Рішення № 79808652, 05.02.2019, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/58/2019

130/2054/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2019 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі : головуючого судді Верніка В.М.;

із участю : – секретаря Росовської О.Ю.,

– відповідача ОСОБА_1,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м.Жмеринка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 в інтересах АТ КБ "Приватбанк" 22.08.2018 року (згідно дати поштового відправлення) звернувся до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з цим позовом із вимогами стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість у розмірі 14977,99 грн. за кредитним договором від 31.01.2013 року. Вказані вимоги представник позивача обґрунтував тим, що свої зобов'язання за вказаним договором від 31.01.2013 року позивач АТ КБ "Приватбанк" виконав, надавши ОСОБА_1 кредит у розмірі 5100 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із ОСОБА_3 та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. Відповідач своїх зобов'язань за договором кредиту не виконала і станом на 18.07.2018 року допустила заборгованість в розмірі 14977,99 грн., яка складається з відсотків за користування кредитом, пені, а також за нарахованими в зв'язку з цим штрафами (а.с.2-4).

Ухвалою судді Жмеринського міськрайонного суду від 05.09.2018 року відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.43).

13.11.2018 року в межах строку подання відзиву на позовну заяву до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_1, за змістом якої остання просила повідомити її про час та місце розгляду справи (а.с.47-48).

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 22.11.2018 року клопотання відповідача задоволено та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання (а.с.51).

Ухвалою судді Жмеринського міськрайонного суду від 06.12.2018 року задоволено отримане напередодні клопотання представника позивача щодо відкладення розгляду справи у зв’язку з потребою підготовки відповіді на відзив відповідача (а.с.85).

Ухвалою судді Жмеринського міськрайонного суду від 14.12.2018 року відкладено розгляд справи на 05.02.2019 року з повторним викликом сторін (а.с.90).

Представник позивача за його належним повідомленням про розгляд справи в судове засідання не з’явився. 26.12.2018 року представник позивача ОСОБА_4 подала відповідь на відзив за змістом якої просила суд задоволити позовні вимоги банку в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що з позовні вимоги АТ КБ не визнає з підстав того, що наприкінці 2016 року, коли у неї виникли проблеми зі сплатою заборгованості по кредиту, вона неодноразово зверталася до керуючого Жмеринської філії АТ КБ "Приватбанк" з проханням видати їй депозит, аби вона могла повністю погасити заборгованість за кредитом, однак їй було відмовлено. Півтора роки тому вона сплатила частину заборгованості в розмірі 12000 грн., після чого сума залишку заборгованості залишилась в розмірі 6100 грн., яку вона просила розстрочити на півроку, в чому їй було відмовлено та заявлено вимогу сплатити всю суму відразу. Вважає, що позивачем незаконно нарахована заявлена сума боргу, оскільки вона значно перевищує останню суму залишку заборгованості.

Заслухавши пояснення сторони відповідача, дослідивши докази у матеріалах справи, суд доходить наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 31.01.2013 року відповідач ОСОБА_1 отримала від позивача кредит у розмірі 5100 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку "Універсальна, 55 днів пільгового періоду" зі сплатою відсотків за користування кредитом первісно у розмірі 30% річних, за тратами, здійсненими з 01.09.2014 року, – 34,8% річних, за тратами, здійсненими з 01.04.2015 року, – 43,2% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, сплатою щомісячного платежу у розмірі 7% від заборгованості (але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості), з 01.04.2014 року 5% від заборгованості (але не менше 100 грн. та не більше залишку заборгованості), сплатою пені за несвоєчасне погашення заборгованості у розмірі 0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або за процентами на суму від 100 грн. або у розмірі 0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожен день прострочення кредиту) + 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше; а також сплатою штрафу за порушення строків платежів за будь-яким з грошових зобов'язань в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій. Відповідач ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-заява від 31.01.2013 року разом з запропонованими позивачем ОСОБА_3 та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складають між сторонами кредитний договір, підписавши Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку (а.с.9,10).

Відповідно до п.2.1.1.5.5. Умов надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

ОСОБА_5 з п.2.1.1.5.6. Умов надання банківських послуг у разі невиконання зобов'язання за Договором, - на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (утому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту згідно п.1.1.2.1.9 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно п.2.1.1.7.6. Умов надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному із грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору.

Відповідно до п.2.1.1.12.10. Умов надання банківських послуг банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором.

У відповідності до положень п.2.1.6.14. Умов надання банківських послуг у разі виникнення прострочених зобов'язань клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів або штраф, розмір якого встановлюється в ОСОБА_5.

ОСОБА_5 розрахунку заборгованості за Кредитним договором від 31.01.2013 року відповідач допустила заборгованість перед позивачем, яка станом на 18.07.2018 року складає 14977,99 грн., що включає в себе: 12059,78 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 8468,16 грн. – заборгованість по пені; 13788,56 грн. – загальна заборгованість за наданим кредитом, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. (фіксована частина), 689,43 грн. (процентна складова) (а.с.6-8).

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку, встановленому законом.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що визначається п.3 ч.1 ст.3 ЦК України; відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

ОСОБА_5 положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

ОСОБА_5 ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу; якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

ОСОБА_5 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

ОСОБА_5 ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він, зокрема, не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ч.1,2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

У відповідності до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до вимог ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив, що відповідач ОСОБА_1 в порушення вимог кредитного договору та норм ЦК України, не виконала взятого на себе зобов`язання, позаяк нею не представлено суду будь-яких доказів щодо здійснення інших платежів в рахунок виконання власних зобов'язань за вказаним договором кредиту, а також стосовно підтвердження власних доводів щодо невірного розрахунку заборгованості, а отже, не доведено відсутність своєї вини у його невиконанні, що згідно вимог закону є обов'язком особи, яка порушила зобов'язання.

З представленого позивачем розрахунку заборгованості в межах заявлених позовних вимог згідно резолютивної частини позову судом встановлено, що загальна сума заборгованості за відсотками та пенею на загальну суму 13788,56 грн. є простроченим грошовим зобов’язанням за вказаним кредитним договором станом на 18.07.2018 року, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

При цьому суд визначає безпідставними викладені у відзиві на позов доводи відповідача ОСОБА_1 стосовно пропущення позивачем встановленої законом спеціальної позовної давності в один рік в частині вимог щодо стягнення неустойки (пені), яка на її думку підлягає обрахунку лише в межах річного терміну до дня подання даного позову. Так, в межах річного строку, що передує вказаній даті подання даного позову 22.08.2018 року, вказаний розрахунок заборгованості містить відомості щодо внесення позичальником сум коштів на погашення кредитної заборгованості, а саме: 300,02 грн. – 23.10.2017 року та 352,61 грн. – 27.11.2017 року, що є вчиненою відповідачем дією, яка свідчить про визнання нею свого боргу, до складу якого входить також борг по пені, з огляду на відповідне часткове його погашення, що у відповідності до положень ч.1,3 ст.264 ЦК України визначає переривання перебігу позовної давності, після якого він починається заново, а тому з урахуванням вказаних обставин річний строк спеціальної позовної давності від обох вказаних дат станом на день пред’явлення даного позову вочевидь не сплив.

Разом з тим, суд визнає грунтовними наведені у відзиві заперечення відповідача стосовно неправомірного нарахування позивачем одночасно із пенею також сум штрафів, та не приймає до уваги доводи представника позивача за змістом поданої відповіді на відзив щодо одночасного нарахування штрафу та пені, визнаючи їх неаргуменованими, виходячи з наступного.

За змістом ч.1 ст.549 ЦПК України пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

ОСОБА_5 банку пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів складається із пені нарахованої за кожен день прострочення кредиту та пені нарахованої за кожний день прострочення кредиту у значенні 0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або за процентами на суму від 100 грн. або у розмірі 0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожен день прострочення кредиту) + 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше. Також Тарифами встановлено штраф за порушенні строків платежів за будь-яким з грошових зобов'язань, у значенні 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Наведені умови всупереч твердженням представника позивача не становлять визначення різних характерів правопорушень щодо підстав застосування штрафу чи пені, передбачаючи їх застосування суто за прострочення відповідних грошових зобов’язань позичальника за кредитним договором.

Банком нараховано 8468,16 грн. пені та штрафи: 500 грн. + 689,43 грн., яка складає 5% від 13788,56 грн. – суми загальної заборгованості за кредитом.

Отже, аналізуючи дані умови та розрахунок заборгованості за кредитом судом встановлено, що за порушення позичальником строків виконання зобов'язання за кредитним договором банком одночасно нарахована пеня та штраф, що вочевидь не узгоджується із положеннями п.2.1.6.14 вказаних Умов надання банківських послуг, згідно яких передбачено альтернативне застосування лише одного з вказаних видів неустойки (а.с.25). Крім того, позивачем всупереч положенням ч.2 ст.550 ЦК України при розрахунку відсоткової частини штрафу включено розмір пені (неустойки).

Таким чином позивач просить застосувати до боржника саме подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання), що суперечить вимогам ч.1 ст.61 Конституції України та ч.3 ст.509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

З огляду на це суд приходить висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення вказаних сум штрафів.

Пропорційно задоволеним позовним вимогам з відповідача згідно ч.1 ст.141 ЦПК України необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати, понесені ним при подачі позовної заяви до суду (а.с.1) в розмірі 1762 грн., виходячи з мінімальної ставки судового збору стосовно вимог майнового характеру для юридичної особи, що діяла на час пред'явлення позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст.15, 16, 509, 526, 527, 530, 548-551, 610, 612, 614, 634, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.11,18 Закону України "Про захист прав споживачів", ст.3-5, 10, 13, 19, 23, 27, 76, 82, 89, 141, 223, 259, 263, 264, 274, 275, 279 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (м.Дніпро Дніпровської області, вул. Набережна Перемоги, 50, р/р 29092829003111 АТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 31.01.2013 року станом на 18.07.2018 року на загальну суму 13788 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім) гривень 56 копійок, а також 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні судового збору.

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" щодо стягнення з ОСОБА_1 500 гривень штрафу (фіксована частина) та 689 гривень 43 копійки штрафу (процентна складова) – відмовити.

Рішення набуває законної сили після закінчення строків його оскарження, якщо не було подано апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, до Вінницького апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 14.02.2019 року.

Суддя Вернік В.М.