Ухвала суду № 79807960, 11.02.2019, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

УХВАЛА

11 лютого 2019 року Справа № 913/82/19

м. Харків Провадження №17/913/82/19

Господарський суд Луганської області у складі судді Фонової О.С., розглянувши матеріали позовної заяви Селянського/фермерського господарства «Агродар», селище Новоселівське Сватівського району Луганської області

до Фермерського господарства «Мирна долина», м. Сватове Луганської області,

про стягнення 1286181,30 грн,

в с т а н о в и в:

Селянське/фермерське господарство «Агродар» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою від 06.02.2019 б/н до Фермерського господарства «Мирна долина» (далі - відповідач) про відшкодування збитків у сумі 1286181,30 грн завданих неправомірними діями останнього, а також стягнення судового збору та витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги.

Ухвалою суду від 11.02.2019 відкрито провадження у справі № 913/82/19, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Разом з позовною заявою від позивача надійшла заява від 06.02.2019 б/н про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать Фермерському господарству «Мирна долина» (вул. Водоп’янова, м. Сватове Луганської області, 92600, ідентифікаційний код 33470035), які знаходяться на рахунках у банківських установах, зокрема, але не виключно в ТВБВ № 10012/058 другого А типу філії Луганського управління АТ «Ощадбанк», МФО 304665 та на будь-яких інших виявлених рахунках, в межах ціни позову, а саме в сумі 1286181,30 грн.

Заява мотивована тим, що сума позову складає 1286181,30 грн, відповідач обізнаний із наявністю заборгованістю перед позивачем, але відповідач не вчиняє дій щодо відшкодування збитків, у зв’язку з чим, позивач має підстави вважати, що відповідач може перевести кошти на інші рахунки та у разі задоволення судом позову, відповідач також ухилятиметься від виконання рішення суду або ускладнюватиме його.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Згідно з ч.1, 5, 6 ст.140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

За змістом норм чинного законодавства у вирішенні питання про забезпечення позову особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, а господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарем діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Подавши заяву про забезпечення позову, позивач не навів відповідних доводів та не надав належних доказів на обґрунтування своєї заяви, оскільки, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачем від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування є недостатньою підставою для забезпечення позову.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви Селянського/фермерського господарства «Агродар» від 06.02.2019 б/н про забезпечення позову у справі № 913/82/19 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 13.02.2019 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку відповідно до ст.255 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Фонова