Рішення № 79808717, 06.02.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 лютого 2019 р. Справа № 802/2052/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мультян М.Б.,

за участі секретаря судового засідання: Краєвської І.В.

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2017 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДФС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що є власником житлового будинку загальною площею 386,3 кв.м., в тому числі площа житлових приміщень 129,4 кв.м., площа допоміжних приміщень 256,9 кв.м. розташованого за адресою: Вінницька область, Вінницький район, смт. Стрижавка, вул. Шевченка, 1.

06 червня 2017 року Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішення від № 4509-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 29204,97 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 06 червня 2017 року № 4509-13 протиправним, позивач звернулася до суду з позовом в якому просить його скасувати.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року скасовано.

Постановою Верховного Суду від 05 листопада 2018 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд суд касаційної інстанції звернув увагу, що предметом доказування в даній справі є встановлення факту належності позивачу на праві власності об'єкту житлової нерухомості (житлового будинку), який може бути об'єктом оподаткування за правилами абзацу "ґ" підпункту 266.7.1 пункту 267 Податкового кодексу України. Вказуючи, що з рішень судів попередніх інстанцій неможливо достеменно встановити, яка загальна площа будинку, що належить позивачу, чи зменшувалася загальна площа такого житлового будинку та у якому періоді такі зміни відбулися. При цьому, на такі обставини посилалася позивач, однак судами попередніх інстанцій таким доводам оцінки надано не було.

13 грудня 2018 року адміністративна справа повернулася на адресу Вінницького окружного адміністративного суду.

Автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначено головуючого суддю по справі – ОСОБА_3.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання.

У судовому засіданні позивач повністю підтримала заявлені позовні вимоги та просила адміністративний позов задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях та відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником житлового будинку загальною площею 386,3 кв.м., в тому числі площа житлових приміщень 129,4 кв.м., площа допоміжних приміщень 256,9 кв.м. розташованого за адресою: Вінницька область, Вінницький район, смт. Стрижавка, вул. Шевченка, 1.

06 червня 2017 року Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішення від № 4509-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 29204,97 грн.

Рішенням ДФС України від 05 жовтня 2017 року № 13116/я/99-99-11-02-01-14 скаргу позивача залишено без задоволення.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважаючи, що її права порушені, позивач звернулася з адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Це визначено підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України.

Об'єктом оподаткування податком є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту266.2 статті 266 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктами 14.1.129 та 14.1.1291 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України об'єкти житлової нерухомості - це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки, а об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені законодавством до житлового фонду.

Житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень.

Згідно з підпунктом 266.3.1 пункту 266.3 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).

За правилами підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній у 2016 році) ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно приписів абзацу "ґ" підпункту 266.7.1 пункту 267 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).

Зі змісту вказаних норм законодавства вбачається, що житловий будинок садибного типу може бути об'єктом оподаткування за правилами абзацу "ґ" підпункту 266.7.1 пункту 267 Податкового кодексу України у випадку, якщо його загальна площа перевищує 500 квадратних метрів. При цьому, для порядку обчислення суми податку з таких об'єктів оподаткування береться загальна площа такого будинку, тобто сумарна.

У судовому засіданні позивач зазначила, що нею було замовлено проведення технічної інвентаризації будинку, за наслідками якої 14 серпня 2017 року виготовлено технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок, в якому зазначено, що загальна площа будинку складає 386,3 кв.м., з якого житлова площа становить 129,4 кв.м. Крім того звернула увагу суду, на довідку КП "Вінницьке обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації" від 28 серпня 2018 року № 70, згідно якої зазначено, що загальна площа житлового будинку зменшилася внаслідок вилучення площі приміщень, які виконують функцію господарського призначення, та знаходяться в господарських будівлях літ. "П1" насосна (підвал), літ. "П2", гараж (підвал), споруда літ. "в/п" вхід в підвал, літ. "в/п1", вхід в підвал, так загальна площа будинку складає 386,3 кв.м., в тому числі житлових приміщень становить 129,4 кв.м., площа допоміжних приміщень 256,9 кв.м.

В свою чергу, представник відповідача зазначив, що суму податкового зобов'язання позивачу було визначено за 2016 рік, а тому посилання позивачки на те, що у 2017 році їй було виготовлено новий технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок, в якому зазначено, що загальна площа будинку складає 386,3 кв.м., з якого житлова площа становить 129,4 кв.м. не можуть братися судом до уваги.

У судовому засіданні було досліджено технічний паспорт на однокімнатний (садибний) житловий будинок № 1 по вулиці Шевченка в смт. Стрижавці від 22 травня 2013 року, згідно якого загальна житлова площа будинку складає 386,3 кв.м., в тому числі площа житлових приміщень - 129,4 кв.м., площа допоміжних приміщень - 256,9 кв.м.

Отже, враховуючи те, що загальна житлова площа будинку позивача не перевищує 500 квадратних метри, відтак сума податку на нерухоме майно не повинна збільшуватись на 25000 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області № 4509-13 від 06 червня 2017 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області № 4509-13 від 06 червня 2017 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1);

Головне управління ДФС у Вінницькій області (місце знаходження: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165).

Суддя Мультян Марина Бондівна