Ухвала суду № 79809181, 14.02.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/9616/18

(1-кп/199/146/19)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2019 року місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Воробйова В.Л.

при секретарі - Опацької Н.О.

за участю прокурора - Ганночка Р.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі кримінальне провадження №12018040630002021, яке надійшло з Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 у відношенні ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, в тому, що він, «30.10.2018 приблизно о 22:30 годині біля будинку № 3 по вулиці Прогресивній в місті Дніпро, розмовляючи з ОСОБА_2 побачив у останнього в руці мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 5 Plus 32 GB», після чого визначив його об'єктом свого злочинного посягання та у нього виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, оскільки був раніше неодноразово судимим, в тому числі за скоєння корисливих злочинів, має не зняту та непогашену в установленому законом порядку судимість.

Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, діючи з корисливих спонукань та особистої зацікавленості, ОСОБА_1, не маючи на меті повертати майно, під надуманим приводом попрохав ОСОБА_2 передати йому телефон для здійснення телефонного дзвінка. В свою чергу, ОСОБА_2, не усвідомлюючи про дійсний злочинний намір ОСОБА_1, погодився та надав йому свій мобільний телефон.

Після цього, того ж дня приблизно о 22:40 годині ОСОБА_1, доводячи свій злочинний намір до кінця, діючи з корисливих спонукань та особистої зацікавленості, зник з місця скоєння кримінального правопорушення, разом з телефоном «Xiaomi Redmi 5 Plus 32 GB», що належить ОСОБА_2 та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальний збиток, який згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 6075-18 від 21.11.2018 становить 4275 гривень.

У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання та обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення клопотання.

Суд, вислухавши думки учасників судового розгляду, вивчивши подане клопотання, вважає що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п.2 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

04.12.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1, - строком на 2 місяці, а саме до 02.02.2019, умови виконання якого обвинувачений порушив.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 04.12.2018 підозрюваному ОСОБА_1 в межах кримінального провадження №12018040630002021 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, до 02.02.2019, за адресою: АДРЕСА_1.

10.12.2018 обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 направлено до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська для розгляду по суті.

Під час судового провадження обвинувачений ОСОБА_1 неодноразово викликався у судові засіданні, але за викликом до суду не з'являвся, тому суд, 19.12.2018 та 11.01.2019 постановляв ухвали про його привід у судові засідання, які виконані не були, оскільки за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1 не знаходився, чим порушив умови виконання домашнього арешту, переховувався

08.02.2019 ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська задоволено клопотання прокурора про дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 з метою його приводу до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яка виконана та 13.02.2019 року ОСОБА_1 було затримано. .

14.02.2019 прокурор звернувся до суду з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1

Таким чином, існують ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання (п.1 ч.1 ст.177 КПК України); може вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України).

Про наявність ризиків, передбачених у п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який Законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 3 років.

ОСОБА_1 офіційно ніде не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, в нього відсутні міцні соціальні зв'язки, а тому є наявність ризиків того, що підозрюваний може перешкоджати здійсненню кримінального провадження іншим чином та у своїй сукупності дає обґрунтовані підстави вважати, що останній може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також перебуваючи на волі без обмеження пересування може намагатися впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки на теперішній час не проведені усі необхідні для встановлення істини по справі слідчі та процесуальні дії.

Також, ОСОБА_1 за віком та станом здоров'я не вимагає постійного нагляду сімейного чи іншого спеціалізованого лікаря, що виключає для нього необхідність залишати місце проживання без попередження правоохоронних органів у невстановлений проміжок часу.

Соціальні зв'язки ОСОБА_1 не є міцними, він неодружений, не має дітей та утриманців, а також не має постійного місця роботи або навчання.

Рішенням Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» встановлено, що для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення.

Відповідно до рішень ЄСПЛ в досудовому звільненні особі може бути відмовлено через доведеність таких основних підстав, як: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення від 10.11.1969 у справі «Штегмюллер проти Австрії»); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 27.06.1968 у справі «Вемгофф проти Німеччини»); вчинення ним подальших правопорушень (рішення ЄСПЛ від 10.11.1969 «Мацнеттер проти Австрії»).

Крім того, згідно з ч.3 ст.183 КПК України, суд вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених діючим КПК України у загальної сумі - 65000 грн.

Керуючись ст.ст.131,132,176-178,183-186,193,194,196,197 КПК України,суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Ганночка Р.О. про застосування обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взяв його під варту з зали суду.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислювати з моменту його затримання - 13.02.2019 року.

На підставі ст.197 КПК України встановити строк дії ухвали суду про тримання під вартою ОСОБА_1 - шістдесят днів та визначити в ухвалі дату закінчення дії ухвали - до 13.04.2019 року включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов'язків, передбачених діючим КПК України - у загальної сумі - 65000 грн.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя: Воробйов В.Л.