Рішення № 79810763, 14.02.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року Справа № 280/5349/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 69075) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (вул. Гагаріна, буд. 2-Б, м. Запоріжжя, 69076) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

17.12.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач або ОСОБА_1М.) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі – відповідач або Центральне ОУПФУ м.Запоріжжя), в якій позивач просить: визнати протиправними дії відповідача в частині перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці позивача з дати – 01.08.2018 та зобов’язати відповідача зробити перерахунок розміру довічного грошового утримання судді у відставці позивача з 01.01.2018, згідно з надісланою на адресу відповідача заявою позивача.

Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати та розглянути справу за її відсутності.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 року № 2415-VIII внесені зміни до деяких законодавчих актів, що призводить до зміни складових розміру суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді з 01.01.2018 року. У зв’язку з підвищенням розміру суддівської винагороди працюючого судді, 26.07.2018 позивач звернулась до відповідача з заявою про перерахунок довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018. Листом від 26.11.2018 за №3391/07 відповідачем надана відповідь в якій зазначено, що позивачу перераховане грошове утримання судді у відставці з 01.08.2018. Разом з тим, на думку позивача, відповідачем необґрунтовано та безпідставно було здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01.08.2018, а не з 01.01.2018 як визначено Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», оскільки, статус працюючих суддів та суддів у відставці є єдиним. Перерахунок суддівської винагороди працюючим суддям було здійснено з 01.01.2018. Таким чином, після припинення позивачем повноважень професійного судді, у разі збільшення грошового утримання працюючих суддів, позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з той же дати, що і працюючі судді, як суддя у відставці Апеляційного суду Запорізької області. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 10.01.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 280/5349/18. Судове засідання призначено на 12.02.2019 об 11:00 без виклику сторін.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив (вх. №3703 від 29.01.2019), в якому зазначив, що Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 внесено зміни до Законів України в частині застосування для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року, як розрахункової величини. Зазначений закон набув чинності 22.07.2018. В свою чергу, відповідно до п.4 р.ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з 1 числа місяці, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. В зв’язку з чим довічне грошове утримання судді у відставці (позивача) було перераховано з 01.08.2018. Також вважає, що з відповідача не повинен стягуватися судовий збір, оскільки доходи Пенсійного фонду мають цільове призначення і спрямовуються виключно на фінансування пенсійних витрат, які пов’язані із функціонуванням системи пенсійного забезпечення. На підставі викладеного просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Повний текст судового рішення складено та підписано з урахуванням вищезазначених норм.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 народилась 23 травня 1955 року (а.с. 9-11, 18-20).

Позивач є суддею у відставці Апеляційного суду Запорізької області.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Центральному ОУПФУ м.Запоріжжя та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

22 липня 2018 року набув чинності Закон України від 15 травня 2018 року № 2415-VІІІ «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав». Цим Законом внесено зміни до Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема, в абзаці другому пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону слово та цифри «1600 гривень» змінено словами та цифрами «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року».

У серпні 2018 року до Центрального ОУПФУ м.Запоріжжя надійшла заява позивача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2018, відповідно до довідки Апеляційного суду Запорізької області від 21.08.2018 за №07-48/100. До заяви була додана довідка Апеляційного суду Запорізької області від 21.08.2018 за №07-48/100 про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці (а.с. 8, 22).

Листом від 26.11.2018 №3391/07 відповідач повідомив позивача, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зроблено з 01.08.2018 (а.с. 7, 23).

Не погодившись з відповіддю відповідача, а також з тим, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснено з 01.08.2018, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд виходить з наступного.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» набув чинності 22.07.2018. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з 1 числа місяці, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. В зв’язку з чим довічне грошове утримання судді у відставці (позивача) повинно перераховуватись з 01.08.2018.

Однак, суд не погоджується з зазначеним висновком з огляду на наступне.

Статтею 1 Конституції України визначено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Згідно із ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За приписами ст. 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Частинами 1, 2 статті 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно з приписами ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Аналогічні приписи містяться в ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VІ від 07.07.2010 в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 № 192-VІІІ.

Отже, за приписами наведених вище норм правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

21 липня 2018 року в газеті «Голос України» опубліковано Закон України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15 травня 2018 року № 2415-VІІІ (далі – Закон № 2415-VІІІ).

Цим Законом внесено зміни до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VІІІ, зокрема, в абзаці другому пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» названого Закону слово та цифри «1600 гривень» змінено словами та цифрами «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.».

Закон № 2415-VІІІ набрав чинності з 22 липня 2018 року.

При цьому Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VІІІ набрав чинності з 01.01.2017.

Як зазначено в п. 2 Рішення Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09.02.1999 в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультра активна форма) і шляхом зворотньої дії (ретроактивна форма). В п. 3 зазначеного рішення Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої ст. 58 Конституції України про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадку, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб.

Надання зворотньої дії Закону (ретроактивність Закону) - виключення, про що повинна бути пряма вказівка про це в Законі.

Отже, у даному випадку самим законодавцем дію Закону № 2415-VІІІ в частині застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно-правовим актом, а саме, на правовідносини починаючи з 01 січня 2017 року.

Відповідно до ч.4 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 року № 2246-VІІІ прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 року встановлено у розмірі 1762 грн.

Конституційний Суд України в п.1 ч.4 рішення №4-рп/2016 від 08.06.2016 за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини п’ятої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI, зазначив, що у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Як вбачається з довідки Апеляційного суду Запорізької області від 21.08.2018 за №07-48/100 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, здійснено перерахунок суддівської винагороди з січня 2018 року, виходячи із розміру посадового окладу 19382,00 грн. (11 прожиткових мінімумів) (а.с. 8, 22).

Оскільки працюючим суддям, в зв’язку зі зміною складових розміру суддівської винагороди, визначених Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15.05.2018 №2415-VІІІ, зроблений перерахунок з 01.01.2018, відповідно до положень рішення Конституційного суду України від 08.06.2016 у справі № 4-рп/2016, частини третя статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VIII, ч.4 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ, перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (позивача) повинен був здійснений відповідачем з дати збільшення розміру суддівської винагороди працюючих судів, тобто також з 01.01.2018.

Крім того, суд зазначає, що в довідці Апеляційного суду Запорізької області від 21.08.2018 за №07-48/100 чітко зазначена дата виникнення права позивача на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці – 01.01.2018, і відповідач, не повертаючи її як неналежно оформлену, прийняв цю довідку до виконання, проте, через власні міркування, перерахунок здійснив не з 01.01.2018, а з 01.08.2018.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Листом від 26.11.2018 №3391/07 відповідач повідомив позивача, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зроблено з 01.08.2018, а не відмовляв в проведенні перерахунку з 01.01.2018. Тобто фактично вчинив бездіяльність щодо розгляду заяви позивача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці – ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2018.

В зв’язку з чим, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення за заявою ОСОБА_1 перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2018 по 31.07.2018.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено правомірність проведення перерахунку позивачу довічного грошового утримання лише з 01.08.2018, що зумовлює наявність підстав для задоволення позовних вимог судді у відставці ОСОБА_1

Стосовно посилання відповідача на те, що органи Пенсійного фонду України не повинні відшкодовувати сплачені суми судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою, яка б звільняла суб’єкта владних повноважень (в даному випадку територіальне управління Пенсійного фонду України) від відшкодування сплаченої позивачем суми судового збору.

При звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 704,80 грн., який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 69075) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (вул. Гагаріна, буд. 2-Б, м. Запоріжжя, 69076) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (вул. Гагаріна, буд. 2-Б, м. Запоріжжя, 69076; ЄДРПОУ 41248629) щодо не проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 69075; ІНФОРМАЦІЯ_1; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1), відповідно до довідки Апеляційного суду Запорізької області від 21.08.2018 за №07-48/100 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з 01.01.2018 по 31.07.2018.

Зобов'язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (вул. Гагаріна, буд. 2-Б, м. Запоріжжя, 69076; ЄДРПОУ 41248629) здійснити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 69075; ІНФОРМАЦІЯ_1; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за період з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року, виходячи з розміру суддівської винагороди зазначеної в довідці Апеляційного суду Запорізької області від 21.08.2018 за №07-48/100, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 69075; ІНФОРМАЦІЯ_1; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (вул. Гагаріна, буд. 2-Б, м. Запоріжжя, 69076; ЄДРПОУ 41248629).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Кисіль