Рішення № 79807927, 31.01.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.01.2019Справа № 910/13396/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс"

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

третя особа Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"

про стягнення 242 011,32 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін:

від позивача - Угольков Є.О. за дов.

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 242 011,32 грн. збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, здійснюючи перевезення власних (орендованих) вагонів позивача не виконав покладеного на нього обов'язку забезпечити збереженість майна та допустив пошкодження (розукомплектування) залізничних вагонів, що полягало у відсутності головної та магістральної частини повітророзподільника, у зв'язку з чим вказані вагони були направлені на технічне обслуговування, а позивач поніс збитки, пов'язані з придбанням позивачем деталей та технічним обслуговуванням які не були відшкодовані відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/13396/18. Розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.11.2018.

09.11.2018 через загальний відділ діловодства суду від третьої особи надійшло пояснення по справі.

Підготовче засідання відкладалося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 закрито підготовче провадження у справі №910/13396/18 та призначено розгляд справи по суті на 10.01.2019.

Представник позивача в судовому засіданні 10.01.2019 підтримав подане 04.12.2018 через загальний відділ діловодства суду клопотання про зміну найменування відповідача.

Подане клопотання позивач обґрунтовує тим, що постановою Кабінетів Міністрів України від 31.10.2018 року №938 "Деякі питання акціонерного товариства "Українська залізниця" змінено тип Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" з Публічного на Приватне та перейменовано його в Акціонерне товариство "Українська залізниця".

Суду доведено, що вищевказаною постановою статут Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" викладено у новій редакції та зазначено нове найменування товариства українською мовою: повне - Акціонерне товариство "Українська залізниця", скорочене - АТ "Укрзалізниця", про що надані відповідні докази.

Відповідно до ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про зміну найменування відповідача є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2019 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" про зміну найменування відповідача - задоволено. Замінено у справі №910/13396/18 у порядку процесуального правонаступництва найменування відповідача - з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на Акціонерне товариство "Українська залізниця". Розгляд справи відкладено на 31.01.2019.

Представник позивача в судовому засіданні 31.01.2019 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 31.01.2019 представник відповідача не з'явився, проте був повідомлений належним чином про час, дату та місце судового засідання.

Відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України судом вчинені дії для належного повідомлення сторін про розгляд справи.

Ухвали суду були відправлені за адресою місцезнаходження відповідача, визначеною в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 0368, м. Київ, вул. Тверська, 5.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" здійснювало перевезення вантажних вагонів власності (оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", а саме: № 62257407, №56937071, №62199815, №61015228, №53454724, №62257555, №61078747, №53528931, №56492721, №60031739, №53412946, №61190179, №53169439, №62314588, №60727146, №56744063, №60729365, №62198577, №60725108, №60648102, №53544334, №60457371, №58940362, №56361835, №53188041, №56226269, №52517588, №53511317, №56615016.

У квітні 2018 року на станції Маріуполь-Сортувальний (код станції 485604) було виявлено пошкодження (розукомплектування) вищевказаних вагонів, які в подальшому були направленні на технічне обслуговування внаслідок встановлення відсутності головної та магістральної частини повітророзподільника, про що свідчать відповідні повідомлення форми ВУ-23М (№№ 109, 110, 108, 104, 119, 106, 107, 118, 117, 115, 114, 131, 134, 135, 136, 137, 138, 139, 140 від 05.04.2018; №№143, 144, 145,146,149 від 06.04.2018, №№158, 166, 163 від 07.04.2018; №№160, 169 від 09.04.2018).

11.04.2018 з метою складання відповідних актів, а саме комерційних актів форми ГУ-22 та актів про пошкодження вагонів форми ВУ-25М ТОВ "Лемтранс" письмово звернулось з завами вих. №1177/ДВ до Начальника структурного підрозділу «Волноваське вагонне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», що підтверджується проставленням дати 20.04.2018 та номеру вх. №81.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що позивач звертався до відповідача з проханням скласти комерційні акти про пошкодження вагонів.

На заяву вих. №1178/ДВ від 11.04.2018 начальником станції Маріуполь-Сортувальний структурного підрозділу «Станція Маріуполь-Порт» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» надана відповідь вих. №261/156 від 20.04.2018 в якій було зазначено, що згідно з статуту статутом залізниць України та Правил складання актів - комерційний акт складається з таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу чи вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу чи вантажобагажу. Виходячи з вищезгаданого працівники ст. Маріуполь-Сортувальний не мали підстав на складання комерційних актів на виявлені пошкоджені вагонів та вагони з відсутніми запасними частинами власності ТОВ «Лемтранс», які слідували за залізничними накладними у порожньому стані на ст. Маріуполь-Сортувальний».

26.04.2018 ТОВ «Лемтранс» звернулось зі скаргою вих. № 2133/ДВ до директора регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на дії начальника структурного підрозділу «Волноваське вагонне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» у зв'язку з тим, що зазначеною особою було відмовлено ТОВ «Лемтранс» у складанні актів (підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення - штрих кодовий ідентифікатор № 4910104474633).

Як встановлено судом, внаслідок пошкодження (розукомплектування) вагонів ТОВ "Лемтранс" було передано структурному підрозділу "Воноваське вагонне депо" регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" аналогічні деталі, які були відсутні на вагонах, для подальшого їх встановлення на вагони, оскільки останні використовуються у господарській діяльності ТОВ "Лемтранс".

За фактом встановлення відсутності деталей, вагони власності (оренди) ТОВ "Лемтранс" були направлені на технічне обслуговування, про що і свідчить оформлені відповідні повідомлення форми ВУ-23М.

TOB "Лемтранс" було придбано деталі які були встановлені замість відсутніх деталей на розукомплектованих вагонах, а саме:

На підставі Договору поставки № 710/16 від 01.11.2016 року, специфікації № 17 від 02.10.2017 року та специфікації № 20 від 02.10.2017 року у ТДВ «Попаснянський ВРЗ» було придбано: головна частина 270.023-1 у кількості 24 шт. на загальну суму 124 153,06 грн. магістральна частина 483.010-01 у кількості 13 шт. на загальну суму 73 177,57 грн.

Зазначена продукція була сплачена згідно платіжного доручення № 131 від 10.01.2018 та згідно платіжного доручення № 1140 від 19.02.2018.

Також були придбані запчастини, які були необхідні для закріплення головної та магістральної частини.

На підставі договору поставки №410/11 від 17.06.2011 та специфікації від 16.06.2017 та специфікації від 08.11.2017 у TOB «AB метал груп» було придбано: болт 12x50 ГОСТ 7798:2008 пр у кількості (111 штук) 6,66 кг на загальну суму 203,96 грн.

Кошти були сплачені згідно платіжного доручення №111393 від 04.12.2017 на підставі виставленого рахунку №500102091 від 06.11.2017.

- гайка М12 ТОСТ 5915:2008 у кількості 2,292 кг на загальну суму 64,00 грн.

Кошти були сплачені згідно платіжного доручення №554 від 19.06.2017 року на підставі виставленого рахунку № 500050181 від 16.06.2017.

За договором поставки № 558/14 від 11.12.2014 року та специфікації від 27 грудня 2017 року у ТОВ «ФІРМА «ЛIK-PTI» було придбано:

- прокладка 270.326 ТУУ 6 00152135.047-97 у кількості 24 шт. на загальну суму 358,56 грн.

Кошти були сплачені згідно платіжного доручення №778 від 05.02.2018 на підставі виставленого рахунку № 50 від 17.01.2018.

У листі ПАТ «Укрзалізниця» (вихідний № Ц-5/458-16 від 03.03.2016. вхідний № НЗТ ПрЗ-7/152 від 04.03.2016) зазначено, що «починаючи з 01.04.2016 при виконанні KP, ДР та ТОВ-2 з несправності повітророзподільника обов'язково проводити модернізацію № 2154 «Модернизация крепления магистральной части воздухораспределителя условный №483.000» за ТУ-32 Укрзалізпром 106-99 та відображати у формах ВУ-4М, ВУ-36М проведення модернізації магістральної частини повітророзподільника. При формуванні повідомлення 1354 забезпечити передачу коду модернізації 2154. Заборонити випуск вагонів з планових ремонтів, без проведення модернізації магістральних частин.».

Таки чином, у зв'язку з вимогами ПАТ «Укрзалізниця», на вагони були встановлені шайби модернізації у кількості 148 шт. загальною вартістю 95,90 грн, та кольца модернізації у кількості 148 шт. загальною вартістю 204,24 грн.

Загальна вартість придбаних деталей становить 198 257,29 грн. = (124 153,06 грн. + 73 177,57 грн. + 203,96 грн. + 64,00 грн. + 358,56 грн. + 95,90 грн. + 204,24 грн.).

Між TOB "Лемтранс" і ПАТ «Укрзалізниця» (регіональна філія «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця») укладено договір на технічне обслуговування власних вантажних вагонів з відчепленням № Дон/В-18041/НЮ від 10.01.2018 року. Відповідно до цього договору Підрядник зобов'язується виконувати технічне обслуговування з відчепленням Вагонів Замовника: ТОв-1 (технічне обслуговування порожніх вантажних вагонів з відчепленням при підготовці їх до перевезень) та ТОв-2 (технічне обслуговування вантажних вагонів з відчепленням їх від поїздів) силами та на базі структурних підрозділів Підрядника - вагонних депо (Структурний підрозділ «Волноваське вагонне депо» філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», Структурний підрозділ «Покровське вагонне депо» філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», Структурний підрозділ «Попаснянське вагонне депо» філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», Структурний підрозділ «Слов'янське вагонне депо» філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», Структурний підрозділ «Констянтинівське вагонне депо» філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», Структурний підрозділ «Лиманське вагонне депо» філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця»).

Деталі, придбані TOB "Лемтранс" для встановлення їх замість відсутніх деталей на розукомплектованих вагонах були передані Структурному підрозділу «Волноваське вагонне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та були встановлені на зазначені вище вагони відповідно до акту №207 від 30.04.2018 зняття з відповідального зберігання і витрат запасних частин, які постачає ТОВ «Лемтранс» для технічного обслуговування вагонів з відчепленням при підготовці до перевезень згідно договору № ДОН/В-18041/НЮ від 10.01.2018.

На виконання вищезазначених Правил, у зв'язку з розукомплектуванням вказаних вагонів, їх було відправлено до структурного підрозділу «Волноваське вагонне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» для проведення ремонтних робіт на якому і були виконані роботи по встановленню деталей на розукомплектовані вагони.

Загальна вартість витрат по встановленню (технічному обслуговуванню вагонів) деталей на вагони становить 41 451, 43 грн.

Загальна вартість витрат по транспортуванню розукомплектованих вагонів до структурного підрозділу «Волноваське вагонне депо» регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» для виконання робіт по встановленню деталей на розкомплектовані вагони становить 2 302,60 грн.

Таким чином, збитки які виникли у ТОВ "Лемтранс" у зв'язку з розукомплектуванням вагонів становлять 198 257,29 грн. (придбані деталі) + 41 451,43 грн. (технічне обслуговування) + 2 302,60 грн. (витрати на транспортування розукомплектованих вагонів до місця ремонту) = 242 011,32 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що внаслідок незабезпечення схоронності (збереження) майна (вагонів) при перевезенні залізничним транспортом, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу суму збитків, понесених останнім в результаті заміни розукомплектованих деталей на загальну суму 242 011,32. (придбані деталі - 198 257,29 грн. + технічне обслуговування - 41 451,43 грн. + витрати на транспортування розукомплектованих вагонів до місця ремонту - 2 302,60 грн.).

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Згідно з ст. 5 Статуту нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем.

Відповідно до п. 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.09.2004 №856, порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких в графі 20 "Найменування вантажу" вказується "Власний вагон (найменування власника) направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)".

Судом встановлено, що Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" здійснювалось перевезення вантажних вагонів власності (оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", а саме: № 62257407, №56937071, №62199815, №61015228, №53454724, №62257555, №61078747, №53528931, №56492721, №60031739, №53412946, №61190179, №53169439, №62314588, №60727146, №56744063, №60729365, №62198577, №60725108, №60648102, №53544334, №60457371, №58940362, №56361835, №53188041, №56226269, №52517588, №53511317, №56615016.

Згідно з ст. 8 Статуту перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України. Вагони, призначені для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України та санітарно-гігієнічним і протиепідемічним нормам і правилам.

За приписами п. 3.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17, власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона.

Відповідно до п. 4.1 вказаних Правил, випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства, а для перевезення небезпечного вантажу в спеціалізованих вагонах - при пред'явленні відправником вантажу працівникам станцій і вагонного господарства свідоцтва про технічний стан вагона, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу. Номер свідоцтва і результати огляду технічного стану вагонів працівник вагонного господарства записує в книзі пред'явлення вагонів вантажного парку до технічного обслуговування (форма ВУ-14).

Як встановлено судом, у квітні 2018 року на станції Маріуполь-Сортувальний (код станції 485604) було виявлено пошкодження (розкомплектування) вагонів позивача, які полягали у відсутності головної і магістральної частини повітророзподільника.

Відповідно до п. 6.2.7. Інструкції з експлуатації гальм рухомого складу на залізницях України, затверджена наказом Укрзалізниці №264-Ц від 28.10.1997 (зі змінами та доповненнями згідно наказом №312-Ц від 07.06.2001) забороняється ставити в состав поїзда вагони, гальмів не обладнання яких має хоча б одну з наступних несправностей:

- несправні повітророзподільники, електроповітророзподільники, електричний ланцюг ЕПГ (у пасажирському поїзді), авторежим, кінцевий або роз'єднувальний кран, випускний клапан, гальмівний циліндр, резервуар, робоча камера.

Згідно з п. 6.2.1. зазначеної інструкції при технічному обслуговуванні вагонів слід перевіряти дію автогальм на чутливість до гальмування і відпускання. Повітророзподільники й електроповітророзподільники, що працюють незадовільно, замінити справними.

Таким чином, відсутність головної та/або магістральної частини повітророзподільника є саме пошкодженням вагону, а їх несправність є забороною для поставки такого вагону в состав поїзду.

За фактом встановлення відсутності вищезазначених деталей, вагони власності (оренди) ТОВ "Лемтранс" були направлені на технічне обслуговування, про що свідчать оформлені відповідні повідомлення форми ВУ-23М.

Відповідно до п. 4.6. Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених, наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, обов'язок охорони вагонів і вантажів на під'їзній колії покладається на підприємство. Якщо під'їзна колія обслуговується локомотивом залізниці, то охорону вагонів і вантажів до моменту фактичної подачі вагонів і з моменту збирання вагонів з під'їзної колії організовує залізниця.

Згідно з пунктами 20, 21 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці.

Ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.

На виконання вищезазначених Правил, у зв'язку з розукомплектуванням вказаних вагонів, їх було відправлено до структурного підрозділу "Волноваське вагонне депо" регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" для проведення ремонтних робіт, що підтверджується повідомленнями про приймання вантажних вагонів форми ВУ-36М, які долучені до матеріалів справи.

В Оглядовому листі Вищого господарського суду України від 29.11.2007 № 01-8/917 «Приватні» (власні) порожні вагони, які перевозяться залізницею за перевізними документами зі сплатою залізничного тарифу, мають правовий статус «вантажу» (вантаж на колесах).

Порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус «вантажу», які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 23.03.2017 р. № 904/4195/16, від 17.01.2017 р. № 904/3013/16.

Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", і які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній.

Суд вказує, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження невідповідності технічного стану вагонів № 62257407, №56937071, №62199815, №61015228, №53454724, №62257555, №61078747, №53528931, №56492721, №60031739, №53412946, №61190179, №53169439, №62314588, №60727146, №56744063, №60729365, №62198577, №60725108, №60648102, №53544334, №60457371, №58940362, №56361835, №53188041, №56226269, №52517588, №53511317, №56615016 при прийнятті їх відповідачем до перевезення.

Всупереч чинного законодавства, судом встановлено, що відповідач не забезпечив схоронності (збереження) вагонів під час їх курсування залізничними коліями, внаслідок чого завдано збитків майну позивача.

Судом встановлено, що для ремонту пошкоджених вагонів ТОВ "Лемтранс" було придбано та надано необхідні деталі на загальну суму 198 257,29 грн., а також здійснено оплату технічного обслуговування у розмірі 41 451,43 грн., 2 302,60 грн. витрати на транспортування розукомплектованих вагонів до місця ремонту.

Відповідно до п. 22 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, сума збитків за пошкодження вагона складається з:

- витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.99 N 551, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.99 за № 828/4121, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування;

- вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин;

- витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків;

- плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з пунктом 14 цих Правил.

На підставі наявних в матеріалах справи копій договорів поставки №710/16 від 01.11.2016 який укладено з ТДВ «Попаснянський ВРЗ», специфікації №20 від 02.10.2017, платіжних доручень №131 від 10.01.2018, №1140 від 19.02.2018, договору поставки №410/11 від 17.06.2011 який укладено з ТОВ «АВ метал груп», специфікації від 16.06.2017, від 08.11.2017, платіжне доручення №111393 від 04.12.2017, платіжне доручення №554 від 19.06.2017, договір поставки №558/14 від 11.12.2014 який укладений з ТОВ «Фірма «ЛІК-РТІ», специфікації від 27.12.2017, платіжне доручення №778 від 05.02.2018, позивачем у зв'язку з розукомплектуванням вагонів придбано деталі загальною вартістю 198 257,29 грн., які були відсутні у вагонах та передано структурному підрозділу «Волинське вагонне депо» регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" для подальшого їх встановлення на вагони № 62257407, №56937071, №62199815, №61015228, №53454724, №62257555, №61078747, №53528931, №56492721, №60031739, №53412946, №61190179, №53169439, №62314588, №60727146, №56744063, №60729365, №62198577, №60725108, №60648102, №53544334, №60457371, №58940362, №56361835, №53188041, №56226269, №52517588, №53511317, №56615016.

Крім того, згідно договору №Дон/В-18041/НЮ від 10.01.2018 позивачем було оплачено технічне обслуговування вагонів (встановлення деталей на вагони) у розмірі 41 451,43 грн. та 2302,60 грн. (витрати на транспортування розукомплектованих вагонів до місця ремонту).

Отже, загальна сума витрат понесених позивачем на ремонт розукомплектованих вагонів склала 242 011,32 грн.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 224 Господарського кодексу України зобов'язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

Вимогами статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.06.2010 № 6-469св10).

Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не зміг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

За приписами п. 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до п. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було зниженого його вартість.

Згідно з п. 2 ст. 126 Статуту за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Посилання відповідача, викладені у письмовому відзиві на статтю 130 Статуту залізниць України є помилковим, оскільки предметом даного спору є стягнення збитків за розукомплектування вагонів, що в свою чергу не передбачає надання позивачем оригіналів документів відповідачу.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної бездіяльності відповідача, що виявилась у незабезпеченні збереженості (схоронності) належного позивачу майна (вагонів), завданої шкоди - пошкодження складових частин вагонів, та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою. При цьому, відповідачем в свою чергу не доведено суду належними та допустимими доказами, що пошкодження вагонів під час їх перевезення залізницею сталось не з вини відповідача.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, врахувавши принцип диспозитивності та змагальності, суд дійшов висновку, що оскільки при перевезенні належних позивачу вагонів залізницею не було дотримано вимог щодо їх збереження (схоронності), внаслідок чого позивачем були понесені витрати на оплату вартості ремонту, з урахуванням вартості замінених деталей та вартості технічного обслуговування на загальну суму 242 011,32 грн. (198 257,29 грн. придбані деталі + 41451,43 грн. технічне обслуговування + 2302,60 грн. (витрати на транспортування розукомплектованих вагонів до місця ремонту), покладення відповідальності на відповідача за заподіяні позивачу збитки є правомірним, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" про стягнення збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська Залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 46-46А, ідентифікаційний код 30600592) збитки у розмірі 242 011 (двісті сорок дві тисячі одинадцять) грн. 32 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 630 (три тисячі шістсот тридцять) грн. 17 коп.

Наказ видати відповідно до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12.02.2019

Суддя І.І. Борисенко