
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
11 лютого 2019 р. Справа № 160/1277/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши матеріали позовної заяви позивача 1: ОСОБА_1, позивача 2: ОСОБА_2 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання здійснити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
08.02.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов позивача 1: ОСОБА_1, позивача 2: ОСОБА_2 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, в якому позивачі просять суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту надання адміністративних послуг Дніпровської міської ради про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1;
- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту надання адміністративних послуг Дніпровської міської ради по формуванню та внесенню даних про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до реєстру територіальних громад; по формуванню інформації про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для її передачі до Єдиного державного демографічного реєстру;
- зобов'язати Департамент надання адміністративних послуг Дніпровської міської ради здійснити дії по формуванню та внесення даних про скасування зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1, ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1 до реєстру територіальної громади; по формуванню інформації про скасування зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 для її передачі до Єдиного державного демографічного реєстру.
Проаналізувавши зміст позовних вимог та додані до нього документи, норми чинного законодавства, суд приходить до таких висновків.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
Частиною 2 ст. 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
У відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, аналіз вказаних норм свідчить про те, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій. Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
За приписами ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у поряду цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Аналізуючи вказані норми, можна дійти висновку, що за загальним правилом у порядку цивільного судочинства суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема, спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства, при цьому, вимоги щодо реєстраційних дій можуть бути похідними від спору щодо права власності на таке майно.
Як свідчить зміст позовних вимог та обставини зазначені у позовній заяві цього адміністративного позову у позивачів оспорюється права власності щодо квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належала на праві власності ОСОБА_2 на підставі спадкування за законом, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 23.02.2000 року серія НОМЕР_4, яке посвідчено державним нотаріусом Куліковим С.В. Сьомої Дніпропетровської державної нотаріальної контори.
Згідно довідок про зняття з реєстрації місця проживання № 023-24/383 від 11.01.2019 року та № 023-24/381 від 11.01.2018 року вбачається, що у спірній квартирі проживали та були зареєстровані позивачі.
31 січня 2008 року між ЗАТ «Хоум Кредіт Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №10.980.08.02, за умовами якого банк надав позичальнику на строк до 30.01.2018 р. під 15,5% річних кредитні кошти у розмірі 146.000 грн. Відповідно п.5.1 банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, процентів та штрафних санкцій у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань.
У якості забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_1 між ЗАТ «Хоум Кредіт Банк» та ОСОБА_5 укладено договір поруки № 10.980.08.02.2, відповідно до якого поручитель ОСОБА_5 прийняла на себе зобов'язання відповідати перед кредитором у разі порушення позичальником кредитного договору.
У якості забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_1 між ЗАТ «Хоум Кредіт Банк» та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір №10.980.08.02.1, предметом, якого є квартира АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю на праві власності. Заставна вартість квартири визначена сторонами у сумі 243.455 грн. Договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу 31.01.2008 р., за реєстровим № 462.
Згідно рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.11.2015 року було стягнуто солідарно з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ІПН: НОМЕР_1), ОСОБА_5 (АДРЕСА_1 ІПН: НОМЕР_2) на користь ПАТ "Платинум Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 58 041 грн. 34 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом - 48 001 грн. 54 коп.; заборгованість по відсоткам - 1 349 грн. 51 коп.; заборгованість по комісії - 292 грн. 00 коп.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за період з 17.04.2014 р. по 07.04.2015 р. - 8 398 грн. 29 гривень.
Згідно листа Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради № 5/5-7 від 24.01.2019 року, який наявний в матеріалах справи, зняття з реєстрації місця проживання позивачів було проведено 30.11.2018 року у зв'язку із відчуженням спірного нерухомого майна ОСОБА_6
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна видно, що власником спірної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, на день подання цього позову є ОСОБА_6, іпотекодавець - ОСОБА_2, іпотекодержатель - ОСОБА_7.
Таким чином, існує спір, який стосується права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, отже є спір про право, який виник внаслідок державної реєстрації права власності на цю квартиру.
Звертаючись до суду із цим позовом позивачі просили суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту надання адміністративних послуг Дніпровської міської ради про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1;
- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту надання адміністративних послуг Дніпровської міської ради по формуванню та внесенню даних про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до реєстру територіальних громад; по формуванню інформації про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для її передачі до Єдиного державного демографічного реєстру;
- зобов'язати Департамент надання адміністративних послуг Дніпровської міської ради здійснити дії по формуванню та внесення даних про скасування зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1, ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1 до реєстру територіальної громади; по формуванню інформації про скасування зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 для її передачі до Єдиного державного демографічного реєстру.
Вивчивши матеріали справи, суд зазначає про те, що цей спір випливає із захисту прав, свобод та інтересів позивачів щодо права власності на квартиру, тобто, даний спір стосується прав, інтересів та свобод позивачів у цивільних правовідносинах сторін.
Крім того, слід зазначити про те, що заявлені позивачами вимоги є похідними від приватноправових відносин при вирішенні судом питання щодо неналежного виконання умов договору іпотеки, оскільки, згідно, укладено іпотечного договору №10.980.08.02.1, копія якого наявна в матеріалах справи, видно, що предметом іпотеки є саме квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належала на праві власності іпотекодавцю.
У відповідності до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Враховуючи суб'єктний склад цієї справи й те, що спірні правовідносини пов'язані з невиконанням умов кредитного та іпотечного договорів, суд дійшов висновку, що цей спір має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 04.07.2018 року по справі № 820/7173/16 (провадження № 11-613апп18); від 14.11.2018 року по справі № 815/5810/16 (провадження № 11-1007апп18); від 04.09.2018 року по справі № 907/574/16 (провадження № 12-87гс18); від 04.09.2018 року № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі №802/1792/17а, від 04.04.2018 року у справі №817/567/16.
При цьому, слід роз'яснити позивачам, що даний спір є цивільно-правовим спором та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у загальному місцевому суді за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо, позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин, слід відмовити позивачам у відкритті провадження у цій адміністративній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 19, п. 1 ч. 1 ст. 170, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 160/1277/19 за позовом позивача 1: ОСОБА_1, позивача 2: ОСОБА_2 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання здійснити певні дії.
Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу за зазначеною у позовній заяві адресою.
Роз'яснити, що вирішення даного спору здійснюється в порядку цивільного судочинства.
Позивач 1: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ОКПП НОМЕР_1).
Позивач 2: ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ОКПП НОМЕР_3).
Відповідач: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 58, код ЄДРПОУ 40392181).
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку та у строки, встановлені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В Ільков
Судове рішення № 79809382, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 11.02.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/1277/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: