг по розробці програмного забезпечення № 2/15 із Виконавцем – Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_5.

Пунктом 1.1 договору № 2/15 від 26.11.2015 передбачено, що цим договором встановлені умови по розробці програмного забезпечення - автоматизована система управління технологічними процесами котельної установки (котел КВм-1,00-01та CAT003 «Живе дно» об’ємом 120 м.куб), що знаходиться за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Станишівка, Сквирське шосе, 3, Виконавцем для Замовника.

В силу положень п.п.1.2, 1.3 договору № 2/15 від 26.11.2015, Виконавець зобов’язується для Замовника в строки, визначені цим договором, розробити за оплату програму відповідно до технічного завдання на розробку програм, закріпленого в додатку № 1 до даного договору, який є невід’ємною частиною якого. Термін виконання розробки програми визначено 2 місяці з моменту отримання попередньої оплати.

Вартість наданих послуг визначена в розмірі 258000 грн без ПДВ (п. 4.1 згаданого договору).

До договору про надання послуг по розробці програмного забезпечення сторонами підписано технічне завдання.

На виконання умов договору, 25 березня 2016 року Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_5 (Виконавець) та ТОВ «Котлозавод «Крігер» (замовник) складено акт № 3 здачі – приймання робіт (надання послуг), в якому вказано, що виконавець виконав у повному обсязі і передав роботи щодо розробки програмного забезпечення програмного забезпечення - автоматизована система управління технологічними процесами котельної установки (котел КВм-1,00-01 та CAT003 «Живе дно» об’ємом 120 м.куб), що знаходиться за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с. Станишівка, Сквирське шосе, 3, а Замовник прийняв роботи по обсягу згідно із додатком № 1 до договору № 2/15 від 26.11.2015. Зазначено, що вартість робіт становить 258000 грн без ПДВ – виконавець є платником єдиного податку за ставкою 5 %, всього до оплати 258000 грн.

В бухгалтерському обліку дана операція відображена бух.проведенням Д-т рах.91 К-т рах.6852, Д-т рах.231 К-т рах.91. Д-т рах.26 К-т рах.23, Д-т рах.901 К-т рах.26, Д-т рах.79 К-т рах.901, і, відповідно, у фінансовій звітності у складі собівартості реалізованої продукції (р.2050 Форми №2 «Собівартість реалізованої продукції»).

Факт виконання третьою особою робіт конкретно до котла Котел КВм-1, 00-01 і система автоматичної подачі палива CAT 003 «Живе дно» об’ємом 120 куб.м, реалізованого за видатковою накладною № КР-0000193 від 11.12.2015 покупцю ТОВ«Крігер Енергія», актом не спростовано.

По витратам у сумі 500000 грн.

03.07.2015 між позивачем (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальність «Хмільницький завод сухого знежиреного молока «Молочний візит» (Покупець) укладено договір поставки № 108/15 від 03.07.2015.

За вказаним договором Продавець зобов’язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити обладнання, а саме буферний бункер об’ємом 200 м3 вартістю 1291484,70 грн з ПДВ; економайзер вартістю 348766,00 грн з ПВД; надати послуги по розробці програм для пульта управління котлом, тестування програми, вартістю 107571,20 грн з ПДВ; монтажним та пусконалагоджувальним роботам вартістю 634712,10 грн, всього 2382534,00 грн, у т.ч. ПДВ – 397089,00 грн.

Пунктом 2.2 згаданого договору встановлено, що Продавець зобов'язується виготовити, відвантажити обладнення/послуги та виконати роботи визначені вище згідно Додатку № 1 (Відомість комплектації).

Відомість комплектації Буферний бункер (додаток № 1 до договору поставки № 108/15 від 03.07.2015) підписана посадовими особами юридичних осіб.

Внаслідок надання ТОВ «Котлозавод «Крігер» послуг по розробці надати послуги по розробці програм для пульта управління котлом, тестування програми, вартістю без ПДВ 89642,67 грн сторонами складено та підписано акт здачі – приймання робіт (надання послуг) № КР-0000009 від 17.02.2016. Щодо поставки буферного бункера об'ємом 200 м3 вартістю 1291484,70 грн з ПДВ; економайзер вартістю 348766,00 грн з ПВД ТОВ «Котлозавод «Крігер» вписано Одержувачу - Товариству з обмеженою відповідальність «Хмільницький завод сухого знежиреного молока «Молочний візит» видаткову накладну № КР-0000045 від 18.02.2016.

З метою належного виконання умов зазначеного договору, 02.03.2016 між ТОВ «Котлозавод «Крігер» (Замовник) та Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_5 (виконавець) укладено договір про надання послуг по розробці програмного забезпечення № 6/16.

Предмет договору визначає умови розробки програмного забезпечення - автоматизована система управління технологічними процесами буферним бункером об'ємом 200 куб. м. із економайзером, які знаходяться за адресою: Вінницька область, м. Хмільник, вул. Червоного Козацтва, 2, Виконавцем для Замовника.

Згідно із положеннями п.п.1.2, 1.3 договору № 6/16 від 02.03.2016, Виконавець зобов’язується для Замовника в строки, визначені цим договором, розробити за оплату програму відповідно до технічного завдання на розробку програм, закріпленого в додатку № 1 до даного договору, який є невід’ємною частиною якого. Термін виконання розробки програми визначено 2 місяці з моменту отримання попередньої оплати.

Вартість наданих послуг визначена в розмірі 500000 грн без ПДВ (п. 4.1 згаданого договору).

Додатком № 1 до договору визначено «Систему контрою та управління котельною установкою – буферним бункером об’ємом 200 куб. м. із економайзером».

На виконання умов договору, 31 березня 2016 року Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_5 (Виконавець) та ТОВ «Котлозавод «Крігер» (замовник) складено акт № 5 здачі – приймання робіт (надання послуг), в якому вказано, що виконавець виконав у повному обсязі і передав роботи щодо розробки програмного забезпечення програмного забезпечення - автоматизована система управління технологічними процесами - Буферним бункером об’ємом 200 куб. м. із економайзером за адресою: Вінницька обл., м. Хмільник, вул.Червоного Козацтва, 2. При цьому вказано, що роботи Замовником прийнято по обсягу, згідно з додатком № 1 до договору № 6/16 від 02.03.2016, вартістю 500000 грн без ПДВ.

В бухгалтерському обліку дана операція відображена бух.проведенням Д-т рах.91 К-т рах.6852, Д-т рах.231 К-т рах.91, Д-т рах.26 К-т рах.23, Д-т рах.901 К-т рах.26, Д-т рах.79 К-т рах.901, а у фінансовій звітності у складі собівартості реалізованої продукції (р.2050 Форми №2 "Собівартість реалізованої продукції").

Позивачем указано, що докомлектовання доробленим програмним забезпеченням здійснювалось на місяць пізніше, оскільки раніше поставлене не влаштовувало замовника за функціональністю та параметрами. Водночас наголошували, що з боку покупця обладнання ТОВ «Хмельницький завод сухого знежиреного молока «Молочний Візит» жодних заперечень не надходило.

Щодо витрат у сумі 250000 грн.

Судом установлено, що відповідно до контракту № 16/2 від 11.03.2016 Продавцем – ТОВ «Котлозавод»Крігер» поставлено Покупцю - Woodtek Energy Limited котел опалювальний водонагрівний КВМ-0,60 з температурою теплоносія 115 гарадусів Цельсія з плунжерною подачею палива, сухим золовидаленням та системою подачі палива «Живе дно» в комплектації.

15.08.2016 між Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_5 (Виконавцем) та ТОВ «Котлозавод «Крігер» (Замовник) укладено договір про надання послуг по розробці програмного забезпечення № 11/16.

Предметом указаного договору є виконання Виконавцем для Замовника розробки програмного забезпечення - автоматизована система управління технологічними процесами котлової установки (котел опалювальний водонагрівний КВм-1,00), який знаходиться за у Великобританії, м. Нескліф.

Згідно із п.1.2, 1.3 договору № 11/16 від 15.08.2016, Виконавець зобов’язується для Замовника в строки, визначені цим договором, розробити за оплату програму відповідно до технічного завдання на розробку програм, закріпленого в додатку № 1 до даного договору, який є невід’ємною частиною якого. Термін виконання розробки програми визначено 2 місяці з моменту отримання попередньої оплати.

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору ціна розробки програмного забезпечення складає 250000 грн без ПДВ.

12 вересня 2016 року Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_5 (Виконавець) та ТОВ «Котлозавод «Крігер» (замовник) складено акт № 9 здачі – приймання робіт (надання послуг), в якому вказано, що виконавець виконав у повному обсязі і передав роботи щодо розробки програмного забезпечення програмного забезпечення - автоматизована система управління технологічними процесами - котлової установки (котел опалювальний водонагрівний КВм-1,00), який знаходиться за у Великобританії, м. Нескліф, а Замовником прийняв роботи по обсягу, згідно з додатком № 1 до договору № 11/16 від 15.08.2016, вартістю 250000 грн без ПДВ.

В бухгалтерському обліку дана операція відображена бух.проведенням Д-т рах.91 К-т рах.6852. Д-т рах.231 К-т рах.91. Д-т рах.26 К-т рах.23, Д-т рах.901 К-т рах.26, Д-т рах.79 К-т рах.901, у фінансовій звітності у складі собівартості реалізованої продукції (р.2050 Форми №2 «Собівартість реалізованої продукції»).

Автоматизовану систему управління технологічним процесом отримано від виконавця пізніше, оскільки встановлення та випробування котла здійснювалось відрядженими працівниками в період 26.09-04.10 2016, останнє підтверджено відрядженнями працівників.

Проаналізувавши зміст, наданих документів і пояснень, суд вважає, що позивачем надана достатня кількість документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Наявні у матеріалах справи документи дають змогу визначити, які саме послуги надавалися, за якою ціною та з якою метою.

Відтак, суд відхиляє доводи контролюючого органу щодо не встановлення прив’язки наданих послуг до кожного об’єкта, який був вказаний в договорах та в актах виконаних робіт між позивачем як Замовником та ПП ОСОБА_5 як Виконавцем.

Під час розгляду справи суд мав можливість пересвідчитись у тому, що придбання позивачем послуг у ФОП ОСОБА_5 було необхідною умовою здійснення ним основного виду його господарської діяльності та спрямовані на одержання доходу від реалізації обладнання, устаткування, тобто досягнення ділової мети за спірними господарськими операціями.

Суд ураховує, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Контролюючі органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов'язки, не передбачені чинним законодавством.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж контролюючого органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкових зобов'язань і податкового кредиту.

Однак, судом під час розгляду справи не встановлено жодного з порушень норм Податкового кодексу України, яке б позбавляло позивача права на формування показників обліку витрат, сплачених за операцією з придбання позивачем послуг у третьої особи.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Положеннями статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Згідно із частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів порушення позивачем вимог положень Податкового кодексу України, покладених в основу податкового повідомлення - рішення в спірній частині.

Суд також ураховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

З огляду на викладене, суд визнає протиправними та скасовує податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 14 лютого 2018 року №0004151401 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" грошового зобов’язання в розмірі 351467 грн (за податковим зобов’язанням – 307165 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями – 44302 грн).

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" є обґрунтованими, а позов таким, що належить до задоволення.

В силу приписів частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачем судовий збір у сумі 5272,01 грн необхідно відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" (10003, м. Житомир, вул. Покровська, 81, код ЄДРПОУ 35299597) до Головного управління ДФС у Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Юрка тютюнника, 7, код ЄДРПОУ 39459195) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.2018 №0004151401 в частині збільшення грошового зобов'язання в розмірі 351467 грн задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 14 лютого 2018 року №0004151401 в частині збільшення грошового зобов'язання в розмірі 351467 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області (10003, м.Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7, код ЄДРПОУ 39459195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" (10003, м. Житомир, вул. Покровська, 81, код ЄДРПОУ 35299597) судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 5272,01 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Ю. Романченко

Повне судове рішення складене 28 листопада 2018 року